Постанова

від 07.12.2023 по справі 520/7339/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 520/7339/2020

адміністративне провадження № К/990/19298/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року (суддя Заічко О.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року (головуючий суддя Мінаєва О.М., судді: Кононенко З.О., Калиновський В.А.) у справі №520/7339/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" до Головного управління ДПС у Харківській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОМА» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області:

- від 6 листопада 2019 року №00000480511 за формою «Р», відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 10292927,0 грн (десять мільйонів двісті дев`яносто дві тисячі дев`ятсот двадцять сім гривень 00 копійок) та нараховано штрафні санкції на суму 5146463,5 грн (п`ять мільйонів сто сорок шість тисяч чотириста шістдесят три гривні 50 копійок);

- від 6 листопада 2019 року №00000500511 за формою «ПН», відповідно до якого застосовано штраф у розмірі 4852864,5 грн (чотири мільйони вісімсот п`ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят чотири гривні 50 копійок);

- від 6 листопада 2019 року №00000490511 за формою «В4», відповідно до якого зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 290630,0 грн (двісті дев`яносто тисяч шістсот тридцять гривень 00 копійок);

- від 6 листопада 2019 року №00000510511 за формою «ПС», відповідно до якого застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510 грн (п`ятсот десять гривень);

- від 11 листопада 2019 року №00005423307 за формою «Д», відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі військового збору, пені на суму 4 911,88 грн (чотири тисячі дев`ятсот одинадцять гривень 88 копійок), у тому числі за податковим зобов`язанням у сумі 393,68 грн (триста дев`яносто три гривні 68 копійок), за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 4442,71 грн (чотири тисячі чотириста сорок дві гривні 71 копійка), сума пені 75,49 гривень(сімдесят п`ять гривень 49 копійок);

- від 11 листопада 2019 року №00005413307 за формою «Д», відповідно до якого нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) на суму 36657,58 грн (тридцять шість тисяч шістсот п`ятдесят сім гривень 58 копійок), сума пені 454,83 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні 83 копійки);

- від 11 листопада 2019 року №00005403307 за формою «Д», відповідно до якого збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 40 692,69 грн (сорок тисяч шістсот дев`яносто дві гривні 69 копійок), у тому числі за податковим зобов`язанням у сумі 8848,05 грн вісім тисяч вісімсот сорок вісім гривень 5 копійок), за штрафними (фінансовими санкціями (штрафами) на суму 28445,95 грн (двадцять вісім тисяч чотириста сорок п`ять гривень 95 копійок), сума пені 3398,69 грн (три тисячі триста дев`яносто вісім гривень 69 копійок);

- від 27 листопада 2019 року №00000700511 за формою «Н», відповідно до якого застосовано штраф у розмірі 4852864,5 грн (чотири мільйони вісімсот п`ятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят чотири гривні 50 копійок).

Позов мотивований безпідставністю висновків контролюючого органу про порушення норм податкового законодавства під час формування податкового кредиту за наслідками господарських операцій з контрагентами.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 29 квітня 2021 року позов задовольнив.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій позивача з його контрагентами підтверджено первинними документами.

Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 18 січня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнив частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року скасував. Прийняв постанову, якою позов задовольнив.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд, з посиланням на п.2 ч.3 ст. 317 КАС України, виходив з того, що оскільки в ухваленні оскаржуваного судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, то вказані обставини є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового.

Не погодившись із судовими рішеннями попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить судові рішення скасувати та залишити позов без розгляду.

В обґрунтування касаційної скарги позивач покликається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до ухвалення помилкових судових рішень. Зокрема, наголошує на тому, що існують підстави для залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" без розгляду відповідно до пункту 10 частини 1 статті 240 КАС України.

Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі відповідач зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 3 серпня 2021 року у справі №804/7056/16 та ухвалі Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі №760/25080/19 щодо застосування положень статей 238, 240 КАС України.

