Ухвала

від 06.12.2023 по справі 463/6501/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/6501/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/1333/23 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі: ОСОБА_5

розглянувши увідкритому судовомузасіданні урежимі відеоконференції апеляційніскарги підозрюваного ОСОБА_6 ,прокурора ОСОБА_7 на ухвалуслідчого суддіЛичаківського районногосуду м.Львова від17жовтня 2023року прообрання запобіжногозаходу увиді триманняпід вартоюіз визначеннямрозміру застави ОСОБА_6 ,підозрюваному укримінальному провадженні№ 62019240000001074від 28грудня 2019року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України

за участю прокурора: ОСОБА_7

підозрюваного: ОСОБА_6

захисників: ОСОБА_8 , ОСОБА_9

ВСТАНОВИЛА:

органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 грудня 2019 року за № 62019240000001074.

Старший слідчий в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за погодженням з прокурором першого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 діб з визначенням розміру застави у розмірі 6 692 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 707 253,00 гривень, а також покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у випадку внесення відповідного розміру застави.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2023 року таке клопотання задоволено частково. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави. Визначено підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 671 000,00 грн. (шістсот сімдесят одна тисяча гривень нуль копійок). Роз`яснено підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що не пізніше п`яти днів з дня застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Покладено на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України:

1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю - для запобігання можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду - для запобігання можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи - для запобігання можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; 4) утримуватися від спілкування з свідками для запобігання можливості підозрюваного незаконно впливати на них у кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну - для запобігання можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; 6) носити електронний засіб контролю - для запобігання можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Строк дії ухвали в частині покладених обов`язків становить: з моменту проголошення ухвали суду 17.10.2023 року до 13.12.2023 року включно. В решті клопотання відмовлено. В заявах ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 про особисту поруку за підозрюваного ОСОБА_6 - відмовлено.

Своє рішення слідчий суддя мотивує тим, що при розгляді клопотання було доведено наявність підстав, передбачених ч.2 ст.177 КПК України, для застосування запобіжного заходу, а саме: наявність обґрунтованої підозри та ризиків в діях підозрюваного, передбачених ст.177 КПК України. Визначаючи підозрюваному розмір застави, слідчий суддя вважає, що така має бути співмірною не лише із вчиненим особою діянням та наслідками, які воно спричинило чи могло спричинити, а також із матеріальним становищем особи.

На ухвалу слідчого судді підозрюваний ОСОБА_6 та прокурор ОСОБА_20 подали апеляційні скарги. У поданій апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_6 просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною та необгрунтованою та підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Стверджує, що слідчим суддею не було враховано необґрунтованість підозри. Зазначає, що у порушення вимог ч.1 ст. 52 КПК письмове повідомлення про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину йому було вручено без обов`язкової участі захисника, інші процесуальні дії (вручення клопотання про обрання запобіжного заходу, обшук в місці проживання) проводилися у відсутність захисника.

Підкреслює, що процесуальні рішення, на які посилається сторона обвинувачення, зокрема ухвали господарського суду у справі №902/1255/15, не є доказом відповідно до положень кримінального процесуального законодавства і не має безпосереднього впливу на доказову базу у кримінальному провадженні, яке розглядається судом (Постанова ВС від 13.04.2021 року у справі №554/10204/15-к, провадження № 51-492км21).

Зазначає, що клопотання адвоката ОСОБА_21 про визнання недопустимими доказів, які слідчий долучив до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме судових рішень національних судів: (копію ухвали Господарського суду Вінницької області від 17.09.2015 у справі № 902/1255/15 (арк. 67-70); копію ухвали Господарського суду Вінницької області від 17.12.2015 у справі № 902/1255/15 (арк. 71-76); Копію постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 902/1255/15 (арк. 101-107); копію ухвали Господарського суду Вінницької області від 01.10.2019 у справі № 902/1255/15 (арк. 108-115); копію ухвали Господарського суду Вінницької області від 17.10.2019 у справі № 902/1255/15 (арк. 115-132) було проігноровано слідчим суддею, а згадані вище документи, на думку слідчого судді, підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_6 .

Стверджує, що в порушення законодавства, прокурор під час перерви розгляду вказаного клопотання, за допомогою технічних засобів помічника слідчого судді ОСОБА_22 роздрукував витяг з ЄРДР по кримінальному провадженні № 62019240000001074 від 28.12.2019 року, який слідчим суддею, в порушення вимог чинного законодавства було долучено до матеріалів справи.

Також апелянт підкреслює, що у матеріалах клопотання міститься експертний висновок, у якому експерт постійно посилається на згадані рішення господарських судів, мотивуючи завдання школи АТ «ОТП Банк», які є неприпустимими доказами. А спори між AТ «ОТП банк» в особі їх представника ОСОБА_23 , а також Арбітражним керуючим ОСОБА_24 стосовного нерухомого майна тричі остаточно були вирішені судами господарської юрисдикції. Втративши всі способи захисту в органах судової гілки влади, адже в судах усіх трьох інстанцій тричі було відмовлено у витребуванні майна ТОВ «Актив Петрол Груп», з метою «віджати» вказану автозаправну станцію у власників, останнім спало на думку відкрити кримінальне провадження і діяти поза господарсько-правовими правовідносинами, хоча відповідальність у вказаному випадку має наступати виключно господарсько-правового характеру.

Крім того, апелянт вказує, що його діями як ліквідатора керував і контролював комітет кредиторів, який у звіті погодився з діями ліквідатора ОСОБА_6 щодо продажу майна ПП «Нафтотрейдинг». Також зазначає, що сума завданої майнової шкоди за версією органу досудового розслідування є винятково гіпотетичною, оскільки вірогідність, що майно буде продане на аукціоні саме за початковою ринковою вартістю не гарантується законодавством (Пункт 33 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013). Доводи AT «ОТП Банк» про те, що майно ПП «Нафтотрейдинг» взагалі могло бути відчужене за його початковою ринковою вартістю спростовується тим, що вказане майно тричі виставлялося для продажу на аукціонах за ринковою ціною, однак перші два аукціони взагалі не відбулися через відсутність бажаючих взяти участь в аукціонах і тільки на третьому аукціоні, який передбачає безлімітне зниження початкової вартості, взяли участь потенційні покупці. Правомірність дій ОСОБА_6 щодо укладення ним договору купівлі-продажу була підтверджена відповідними судовими рішеннями. Твердження AT «ОТП Банк» про те, що майно ПП «Нафтотрейдинг» було продане ТОВ «Транс Петрол Груп» всього за 988 636,68 грн. (стор. 8 заяви AT «ОТП Банк») не відповідає дійсності, оскільки майно було продане відповідно до цінової пропозиції ТОВ «Транс Петрол Груп» зафіксованої в протоколі біржі - 2 000 000 грн. В подальшому ж кошти від продажу були розподілені між всіма кредиторами пропорційно до розміру їх кредиторських вимог в порядку встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Зазначає, що слідчим суддею не враховано відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, зазначені в оскаржуваній ухвалі ризики є формальністю, у поданому клопотанні не міститься жодного доказу на підтвердження ризиків, які були заявлені стороною обвинувачення.

Прокурор у поданій апеляційній скарзі просить оскаржувану ухвалу в частині визначення підозрюваному ОСОБА_6 застави в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 671 000 грн скасувати та у цій частині постановити нову ухвалу, якою визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу у розмірі 6 692 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 707 253,00 грн. В іншій частині ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду міста Львова від 17.10.2023 № 463/6501/22 - залишити без змін.

В обґрунтуванняапеляційних вимогпокликається нате, щов ходідосудового розслідування,встановлено,що незаконнідії ОСОБА_6 ,вчинені впорушення ст.ст.1,41,44,98Закону України«Про відновленняплатоспроможності боржникаабо визнанняйого банкрутом»,призвели дозавдання ПАТ«ОТП Банк»матеріальної шкодив особливовеликих розмірах-на суму10708253,95грн (десятьмільйонів сімсотвісім тисячдвісті п`ятдесяттри гривнідев`яносто п`ятькопійок),що у600і більшеразів перевищуєнеоподаткований мінімумдоходів громадян. Проте слідчий суддя не взяв до уваги особливо великого розміру матеріальної шкоди, а отже визначений слідчим суддею розмір застави не спів мірним із вчиненим ОСОБА_6 діянням та його наслідками.

Стверджує, що висновки слідчого судді, на підставі яких ним визначено заставу підозрюваному ОСОБА_6 у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 671 000 грн, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, отже оскаржувана ухвала у цій частині є необгрунтованою та підлягає скасуванню.

