Рішення

від 08.12.2023 по справі 580/9224/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2023 року справа № 580/9224/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення часників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Багва до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Багва (далі товариство, позивач) подало позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі Головне управління, відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми С від 30.08.2023 № 8044/23-00-07-08-01 про застосування штрафних санкцій (пеню) за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 133774,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване ППР прийняте у зв`язку із висновками податкового органу про порушення позивачем граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлених Національним Банком України. Позивач вважає прийняте ППР протиправним, зазначивши, що виконав свої зобов`язання по контракту від 26.01.2022 № 04, а саме: відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 3 від 04.02.2022 перерахував в повному обсязі на користь Firma Markus Sigg GmbH (Швейцарія) оплату на загальну суму 26000,00 швейцарських франків (еквівалент 797162,6 грн) при тому, що граничний строк розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлений Національним банком - 03.02.2023, проте відповідно додатку № 1 від 01.01.2023 до контракту купівлі-продажу від 26.01.2022 вищевказана оплата повернута нерезидентом згідно виписки банку від 13.03.2023. Також звернув увагу суду, що в акті перевірки вказане інше платіжне доручення, а саме № 6 від 04.02.2022. Щодо оплати по контракту № 05 від 27.01.2022 зазначив, що згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 4 від 04.02.2022 перерахував в повному обсязі на користь Firma Markus Sigg GmbH (Швейцарія) оплату на загальну суму 30000,00 швейцарських франків (еквівалент 919803,00 грн), проте в акті відповідачем вказана інша сума, а саме 797162,6 грн. Позивач вказав, що початок війни в Україні суттєво вплинув на виконання умов даного контракту. Сторони в усній формі домовилися про відтермінування строків поставки товару, а 24.01.2023 підписали додаток до контракту купівлі-продажу № 05 від 27.01.2022 про встановлення термінів поставки до 28.02.2023, умови вищевказаного контракту виконано, товар отримано 09.02.2023.

Ухвалою від 09.10.2023 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

31.10.2023 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представниця відповідача просила в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що для проведення перевірки не надавались: висновки центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на подовження граничних строків розрахунків, встановлених Національним банком України; позовні заяви резидента до суду, міжнародного комерційного арбітражу про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або документи про звернення до уповноваженого органу відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку; довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) стосовно виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, які стали причиною несвоєчасного виконання умов договору. Також, не надавались інші документи, які можуть бути підставою для зняття експортної операції з валютного контролю у випадках, передбачених пунктами 9 та 10 розділу III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 2 січня 2019 року № 7. Крім того, зазначила, що Законом № 2473 не ставиться у залежність відповідальність суб`єкта господарювання - резидента за порушення строків розрахунків з експорту товарів, встановлених Національним банком, з наявністю його вини.

Стосовно дії форс-мажорних обставин також зазначила, що лист ТПП України не є ані сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) в розумінні Закону № 671/97-ВР, ані довідкою в розумінні Закону № 2473-VIII на підтвердження настання форс-мажорних обставин за контрактами купівлі-продажу від 26.01.2022 № 04 та від 27.01.2022 № 05. Проте, сертифікат, виданий ТПП України або уповноваженою регіональною торгово-промисловою палатою, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин під час перевірки надано не було. Крім того, ні під час проведення перевірки, а також при поданні позовної заяви не надані документи, які підтверджують виконання п. 11.2 та 11.3 контрактів, а саме: повідомлення про неможливість виконання умов договорів у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, та довідки відповідної торгово-промислової палати.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю Багва зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа з 16.10.2001, код ЄДРПОУ 31561146, з 26.10.2001 перебуває у відповідача на обліку як платник податків.

Суд встановив, що TOB БАГВА, в особі директора Штамм Морітца уклало з Firma Markus Sigg GmbH (Швейцарія, Dorfstrasse, 32, CH-8239):

1) контракт купівлі-продажу від 26.01.2022 № 04 на купівлю сільськогосподарського обладнання та техніки. Загальна вартість обладнання 26000,00 швейцарських франків. Поставка обладнання здійснюється до 31.12.2022.

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 3 від 04.02.2022 ТОВ Багва сплатило на користь Markus Sigg GmbH 26000,00 швейцарських франків.

Згідно додатку № 01 від 0l.01.2023 до контракту купівлі-продажу, сторони домовились про розірвання контракту купівлі-продажу № 04 від 26.01.2022. Продавець фірма Markus Sigg GmbH (Швейцарія) повертає 100% оплату за товар до 31 березня 2023 року.

Відповідно до виписки із рахунку позивача в АТ Райффайзен Банк 13.03.2023 Markus Sigg GmbH здійснило повернення коштів сплачених позивачем згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 3 від 04.02.2022.

2) контракт купівлі-продажу від 27.01.2022 № 05 на купівлю сільськогосподарського обладнання та техніки. Загальна вартість обладнання 30000,00 швейцарських франків.

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 4 від 04.02.2022 ТОВ Багва сплатило на користь Markus Sigg GmbH 30000,00 швейцарських франків.

Згідно додатку № 1 від 24.01.2023 до контракту купівлі-продажу від 27.01.2022 № 05, сторони домовились, що постачання товару здійснюється до 28.02.2023.

Відповідно до ввізної митної декларацій (типу ІМ40ДЕ) від 09.02.2023 № 23UA401060002411U1 здійснено поставку комбайну зернозбирального, бувший у використанні від Markus Sigg GmbH згідно контракту купівлі-продажу від 27.01.2022 № 05.

За наслідками здійснення документальної позапланової перевірки ТОВ Багва відповідач склав Акт від 07.08.2023 № 8134/23-00-07-08-01/31561146, в якому зазначив, що граничний строк розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлений Національним банком України, за контрактом купівлі-продажу від 26.01.2022 № 04 03.02.2023. Відповідно додатку № 1 від 01.01.2023 до контракту купівлі-продажу від 26.01.2022 попередня оплата повернута нерезидентом згідно виписки банку від 13.03.2023, 403 день з дати її здійснення, тобто з порушенням граничних строків розрахунків з товарів, встановлених НБУ на 38 днів (за період з 04.02.2023 по 13.03.2023), сума за порушення строків розрахунків складає 119286,18 грн (п. 3.1).

Згідно п. 3.2 Акту перевірки, граничний строк розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлений Національним банком України, за контрактом купівлі-продажу від 27.01.2022 № 05 03.02.2023. ТОВ Багва отримано товари (комбайн зернозбиральний, бувший у використання від Markus Sigg GmbH (Швейцарія) на суму 30000 швейцарських франків (еквівалент 1192065,00 грн) згідно ввізної митної декларації (типу ІМ40ДЕ) від 09.02.2023 № 23UA401060002411U1 або на 371 день з дати попередньої оплати 04.02.2022, тобто з порушенням граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлених НБУ, на 6 днів. Проте, товар надійшов на територію України 07.02.2023 (згідно відмітки Волинської митниці на рахунку від 27.01.2022 № 27/01/01 та CMR від 07.02.2023 № 744996) або на 369 день з дати здійснення попередньої оплати 04.02.2022, тобто з порушенням граничних строків розрахунків за операціями імпорту товарів, встановлених НБУ, на 4 дні (за період з 04.02.2023 по 07.02.2023), сума пені за порушення строків розрахунків складає 14488,20 грн.

Також в Акті перевірки зазначено, що до перевірки не додано:

- висновки центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на подовження граничних строків розрахунків, встановлених Національним банком України;

- позовні заяви резидента до суду, міжнародного комерційного арбітражу про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або документи про звернення до уповноваженого органу відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку;

- довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) стосовно виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, які стали причиною несвоєчасного виконання умов договору;

- інші документи, які стосуються виконання контрактів купівлі-продажу від 26.01.2022 № 04 від 27.01.2022 № 05 та пояснюють причини наявності або відсутності порушення.

Станом на 10.05.2023, згідно бухгалтерського обліку ТОВ БАГВА (рахунок 632) та даними документальної перевірки, дебіторська та кредиторська заборгованості по контрактам купівлі-продажу від 26.01.2022 № 04 та від 27.01.2022 № 05 відсутні.

За висновками Акту перевірки, встановлено порушення ТОВ Багва ч. ч. 1, 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VІІІ Про валюту і валютні операції (зі змінами та доповненнями), з урахуванням пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, стосовно граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлених банком України, за імпортним контрактом купівлі - продажу від 26.01.2022 укладеним з Firma Markus Sigg GmbH (Швейцарія) в розмірі 26000,00 швейцарських франків на 38 днів та за імпортним контрактом купівлі-продажу від 27.01.2022 № 05, з Firma Markus Sigg GmbH (Швейцарія) в розмірі 30000,00 швейцарських франків на 4 дні.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення (форма С) від 30.08.2023 № 8044/23-00-07-08-01, яким за порушення ч. ч. 1, 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VІІІ Про валюту і валютні операції нарахував пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 133774,38 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі ПК України).

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Згідно з пп. б пп. 69.2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім, зокрема, документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів).