Правом на подання відзиву на касаційну скаргу позивач не скористався, що не перешкоджає її розгляду.

24 жовтня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України з метою перевірки доводів відповідача.

Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 24 лютого 2020 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду (суддя Панченко О.В.) відкрито провадження у справі №520/2197/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" до Головного управління ДПС у Харківській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 6 листопада 2019 року №00000480511, №00000500511, №00000490511, №00000510511, від 11 листопада 2019 року №00005423307, №00005413307, №00005403307, від 27 листопада 2019 року №00000700511. Розгляд справи призначено на 18.03.2020 року.

На підставі даних ЄДРСР вбачається, що 18 березня 2020 року розгляд справи судом відкладено на 12 травня 2020 року на підставі клопотання позивача, та в подальшому у зв`язку з неявкою представника позивача, розгляд справи повторно відкладено на 2 липня 2020 року.

9 вересня 2020 року ухвалою суду виправлено описку в ухвалі від 24 лютого 2020 року в частині правильного зазначення відповідача.

Одночасно, незважаючи на судовий розгляд справи №520/2197/2020, позивач ініціює аналогічні позови до Харківського окружного адміністративного суду про оскарження тих самих податкових повідомлень-рішень до того ж самого відповідача, а саме: справа №520/6058/2020 (ухвалою від 14 травня 2020 року повернуто позовну заяву), справа №520/6100/2020 (ухвалою від 15 травня 2020 року повернуто позовну заяву), справа №520/6115/2020 (ухвалою від 18 травня 2020 року повернуто позовну заяву), справа №520/6209/2020 (ухвалою від 19 травня 2020 року повернуто позовну заяву), справа №520/7197/2020 (ухвалою від 10 червня 2020 року повернуто позовну заяву).

Вчергове, ухвалою суду від 15 червня 2023 року (суддя Заічко О.В.) залишено без руху позовну заяву ТОВ «Агрома», а 23 червня 2020 року відкрито провадження у даній справі, яка розглядається (№520/7339/2020) за позовом зазначеного платника податків до Головного управління ДПС у Харківській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 6 листопада 2019 року №00000480511, №00000500511, №00000490511, №00000510511, від 11 листопада 2019 року №00005423307, №00005413307, №00005403307, від 27 листопада 2019 року №00000700511.

Також, позивач у позовній заяві, на виконання вимог пункту 11 частини п`ятої ст. 160 КАС України, яка встановлює обов`язок для позивача надати власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, зазначив: «підтверджуємо, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав» (а.с.34 об).

Таким чином, після відкриття 23 червня 2020 провадження у цій справі в провадженні Харківського окружного адміністративного суду фактично перебувало дві справи Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" до Головного управління ДПС у Харківській області з тим самим предметом спору до того ж самого відповідача.

23 липня 2020 року відповідачем подано суду першої інстанції заяву про залишення позову ТОВ «Агрома» без розгляду в порядку визначеному ст. 240 КАС України, оскільки при відкритті провадження у справі суддею порушено правила ст.ст. 169, 170, 171, 240 КАС України, а саме при наявності у провадженні цього суду справи № 520/7339/2020, суддею не прийнято рішення про повернення позову або відмову у відкритті провадження у справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року заяву відповідача про залишення позову без розгляду залишено без задоволення.

5 жовтня 2020 року відповідачем заявлено відвід судді Заічко О.В., оскільки на його погляд, суддею допущено порушення процесуальних норм, а також проігноровано наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позову або відмови у відкритті провадження всупереч вимогам ст. 170 КАС України, або залишення позову без розгляду у відповідності до вимог ст. 240 КАС України.

27 квітня 2021 року суддею-доповідачем (Заічко О.В.) винесено ухвалу, якою у задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Харківській області про відвід головуючого судді у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні заяви Головного управління ДПС у Харківській області про відвід головуючого судді у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що наведені у заяві доводи мають суб`єктивний характер, оскільки жодного прикладу вчинення дій головуючого судді, які б свідчили про його упередженість чи ставить під сумнів безсторонність судді, не наведено. При цьому, незгода із процесуальними рішеннями суду під час розгляду справи підлягає оскарженню у порядку, встановленому процесуальним законодавством.

Апеляційний суд, здійснюючи апеляційний перегляд справи, зауважив про наявність таких процесуальних порушень, допущених судом першої інстанції, які були підставою для відводу судді, в тому числі: в порушення ст. 170 КАС України, головуючим суддею було відкрито провадження по справі №520/7339/2020, а не відмовлено у відкритті; порушено порядок розгляду заяви про відвід, оскільки, якщо відвід є необґрунтованим, то заяву про відвід повинен розглянути і вирішити суддя, який не входить до складу колегії. Крім того, апеляційний суд вказав, що провадження по даній справі було відкрито 23 червня 2020 року. З моменту відкриття провадження і до подачі відповідачем заяви про відвід було призначено 5 судових засідань, жодне з яких не відбулося. Клопотання про залишення позову без розгляду було подано в день першого судового засідання 23 липня 2020 року, а розглянуто лише 17 вересня 2020 року в письмовому провадженні. Крім того, цією ж ухвалою від 17 вересня 2020 року, закрито підготовче провадження, яке жодного разу не відбулося.

У зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлені відповідачем підстави для відводу судді є обґрунтованими, і як наслідок, у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 317 КАС України ці порушення норм процесуального права стали обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, оскільки, в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими.

Надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Суд виходить з такого.

Процедура і порядок відкриття провадження у справі, повернення позовної заяви або відмова у відкритті провадження у справ встановлені главою 2 КАС України, зокрема:

- позовна заява повертається позивачу, якщо позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду (п.5 ч.4 ст. 169 КАС України);

- суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (п.4 ч.1 ст. 170 КАС України).

Перевірити наявність або відсутність аналогічного (подібного, тотожного) позову і його повернення або відмова у відкритті провадження у справі є імперативним (безальтернативним) обов`язком суду, а відтак суд апеляційної інстанції правильно дійшов висновку, що рішення про відкриття провадження у цій справі є незаконним, оскільки судом не перевірено тотожність позовів.

Разом з тим, здійснюючи апеляційний перегляд справи, суд апеляційної інстанції зосередив увагу на підставах для відводу судді, визнавши їх обґрунтованими, що стало підставою для безумовного скасування судового рішення суду першої інстанції та прийняття рішення по суті заявленого спору.

Натомість, судом залишено поза увагою і не перевірено доводи відповідача про наявність підстав для залишення позову без розгляду у відповідності до ст. 240 КАС України, що виключає можливість розгляду справи по суті заявленого спору, і може свідчити про порушення вимог ст. 308, 317, 319 КАС України, оскільки суд зобов`язаний насамперед з`ясувати чи підлягає розгляду в суді цей спір.

Відповідно до вимог ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (п.3 ч.1); після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду (п.10 ч.1).

Системний аналіз приписів п.4 ч.1 ст. 170, ст. 240 КАС України дає підстави для висновку, що провадження у цій справі відкрито помилково, а тому необхідно розглянути та вирішити питання чи позов підлягає залишенню без розгляду, якщо інший позов у справі №520/7339/2020 заявлений між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Пунктом 10 частини першої ст. 240 цього Кодексу чітко визначено, що позов також підлягав залишенню без розгляду у разі якщо після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі не постановлена ухвала про залишення позову без розгляду. Тобто, законодавцем акцентується увага, що точкою відліку є саме момент при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.

Варто звернути увагу, що на час вирішення питання про відкриття провадження у цій справі 23 червня 2020 року на розгляді знаходився спір між тими самими сторонами, про той самий предмет у справі №520/2197/2020, у якій не була постановлена ухвала про залишення позову без розгляду.

В доповнення до зазначеного варто звернути увагу, що в матеріалах справи (том 11 а.с.157) відповідачем в порядку ст.ст. 45, 144, 145 КАС України ініційовано застосування заходів процесуального примусу до позивача, з тих підстав, що поданням численних позовів, позивач обирав «потрібного» суддю шляхом маніпуляції автоматизованим розподілом справ, що свідчить про зловживання процесуальними правами і потребує відповідного реагування суду. Разом з тим, судом апеляційної інстанції не перевірено чи здійснювався розгляд судом першої інстанції вказаного клопотання.

Насамкінець, необхідно зазначити, що у відповідності до визначених КАС України прав та обов`язків позивача, він дійсно має право розпоряджатись позовними вимогами на власний розсуд, в тому числі має право на відкликання або відмову від позову, але цим Кодексом однозначно виключена можливість одночасного відкриття та розгляду декількох справ за позовом між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Законодавцем чітко врегульовано правила і порядок, у відповідності до якого виключається можливість одночасного розгляду спору різними суддями (судами), або можливість вибору позивачем судді, і передбачено безальтернативний обов`язок суду у такому разі відмовити у відкритті провадження у справі або повернути позов, залишити його без розгляду.

Варто зауважити, що після прийняття рішення про повернення позову або залишення його без розгляду позивач не позбавлений права повторного звернення до суду в порядку і строки, встановлені КАС України. Власне, позивач без будь-яких перешкод в повній мірі використовував свої права, встановлені зазначеним Кодексом, зокрема правом на подання позову і прийняття його судом, заявлення клопотань про відкладення розгляду справи, які задовольнялись неодноразово судами різних інстанцій, і насамкінець, позивач самостійно ініціював припинення судового провадження, подавши заяву про залишення позову без розгляду у справі №520/2197/2020.

Очевидним є також та обставина, що будучи обізнаним з положеннями процесуального закону позивач усвідомлював наслідки таких своїх дій, але при повторних зверненнях до суду зазначав про не подання також позову до суду, і жодних заходів спрямових на виправлення такої помилки та усунення перешкод у розгляді позову, не вжив.

Разом з тим, суд касаційної інстанції позбавлений можливості перевірити доводи відповідача про допущені процесуальні порушення судами попередніх інстанцій, оскільки застосування ст. 240 КАС України про залишення позову без розгляду можливе лише при одночасному дотриманні обов`язкових трьох умов: позов заявлений між тими самими сторонами; той самий предмет спору; і з тих же самих підстав.

Суд апеляційної інстанції не перевірив в цій частині доводи відповідача, в тому числі не досліджувались підстави позову у цій справі і у справі №520/2197/2020, що є процесуальним порушенням, яке унеможливило встановленню обстави, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому відповідно рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до цього суду.

Необхідно зауважити на тому, що тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Верховний Суд у постанові від 9 жовтня 2018 року у справі № 809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

Отже, суду необхідно проаналізувати підстави позову у справах №520/7339/2020 та №520/2197/2020, оскільки у цій справі має місце спір між тими самими сторонами, стосується одного й того самого предмету.

Суд звертає увагу, що згідно з пунктом 9 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

За правилами пункту 2 частини другої цієї статті з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованому перевантаженні роботи суду.

При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу. В будь-якому випадку, здійснюючи розгляд даної справи у відкритому судовому засіданні, суд не позбавленої можливості отримати пояснення або з`ясувати дійсні мотиви, причини або інші обставини численних звернень позивача з цим позовом до суду, а також підстави позову, зазначені у цій справі і у справі № 520/2197/2020.

При цьому, право на доступ до правосуддя не повинне використовуватись учасником справи всупереч завданню адміністративного судочинства.

Зловживання процесуальними правами є несумісним з правом на доступ до суду і в разі встановлення таких зловживань відповідна позовна заява може бути залишено без розгляду.

З урахуванням вимог ст. 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судові рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі №520/7339/2020 скасувати.

Справу №520/7339/2020 направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко Л.І. Бившева В.В. Хохуляк