Ухвала

від 04.12.2023 по справі 405/6013/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-сс/4809/650/23 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2023 року м. Кропивницький

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 ,

захисника-адвоката ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 листопада 2023 року, в кримінальному провадженні, внесеного 02 вересня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022120040000098, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, якою стосовно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Веймар Федеративної республіки Німеччина, громадянина України, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2012 року народження, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту,

ВСТАНОВИЛА:

З представлених матеріалів кримінального провадження вбачається, що за клопотанням слідчого відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_10 від 15 листопада 2023 року, погодженого із прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_9 про застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 листопада 2023 року частково задоволено клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_10 , до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, на строк до 15.01.2024 року.

Рішення слідчого судді мотивовано наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.

Однак вказано, що в клопотанні не зазначено переконливих доводів та не долучено беззастережних доказів недостатності застосування менш суворих заходів для запобігання вказаному ризику, оскільки в матеріалах провадження відсутні докази ухилення підозрюваного від органу досудового розслідування, а також докази, які б свідчили що ОСОБА_8 може впливати на свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При таких обставинах та характеризуючих даних, слідчий суддя дійшов до висновку про відсутність підстав вважати, що ОСОБА_8 перебуваючи на свободі буде ухилятись від слідства, суду та виконання процесуальних обов`язків, а також перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність, разом з цим вирішив, що застосування такого виду запобіжного заходу як домашній арешт є достатнім для виконання ОСОБА_8 процесуальних обов`язків та попередження ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді як незаконну та необґрунтовану, постановити нову ухвалу, згідно якій застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням розміру застави.

Зокрема зазначає про те, що під час розгляду клопотання, слідчим суддею, в порушення вимог ст. 177 КПК України не враховано, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до шести років.

Також, прокурор в своїй апеляційній скарзі вказує про те, що перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою зміни їхніх показань, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому застосування менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою є недопустимим, оскільки не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

В своїх запереченнях захисник підозрюваного ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 просить у задоволенні апеляційної скарги прокурора відмовити, ухвалу слідчого судді залишити без змін, вказуючи на те, що матеріали кримінального провадження не містять будь-яких доказів ухилення ОСОБА_8 від органів досудового розслідування або суду, а також не підтверджено твердження прокурора про можливість підозрюваного ОСОБА_8 виїхати на тимчасово не підконтрольну територію України.

Зважаючи на вищевикладене, захисник вважає, що ухвала слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 листопада 2023 року є законною та обґрунтованою, підстав для скасування та обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не має.

Заслухавши доповідача, в дебатах думку прокурора, який повністю підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши представлені матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

З представлених матеріалів кримінального провадження вбачається, що у провадженні слідчого управління ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженні за № 42022120040000098 від 02.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

15 листопада 2023 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

ОСОБА_8 підозрюється у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Згідно п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Положеннями ст.183 КПК України регламентовано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

В даному випадку, фактичні обставини справи, характер, спосіб дій ОСОБА_8 та обсяг здобутих під час досудового розслідування доказів, свідчать про те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного, тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, а тому з урахуванням серйозності висунутої проти нього підозри, що свідчить про його суспільну небезпеку, як особи та тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності його винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення, можливість впливу на свідків, дає колегії суддів достатньо підстав з певною вірогідністю стверджувати, що ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, у судовому засіданні прокурор зазначив про те, що існує ризик впливу на свідків по даному кримінальному провадженню, оскільки підозрюваний ОСОБА_8 був керівником ДП «ДГ « Ставидлянське`ІСГС НААН, а співробітники є свідками у даному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим на думку колегії суддів, застосування менш тяжкого запобіжного заходу ніж тримання під вартою перешкодить встановленню істини у справі.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року, суд приходить до переконання, що враховуючи: характер кримінального правопорушення, його тяжкість, обізнаність підозрюваного про коло свідків у справі, резонанс справи є всі підстави для висновку, що в даному випадку суспільний інтерес перевалює над презумпцією невинуватості і виправдовує такий спосіб втручання в особисту свободу особи, як застосування тримання під вартою.

Рішенням ЄСПЛ у справі « Воляник проти України» від 02 жовтня 2014 року зазначено, що допустимими для взяття й утримання особи під вартою є наявність таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 25.04.2003 року «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства» запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обирається за наявності підстав вважати, що інші запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України і його належної поведінки.

Аналізуючи викладене в сукупності та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що слідчий суддя районного суду під час розгляду клопотання слідчого не врахував наявність вищевказаних реальних ризиків та обґрунтованих підстав, дійшов до помилкового та передчасного висновку, про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

При цьому колегія суддів, оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_8 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного ОСОБА_8 під вартою.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до переконливого висновку, що слідчий суддя районного суду необґрунтовано частково задовольнив клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_10 про застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, в тому числі домашній арешт, не зможе запобігти встановленим ризикам, зазначеним в ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.ст.182, 183, 184, 197, 309, 370 - 372, 376, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 листопада 2023 року в кримінальному провадженні № 42022120040000098 02 вересня 2022 року стосовно підозрюваного ОСОБА_8 - скасувати.

Клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_10 від 15 листопада 2023 року про застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 43 днів, а саме з 11.15 год. 04 грудня 2023 року до 11.15 год. 15 січня 2024 року, тобто в межах строків досудового розслідування.

Строк дії ухвали закінчується о 11.15 год. 15 січня 2024 року.

ОСОБА_8 взяти під варту в залі суду.

Визначити ОСОБА_8 заставу у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 805 200,00 грн., яка може бути внесена на депозитний рахунок Кропивницького апеляційного суду UA928201720355299001000086310, код ЄДРПОУ: 42265404; МФО: 820172; банк отримувача: Держказначейська Служба України м. Київ.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_8 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_8 :

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватись від спілкування із свідками по кримінальному провадженню;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання слідчому паспорт громадянина України та у разі наявності закордонний паспорт.

Попередити підозрюваного ОСОБА_8 , що в разі невиконання покладених на нього зобов`язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала Кропивницького апеляційного суду є остаточною та оскарженню касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4