Ухвала

від 29.11.2023 по справі 916/5176/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

"29" листопада 2023 р.м. Одеса Справа № 916/5176/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

дослідивши матеріали позовної заяви (вх.№5756/23 від 24.11.2023)

за позовом: Одеської міської ради (площа Думська, № 1, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 26597691)

до відповідача: Колективного підприємства «Одеська пересувна механізована колона №8» (вул. Мечникова, №84, м. Одеса, 65020, код ЄДРПОУ 05529142)

про витребування майна,

ВСТАНОВИВ:

Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом до Колективного підприємства «Одеська пересувна механізована колона №8», в якому просить суд витребувати від відповідача на користь територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради квартиру загальною площею 68,5 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Степова, буд. 6, кв. 10, реєстраційний номер майна у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 12201072.

Відповідно до ч.1 ст.176 ГПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд, з огляду на відсутність наразі підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, вбачає наявними підстави для відкриття провадження по справі № 916/5176/23.

Відповідно до ч.3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Положеннями ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та розгляду справи за правилами загального позовного провадження з урахуванням положень ст.ст.12, 247 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи обраний спосіб захисту та заявлені позивачем позовні вимоги майнового характеру, обсяг та характер доказів, категорію та складність справи.

При цьому, суд зауважує, що згідно з п.3 ч.2 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Так, відповідно до ч.ч.2, 3 ст.163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.

Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Окрім цього, пунктом 2 частини 1 статті 164 ГПК України, передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2 684,00 грн.

Згідно із п.п. 1 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом встановлено, що керуючою реалізацією позивача заявлена вимога майнового характеру про витребування нерухомого майна, право власності на яке, як вказує позивач, належить відповідачу КП «Одеська пересувна механізована колона № 8».

Крім того, як зазначено у позові, ціна позову визначена у відповідності до договору купівлі-продажу № 6-2467 від 28.09.2005, зокрема у розмірі 178500,00 грн. і як доказ сплати судового збору додано платіжну інструкцію № 803 на суму 2684,00 грн від 13.10.2023.

Відтак, позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру, а саме витребування нерухомого майна і зазначено його ціну 178 500,00 грн на підставі договору від 28.09.2005, без визначення актуальної ринкової вартості нерухомого майна - квартири за адресою: м. Одеса, вул. Степова, буд. 6, кв. 10, яку він просить витребувати, отже не надано доказів на підтвердження вартості нерухомого майна на момент звернення до суду з позовом, що суперечить положенням п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що для наступного розподілення сплаченої суми судового збору (стягнення у разі недоплати) необхідно визначити ринкову вартість спірного майна, для чого позивач зобов`язаний визначити дійсну вартість нерухомого майна та сплати з цієї вартості відповідний судовий збір за вирахуванням суми 2684,00 грн.

Окрім того, приписами ст. 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та ст. 10 ГПК України передбачено, що судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що набрав чинності 16.07.2019, встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави. Статус української мови як єдиної державної мови в Україні визначається виключно Конституцією України. Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом.

Частиною 1, частиною 6 ст. 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено, що мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Згідно ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.

З матеріалів позовної заяви суд встановив, що позовна заява складена українською мовою. Водночас деякі додатки (письмові докази), які за формою є документами правового характеру та посвідчують обставини виникнення спірних правовідносин, складені російською мовою та подані без перекладу на українську мову, зокрема: гарантійний лист КП «Одеська пересувна механізована колона № 8» № 209 від 11.10.2004; довідка щодо ОСОБА_1 ; договір на право забудови від 29.06.2005 № 044/кс; протокол № 1 від 13.04.2006; лист КП «ОПМК № 8» від 28.07.2006 № 165; лист КП «ОМБТІ та РОН» від 22.12.2006 № 812.

Наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019 з метою вдосконалення порядку ведення діловодства в місцевих та апеляційних судах України затверджено Інструкцію з діловодства в місцевих та апеляційних судах України. Так, статтею 1 вказаної Інструкції визначено, що вхідна кореспонденція це документи, а також судові справи й матеріали, що надходять до суду. Статтею 8 Інструкції передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу.

Згідно з ст. 79 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року, нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

З метою дотримання вимог статті 10 Конституції України, статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 10 Господарського процесуального кодексу України, а також з метою встановлення дійсного змісту письмових доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суддя дійшов висновку, що додані до позовної заяви додатки необхідно перекласти на державну мову та засвідчити вірність перекладу цих документів нотаріально.

Окрім того, позивачем в позовній заяві зазначено про необхідність залучити до участі у справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Дослідивши клопотання щодо можливості залучення до участі у справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, суд дійшов наступних висновків.

Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про відкриття провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі.

Відповідно до положень ч.ч.1-4 ст. 50 ГПК України третій особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Слід зазначити, що метою участі третіх осіб у справі є отстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина 4 статті 50 Господарського процесуального кодексу України).

З аналізу зазначеної законодавчої норми вбачається, що підставою для залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є обґрунтоване припущення, що судове рішення може вплинути на права і обов`язки осіб, які не є стороною у справі.

Зі змісту наведених норм випливає, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають перебувати з однією із сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судового рішення у справі зазнають певних змін. Підставою участі у справі такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору, а саме - ймовірність виникнення в неї у майбутньому права на позов або можливості пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.

Відтак, суд вважає, що рішення у цій справі може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки вказані особи у спірній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , постійно проживають на підставі ордеру Приморської районної адміністрації Одеської міської ради.

Отже, враховуючи що в рішенні суду у даній справі буде встановлений власник та законний володілець спірної квартири, суд дійшов висновку, що рішення у цій справі може вплинути на права та/або обов`язки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та дані особи мають юридичний інтерес до предмету спору в розумінні статті 50 ГПК України, у зв`язку з чим вважає можливим задовольнити клопотання Одеської міської ради та залучити даних осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 50, 176, 234, 247 Господарського процесуального кодексу України суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Прийняти позовну заяву (вх.№ 5756/23 від 24.11.2023) до розгляду та відкрити провадження у справі № 916/5176/23.

2. Справу № 916/5176/23 розглядати за правилами загального позовного провадження.

3. Підготовче засідання призначити на "28" грудня 2023 р. о 10:20 год.

4. Повідомити сторони, що засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі судових засідань №12 /5 поверх/, тел. /0482/ 307-979.

5. Зобов`язати позивача надати суду звіт про оцінку спірного нерухомого майна, виконаний суб`єктом оціночної діяльності згідно вимог чинного законодавства - до прийняття рішення у справі по суті.

6. Зобов`язати позивача надати до суду переклад на українську мову гарантійного листа КП «Одеська пересувна механізована колона № 8» № 209 від 11.10.2004, довідки щодо ОСОБА_1 , договору на право забудови від 29.06.2005 № 044/кс, протоколу № 1 від 13.04.2006, листа КП «ОПМК № 8» від 28.07.2006 № 165, листа КП «ОМБТІ та РОН» від 22.12.2006 № 812 та засвідчити вірність перекладу цих документів нотаріально.

7. Запропонувати відповідачу подати відзив на позов із врахуванням вимог ст.165 ГПК України в строк протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі, докази отримання ухвали надати суду; надіслати копію відзиву та доданих до нього доказів позивачу одночасно з надісланням відзиву до суду; відповідні докази надіслання надати до суду.

8. Запропонувати позивачу подати до суду відповідь на відзив, оформлену відповідно до вимог ст.ст.166, 184 ГПК України не пізніше 10 днів з дня отримання відзиву відповідача, докази отримання відзиву надати суду; надіслати копію відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу одночасно з надісланням відповіді суду; відповідні докази надіслання надати до суду.

9. Запропонувати відповідачу подати до суду протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив, заперечення, оформлені відповідно до вимог ст.ст.167, 251 ГПК України, з доказами отримання відповіді на відзив; надіслати копію заперечень та доданих до них доказів позивачу одночасно з надісланням заперечень до суду; відповідні докази надіслання надати до суду.

10. Залучити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

11. Запропонувати залученим третім особам надати суду пояснення щодо позовних вимог в порядку ст. 179 ГПК України.

12. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua.

13. Повідомити учасників справи, про наявність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ст.197 ГПК України.

14. Суд доводить до відома учасників судового процесу, що у зв`язку із скрутним станом фінансового забезпечення судів, виклики та повідомлення, направлення судом процесуальних документів учасникам судових проваджень буде здійснюватися за допомогою електронної пошти та/або з використанням вказаних учасниками судового провадження номерів мобільних телефонів або шляхом розміщення на офіційному сайті Господарського суду Одеської області.

Суд закликає учасників судового провадження з розумінням поставитися до існуючих проблем фінансування судової гілки влади в умовах воєнного стану; з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у їх справах, добросовісно користуватися належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки; зареєструвати електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; зареєструватися в підсистемі «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи; використовувати функціонал «Електронного кабінету» для ознайомлення з поданими документами в електронній формі; при подачі до суду процесуальних документів зазначати електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або іншу електронну адресу, через яку суд може здійснювати комунікацію; при подачі до суду процесуальних документів зазначати мобільний номер телефону та найбільш зручний месенджер, через які суд може здійснювати виклики та повідомлення, або обмінюватися електронними документами.

15. Повідомити учасників справи про обов`язок на підставі абз. 1 ч. 6 ст. 6 ГПК України зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Ухвала набрала чинності 29.11.2023 року та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 08.12.2023 у зв`язку з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів Господарського суду Одеської області та проведенням з 30.11.2023 по 07.12.2023 технічних відновлювальних робіт на серверному обладнанні суду.

Суддя О.В. Цісельський