Крім того, 31 жовтня 2023 року прокурор у справі подав письмові заперечення на апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_6 . Зазначає, що при вручені повідомлення про підозру та проведенні обшуку у адвоката ОСОБА_6 був присутній адвокат ОСОБА_25 . Ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК присутні, так як ОСОБА_6 регулярно виїжджає за кордон. Щодо завищеного, на думку підозрюваного, розміру застави, то прокурор вважає, що слідчий суддя не взяв до уваги наслідки, спричинені кримінальним правопорушенням. Слідством встановлено, що незаконні дії ОСОБА_6 призвели до завдання ПАТ «ОТП Банк» матеріальної шкоди в особливо великому розмірі 10708253, 95 грн, що у 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тому і розмір застави має бути визначений в сумі, не меншій ніж спричинена матеріальна шкода.

01 листопада 2023 року, підозрюваний ОСОБА_6 подав доповнення до своєї апеляційної скарги. Зазначає, що у клопотанні слідчого не наведено жодного доказу та не вказано реальних обставин, які б свідчили про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, відтак оскаржувана ухвала містить лише формальне цитування вказаної статті.

Стверджує, що ризик можливості переховуватися від досудового розслідування і суду відсутній. Всі його «відлучення» з м. Києва були відомі слідчому, необхідні документи він скеровував органу досудового розслідування. Просить суд звернути увагу на те, що застава за нього сплачена, правоохоронні органи не реагують на його об`єктивні прохання щодо дозволу відлучатися, а неможливість виїжджати за межі м. Києва суттєво обмежує не лише можливість отримувати кошти для подальшої сплати кредитів та інших фінансових зобов`язань, забезпечувати сім`ю, фінансувати лікування матері похилого віку і активно приймати участь у догляді за матір`ю, яка проживає у м. Хмельницькому. Підкреслює, що він має обов`язки перед своєю родиною та своїми клієнтами, дорожить своєю репутацією тому ризик переховуватися без жодного доказу є відсутній, ризик втечі повністю недоведеним, а обов`язок не покидати місце проживання надто обтяжливим у цій конкретній ситуації станом на тепер. Стверджує, що ані прокурор ані суд не повідомляли про перелік свідків у кримінальному провадженні, обов`язок утримуватися від спілкування зокрема з ОСОБА_26 є недоцільним. Його поведінка протягом всього досудового розслідування та після вручення підозри і застосування запобіжного заходу є процесуально належною, жодних порушень кримінально процесуального законодавства підозрюваний ОСОБА_6 не вчиняв, учасникам кримінального провадження не погрожував та не впливав на них.

Заслухавши доповідь судді, виступ ОСОБА_6 та його захисників адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , на підтримку поданої апеляційної скарги та заперечення щодо апеляційних вимог прокурора, думку прокурора, який підтримав подану ним апеляційну скаргу та заперечив апеляційні вимоги ОСОБА_6 , обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно із ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.191КК України, що є особливо тяжким злочином.

Колегія суддіввважає,що наданіслідчим тапрокурором доказидоводять обставини,що свідчатьпро наявністьобґрунтованої підозриу вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йомузлочинних дій.Так,обґрунтованість підозридоводиться матеріаламисправи,а саме: повідомленням представника АТ «ОТП БАНК»(МФО300528, код ЄДРПОУ21685166) ОСОБА_23 профакт та обставини вчинення

ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України;договір наступної застави (ІПОТЕКА) укладений між АТ «ОТП БАНК» таПП «Нафтотрейдинг» № PL 12-026/В00 від 29.02.2012; протоколом загальних зборів учасників ПП «Нафтотрейдинг» (ЄДРПОУ 30836601) від 15.06.2015; протоколом загальних зборів учасників ПП «Нафтотрейдинг» (ЄДРПОУ 30836601) від 02.09.2015; ухвалою Господарського суду Вінницької області у справі

№ 902/1255/15 від 17.09.2015 про порушення провадження у справі про банкрутство ПП «Нафтотрейдинг»; ухвалою Господарського суду Вінницької області у справі

№ 902/1255/15 від 17.12.2015 про визнання грошових вимог до боржника ПП «Нафтотрейдинг»; договіром на проведення аукціону укладений між ПП «Нафтотрейдинг» в особі ліквідатора ОСОБА_6 та ТБ «Подільський контракт» в особі директора ОСОБА_27 від 06.10.2016; протоколом проведення аукціону № 003/17 від 23.01.2017;договіром купівлі-продажу укладений міжПП «Нафтотрейдинг» в особі ліквідатора ОСОБА_6 та ТОВ «Транс Петрол Груп» (ЄДРПОУ 40052960)№ 480 від 02.03.2017;постановою Верховного суду у справі № 902/1255/15 від 23.01.2019 щодо визнання недійсними результати торгів від 23.01.2017; ухвалою Господарського суду Вінницької області у справі № 902/1255/15 від 01.10.2019 про визнання недійсним договорукупівлі-продажу № 480 від 02.03.2017; ухвалою Господарського суду Вінницької області у справі № 902/1255/15 від 17.10.2019 про визнання неналежним виконання обов`язків ліквідатора ОСОБА_6 ; протоколом огляду від 21.10.2021; протоколом огляду проведення аукціону від 03.10.2022; протоколом огляду від 18.04.2023; протоколом огляду від 25.11.2022; висновок експерта № СЕ-19-22/35168-ЕК від 27.02.2023;іншими матеріалами кримінального провадження, у їхній сукупності та взаємозв`язку.

Постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, про наявність передбачених ч.1 ст.177КПКУкраїни ризиків.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що тримання під вартою згідно положень ч.1 ст.183 КПК України є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбаченихчастинами шостоютавосьмоюстатті 176 цього Кодексу.

У конвенційній судовій практиці вироблено чотири основні прийнятні причини для тримання особи під вартою до винесення вироку: ризик того, що особа не з`явиться до суду, ризик того, що обвинувачений, у разі звільнення, вчинить дії, які перешкоджатимуть відправленню правосуддя, або вчинить нові злочини, або порушить громадський порядок (п. 94. Рішення ЄСПЛ «Пірузян проти Вірменії», п. 119. Рішення ЄСПЛ «Трипедуш проти Республіки Молдова»). Клопотання слідчого не містить будь-якої інформації, що підозрюваний ОСОБА_6 ухилявся від проведення за його участю будь-яких слідчих дій, чи вчиняв дії спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності.

Відтак, слідчий суддя, підставно врахувавши міцність соціальних зв`язків підозрюваного, репутацію, його майновий стан та відсутність попередніх судимостей дійшов до вірного переконання про те, що у заявленому клопотанні прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним у клопотанні ризикам.

На думку колегії суддів, застосований щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у виді застави відповідає ступеню ризиків у кримінальному провадженні, а оскаржуване судове рішення постановлене з дотриманням вимог ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України.

Щодо апеляційних доводів прокурора про збільшення розміру застави то апеляційний суд вважає їх безпідставними, з огляду на таке.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.91 КПК України: вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням є обставиною, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні, тому зазначена прокурор сума шкоди у повідомленні про підозру не є остаточною і може бути змінена.

Апеляційні вимоги прокурора щодо визначення розміру застави який би відповідав розміру шкоди, у цьому випадку, не може бути предметом обговорення, оскільки застава була внесена третьою особою, а саме ОСОБА_28 , (Т.4 а.с.83), який не є підозрюваним чи обвинуваченим, а тому, відповідно до ч.11 ст.182 КПК України може бути судом звернена на виконання вироку, в частині майнових стягнень, тільки за згодою заставодавця.

Є необґрунтованим посилання прокурора на збільшення суми застави з урахуванням шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення у розмірі 10 707 253,00 грн, оскільки згідно ст.182 КПК України це не є підставою для збільшення суми застави.

Таким чином, слідчий суддя правильно, з урахуванням та в межах норм кримінального процесуального закону а також практики Європейського суду з прав людини, визначив розмір застави, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також тяжкість покарання, що йому загрожує, визначив заставу у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 671000, що належним чином забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків у випадку внесення застави.

Покликання підозрюваного ОСОБА_6 на необґрунтованістьпідозри приапеляційному розглядіне знайшлисвого підтвердження. Решта доводів апеляційних скарг колегія суддів не бере до уваги, з огляду на наявність визначених законом достатніх підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді застави у межах, передбачених п.3 ч.5 ст.182 КПК України.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції також не встановлено.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, й підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

апеляційні скарги ОСОБА_6 підозрюваного у кримінальному провадженні № 62019240000001074 від 28 грудня 2019 року та прокурора ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2023 року про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави ОСОБА_6 без змін.

Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4