Ухвала

від 23.11.2023 по справі 758/11818/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11818/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

власника майна ОСОБА_4 , його представника ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуклопотання слідчогоСВ УПв метрополітеніГУНП ум.Києві ОСОБА_6 ,погоджене прокуроромПодільської окружноїпрокуратури містаКиєва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12023100120000146, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 209, ч.3 ст. 197-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

05.10.2023слідчий СВУП вметрополітені ГУНПу м.Києві ОСОБА_6 звернувся дослідчого суддіПодільського районногосуду містаКиєва зклопотанням,погодженим прокуроромПодільської окружноїпрокуратури містаКиєва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12023100120000146, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 209, ч.3 ст. 197-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 18.10.2023 вказане клопотання було задоволено частково та накладеноарешт на майно, яке належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_4 , а саме на:

- 1/2 частину квартири, загальною площею 36,5 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2577631832060);

- квартиру, загальною площею 73,5 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2102561332106);

- 1/2 частину житлового будинку, загальною площею 118,5 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 912819332106);

- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0225 га., кадастровий номер 3210600000:01:051:0033, яка розташованої за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 853702232106);

- 5/200 частини нежитлового приміщення, літ «А», загальною площею 60 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 312754480000);

- 5/200 частини нежитлової будівлі: літ «А» загальною площею 135,3 кв.м.; літ. «Б» загальною площею 138,9 кв.м., загальною площею 60 кв.м.; літ. «В» загальною площею 85,5 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 150071080000).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 06.11.2023 вказану ухвалу слідчого судді скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2023 справу передано у провадження слідчого судді ОСОБА_1 .

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити із наведених у ньому підстав.

Власник майна щодо якого подане клопотання, ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 просили відмовити у задоволенні клопотання, вказуючи на його необґрунтованість. Крім того, зазначили, що частина наведеного у клопотанні майна, а саме нежитлові приміщення, що знаходяться по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки воно набуте ОСОБА_4 та його дружиною ОСОБА_7 під час шлюбу. Таким чином, з огляду на те, що метою накладення арешту слідчий та прокурор зазначають конфіскацію майна як виду додаткового покарання у разі засудження підозрюваного ОСОБА_4 , можуть бути наявними підстави для накладення арешту лише на 1/2 частину такого майна.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що у провадженні СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12023100120000146, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 209, ч.3 ст. 197-1 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.

У кримінальномупровадженні повідомленопро підозруу вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.3ст.358,ч.4ст.358,ч.3ст.197-1,ч.1ст.209КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту, згідно з положеннями ч. 2 ст. 170 КПК, є забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною десятою статті 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 209, ч.3 ст. 197-1 КК України.

Наявними в матеріалах клопотання документами підтверджується, що підозрюваному на праві власності належить наступне нерухоме майно:

- квартира, загальною площею 36,5 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2577631832060);

- квартира, загальною площею 73,5 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2102561332106);

- житловий будинок, загальною площею 118,5 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 912819332106);

- земельна ділянка, площею 0,0225 га, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка), кадастровий номер: 3210600000:01:051:0033, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 853702232106);

- нежитлове приміщення літ «А», загальною площею 60 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 312754480000);

- нежитлові будівлі, які розташовані за адресою АДРЕСА_5 , а саме будівлі літ «А» загальною площею 135,3 кв.м., літ. «Б» загальною площею 138,9 кв.м., літ. «В» загальною площею 85,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 150071080000).

Відповідно до ст. 12 КК України:

-кримінальне правопорушення,передбачене ч.3ст.197-1КК України,є кримінальнимпроступком таза йоговчинення передбаченопокарання увигляді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років;

-кримінальне правопорушення,передбачене ч.1ст.209КК України-віднесено докатегорії тяжкихзлочинів таза йоговчинення передбаченопокарання увигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна;

- кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 358 КК України, віднесено до категорії нетяжких злочинів та за його вчинення передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк;

-кримінальне правопорушення,передбачене ч.4ст.358КК України,є кримінальнимпроступком таза йоговчинення передбаченопокарання увигляді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.

Таким чином, оскільки санкцією ч.1 ст. 209 КК України передбачена конфіскація майна та є достатні підстави вважати, що суд може призначити таке покарання, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість доводів слідчого та прокурора про те, що у випадку направлення обвинувального акту до суду за результатами судового розгляду кримінального провадження суд може призначити підозрюваному ОСОБА_4 додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, а тому існує необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно підозрюваного, з метою забезпечення конфіскації майна підозрюваного як виду покарання у разі його засудження за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 209 КК України.

Слідчий суддя вважає, що в органу досудового розслідування є всі підстави вважати, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно може призвести до зникнення, втрати, пошкодження чи передачі вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

У відповідності до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Із урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим та прокурором, у відповідності до ч.2 ст. 171 КПК України, доведено необхідність накладення арешту на вказане майно, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні клопотання сторони обвинувачення слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Із урахуванням встановлених обставин та вказаних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому накладення арешту на вказане майно є необхідною умовою досягнення дієвості кримінального провадження.

Слідчий суддя також враховує, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Вирішуючи обґрунтованість доводів власника майна та його представника щодо неможливості накладення арешту на усе майно підозрюваного з огляду на те, що частина такого майна є спільною сумісною власністю подружжя, слідчий суддя виходить з наступного.

За правилом ч.2 ст. 60 Сімейного кодексу України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно дост.64цього Кодексудружина тачоловік маютьправо наукладення міжсобою усіхдоговорів,які незаборонені законом,як щодомайна,що єїхньою особистоюприватною власністю,так іщодо майна,яке єоб`єктомправа спільноїсумісної власностіподружжя. Договір про відчуження одним із подружжя на користь другого з подружжя своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя може бути укладений без виділу цієї частки.

Згідно ізст.69цього жКодексу дружинаі чоловікмають правона поділмайна,що належитьїм направі спільноїсумісної власності,незалежно відрозірвання шлюбу. Дружинаі чоловікмають праворозділити майноза взаємноюзгодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Відповідно доч.1ст.368Цивільного кодексуУкраїни спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно зч.1,ч.3ст.370Цивільного кодексуУкраїни співвласникимають правона виділу натурічастки ізмайна,що єу спільнійсумісній власності,крім випадків,установлених законом. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленомустаттею 364цього Кодексу.

За змістомч.3,ч.4ст.364Цивільного кодексуУкраїни уразі виділуспіввласником унатурі часткиіз спільногомайна дляспіввласника,який здійснивтакий виділ,право спільноїчасткової власностіна цемайно припиняється.Така особанабуває правовласності навиділене майно,і увипадку,встановленому законом,таке правопідлягає державнійреєстрації. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно дост.372Цивільного кодексуУкраїни майно,що єу спільнійсумісній власності,може бутиподілене міжспіввласниками задомовленістю міжними,крім випадків,установлених законом. Уразі поділумайна,що єу спільнійсумісній власності,вважається,що часткиспіввласників управі спільноїсумісної власностіє рівними,якщо іншене встановленодомовленістю міжними абозаконом. Зарішенням судучастка співвласникаможе бутизбільшена абозменшена зурахуванням обставин,які маютьістотне значення. Уразі поділумайна міжспіввласниками правоспільної сумісноївласності нанього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Як стверджує ОСОБА_4 та його представник, нежитлові приміщення, що знаходяться по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки таке майно набуте ОСОБА_4 та його дружиною ОСОБА_7 під час шлюбу.

Однак сама по собі наявність режиму спільного сумісного майна подружжя не передбачає повноважень слідчого судді для з`ясування цього факту при розгляді клопотання про арешт майна, оскільки відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України слідчий суддя не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо поділу майна подружжя.

Так, відповідно до положень ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Як з`ясовано слідчим суддею в ході судового розгляду, дружина підозрюваного ОСОБА_4 ОСОБА_7 не має жодного процесуального статусу у кримінальному провадженні №12023100120000146 від 28.09.2023.

Відомостей щодо реєстрації за нею права власності на майно, щодо якого вирішується питання про арешт, матеріали клопотання також не містять.

З огляду на наведене, а також враховуючи відсутність на час розгляду даного клопотання відомостей про виділ часток майна, яке перебуває у спільній сумісній власності, та їх розмір, слідчий суддя позбавлений можливості визначити, яка саме частина майна належить підозрюваному ОСОБА_4 .

На підставі наведеного, з метою забезпечення конфіскації як виду покарання, слідчий суддя, оцінивши в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, беручи до уваги наслідки арешту майна для власника та третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приходить до висновку про наявність підстав для накладення арешту на належне підозрюваному ОСОБА_4 майно, яким є вищенаведені об`єкти нерухомого майна, а саме дві квартири, житловий будинок, земельна ділянка та нежитлові приміщення, із встановленням при цьому заборони лише щодо відчуження такого майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131,132,170-174,309КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчогоСВ УПв метрополітеніГУНП ум.Києві ОСОБА_6 ,погоджене прокуроромПодільської окружноїпрокуратури містаКиєва ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12023100120000146, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 209, ч.3 ст. 197-1 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, яке належить на праві власності підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- квартиру, загальною площею 36,5 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2577631832060);

- квартиру, загальною площею 73,5 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2102561332106);

- житловий будинок, загальною площею 118,5 кв.м., який розташований за адресою АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 912819332106);

- земельну ділянку, площею 0,0225 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господасрьких будівель і споруд (присадибна земельна ділянка), кадастровий номер: 3210600000:01:051:0033, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 853702232106);

- нежитлове приміщення літ «А», загальною площею 60 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 312754480000);

- нежитлові будівлі, які розташовані за адресою АДРЕСА_5 , а саме будівлі літ «А» загальною площею 135,3 кв.м., літ. «Б» загальною площею 138,9 кв.м., літ. «В» загальною площею 85,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 150071080000),

із встановленням заборони відчужувати усі вищевказані об`єкти нерухомого майна.

Відповідно до ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала можебути оскарженабезпосередньо до Київського апеляційного суду протягомп`яти днівз дняїї оголошення.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_8