ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 641/4515/19 Номер провадження 22-ц/814/144/23Головуючий у 1-й інстанції Онупко М.Ю. Доповідач ап. інст. Прядкіна О. В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді Прядкіної О.В.,
суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І.,
розглянувшив м.Полтавіцивільнусправу за позовом акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором
за апеляційною скаргою адвоката Катріч Марії Миколаївни в інтересах ОСОБА_1
на рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 21 листопада 2019 року, прийнятого під головуванням судді Онупко М.Ю. в м.Харкові,-
в с т а н о в и в :
У червні 2019 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до районного суду з даним позовом.
Зазначали, що 22.07.2005 року між акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого є акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/02-1/1011-05, згідно умов якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 17 200 доларів США строком до 22.07.2015 року, а позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 13% річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені кредитним договором.
В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 22.07.2005 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель взяв на себе зобов`язання перед банком відповідати по зобов`язанням боржника, що виникають з умов вказаного кредитного договору.
Однак, відповідачі належним чином зобов`язань стосовно своєчасного повернення отриманого кредиту не виконали, в зв`язку з чим станом на 20.05.2019 року утворилась заборгованість у розмірі 16300,69 доларів США.
Посилаючись на вказані обставини, Банк просив стягнути вказаний розмір заборгованості, що складається із заборгованості за кредитом в сумі 11711,01 доларів США та заборгованості за відсотками в сумі 4589, 68 доларів США. за період 20.05.2016 року по 20.05.2019 року.
Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м.Харкова від 21 листопада 2019 року задоволено позовні вимоги акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/02-1/1011-05 від 22 липня 2005 року у розмірі 16 300,69 доларів США.
Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір у розмірі 6447,40 грн.
Рішення суду мотивовано доведеністю позовних вимог.
Рішення оскаржила адвокат Катріч М.М., в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вказує, що вона не була належним чином повідомлена про час, місце та дату розгляду справи.
Вважає, що суд першої інстанції, не взяв до уваги, відсутність повного розрахунку заборгованості за кредитом, а також не застосував строк позовної давності до заявлених позовних вимог, у зв`язку з подією дефолту, яка сталася 14.12.2011 року.
Розпорядженням Верховного Суду від 25.03.2022 року №14/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність Харківського апеляційного суду.
Справу передано на розгляд до Полтавського апеляційного суду.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 24 липня 2023 року до участі у справі в якості правонаступника позивача залучено ТОВ «Фінансову компанію «Капітал Фінанс» (т.3, а.с.67).
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Фінансова компанія «Капітал Фінанс» вважає рішення районного суду вірним та просить залишити його без змін.
Апеляційний розгляд справи колегія суддів вважає за можливе провести у відповідності до ч.2 ст.372 ЦПК України у відсутність сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а прохання представника відповідача про перенесення розгляду справи не грунтується на доказах щодо неможливості прибуття до апеляційного суду.
Перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав:
Судом першоїінстанції вірновстановлено тавбачається зматеріалів справи,що 22.07.2005 року між акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» правонаступником якого є акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/02-1/1011-05, згідно умов якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 17 200 доларів США строком до 22.07.2015 року, а позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 13% річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені кредитним договором.
Окрім того, в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 22.07.2005 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до умов якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання перед банком відповідати по зобов`язанням боржника, що виникають з умов кредитного договору № 014/02-1/1011-05 від 22.07.2005 року в повному обсязі вказаних зобов`язань.
24.04.2009 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 014/02-1/1011-05/1 до кредитного договору відповідно до умов якої, з метою зменшення фінансового навантаження на Позичальника в умовах кризових явищ в економіці України сторони дійшли згоди врегулювати заборгованість позичальника за кредитним договором, строк сплати якої настав та дійшли згоди змінити дату остаточного погашення кредиту на 22.07.2023 року.
У зв`язкуз невиконаннямумов договоруутворилась заборгованість у розмірі 16300,69 доларів США, що складається із заборгованості за кредитом в сумі 11 711,01 доларів США та заборгованості за відсотками за період 20.05.2016 року по 20.05.2019 року в сумі 4589, 68 доларів США.
Районний суд, задовольняючи позовні вимоги, рішення мотивував тим, що станом на день подання позову зобов`язання щодо погашення заборгованості належним чином не виконано, а тому наявні правові підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача заявленої заборгованості.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Частиною першоюстатті 627 ЦК Україниустановлено, що відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті202, частини першої статті626 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договором є домовленість двох або більше сторін на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до частин першої та другоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.
За частиною першоюстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За частиною першоюстатті 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом статей629,525,612,611 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції правильно керувався тим, що згідно з наявними у справі доказами станом на час розгляду справи в суді зобов`язання за кредитним договором відповідачем належним чином не виконані.
Відповідно до наданого банком розрахунку станом на 20 травня 2019 року заборгованість позичальника становила 16300,69 доларів США, що складається із заборгованості за кредитом в сумі 11 711,01 доларів США та заборгованості за відсотками за період 20.05.2016 року по 20.05.2019 року в сумі 4589, 68 доларів США ( т.2, а.с.6).
Вказаний розмір заборгованості не спростований відповідачем, а твердження в апеляційній скарзі про його відсутність не відповідає матеріалам справи.
Строк виконання зобов`язання за даним кредитним договором сторонами визначений 22.07.2023 року.
Колегія суддів констатує, що з даним позовом в порядку ч.2 ст.1050 ЦК України Банк звернувся до суду 7 червня 2019 року ( т.2, а.с.36), при цьому нарахувавши заборгованість за відсотками за період 20.05.2016 року по 20.05.2019 року, тобто в межах строку, визначеного ст.257 ЦК України, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині є необгрунтованими.
Статтею 76 ЦПК Українивизначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Такі дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина першастатті 95 ЦПК України).
Відповідно достатті 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Статтею 81ЦПК Українивстановлено, що обов`язок доведення обставин, на які зроблено посилання як на підставу заявлених вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, покладається на учасників справи, у тому числі і на позивача. Обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами (ст.77-ст.80 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях і суд не вправі збирати докази, що стосуються предмета спору, за своєю ініціативою, крім конкретних випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи з наведеного, судустановив, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надав відповідачу кредит в обумовленій сумі, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача, тому дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних до позичальника про стягнення заборгованості по тілу кредиту та відсотків.
Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на наявність предмету іпотеки, за рахунок якого Банк може задовольнити свої вимоги, адже позивач, відповідно до положень ст.13 ЦПК України визначив обсяг позовних вимог шляхом стягнення з відповідачів суми заборгованості.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце судового засідання- 21 листопада 2019 року, коли районним судом було ухвалено рішення у даній справі, колегія суддів виходить з приписів ч.11 ст.128 ЦПК України про те, що відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування)невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, що було дотримано судом першої інстанції, так як судові повістки повертались суду з відміткою відділення зв`язку про відсутність адресата ( т.2, а.с.86,90, 104, 107).
Інші доводи апеляційної скарги висновків районного суду не спростовують.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 , 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу адвоката Катріч Марії Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Комінтернівського районного суду м.Харкова від 21 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 08.12.2023 року.
Головуючий суддя О.В. Прядкіна
Судді: С.Б. Бутенко
О.І. Обідіна
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2023 |
Оприлюднено | 12.12.2023 |
Номер документу | 115528184 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Полтавський апеляційний суд
Прядкіна О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні