Ухвала

від 24.11.2023 по справі 760/14828/20

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/14828/20

2-с/760/62/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Мех В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу в справі за заявою Житлово-будівельного кооперативу «Залізничник - 4» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги, суддя

В С Т А Н О В И В:

15 вересня 2020 року Солом`янським районним судом міста Києва на підставі заяви Житлово-будівельного кооперативу «Залізничник - 4» був виданий судовий наказ щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 28 064, 10 гр. та судового збору в розмірі 201, 20 гр.

У листопаді 2023 року заявник звернулася до суду і просить скасувати виданий судом судовий наказ.

Стверджує, що про існування судового наказу їй стало відомо 27 жовтня 2023 року.

Вважає стягнення коштів на підставі судового наказу безпідставним, оскільки заборгованість відсутня.

З огляду на це, просить задовольнити заяву та скасувати судовий наказ, скасувати постанови про стягнення коштів та про стягнення з боржника основної винагороди, зобов`язати Солом`янський районний ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернути стягнуті в рамках виконавчого провадження кошти.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви та скасування судового наказу, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №14 від 23 грудня 2012 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов`язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.

Таким чином, заява про скасування судового наказу від 15 вересня 2020 року є обґрунтованою, а, отже, підстав відмовити у її задоволенні немає.

З огляду на те, що матеріали справи за заявою про видачу судового наказу не містять підтвердження про отримання боржником копії судового наказу, а також те, що інформація про наявність судового наказу та відкритого виконавчого провадження стала відомою боржнику від банку лише 27 жовтня 2023 року, клопотання боржника поновлення строку, суд приходить до висновку про поновлення строку для подання цієї заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вище викладене, відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, останній підлягає скасуванню.

Щодо вимоги боржника зобов`язати Солом`янський районний ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернути стягнуті в рамках виконавчого провадження кошти суд виходить з наступного.

З положення ч. 3 ст. 171 ЦПК вбачається, що в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 02.11.2011 року N 13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.

Поворот виконання - це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням.

Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом апеляційної чи касаційної інстанції чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.

За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.

Відповідно до ч. 6 ст. 444 ЦПК України до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Разом з тим, доказів списання банком коштів в рамках виконавчого провадження, відкритого на підставі судового наказу боржником долучено не було.

З огляду на це, підстави для задоволення заяви в цій частині відсутні.

Щодо вимог боржника про скасування постанов про стягнення коштів та про стягнення з боржника основної винагороди суд виходить з того, що вони не можуть бути вирішені під час розгляду питання про скасування судового наказу.

Таким чином, підстави для задоволення заяви в цій частині відсутні.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви боржника та скасування судового наказу від 15 вересня 2020 року, виданого Солом`янським районним судом міста Києва на підставі заяви Житлово-будівельного кооперативу «Залізничник - 4» щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 28 064, 10 гр. та судового збору в розмірі 201, 20 гр.

Керуючись ст. ст. 170, 171 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

Заяву задовольнити.

Скасувати судовий наказ від 15 вересня 2020 року, виданий Солом`янським районним судом м. Києва за заявою Житлово-будівельного кооперативу «Залізничник - 4» щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Роз`яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А. Шереметьєва