Постанова

від 19.11.2024 по справі 580/9224/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Гаврилюк В.О.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року Справа № 580/9224/23

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Багва»

до Головного управління Державної податкової служби

у Черкаській області

про визнання протиправним та скасування податкового

повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Багва» (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "С" від 30.08.2023 № 8044/23-00-07-08-01 про застосування штрафних санкцій (пеню) за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 133774,38 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначав, що він виконав свої зобов`язання по контракту від 26.01.2022 № 04, в межах граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановленого Національним банком, проте відповідно додатку № 1 від 01.01.2023 до контракту купівлі-продажу від 26.01.2022 вищевказана оплата повернута нерезидентом згідно виписки банку від 13.03.2023.

Також Позивач стверджував, що в акті перевірки вказане інше платіжне доручення, а саме № 6 від 04.02.2022. Щодо оплати по контракту № 05 від 27.01.2022 зазначив, що згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 4 від 04.02.2022 перерахував в повному обсязі на користь Firma Markus Sigg GmbH (Швейцарія) оплату на загальну суму 30000,00 швейцарських франків (еквівалент 919803,00 грн), проте в акті відповідачем вказана інша сума, а саме 797162,6 грн.

Крім того, представник ТОВ «Багва» зазначив, що у зв`язку з початком війни в Україні, що суттєво вплинуло на виконання умов контракту, сторони в усній формі домовилися про відтермінування строків поставки товару, а 24.01.2023 підписали додаток до контракту купівлі-продажу № 05 від 27.01.2022 про встановлення термінів поставки до 28.02.2023, умови вищевказаного контракту виконано, товар отримано 09.02.2023.

Також Позивач посилався лист Торгово-промислової палати України щодо засвідчення форс-мажорних обставин.

2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII пов`язує нарахування пені із обставиною порушення резидентом строку розрахунків та не передбачає нарахування пені резиденту, який виконав свої обов`язки, у зв`язку із несвоєчасним чи неповним виконанням своїх обов`язків його контрагентом.

При цьому суд зазначив, що зазначені контролюючим органом в акті перевірки обставини порушення строків розрахунку, за які позивачу нараховано пеню, стосуються порушення строків поставки товару та повернення коштів саме його постачальником (Markus Sigg GmbH).

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову якою у задоволенні позовних вимог - відмовити повністю.

У своїй сказі Апелянт стверджує, що суд не правильно здійснив тлумачення ч. 3 та ч. 5 ст.13 Закону №2473- VIII. Зокрема, зазначає, що під поняттям розрахунків законодавець розуміє як оплату коштів за товар, так і поставку товару.

Крім того, контролюючий орган відзначає, що законодавство не пов?язує відповідальність суб?єкта господарювання резидента за порушення строків, визначених Законом №185/94-ВР, з наявністю його вини та встановлює виключний перелік підстав, за яких пеня не нараховується або її нарахування припиняється.

Також Апелянт зазначив, що продовження строків поставки товару та/або повернення коштів після спливу 365 днів з дня попередньої оплати не звільняє резидента від відповідальності, передбаченої ст. 13 Закону №2473. Крім того, Позивачем не було доведено та не надано доказів причинно-наслідкового зв`язку між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконання умов контракту, а лист Торгово-промислової палати України не є офіційним документом, який засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) сторони у даних правовідносинах.

Разом з тим, Апелянт наполягає на тому, що Позивачем прострочено граничні строки розрахунків за контрактом купівлі - продажу від 26.01.2022 №04 на 38 днів ( за період з 04.02.2023 по 13.03.2023) та за контрактом купівлі - продажу від 27.01.2022 №05 на 4 дні ( за період з 04.02.2023 по 07.02.2023).

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2024 та від 12.09.2024 було відкрито апеляційне провадження, установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

5. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів Апелянта та правильності висновків суду першої інстанції.

6. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню частково, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

7. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Багва» (далі - ТОВ «Багва») зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа з 16.10.2001, код ЄДРПОУ 31561146, з 26.10.2001 перебуває у відповідача на обліку як платник податків.

Суд встановив, що TOB "БАГВА", в особі директора Штамм Морітца уклало з Firma Markus Sigg GmbH (Швейцарія, Dorfstrasse, 32, CH-8239):

1) контракт купівлі-продажу від 26.01.2022 № 04 на купівлю сільськогосподарського обладнання та техніки. Загальна вартість обладнання 26000,00 швейцарських франків. Поставка обладнання здійснюється до 31.12.2022.

