Ухвала

від 30.11.2023 по справі 522/3379/22-е

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 522/3379/22-Е

провадження № 61-14750ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на постанову Одеського апеляційного суду від 24 серпня

2023 року у справі за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_5 , про стягнення незадоволених вимог кредитора спадкодавця,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2022 року ОСОБА_3 звернувся до Приморського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_6 про стягнення боргу в розмірі

40 807 864,09 грн.

Ухвалою Приморського районного суду Одеської області від 27 вересня

2022 замінено первісного відповідача ОСОБА_6 на ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах малолітньої дочки

ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом:

накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, майнові права, а також грошові кошти на рахунках у банківських установах, що належить

ОСОБА_7 , та буде виявлене виконавцем під час виконання ухвали

про забезпечення позову;

накладення заборони на вчинення будь-яким особам, в тому числі нотаріусам, державним реєстраторам та іншим особам уповноваженим вчиняти реєстраційні

і нотаріальні дії, здійснювати будь які реєстраційні та нотаріальні дії з приводу відчуження, зміни власника, передачі в заставу, іпотеку майнових прав, посвідчення договорів купівлі-продажу, дарування щодо об`єктів нерухомого майна, які на праві приватної власності належать ОСОБА_7 , а саме:

- нежитлові приміщення офісу № 1, загальною площею 86,6 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 24597964, адреса розташування: АДРЕСА_1 , загальна вартість нерухомого майна: 115 351 грн (частка власності боржника - 1/1);

- нежитлові приміщення офісу № 2, загальною площею 106,7 кв. м, реєстраційний об`єкта нерухомого майна: 24597986, адреса розташування нерухомого майна: АДРЕСА_1 , загальна вартість нерухомого майна: 142 124 грн (частка власності боржника - 1/1);

- окрема нежила будівля цілісного майнового комплексу, загальною площею 187,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 10758832, адреса розташування нерухомого майна: АДРЕСА_2 , загальна вартість нерухомого майна 15 119 грн (частка власності боржника - 1/3).

вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на корпоративні права, які на праві приватної власності належать ОСОБА_7 , та заборони вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням корпоративних прав, які на праві приватної власності належать ОСОБА_7 , а саме:

- ТОВ «ЕЛЕГАНС ЛТД», ідентифікаційний код юридичної особи: 33059902, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, будинок 57, розмір частки засновника (учасника) 300 000 грн;

- ТОВ «ДІСКАВЕРІ-ТУР», ідентифікаційний код юридичної особи: 33017477, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 65014, Одеська область, м. Одеса, вул. Бєлінського, 6, кв. 2, розмір частки засновника (учасника) 205 грн;

- ТОВ «КЕРАМА-ЦЕНТР», ідентифікаційний код юридичної особи: 31639992, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 65005, Одеська область, м. Одеса, вул. Прохорівська, 40, розмір частки засновника (учасника) 100 000 грн;

- ТОВ «ЕКО ВУД», ідентифікаційний код юридичної особи: 31194038, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 65005, Одеська область, м. Одеса, вул. Прохорівська, 40, розмір частки засновника (учасника) 100 000 грн;

- Обслуговуючий кооператив «ТАЛАН УКРАЇНА», ідентифікаційний код юридичної особи: 41081809, адреса розташування: Україна, 65009, Одеська область, м. Одеса, бульвар Французький, будинок 54, розмір частки засновника (учасника) 0,00 (нуль,00) грн.

Заява обґрунтована тим, що відповідачі мають право та об`єктивну можливість оформити свої права на спадщину та здійснити відчуження майна третім особам на шкоду правам позивача. Заходи забезпечення позову повністю відповідають принципу співмірності, оскільки негативні наслідки від вжиття таких заходів,

які є незначними та не порушують майнових прав відповідачів, є значно меншими за негативні наслідки, що можуть настати внаслідок невжиття таких заходів. Актуальні дані свідчать про вчинення особами неправомірних дій щодо видалення записів про 63 об`єкти нерухомого майна, що належали боржнику на праві власності, внаслідок чого значно зменшився обсяг спадкового майна, за рахунок якого можуть бути задоволені вимоги позивача. Відтак, наразі існують обґрунтовані підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, що призведе до порушення принципу ефективного судового захисту.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 лютого 2023 року відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погодившись з ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 лютого 2023 року ОСОБА_3 оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Одеського апеляційного суду від 24 серпня 2023 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14 лютого 2023 року в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення заборони на вчинення дій щодо майна, а саме 1/3 частини окремої нежитлової будівлі цілісного майнового комплексу скасовано.

Заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено частково.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони на вчинення будь-яким особам, в тому числі нотаріусам, державним реєстраторам та іншим особам уповноваженим вчиняти реєстраційні і нотаріальні дії, здійснювати

будь - які реєстраційні та нотаріальні дії з приводу відчуження, зміни власника, передачі в заставу, іпотеку майнових прав, посвідчення договорів купівлі-продажу, дарування щодо об`єктів нерухомого майна, які на праві приватної власності належать ОСОБА_7 , а саме: 1/3 частини окремої нежитлової будівлі цілісного майнового комплексу, загальною площею: 187,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 10758832, номер запису: 3547 в книзі: 54неж-145, адреса розташування нерухомого майна: АДРЕСА_2 .

У решті в оскаржуваній частині ухвалу змінено, викладено мотивувальну частину

в редакції цієї постанови, в решті залишено без змін.

11 жовтня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , засобами поштового зв`язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою

на постанову Одеського апеляційного суду від 24 серпня 2023 року у вищевказаній справі, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 24 серпня 2023 року та залишити в силі ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14 лютого 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано заявниці строк для усунення недоліків, зокрема запропоновано надати докази сплати судового збору за подачу касаційної скарги, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У листопаді 2023 року на адресу Верховного СудуОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , надіслала докази сплати судового збору за подачу касаційної скарги.

Таким чином, недоліки касаційної скаргу усунуто.

Також у касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку

на касаційне оскарження судового рішення, яке мотивоване тим, що строк

на касаційне оскарження пропущений з поважних причин, оскільки копію постанови апеляційного суду отримано заявником лише 11 вересня 2023 року,

що підтверджується доданими до касаційної скарги доказами. Касаційна скарга здана до поштового відділення 11 жовтня 2023 року.

Відповідно до частин першої, другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку

на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів

з дня вручення йому такого судового рішення.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що строк на касаційне оскарження був пропущений з поважних причин, а тому клопотання про поновлення строку

на касаційне оскарження є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а строк - поновленню, оскільки касаційна скарга подана протягом тридцяти днів

з дня вручення такого судового рішення.

Касаційна скарга мотивована тим, що посилання апеляційного суду на те,

що 1/3 окремої нежилої будівлі цілісного майнового комплексу, загальною площею 187,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_7 не відповідають дійсності, оскільки вказаний об`єкт знаходиться на земельній ділянці, яка зареєстрована

за власністю територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, реєстраційний номер 1292473651101, а тому в суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для задоволення заяви в цій частині.

Колегія суддів Верховного Суду вважає, що висновки суду апеляційної інстанції

є обґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених

чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся

або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача

від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод

та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до положень статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать

або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник

із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві

чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності

на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода

на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини п`ятої статті 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема,

в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася

з такою заявою, позовним вимогам.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів

з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін,

а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема,

чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення

в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку

із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб,

що не є учасниками даного судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі

№ 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) сформульовано висновок

про те, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків

від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками,

які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду

і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову,

суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать

про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе

до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Окрім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд також

має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді заборони третім особам вчиняти певні

дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом

без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

Судами встановлено, що звертаючись до суду із відповідною заявою ОСОБА_3 просив вжити заходи забезпечення позову шляхом:

накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, майнові права, а також грошові кошти на рахунках у банківських установах, що належить

ОСОБА_7 , та буде виявлене виконавцем під час виконання ухвали

про забезпечення позову;

накладення заборони на вчинення будь-яким особам, в тому числі нотаріусам, державним реєстраторам та іншим особам уповноваженим вчиняти реєстраційні

і нотаріальні дії, здійснювати будь які реєстраційні та нотаріальні дії з приводу відчуження, зміни власника, передачі в заставу, іпотеку майнових прав, посвідчення договорів купівлі-продажу, дарування щодо об`єктів нерухомого майна, які на праві приватної власності належать ОСОБА_7 , а саме:

- нежитлові приміщення офісу № 1, загальною площею 86,6 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 24597964, адреса розташування: АДРЕСА_1 , загальна вартість нерухомого майна: 115 351 грн (частка власності боржника - 1/1);

- нежитлові приміщення офісу № 2, загальною площею 106,7 кв. м, реєстраційний об`єкта нерухомого майна: 24597986, адреса розташування нерухомого майна: АДРЕСА_1 , загальна вартість нерухомого майна: 142 124 грн (частка власності боржника - 1/1);

- окрема нежила будівля цілісного майнового комплексу, загальною площею 187,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 10758832, адреса розташування нерухомого майна: АДРЕСА_2 , загальна вартість нерухомого майна 15 119 грн (частка власності боржника - 1/3);

вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на корпоративні права, які на праві приватної власності належать ОСОБА_7 , та заборони вчиняти будь-які дії пов`язані з відчуженням корпоративних прав, які на праві приватної власності належать ОСОБА_7 , а саме:

- ТОВ «ЕЛЕГАНС ЛТД», ідентифікаційний код юридичної особи: 33059902, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, будинок 57, розмір частки засновника (учасника) 300 000 грн;

- ТОВ «ДІСКАВЕРІ-ТУР», ідентифікаційний код юридичної особи: 33017477, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 65014, Одеська область, м. Одеса, вул. Бєлінського, 6, кв. 2, розмір частки засновника (учасника) 205 грн;

- ТОВ «КЕРАМА-ЦЕНТР», ідентифікаційний код юридичної особи: 31639992, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 65005, Одеська область, м. Одеса, вул. Прохорівська, 40, розмір частки засновника (учасника) 100 000 грн;

- ТОВ «ЕКО ВУД», ідентифікаційний код юридичної особи: 31194038, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 65005, Одеська область, м. Одеса, вул. Прохорівська, 40, розмір частки засновника (учасника) 100 000 грн;

- Обслуговуючий кооператив «ТАЛАН УКРАЇНА», ідентифікаційний код юридичної особи: 41081809, адреса розташування: Україна, 65009, Одеська область, м. Одеса, бульвар Французький, будинок 54, розмір частки засновника (учасника) 0,00 (нуль,00) грн.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи обставини справи в сукупності та письмові докази, які містяться в матеріалах справи, що можливе рішення за цією заявою може порушувати права та законні інтереси третіх осіб, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, тому не вбачав підстав для задоволення вимог

про накладення заборони на вчинення дій щодо вказаних вище об`єктів нерухомого майна.

Також суд першої інстанції дійшов до висновку, що не підлягають задоволенню вимоги заявника про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, майнові права, що буде виявлене виконавцем під час виконання ухвали

про забезпечення позову, оскільки такі вимоги фактично є тотожними іншим вимогам заявника, а саме щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони на вчинення будь-яким особам, в тому числі нотаріусам, державним реєстраторам та іншим особам, уповноваженим вчиняти реєстраційні

і нотаріальні дії, здійснювати будь-які реєстраційні та нотаріальні дії з приводу відчуження, зміни власника, передачі в заставу, іпотеку майнових прав, посвідчення договорів купівлі-продажу, дарування щодо об`єктів нерухомого майна, які на праві приватної власності належать ОСОБА_7 . При цьому відомостей щодо наявності у боржника ОСОБА_7 прав власності на рухоме майно стороною позивача не надано.

Крім того, суд першої інстанції не вбачав підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках у банківських установах, що належать ОСОБА_7 та будуть виявлені виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову, оскільки суду не надано належних, допустимих і достатніх доказів наявності у боржника банківських рахунків

та сум на таких рахунках, що позбавляє суд можливості надати оцінку співмірності сум у співвідношенні із заявленими вимогами.

У частині вимог заявника щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на корпоративні права, які належать ОСОБА_7

та заборони будь-яким особам, в тому числі нотаріусам, державним реєстраторам та іншим суб`єктам державної реєстрації та/або їх посадовим особам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо корпоративних прав, які належать боржнику,

суд першої інстанції, зважаючи на матеріально - правові вимоги позивача та зміст позовної заяви, суд дійшов висновку, що накладення арешту на корпоративні права не є співмірними із заявленими вимогами та в подальшому може тягнути

за собою втручання в господарську діяльність визначених у заяві суб`єктів господарювання, тому заява в цій частині також задоволенню також не підлягає.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов до правильних висновків, що об`єкти на АДРЕСА_1 , офіси № № 1, 2 належать третім особам, які не є учасниками справи, відтак правильним є висновок суду в цій частині про неможливість задоволення позову в такий спосіб.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_7 помер,

а відповідачами у справі є його спадкоємці.

Відповідно до 2 другого частини першої статті 1219 ЦК право на участь

у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше

не встановлено законом або їх установчими документами, не входять до складу спадщини.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства. У разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника - фізичної особи чи припинення учасника - юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, та якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону, товариство може виключити учасника з товариства. Таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається. Якщо частка такого учасника у статутному капіталі товариства становить 50 відсотків або більше, товариство може приймати рішення, пов`язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у матеріалах справи відсутні установчі документи товариств та кооперативу, щодо частки у майні яких пропонується вжити заходи забезпечення позову, відтак без з`ясування можливості спадкування частки та порядку здійснення таких дій вжиття заходів може вплинути на здійснення господарської діяльності відповідного товариства.

