Ухвала

від 07.12.2023 по справі 2-2113/10

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2023 року м. Чернівці

Справа № 2-2113/10

Провадження №22-ц/822/930/23

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Литвинюк І. М.,

суддів: Височанської Н.К., Лисака І.Н.,

секретар Факас А.В.,

учасники справи:

заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас»,

заінтересована особа: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»,

боржник: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 серпня 2023 року, головуючий у І-й інстанції Чебан В.М.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас» (далі - ТОВ «Фінансова компанія «Айквітас») звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

В обґрунтування заяви зазначало, що 07 лютого 2011 року Шевченківським районним судом м. Чернівці було видано виконавчий лист № 2-2113/2010 на виконання рішення вищевказаного суду у справі № 2-2113/2010, що був пред`явлений до виконання Приватному виконавцю виконавчого округу Чернівецької області Доготарю М.В.

04 листопада 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Доготарем М.В. відкрито виконавче провадження №63492118 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк») грошових коштів в сумі 354 379,40 грн, судових витрат в сумі 1 700,00 грн, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

Відповідно до Договору відступлення права вимоги від 27 квітня 2023 року стягувач за виконавчим провадженням АТ «Райффайзен Банк» (правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк Аваль») відступило АТ «Оксі Банк» права вимоги за Кредитним договором №014/05/70 від 14 лютого 2007 року, що укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , за кредитним договором №014/05/70/1 від 28 березня 2008 року, що укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 .

В подальшому, між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «ФК «Айквітас» укладено Договір про відступлення прав вимоги від 27 квітня 2023 року, відповідно до змісту якого АТ «Оксі Банк» відступило ТОВ «ФК «Айквітас» права вимоги за Кредитним договором №014/05/70 від 14 лютого 2007 року, що укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , за кредитним договором №014/05/70/1 від 28 березня 2008 року, що укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 .

Вказувало на те, що в даному випадку фактично відбулось вибуття особи кредитора у виконавчому провадженні, у зв`язку з чим припинився його статус сторони виконавчого провадження, а тому на підставі статті 442 ЦПК України, таку сторону виконавчого провадження необхідно замінити.

Зазначало, що існують законні підстави для заміни стягувача АТ «Райффайзен Банк» (що є правонаступником АТ «Райффайзен Банк Аваль») у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-2113/2010 на ТОВ «ФК «Айквітас», як правонаступника стягувача.

Просило замінити стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк») (код ЄДРПОУ 14305909) у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-2113/2010, що виданий Шевченківським районним судом м. Чернівці 07.02.2011, щодо стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк») грошові кошти в сумі 354 379,40 грн та судові витрати в сумі 1 700,00 грн, витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 120,00 грн. на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Айквітас» (код ЄДРПОУ 43884125).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 серпня 2023 року задоволено заяву ТОВ «ФК «Айквітас» про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Замінено стягувача АТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк») (код ЄДРПОУ 14305909) у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 2-2113/2010, що виданий Шевченківським районним судом м. Чернівці 07.02.2011, щодо стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк») грошові кошти в сумі 354 379,40 грн та судові витрати в сумі 1 700,00 грн, витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 120,00 грн на правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Айквітас» (код ЄДРПОУ 43884125).

Задовольняючи заяву про заміну стягувача у виконавчому провадженні, суд першої інстанції виходив з того, що на даний час виконавче провадження щодо примусового стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк») грошових коштів в сумі 354 379,40 грн, судових витрат в сумі 1 700,00 грн, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн, - відкрито, однак рішення Шевченківського районного суду від 12.11.2010 так і не виконано.

До ТОВ «ФК «Айквітас» фактично перейшли всі права вимоги АТ «Райффайзен Банк» (що є правонаступником АТ «Райффайзен Банк Аваль») за Кредитним договором №014/05/70 від 14 лютого 2007 року, що укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 та за кредитним договором №014/05/70/1 від 28 березня 2008 року, що укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 ..

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та призначити розгляд справи в суді першої інстанції.

Посилається на те, що ухвала суду є незаконною та підлягає скасуванню з причин неповідомлення третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, оскільки про судове засідання, призначене на 23 серпня 2023 року ОСОБА_4 йому не було відомо.

ТОВ «ФК «Айквітас» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про заміну стягувача у виконавчому провадженні. Боржник неодноразово належним чином повідомлявся про розгляд справи. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для залучення ОСОБА_2 до участі у справі у якості третьої особи. Оскаржувана ухвала суду про заміну сторони виконавчого провадження жодним чином не порушує права та інтереси ОСОБА_2 .

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 підлягає закриттю, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Стаття 17 ЦПК України передбачає, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Пункт 3 частини 1 статті 362 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалися.

Тобто, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося (пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України).

Тлумачення наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише у межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу після спливу річного строку з дня складання повного тексту судового рішення. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Аналогічний висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 вересня 2021 року по справі № 1522/29828/12 (провадження № 61-6594св21) зазначається, що «у разі подання апеляційної скарги особа, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті».

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 листопада 2010 року ОСОБА_2 залучено третьою особою без самостійним вимог у справі за позовом ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (т.1 а.с.206).

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Згідно із частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (частини перша та друга статті 15 Закону про виконавче провадження).

Отже, ОСОБА_2 не є стороною виконавчого провадження і не приймав участь у розгляді питання за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Айквітас» про заміну стягувача у виконавчому провадженні..

Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку норм ЦПК України.

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2020 року у справі № 676/2674/17.

Колегія суддів вважає, що доводи апелянта щодо порушення його прав є безпідставними, виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Конституційний Суд України у рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень, зокрема, у судах апеляційної інстанції. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини й громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України, якими врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.

Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Вказаною нормою визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову. Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.

Водночас, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб.

В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи не залучена до участі у справі особа повинна довести свій правовий зв`язок зі сторонами спору або безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування такого критерію як вирішення судом питання про її право, інтерес та/або обов`язок як елементів змісту матеріально-правових відносин, в площині яких виник спір. Такий зв`язок повинен бути безпосереднім, а не ймовірним та опосередкованим іншими правовідносинами.

Судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та/або обов`язків цієї особи (тобто, судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник) або міститься судження про права та/чи обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення є висновки суду про права та/чи обов`язки цієї особи або якщо у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про її права та/чи обов`язки.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 23 листопада 2020 року у справі № 826/3508/17.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 , який був залучений третьою особою без самостійних вимог на предмет спору, при розгляді справи в порядку позовного провадження, не є стороною виконавчого провадження, а тому оскаржуване судове рішення першої інстанції не містить у собі будь-яких висновків про права та/чи обов`язки останнього, в зв`язку з чим суд першої інстанції правомірно не повідомляв його про розгляд заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

За таких обставин, оскаржуваним судовим рішенням суду першої інстанції не було вирішено питання про права та обов`язки ОСОБА_2 , який не брав участі в розгляді заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні.

Відповідно до частини 3 статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження, за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалися.

Встановивши, що ОСОБА_2 не брав участі у розгляді заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні, подавши апеляційну скаргу, не надав належних, достатніх і допустимих доказів на підтвердження того, що оскаржуваним судовим рішенням у розумінні положень статті 352 ЦПК України вирішено питання про його права, обов`язки та інтереси, колегія суддів приходить до висновку про необхідність закриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 362, 381-384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 серпня 2023 року, у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Айквітас», заінтересована особа - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», боржник - ОСОБА_1 , про заміну стягувача у виконавчому провадженні - закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Головуючий І.М. Литвинюк

Судді: Н.К. Височанська

І.Н. Лисак