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 3 від 04.02.2022 ТОВ "Багва" сплатило на користь Markus Sigg GmbH 26000,00 швейцарських франків.

Згідно додатку № 01 від 0l.01.2023 до контракту купівлі-продажу, сторони домовились про розірвання контракту купівлі-продажу № 04 від 26.01.2022. Продавець фірма Markus Sigg GmbH (Швейцарія) повертає 100% оплату за товар до 31 березня 2023 року.

Відповідно до виписки із рахунку позивача в АТ "Райффайзен Банк" 13.03.2023 Markus Sigg GmbH здійснило повернення коштів сплачених позивачем згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 3 від 04.02.2022.

2) контракт купівлі-продажу від 27.01.2022 № 05 на купівлю сільськогосподарського обладнання та техніки. Загальна вартість обладнання 30000,00 швейцарських франків.

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті № 4 від 04.02.2022 ТОВ "Багва" сплатило на користь Markus Sigg GmbH 30000,00 швейцарських франків.

Згідно додатку № 1 від 24.01.2023 до контракту купівлі-продажу від 27.01.2022 № 05, сторони домовились, що постачання товару здійснюється до 28.02.2023.

Відповідно до ввізної митної декларацій (типу ІМ40ДЕ) від 09.02.2023 № 23UA401060002411U1 здійснено поставку комбайну зернозбирального, бувший у використанні від Markus Sigg GmbH згідно контракту купівлі-продажу від 27.01.2022 № 05.

За наслідками здійснення документальної позапланової перевірки ТОВ "Багва" відповідач склав Акт від 07.08.2023 № 8134/23-00-07-08-01/31561146, в якому зазначив, що граничний строк розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлений Національним банком України, за контрактом купівлі-продажу від 26.01.2022 № 04 - 03.02.2023. Відповідно додатку № 1 від 01.01.2023 до контракту купівлі-продажу від 26.01.2022 попередня оплата повернута нерезидентом згідно виписки банку від 13.03.2023, 403 день з дати її здійснення, тобто з порушенням граничних строків розрахунків з товарів, встановлених НБУ на 38 днів (за період з 04.02.2023 по 13.03.2023), сума за порушення строків розрахунків складає 119286,18 грн (п. 3.1).

Згідно п. 3.2 Акту перевірки, граничний строк розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлений Національним банком України, за контрактом купівлі-продажу від 27.01.2022 № 05 - 03.02.2023. ТОВ "Багва" отримано товари (комбайн зернозбиральний, бувший у використання від Markus Sigg GmbH (Швейцарія) на суму 30000 швейцарських франків (еквівалент 1192065,00 грн) згідно ввізної митної декларації (типу ІМ40ДЕ) від 09.02.2023 № 23UA401060002411U1 або на 371 день з дати попередньої оплати 04.02.2022, тобто з порушенням граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлених НБУ, на 6 днів. Проте, товар надійшов на територію України 07.02.2023 (згідно відмітки Волинської митниці на рахунку від 27.01.2022 № 27/01/01 та CMR від 07.02.2023 № 744996) або на 369 день з дати здійснення попередньої оплати 04.02.2022, тобто з порушенням граничних строків розрахунків за операціями імпорту товарів, встановлених НБУ, на 4 дні (за період з 04.02.2023 по 07.02.2023), сума пені за порушення строків розрахунків складає 14488,20 грн.

Також в Акті перевірки зазначено, що до перевірки не додано:

- висновки центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на подовження граничних строків розрахунків, встановлених Національним банком України;

- позовні заяви резидента до суду, міжнародного комерційного арбітражу про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або документи про звернення до уповноваженого органу відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку;

- довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) стосовно виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, які стали причиною несвоєчасного виконання умов договору;

- інші документи, які стосуються виконання контрактів купівлі-продажу від 26.01.2022 № 04 від 27.01.2022 № 05 та пояснюють причини наявності або відсутності порушення.

Станом на 10.05.2023, згідно бухгалтерського обліку ТОВ "БАГВА" (рахунок 632) та даними документальної перевірки, дебіторська та кредиторська заборгованості по контрактам купівлі-продажу від 26.01.2022 № 04 та від 27.01.2022 № 05 відсутні.

За висновками Акту перевірки, встановлено порушення ТОВ "Багва" ч. ч. 1, 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VІІІ "Про валюту і валютні операції" (зі змінами та доповненнями), з урахуванням пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, стосовно граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, встановлених банком України, за імпортним контрактом купівлі - продажу від 26.01.2022 укладеним з Firma Markus Sigg GmbH (Швейцарія) в розмірі 26000,00 швейцарських франків на 38 днів та за імпортним контрактом купівлі-продажу від 27.01.2022 № 05, з Firma Markus Sigg GmbH (Швейцарія) в розмірі 30000,00 швейцарських франків на 4 дні.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення (форма "С") від 30.08.2023 № 8044/23-00-07-08-01, яким за порушення ч. ч. 1, 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VІІІ "Про валюту і валютні операції" нарахував пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 133774,38 грн.

10. Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, Позивач звернувся до суду з цим позовом.

11. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Згідно з підпунктом «б» підпункту 69.2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім, зокрема, документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів).

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права й обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом № 2473-VIII.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 2473-VIII питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом.

У частинах четвертій, шостій статті 11 Закону № 2473-VIII передбачено, що органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Відповідно до частини дев`ятої статті 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій.

Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У пункті 2 частини першої статті 12 Закону № 2473-VIII передбачено, що Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту, зокрема, встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною першою статті 13 Закону № 2473-VIII визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Підпунктом другим пункту 7 Інструкції № 7 встановлено, що банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією.

Підпунктом другим пункту 7 Інструкції № 7 встановлено, що банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, установленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Частиною четвертою статті 13 Закону № 2473-VIII встановлено, що за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Висновки суду апеляційної інстанції.

12. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що дотримання граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, установлених НБУ, є обов`язковим для суб`єктів господарювання, а порушення таких строків зумовлює відповідальність у вигляді нарахування пені за кожний день прострочення.

13. Тож, з огляду на те, що товар за зовнішньоекономічним контрактом #5 від 27.01.2022 між Апелянтом та його контрагентом був отриманий, а попередня оплата за зовнішньоекономічним контрактом #4 від 26.01.2022 була повернута з простроченням граничних строків розрахунків, що не заперечується ані Позивачем, ані Відповідачам у справі, судова колегія вважає обґрунтованим висновок контролюючого органу щодо порушення граничних строків за вказаними операціями з імпорту товарів.

14. При цьому, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що пеня не могла бути нарахована через те, що умови зовнішньоекономічного контракту не були виконані вчасно саме контрагентом нерезидентом, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки законодавство не пов?язує відповідальність суб?єкта господарювання резидента з наявністю його вини.

Більш того, як вбачається з матеріалів справи, а саме з додатку №1 від 24.01.2023 до контракту купівлі-продажу №5 від 27.01.2024, сторони погодили, що поставка товару буде здійснена до 28.02.2023. Відповідно до ввізної митної декларацій (типу ІМ40ДЕ) від 09.02.2023 № 23UA401060002411U1 поставку комбайну зернозбирального було здійснено контрагентом Позивача у межах строків, погоджених між ними у вказаному вище додатку.

Крім того, згідно додатку № 01 від 0l.01.2023 до контракту купівлі-продажу№ 04 від 26.01.2022, сторони домовились про його розірвання. Продавець - фірма Markus Sigg GmbH (Швейцарія), повертає 100% оплату за товар до 31.03.2023. Відповідно до виписки із рахунку Позивача в АТ "Райффайзен Банк", 13.03.2023 Markus Sigg GmbH здійснило повернення коштів сплачених Позивачем.

Зазначене вище, дозволяє колегії суддів стверджувати про відсутність у межах спірних правовідносин недобросовісної поведінки з боку контрагента ТОВ «Багва», на що посилається Позивач у відзиві на апеляційну скаргу.

Разом з тим, колегія суддів відзначає, що ані під час перевіри, ані під час розгляду цієї справи судом, Позивачем не було надано копії документів уповноваженої установи, які б могли підтвердити наявність у нього обставин непереборної сили - форс-мажору.

При цьому, лист Торгово-промислової палати від 28.02.2022 No2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Украі?ні", а також такии? лист не є документом, якии? був видании? за зверненням відповідного суб`єкта (Позивача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

Так, вказании? лист ТПП Украі?ни адресовании? "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів. Його зміст носить загальнии? інформаціи?нии? характер та констатує абстрактнии? факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні платник податків, який посилається на них як на підставу неможливості виконання свого зобов`язання, повинен довести зокрема те, що ці обставини були форс-мажорними саме у межах спірних правовідносин, що, однак, не було доведено Апелянтом ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанції.

З огляду на викладене вище, судова колегія дійшла висновку про необґрунтованість посилання Позивача на наявність у нього обставин непереборної сили.

Окрім того, апеляційний суд також зазначає, що саме по собі продовження додатками до контракту строків поставки товару та встановлення нових строків повернення передоплати не звільняє особу від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених Національним банком України, оскільки за правилами ч. 4 ст. 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" такі строки за окремими операціями з експорту та імпорту товарів можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку. Разом з тим, висновку Мінекономіки щодо досліджуваних у межах цієї справи операцій Позивачем не надано.

Аналізуючи доводи Апелянта в частині правомірності розрахунку суми нарахованої пені, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, установленим на день виникнення заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється ані Позивачем, ані Відповідачем, граничний строк розрахунків, встановлений Національним банком України за операціями з імпорту товарів припадав на 03.02.2023. Отже, заборгованість у ТОВ «Багва» виникла 04.02.2023.

Згідно з відомостями, наявними на офіційному вебсайті Національного банку України, розташованим за посиланням: https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=13.03.2023period=daily, офіційний курс валют станом на 04.02.2023 становив: 1 швейцарський франк - 40,2450 гривень.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи розрахунку пені, контролюючим органом був застосований курс валют Національного банку України у розмірі 40,2450, що відповідає вимогам чинного законодавства /т.1 а.с. 112-113/.

Разом з тим, апеляційний суд вважає протиправним рішення контролюючого органу щодо нарахування пені Позивачу за 07.02.2023 та 13.03.2023, оскільки ці дні, фактично, є днями здійснення розрахунків і не можуть вважатися днями, за які здійснено прострочення зарахування вказаної суми заборгованості, та, відповідно, за такі дні не може нараховуватися пеня.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах по справах №810/3506/16 від 18.10.2019,№804/858/16 від 07.03.2023.

Таким чином, усуваючи неповноту з`ясування судом обставин цієї справи, колегія суддів прийшла до висновку, що Позивачем порушено граничні строки розрахунків за контрактом №4 від 26.01.2022 на 37 днів (з 04.02.2023 по 12.03.2023), а за контрактом №5 від 27.01.2022 на 3 дні (з 04.02.2023 по 06.02.2023), а тому розмір пені підлягає зменшенню загалом на 6761,16 (на 3139,11 грн за контрактом №4 від 26.01.2022 (119286,18:38=3139,11) та на 3622,05 за контрактом №5 від 27.01.2022 (14488,20 :4 =3622,05)).

Підсумовуючи усе, викладене вище, колегія суддів зазначає, що контролюючий орган дійшов до правильно висновку про порушення Позивачем граничних строків розрахунків за імпортними операціями та наявність підстав для нарахування пені. Однак, Апелянт, здійснюючи розрахунок такої пені, помилково врахував дні здійснення розрахунків між контрагентами, як дні прострочення, а тому спірне податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню в частині.

21. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки Європейського суду з прав людини є джерелом права.

22. Таким чином, перевіривши рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, відповідно до вимог статті 308 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

23 Відповідно до ст. 317 КАС України у редакції, чинній на момент розгляду колегією суддів апеляційної скарги, підставами для зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

24. Таким чином, апеляційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області підлягає задоволенню частково, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року - скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню частково.

25. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Багва» частково, судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто в розмірі 134,20 грн.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області - задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року - скасувати та ухвалити постанову, якою позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення у розмірі 133774,38 (сто тридцять три тисячі сімсот сімдесят чотири гривні та тридцять вісім копійок) грн. - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "С" від 30.08.2023 № 8044/23-00-07-08-01 про застосування штрафних санкцій (пеню) за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 6761,16 (шість тисяч сімсот шістдесят одна гривня шістнадцять копійок) грн.

У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 44131663, вул. Хрещатик , буд. 235 , м. Черкаси, 18002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Багва"(код ЄДРПОУ 31561146, вул. Центральна, буд. 1, с. Багва, Уманський р-н, Черкаська обл., 20212) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 134,20 (сто тридцять чотири гривні та двадцять копійок) грн.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 19 листопада 2024 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

судді: О.В. Карпушова

М.І. Кобаль