Отже, законодавцем передбачено право контролюючого органу у період дії правового режиму воєнного стану на проведення документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Підпунктом 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права й обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України Про валюту і валютні операції від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі Закон № 2473-VIII).

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону № 2473-VIII питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом.

За правилами ч. ч, 4, 6 ст. 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Відповідно до ч. 9 ст. 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

Приписами п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 2473-VIII передбачено, що Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту, зокрема, встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Також ч. 1 ст. 13 Закону № 2473-VIII закріплено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Викладене свідчить, що Національному банку України надані повноваження встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. На виконання закріплених у законі повноважень Національний банк України п. 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, встановив, що станом на момент виникнення спірних правовідносин граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Згідно ч. 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Аналіз вказаних положень вказує, що за операціями з експорту та імпорту товарів має бути здійснений розрахунок у межах граничного строку (365 календарних днів). При цьому, поставка товару за операціями резидентів з імпорту товарів має здійснюватися не пізніше 365 календарних днів з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати). За порушення резидентом строку розрахунків, встановленого згідно із ст. 3 Закону № 2473-VIII нараховується пеня.

Як вище встановив суд, TOB Багва, уклало з Markus Sigg GmbH (Швейцарія, Dorfstrasse, 32, CH-8239) контракт купівлі-продажу від 26.01.2022 № 04 на купівлю сільськогосподарського обладнання та техніки. Загальна вартість обладнання 26000,00 швейцарських франків. Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 3 від 04.02.2022 (а.с. 34) ТОВ Багва сплатило на користь Markus Sigg GmbH 26000,00 швейцарських франків.

Крім того, вказані сторони також уклали контракт купівлі-продажу від 27.01.2022 № 05 на купівлю сільськогосподарського обладнання та техніки. Загальна вартість обладнання 30000,00 швейцарських франків. Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 4 від 04.02.2022 ТОВ Багва сплатило на користь Markus Sigg GmbH 30000,00 швейцарських франків.

Аналіз встановлених обставин вказує, що TOB Багва протягом тижня здійснило оплату коштів за товар згідно укладених контрактів купівлі-продажу від 26.01.2022 № 04 та від 27.01.2022 № 05 у повному обсязі.

Згідно Акту перевірки суд встановив, що контролюючий орган нарахував позивачу пеню за порушення граничних строків розрахунків, зазначивши, що попередня оплата, сплачена за контрактом купівлі-продажу від 26.01.2022 № 04, повернута нерезидентом 13.03.2023, 403 день з дати її здійснення, тобто з порушенням граничних строків розрахунків, встановлених НБУ на 38 днів (за період з 04.02.2023 по 13.03.2023). Крім того, вказав, що поставка товару за контрактом купівлі-продажу від 27.01.2022 № 05 здійснена з порушенням граничних строків розрахунків за операціями імпорту товарів, встановлених НБУ, на 4 дні (за період з 04.02.2023 по 07.02.2023).

Встановлені обставини вказують, що саме постачальник позивача (Markus Sigg GmbH) несвоєчасно повернув суму коштів, сплачених позивачем згідно контракту купівлі-продажу від 26.01.2022 № 04, а також здійснив поставку товару (комбайн зернозбиральний) згідно контракту купівлі-продажу від 27.01.2022 № 05 із затримкою строку.

Суд зазначає, що Акт перевірки не містить посилань на обставини, що вказували б на порушення вимог Закону № 2473-VIII саме позивачем. Натомість зазначені контролюючим органом обставини порушення строків розрахунку, за які позивачу нараховано пеню, стосуються порушення строків поставки товару та повернення коштів саме постачальником позивача (Markus Sigg GmbH).

Слід звернути увагу, що ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII пов`язує нарахування пені із обставиною порушення резидентом строку розрахунків. Разом з тим, як вище встановив суд, позивач своєчасно та у повному обсязі здійснив оплату коштів за товар згідно укладених контрактів купівлі-продажу від 26.01.2022 № 04 та від 27.01.2022 № 05, у зв`язку із чим суд доходить висновку про відсутність у діях позивача ознак порушення вимог Закону № 2473-VIII та як наслідок необґрунтованість нарахування позивачу пені. Крім того, необхідно вказати, що Закон № 2473-VIII не передбачає нарахування пені резиденту, який виконав свої обов`язки, у зв`язку із несвоєчасним чи неповним виконанням своїх обов`язків його контрагентом.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності податкового повідомлення-рішення, що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то судові витрати, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 30.08.2023 № 8044/23-00-07-08-01 (форми С).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Багва судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Багва (20112, Черкаська область, Уманський район, с. Багва, вул. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 31561146);

2) відповідач Головне управління ДПС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 08.12.2023.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК