Ухвала

від 27.11.2023 по справі 953/7510/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 11-сс/818/1444/23 Доповідач - ОСОБА_1

Справа № 953/7510/23 Слідчий суддя - ОСОБА_2

1-кс/953/8089/23

Категорія: у порядку КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 року Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

власника майна - ОСОБА_7 ,

представника власників майна - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу представника власників майна: ПрАТ «Вовчанський агрегатний завод», ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.10.2023 про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22023220000000702 від 24.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 113 КК України,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.10.2023 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно, вилучене 21.09.2023 в ході проведення огляду території ДП "ХМЗ "ФЕД" (м. Харків, вул. Сумська, буд. 132), належне ПрАТ "Вовчанський агрегатний завод", а саме:

1. Насос-регулятор НР9В-1 № 27903908021.

2. Насос-регулятор НР9В № 27903908020.

3. Корпус насоса-регулятора НР9В (б/н).

4. Насосна станція НС58 №27907452023.

5. Насосна станція НС58 № 27907452022 .

6. Насосна станція НС58 № 27907452025 .

7. Насосна станція № 27910452029.

8. Насосна станція НС58 № 27910452030 .

9. Насосна станція НС58 № 2790452024 .

10. Насосна станція НС58 № 27910553002 .

11. Насосна станція НС58 27910553004.

12. Насосна станція НС58 № 27910553003 .

13. Насосна станція НС58 № 279105533001 .

14. Бірки "Детали для монтажа изделия НС58", роздруковані на аркушах А4.

15. Насос-регулятор НР9В № 2790838802 та супровідна документація до нього.

16. Насос-регулятор НР9В № 2790838801 та супровідна документація до нього.

Накладено арешт на майно, вилучене 21.09.2023 в ході проведення огляду території ТОВ «ХАКБ» за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 132, належне ПрАТ "Вовчанський агрегатний завод", а саме:

1. Паперову папку, яка має наступні позначення: «816.135.000 Справа «ДТВ-400.К.3.Швидкозшивать», на 5 арк.;

2. Паперову папку, яка має наступні позначення: «Т/о. у. 22 НР9В. НР9В-5», з печаткою «учетный экземпляр», на 235 арк.;

3. Паперову папку, яка має наступні позначення: «ОТК. Дозатор топлива ДТВ 400Н.816.135.000», з написом «к распоряжению №46/3 ГИПП от 29.09.2020 г.», на 295 арк.;

4. Паперову папку, яка має наступні позначення: «16 а. д.22. НР9В1», на 54 арк.;

5. Паперову папку, яка має наступні позначення: «у. 22.816.135.000. Дозатор топлива ДТВ 400», на 144 арк.;

6. Документацію стосовно НР9В, на 11 арк.;

7. Два клейма з наступними позначеннями: трикутної форми С/93, квадратної форми ОТК/29.

Накладно арешт на майно, вилучене 21.09.2023 в ході проведення огляду квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання бухгалтера ПрАТ «Вовчанський агрегатний завод» ОСОБА_9 , належне ПрАТ "Вовчанський агрегатний завод", а саме:

1. Ноутбук марки Sony, модель SVE151C11V, серійний номер 275443835001635 з зарядним пристроєм VGP-AC19V32;

2. Флеш-накопичувач білого кольору без назви, серійний номер Е5369D1DD1;

3. Розрахункові листи ПрАТ «Вовчанський агрегатний завод» за січень 2022 року, на 117 арк.;

4. Розрахункові листи ПрАТ «Вовчанський агрегатний завод» за лютий 2022 року, на 116 арк.;

5. Розрахункові листи ПрАТ «Вовчанський агрегатний завод» за березень 2022 року, на 115 арк.;

6. Розрахункові листи ПрАТ «Вовчанський агрегатний завод» за травень 2022 року, на 115 арк.;

7. Розрахункові відомості за січень 2023 року, на 3 арк.;

8. Розрахункові відомості за березень 2023 року, на 5 арк.;

9. Розрахункові відомості за лютий 2023 року, на 5 арк.;

10. Розрахункові відомості за липень 2023 року, на 3 арк.;

11. Розрахункові відомості за червень 2023 року, на 5 арк.;

12. Розрахункові відомості за червень 2023 року, на 5 арк.;

13. Розрахункові відомості за травень 2023 року, на 3 арк.;

14. Розрахункові відомості за травень 2023 року, на 1 арк.;

15. Розрахункові відомості за квітень 2023 року, на 2 арк.;

16. Розрахункові відомості за серпень 2023 року, на 4 арк.;

17. Розрахункові відомості за липень 2023 року, на 2 арк.;

18. Розрахункові відомості за квітень 2023 року, на 3 арк.;

19. Розрахункові відомості за березень 2023 року, на 5 арк.;

20. Розрахункові відомості за лютий 2023 року, на 5 арк.;

21. Розрахункові відомості за січень 2023 року, на 6 арк.;

22. Розрахункові відомості за грудень 2022 року, на 4 арк.;

23. Розрахункові відомості за листопад 2022 року, на 7 арк.;

24. Розрахункові відомості за листопад 2022 року, на 3 арк.;

25. Розрахункові відомості за жовтень 2022 року, на 8 арк.;

26. Розрахункові відомості за червень 2022 року, на 3 арк.;

27. Розрахункові відомості за травень 2022 року, на 3 арк.;

28. Розрахункові відомості за квітень 2022 року, на 3 арк.;

29. Розрахункові відомості за березень 2022 року, на 9 арк.;

30. Цивільно-правовий договір від 24.04.2023 з додатком, на 2 арк.;

31. Наказ №116/Ка від 01.05.2022, на 1 арк.;

32. Копії наказів ПрАТ «Вовчанський агрегатний завод», на 23 арк.;

33. Акт №1 від 27.03.2022, на 1 арк.;

34. Наказ №71 від 24.03.2022, на 1 арк.;

35. Наказ №72 від 25.03.2022, на 1 арк.;

36. Наказ №73 від 14.04.2022, на 2 арк.;

37. Чорнові записи, на 40 арк.

Визначено, що майно, на яке накладено арешт зберігати відповідно до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».

Зобов`язано слідчого, який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, в строк не пізніше двох місяців за участю спеціаліста зняти інформацію з арештованого майна, а саме: електронних носіїв інформації, комп`ютерної техніки (комп`ютери, ноутбуки, телефони, планшети, жорсткі диски, системні блоки тощо), засобів зв`язку, мобільних телефонів, sim-карток, магнітних носіїв інформації, які були вилучені 21.09.2023 року в ході проведення огляду по кримінальному провадженню, після чого передати його на відповідальне зберігання власнику вказаного майна, попередивши його про кримінальну відповідальність за статтею 388 КК України про необхідність збереження арештованого майна.

Не погодившись з вказаною ухвалою, представник власників майна: ПрАТ «Вовчанський агрегатний завод» (далі - ПрАТ «ВАЗ»), ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, яку в подальшому доповнив та просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги, представник власників майна зазначає, що ухвала слідчого судді протиправна в частині накладення арешту на майно, оскільки було допущено порушення вимог кримінально-процесуального закону при ухвалення рішення про обмеженні прав власників майна, яке не має доказового значення у кримінальному провадженні, а прийняті суддею обмеження непропорційні меті кримінального провадження.

Зазначає, що вилучені речі та документація які вилучалися слідчим та оперативними співробітниками не має жодного відношення до розслідуваного кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 22023220000000702 від 24.05.2023 за частиною 2 статті 113 КК України.

Зазначає, що під час обшуків мало місце грубе порушення права на захист, оскільки не було можливості скористатися правовою допомогою.

За адресою: м. Харків, вул. Сумська, 132 було здійснено фактично обшук нежитлових приміщень ТОВ «ХАКБ» та ДП «ХМЗ ФЕД», під час якого, під виглядом огляду території, протиправно вилучено майно ПрАТ «ВАЗ», здійснено ці дії без дозволу слідчого судді та в подальшому відмовлено слідчим суддею у наданні дозволу на такий огляд. Сторона захисту власників вилученого майна критично оцінює письмові дозволи користувачів території щодо можливого його огляду, оскільки зі сторони ПрАТ «ВАЗ» такої згоди не надавалось. Щодо обшуку який проводився за місцем проживання ОСОБА_9 , то остання надала згоди на огляд під примусом правоохоронців.

Представник власників майна звертає увагу на те, що прокурором порушено строки звернення з клопотанням до слідчого судді з використанням послуг поштового зв`язку ФОП ОСОБА_10 .

Представник власників майна вважає, що під час розгляду клопотання про арешт майна, прокурором не доведено доказове значення матеріальних об`єктів, вилучених у вказаних власників, для кримінального провадження.

Повідомлена належним чином про час та місце розгляду апеляційної скарги ОСОБА_9 , не прибула.

Відповідно до вимог частини 4 статті 405 КПК України дані обставини не є перешкодою для апеляційного розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника власників майна - адвоката ОСОБА_8 , власника майна ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, суд апеляційної інстанції приходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.

З матеріалів провадження вбачається, що СВ УСБУ у Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22023220000000702 від 24.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 113 КК України.

21.09.2023 слідчим СВ УСБУ в Харківській області проведено огляд житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка є місцем фактичного проживання ОСОБА_9 , за її добровільною згодою, що підтверджується її заявою наданою слідчому першого ВСВ УСБУ в Харківській області.

В ході проведеного огляду було виявлено та вилучено майно, яке зазначене в клопотанні прокурора про арешт майна.

Також 21.09.2023 слідчим СВ УСБУ в Харківській області проведено огляд території ДП «ХМЗ «ФЕД» за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 132 та території ТОВ «ХАКБ» за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 132 за добровільними згодами представників ДП «ХМЗ «ФЕД» - ОСОБА_11 та ТОВ «ХАКБ» - ОСОБА_12 , що підтверджені відповідними листами наданими слідчим СУ УСБУ в Харківській області.

В ході проведених оглядів було виявлено та вилучено майно, яке зазначене в клопотанні прокурора про арешт майна.

Постановою слідчого другого ВСВ УСБУ в Харківській області вилучені під час проведення обшуків 21.09.2023 предмети і документи визнано речовими доказами в кримінальному провадженні та визначено місце їх зберігання - СВ УСБУ у Харківській області.

Мотивуючи подане клопотання про арешт майна, прокурор посилався на те, що відповідно до повідомлення про кримінальне правопорушення відділу у м. Чугуєві УСБУ в Харківській області № 70/27-561, в ході контррозвідувальних заходів встановлено громадянина України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який спільно із невстановленими особами здійснює дії, з метою ослаблення держави в умовах воєнного стану, а саме, ОСОБА_7 обіймаючи посаду голови правління ПрАТ "ВАЗ", здійснює продаж (поставку) некондиційних деталей до ДП "Антонов" для повітряних суден, що виготовляються на замовлення Міністерства оборони України, договір № 10.0195.2021-К від 25.02.2021, що може в подальшому призвести до руйнування чи пошкодження повітряних суден, а також знизити обороноздатність країни та завдати значних людських жертв.

Встановлено, що працівники ПрАТ «ВАЗ» за вказівкою гр. ОСОБА_7 , як голови правління, здійснюють ремонт агрегатів на потужностях ТОВ «ХАКБ» (ЄДРПОУ 14310431 м. Харків, вул. Сумська, 132) та у подальшому поставляють їх на ДП «Антонов» (ЄДРПОУ 14307529 м. Київ, вул. Туполєва, 1), з порушенням вимог, щодо процесу виробництва та правил оформлення документів на виріб. Ці дії у подальшому можуть негативно вплинути на процес сертифікації готових повітряних суден, безпеку польотів, призвести до аварії літака та численних людських жертв.

В ході проведення обшуків та огляду, встановлено, що вилучені предмети, речі, та документи є носіями інформації та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Прокурор зазначав, що вилучені в ході проведення оглядів предмети і документи необхідно накласти арешт з метою збереження речових доказів та недопущення приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування та передачі. Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі, предметів та документів, які є речовими доказами, тобто зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Задовольняючи клопотання прокурора про арешт майна, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на майно, оскільки прокурор довів наявність достатніх підстав вважати, що вилучені речі, документи містить/може містити інформацію, яка може мати значення для кримінального провадження та може в подальшому бути використана як докази, а також те, що це майно постановою визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та те, що стосовно вилучених предметів необхідно буде провести експертні дослідження. Слідчий суддя дійшов висновку, що на даному етапі досудового розслідування вилучення відбулося правомірно, а подальше утримання потребує «легалізації» з боку слідчого судді шляхом накладення арешту, оскільки передача цього майна володільцю, на даному етапі досудового розслідування, не забезпечить у повній мірі належну його схоронність.

Слідчий суддя, враховуючи суспільну небезпеку кримінального правопорушення, яке розслідується, його специфіку, ступінь тяжкості, а також обставини щодо необхідності проведення відповідних експертиз цього вилученого майна, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним на даному етапі кримінального провадження та відповідає завданням кримінального провадження. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню та встановленню істини в ході досудового розслідування по ньому, з метою збереження речових доказів, майна, що має доказове значення в даному кримінальному провадженні, та для встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження.

З такими висновками слідчого судді погоджується й суд апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до частини 1 статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Пунктом 7 частини 2 статті 131 КПК України одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно статей 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися й у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення.

При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно частини 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 131-132, 170-173 КПК України наклав арешт на виявлене та вилучене 21.09.2023 в ході проведених оглядів майно, оскільки на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, з метою забезпечення кримінального провадження, оскільки існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Судом апеляційної інстанції враховуються ті обставини, що на час звернення прокурора з клопотанням, майно, на яке останній просив накласти арешт, не втратило статусу речових доказів у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 22023220000000702 від 24.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 113 КК України та приходить висновку, що існує сукупність розумних підозр вважати, що майно на яке накладено арешт, має значення для вказаного кримінального провадження та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування у кримінальному провадженні.

З огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження, оскільки не накладення арешту на вилучене майно може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню та встановленню істини в ході досудового розслідування та не забезпечить збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вилучене майно, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване, втрачене, знищене, використане, перетворено, або передано третій особі, а також з метою проведення необхідних експертних досліджень.

За наслідками розгляду апеляційної скарги представника власників майна, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог статей 131, 132, 170-173 КПК України задовольнив клопотання прокурора та наклав арешт на тимчасово вилучене 21.09.2023 в ході проведення оглядів за місцем фактичного проживання бухгалтера ПрАТ «ВАЗ» - ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 та територій ДП «ХМЗ» ФЕД», ТОВ «ХАБК» за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 132, врахувавши при цьому наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність, і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Доводи апеляційної скарги представника власників майна про те, що вилучені слідчим та оперативними співробітниками речі не мають жодного відношення до розслідуваного кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 22023220000000702 від 24.05.2023 за частиною 2 статті 113 КК України, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, з огляду на таке.

Судовим розглядом встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за частиною 2 статті 113 КК України, а саме диверсія. На думку суду апеляційної інстанції вилучене майно може мати певний зв`язок з розслідуваним кримінальним правопорушенням.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що слідчий суддя на даній стадії кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Доводи апеляційної скарги представника власників майна про грубе порушення права на захист під час проведення оглядів, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, з огляду на те, що у слідчого (детектива) або прокурора відсутній обов`язок щодо залучення адвоката або забезпечення його участі - це є власною відповідальністю особи, яка має намір скористатися правовою допомогою.

Доводи апеляційної скарги щодо проведення огляду за відсутністю ухвали слідчого судді, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Частиною 1 статті 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Судовим розглядом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах провадження доказами, що 21.09.2023 слідчим проведено огляд житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка є місцем фактичного проживання ОСОБА_9 , за її добровільною згодою, що підтверджується її заявою наданою слідчому першого ВСВ УСБУ в Харківській області.

Також 21.09.2023 слідчим проведено огляд території ДП «ХМЗ «ФЕД» за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 132 та території ТОВ «ХАКБ» за адресою: м. Харків, вул. Сумська, буд. 132 за добровільними згодами представників ДП «ХМЗ «ФЕД» - ОСОБА_11 та ТОВ «ХАКБ» - ОСОБА_12 , що підтверджені відповідними листами наданими слідчим СУ УСБУ в Харківській області.

З врахування викладеного, за наявності згоди особи, яка володіє приміщенням на проведення огляду, звернення до слідчого судді за отриманням відповідного дозволу не передбачено.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 756/16122/21.

Стосовно доводів апеляційної скарги представника власника майна щодо порушення прокурором строків звернення з клопотанням про арешт майна, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними та такими, що спростовуються наявними в матеріалах провадження доказами.

З матеріалів провадження вбачається, що під час розгляду клопотання прокурора про арешт майна, слідчий суддя ретельно дослідив доводи представника власників майна щодо попуску прокурором строку звернення до слідчого судді з відповідним клопотанням та надав відповідну правову оцінку, з якою цілком погоджується суд апеляційної інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги представника власників майна, не спростовують висновків слідчого судді про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт майна.

Враховуючи, що захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами статті 219 КПК України, суд апеляційної інстанції роз`яснює, якщо в подальшому відпаде потреба в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, власник майна або його представник може звернутись до слідчого судді, в порядку статті 174 КПК України з клопотанням про скасування арешту майна.

У зв`язку із наведеним, суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя при розгляді клопотання прокурора про арешт майна з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, за доводами апеляційної скарги представника власників майна: ПрАТ «ВАЗ», ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 не встановлено.

Керуючись статтями 404, 405, 407, 418, 419, 424 КПК України,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника власників майна: ПрАТ «Вовчанський агрегатний завод», ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.10.2023 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.

Головуючий :

Судді: