Ухвала

від 11.12.2023 по справі 638/13533/20

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/13533/20

Провадження № 2/638/483/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючої судді Штих Т.В.,

секретаря Зайченко Р.О.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства « Жилкомсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території,-

встановив:

Позивач звернувся до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

Відповідно до ухвали від 07 жовтня 2020 року провадження у справі відкрито.

Від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява,де заявлено про відвід судді Штих Т.В.

Відповідно до ч.2 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

Підстави відводу, вважає розгляд суддею Штих Т.В. даної справи та постановленні ухвал у справі можуть свідчити про упередженість судді при ухваленні рішення за результатами розгляду справи.

Сторони у судове засідання не викликалися. Відвід розглянуто у порядку ч.8 ст.40 ЦПК України.

Аналізуючи доводи заяви про відвід, матеріали справи, зауважую, що обставини викладені в заяві про відвід, не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до положення статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», якою визначено дві вимоги щодо безсторонності суду: по-перше бути об`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву в його безсторонності.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Також, у рішеннях «Білуха проти України» від 09.11.2006 року, «Ветштайн проти Швейцарії» від 28.10.1998 року ЄСПЛ наголошує, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

За пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Суддя під час здійснення судочинства зобов`язаний бути неупередженим та незалежним, не повинен виявляти будь-якої упередженості та особистих переконань керуватися під час прийняття рішення лише вимогами закону та фактами, які ним встановлені.

Аналізуючи викладені в заяві посилання позивача доводи, суд приходить до висновку про не доведеність вказаних обставин.

Суд, звертає увагу на те, що правосуддя здійснюється на засадах верховенства права та забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Вимога мотивувати відвід означає, що особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй об`єктивні обставини, з якими вона пов`язує необхідність усунення судді від участі в даному провадженні.

Доводи заявників не найшли свого підтвердження. Тому підстав для задоволення вказаного відводу, суд не вбачає.

Суд констатує, що заява про відвід не узгоджується із процесуальною поведінкою сторони позивачки. Інших обставин, які б викликали сумнів у неупередженості та об`єктивності судді відповідачем не зазначено.

Суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, та передає заяву разом з матеріалами справи іншому судді, який не входить до складу суду та визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. 40 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Штих Т.В.

Передати заяву про відвід разом з матеріалами справи іншому судді, який не входить до складу суду та визначається у порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України, для розгляду.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Копію ухвали вручити учасникам справи.

Головуюча: суддя Тетяна ШТИХ.