Ухвала

від 29.11.2023 по справі 336/6917/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

єдиний унікальний номер справи 336/6917/22

номер провадження 2/336/693/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2023 м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Карабак Л.Г., при секретарі Колеснику Д.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Джобер», ТОВ «Українське бюро кредитних історій» про визнання кредитного договору неукладеним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

08.12.2022 представник позивача, адвокат Шурубура Є.С. подав до суду позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Джобер», ТОВ «Українське бюро кредитних історій» про визнання кредитного договору неукладеним та зобов`язання вчинити певні дії:

Визнати кредитний договір від 20.01.2020 на суму 3600 грн. між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ДЖОБЕР» - неукладеним.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій» внести зміни до кредитної історії ОСОБА_1 , вилучивши з неї інформацію щодо наявності у неї фінансових зобов`язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ДЖОБЕР» за кредитним договором від 20.01.2020, а саме: усі відомості про кредитний правочин (номер і дата укладення правочину, сторони, вид правочину), суму зобов`язання, вид валюти зобов`язання, строк і порядок виконання, відомості про остаточний розмір зобов`язання, дату виникнення прострочення зобов`язання, розмір прострочення і стадія погашення.

Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ДЖОБЕР» на користь ОСОБА_1 суму витрат на правову допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч гривень) 00 коп.

В обґрунтування вимог зазначено, що 20.01.2020 було здійснено шахрайські дії відносно ОСОБА_1 та невстановленими особами, використовуючи її персональні дані, оформлено онлайн кредити.

Перевіривши власну кредитну історію на сайті ТОВ «Українське бюро кредитних історій» ОСОБА_1 дізналася, що у ТОВ «Фінансовакомпанія «Джобер»з використанням її персональних даних було оформлено кредитний договір від 20.01.2020 на суму 3600 грн.

Зобов`язання за вказаним кредитним договором ОСОБА_1 не визнаються, адже на сайті ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» вона не реєструвалася, заявку на оформлення кредиту вона не подавала, кредитний договір не підписувала, в тому числі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію», кошти не отримувала.

Кредитний договір укладений без її волевиявлення. Жодної заборгованості перед ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» позивач не має.

Окрім того, на її адресу не надходило жодної вимоги - повідомлення про погашення заборгованості із зазначенням деталізованої суми боргу.

Більш того, відповідно до витягу з ЄРДР від 21.01.2020 у Воснесенівському ВП ДВП ГУ НП у Запорізькій області розслідується кримінальне провадження № 12020080060000205 за заявою ОСОБА_1 про те, що невстановлена особа, шляхом обману, використовуючи персональні дані останньої, оформили онлайн кредит в цілому ряді фінансових установ, в тому числі у ТОВ ФК «ДЖОБЕР».

Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач заперечує проти укладення з ТОВ «Фінансова компанія«Джобер»кредитного договору, кредитний договір (публічний договір), Заява-анкета для отримання кредиту взагалі відсутні, а тому не можуть містити ані її підпису, ані даних про електронний цифровий підпис, ані підпису одноразовим ідентифікатором, тобто, вказаний кредитний договір не підписаний нею у встановленому законом порядку, отже, є неукладеним.

Ухвалою суду від 28.12.2022 відкрите спрощене позовне провадження без виклику сторін. Ухвалою суду від 15.02.2023 вирішено подальший розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач ТОВ «Фінансова компанія «Джобер» не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Представник відповідача ТОВ «Українське бюро кредитних історій» надіслав відзив на позовну заяву, заперечував проти позовних вимог, просив відмовити в задоволенні вимог. У відзиві зазначено, що відсутні будь-які докази з приводу визнання спірного договору шахрайським, не надано доказів, які б прямо вказували, що позивач в даній ситуації є потерпілою, або що кредитний договір укладено іншою (не позивачем) особою. Докази про те, що договір є недійсним; таким, що укладено шляхом шахрайських дій; нікчемним тощо до суду не надано, що виключає можливість виключити інформацію з кредитної історії до суду не надано. Позивач викладає в позовній заяві свої припущення про те, що договір є нібито недійсним, оскільки їм не укладався.

В судові засідання 23.10.2023, 06.11.2023, 29.11.2023 представник позивача та позивач не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені. Заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача та за відсутності позивача до суду не подавались.

Повідомлення про розгляд справи підтверджується матеріалами справи, в тому числі, довідками про доставку електронного документа «судова повістка про виклик до суду» від 02.08.2023, 23.10.2023, 06.11.2023.

Відповідачі повідомлялись про розгляд справи, але також не з`явилися, заяв та клопотань подано не було.

Відповідно до ст.240 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ст.223 цього Кодексу.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою учасників справи 29.11.2023 фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України, особи, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до вимог частини третьої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, виходячи з положень статей 223, 257 ЦПК України, позовна заява залишається судом без розгляду у разі сукупності певних умов, а саме належне повідомлення позивача про час та місце проведення судового розгляду; позивач повторно не з`явився у судове засідання; від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

При наявності сукупності зазначених умов, причини повторної неявки у судове засідання представника позивача, який належним чином був повідомлений про місце і час слухання справи, правового значення не мають.

Поважність причини неявки позивача враховується при першій неявці.

Зважаючи на вказані норми закону та їх роз`яснення, слід вважати, що суд при першій неявці позивача позбавлений можливості розгляду справи за відсутності позивача (його представника) у судовому засіданні у випадку належного повідомлення позивача про час та місце судового розгляду та за відсутності його заяви про розгляд справи у його відсутності, натомість взмозі відкласти розгляд справи.

При повторній неявці позивача (його представника) у випадку належного повідомлення про час та місце судового розгляду та за відсутності заяви про розгляд справи у відсутності позивача, суд позбавлений можливості розгляду справи, відкладення розгляду, незважаючи на причини неявки та зобов`язаний залишити позовну заяву без розгляду.

Тобто, позовна заява при повторній неявці в судове засідання належним чином повідомленого позивача залишається без розгляду незалежно від причин його неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Слід відзначити, що позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов`язків.

У відповідності до ч.5 ст. 223ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, враховуючи, що представник позивача, явка якого в судове засідання визнана обов`язковою, двічі поспіль не з`явився в судове засідання без поважних причин, а його неявка перешкоджає розгляду справи, суд приходить до висновку про необхідність залишення вказаної позовної заяви без розгляду.

Наслідки, передбачені частиною п`ятою статті 223 ЦПК України та пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України застосовуються судом в усіх випадках повторної неявки позивача до суду, незалежно від поважності причин його відсутності.

Такий наслідок неявки позивача є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки, незалежно від того чи є можливість вирішити спір по суті.

У вказаній нормі закону міститься лише один виняток, який полягає в тому, що за умов повторної неявки належним чином повідомленого позивача у судове засідання, справу може бути розглянуто, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Проте, як свідчать матеріали справи, заява такого змісту (про розгляд справи за відсутності представника позивача, позивача) до суду не подавалась.

В постанові Верховного Суду від 22.05.2019 (справа № 310/12817/13 провадження № 61-36375св18) суд прийшов до висновку, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Вивчивши матеріали справи, суд визнає, що позивач повторно не з`явилася до суду, чим зловживає процесуальними правами та затягує розгляд справи, а тому суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду.

Суд наголошує, що суди України працюють у звичайному режимі, при цьому позивач не була позбавлена можливості перебувати в залі судового засідання в дистанційному режимі відеоконференції, але такого клопотання до суду не подавалось.

Залишення заяви без розгляду не позбавляє особу права повторного звернення до суду за захистом своїх прав у загальному порядку (частина друга статті 257 ЦПК України).

Керуючись ст.ст. 223, 257, 258, 260, 261, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 доТОВ «Фінансовакомпанія «Джобер»,ТОВ «Українськебюро кредитнихісторій» провизнання кредитногодоговору неукладенимта зобов`язаннявчинити певнідії - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, він має право звернутися до суду повторно.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Л.Г.Карабак