Зважаючи на викладене, правильним є висновок апеляційного суду,

що забезпечення в такий спосіб неможливе, що не позбавляє права повторного звернення з заявою при усуненні її недоліків.

Разом із тим, як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, не можна погодитися з відмовою судом першої інстанції у забезпеченні позову щодо об`єкта нерухомого майна - 1/3 частини окремої нежилої будівлі цілісного майнового комплексу, загальною площею 187,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Судом зазначено, що право власності на наведений об`єкт перейшло виключно

до ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва № НОМЕР_1

про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил від 11 січня 2010 року; копією висновку про технічні можливості поділу об`єкта нерухомого майна від 17 листопада 2017 року; Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 14 лютого

2023 року; копією державного акта на право власності на земельну ділянку

за адресою: АДРЕСА_2 , від 26 квітня 2007 року та копію рішення суду від 18 травня 2017 року у справі № 522/1559/17 про витребування вказаної земельної ділянки на користь Одеської міської ради.

Однак, апеляційним судом встановлено, що такі відомості суперечать актуальній інформації з реєстру речових прав, з якого вбачається, що 1/3 частина майна

є зареєстрованою за ОСОБА_7 , а земельна ділянка, хоча і витребувана

на користь територіальної громади, однак це не перешкоджає заходам забезпечення позову щодо розташованого на ній нерухомого майна.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов до правильного висновку,

що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині 1/3 частини окремої нежилої будівлі цілісного майнового комплексу, загальною площею: 187,2 кв. м,

що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

В частині відмови у вжитті заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на рахунках у банківських установах, що належать ОСОБА_7 та будуть виявлені виконавцем під час виконання ухвали

про забезпечення позову, апеляційний суд правильно погодився із судом першої інстанції про унеможливлення здійснення таких дій за відсутності допустимих

і достатніх доказів наявності у боржника банківських рахунків та сум на таких рахунках, що позбавляє суд можливості надати оцінку співмірності

сум у співвідношенні із заявленими вимогами.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції на законних підставах вжив заходи забезпечення позову в частині забезпечення позову шляхом накладення заборони на вчинення будь-яким особам, в тому числі нотаріусам, державним реєстраторам та іншим особам уповноваженим вчиняти реєстраційні і нотаріальні дії, здійснювати будь - які реєстраційні та нотаріальні дії з приводу відчуження, зміни власника, передачі в заставу, іпотеку майнових прав, посвідчення договорів купівлі-продажу, дарування щодо об`єктів нерухомого майна, які на праві приватної власності належать ОСОБА_7 , а саме: 1/3 частини окремої нежитлової будівлі цілісного майнового комплексу, загальною площею: 187,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 10758832, номер запису:

3547 в книзі: 54неж-145, адреса розташування нерухомого майна: АДРЕСА_2 .

Доводи касаційної скарги про те, що посилання апеляційного суду

на те, що 1/3 окремої нежилої будівлі цілісного майнового комплексу, загальною площею 187,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_7 не відповідають дійсності, оскільки вказаний об`єкт знаходиться на земельній ділянці, яка зареєстрована як власність територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, реєстраційний номер 1292473651101, не заслуговують на увагу.

Накладення заборони на вчинення будь-яким особам, в тому числі нотаріусам, державним реєстраторам та іншим особам уповноваженим вчиняти реєстраційні

і нотаріальні дії, здійснювати будь які реєстраційні та нотаріальні дії з приводу відчуження, зміни власника, передачі в заставу, іпотеку майнових прав, посвідчення договорів купівлі-продажу, дарування щодо об`єктів нерухомого майна, які на праві приватної власності належать ОСОБА_7 , а саме:

1/3 частини окремої нежитлової будівлі цілісного майнового комплексу, загальною площею: 187,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 10758832, номер запису: 3547 в книзі: 54неж-145, адреса розташування нерухомого майна: АДРЕСА_2 , не позбавить права територіальну громаду міста Одеси в особі Одеської міської ради розпоряджатися та використовувати вказану земельну ділянку за її призначенням.

Інші доводи касаційної скарги не містять обґрунтованих посилань на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а зводяться до незгоди заявника із застосованими заходами забезпечення позову та власного тлумачення норм цивільного процесуального закону.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , строк на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 24 серпня 2023 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на постанову Одеського апеляційного суду від 24 серпня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_5 , про стягнення незадоволених вимог кредитора спадкодавця.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

С. О. Карпенко

І. М. Фаловська