Рішення

від 11.12.2023 по справі 135/1278/23

ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 135/1278/23

Провадження № 2/135/372/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2023 року м.Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого судді Нікандрової С.О., за участю секретаря судового засідання Мазур А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зняття арешту з майна,-

В С Т А Н О В И В:

26 вересня 2023 року до Ладижинського міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зняття арешту з майна, у якій позивач просить зняти арешт та заборону відчуження з всього майна, що належить ОСОБА_1 , який було накладено постановою серії АА №948610, виданої 27 серпня 2003 року Відділом державної виконавчої служби та зареєстрований Другою Тростянецькою державною нотаріальною конторою 17 липня 2007 року за реєстраційним номером обтяження №5311653. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що у липні 2023 року він мав намір приватизувати квартиру АДРЕСА_1 , що була йому виділена згідно рішення засідання комісії установи ІВ 301/39 від 09 січня 1990 року. Під час оформлення документів на приватизацію квартири було з`ясовано, що 17 липня 2007 року Другою Тростянецькою державною нотаріальною конторою зареєстровано арешт (архівний запис) всього майна за реєстраційним номером обтяження №5311653. Підставою обтяження є постанова АА №948610, видана 27 серпня 2003 року Відділом державної виконавчої служби. Зареєстрований арешт 02 серпня 2007 року за №5416415 було перенесено за архівним номером 2952189VINNITSA16, архівна дата 25 жовтня 2003 рік, дата виникнення: 25 жовтня 2003 рік, № реєстру 261729-1552, внутрішній №5Е01103А2BF4322F3759. Однак, будь-яких боргових зобов`язань ні перед ким ОСОБА_1 не мав. Ладижинський міський відділ ДВС не може видати копію постанови про арешт нерухомого майна боржника від 27 серпня 2003 року, оскільки постанова державного виконавця про арешт майна боржника була винесена в 2003 році та справу було передано до архіву. Термін зберігання документів в архіві відповідно до Інструкції з діловодства становить три роки, у зв`язку з чим, отримати копію постанови про накладення арешту - неможливо. У Другій Тростянецькій державній нотаріальній конторі, оригінал постанови АА №948610, виданої 27 серпня 2003 року Відділом державної виконавчої служби відсутній. До Державного нотаріального архіву Вінницької області надіслано адвокатський запит з метою отримання копії постанови державного виконавця, однак довідки про вчинення нотаріальних дій та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та державного чи приватного виконавця. Необхідної інформації та документів Державний нотаріальний архів Вінницької області на адвокатський запит надати не може. Скасувати арешт самостійно у завершених виконавчих провадженнях Ладижинський ВДВС у Гайсинському районі Вінницької області Центрально міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не в змозі в силу Закону, оскільки скасувати арешт може державний виконавець чи начальник відділу в порядку контролю лише у виконавчому провадженні, яке перебуває на виконанні, а не завершене, тому в інший спосіб, крім скасування арештів в судовому порядку захистити своє порушене право на оформлення спадщини не можливо. У зв`язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 27 вересня 2023 року відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 20 жовтня 2023 року за клопотанням позивача витребувано у Ладижинського ВДВС у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), документи на підставі яких було накладено арешт та заборона відчуження всього майна, обтяження за якою було зареєстровано 17 липня 2007 року за №5311653 Другою Тростянецькою державною нотаріальною конторою та витребувано у Державного нотаріального архіву Вінницької області інформацію хто є боржником та стягувачем у виконавчому провадженні, яке було накладено постановою АА №948610 від 27 серпня 2003 року Відділом державної виконавчої служби, обтяження за якою було зареєстровано 17 липня 2007 року за №5311653 Другою Тростянецькою державною нотаріальною конторою.

03 листопада 2023 року на адресу суду від завідувача Державного нотаріального архіву Вінницької області Болотнової М. на виконання ухвали суду від 20 жовтня 2023 року надійшла копія постанови державного виконавця Тарнавського В.Г. відділу державної виконавчої служби Тростянецького районного управління юстиції Вінницької області від 27 серпня 2003 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серії АА №587647 , знято з оригіналу: серії АА №948610, стосовно накладення арешту на все майно, що належить ОСОБА_1 , з відміткою Другої Тростянецької державної нотаріальної контори, щодо реєстрації в реєстрі для реєстрації заборони відчуження нерухомого майна 25 жовтня 2003 року за №94 та внесення до ЄРЗ 25 жовтня 2003 року за №261729.

Ухвалою суду від 27 листопада 2023 року закрито підготовче провадження цивільну справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Бодачевський Р.В. у підготовче судове засідання не з`явилися, але представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивача. У заяві зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Зайко Т.В. у судове засідання не з`явився, але надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно витягу із протоколу №1 засідання житлово - побутової комісії Установи ІВ 301/39 від 09 січня 1990 року, було вирішено звільнену квартиру АДРЕСА_1 виділити інженеру енерго-механічної частини ОСОБА_1 , склад сім`ї 4 чол., квартира 3-х кімнатна (а.с.16).

У липні 2023 року позивач ОСОБА_1 вирішив приватизувати квартиру квартиру АДРЕСА_1 та під час оформлення документів на приватизацію даної квартири було з`ясовано, що на його майно накладено арешт.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта нерухомого майна №339765986 від 20 липня 2023 року, позивачу стало відомо про існування обтяження (арешт нерухомого майна), що накладено на нерухоме майно. Запис про арешт нерухомого майна: реєстраційний номер обтяження 5311653 від 17 липня 2007 року, зареєстрований Другою Тростянецькою державною нотаріальною конторою, на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби АА 948610 від 27 серпня 2003 року, власник майна ОСОБА_1 ; реєстраційний номер обтяження 5416415 від 02 серпня 2007 року, зареєстрований Другою Тростянецькою державною нотаріальною конторою, на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби АА 948610 від 27 серпня 2003 року, власник майна ОСОБА_1 (а.с.5-6).

Листом завідувача Державного нотаріального архіву Вінницької області Болотнової М. №2114/01-18 від 01 листопада 2023 року (а.с.35) на адресу суду направлена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА №587647 від 27 серпня 2003 року (а.с.36, 37), з якої вбачається, що 27 серпня 2003 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Тростянецького районного управління юстиції Тарнавським В.Г. при присусовому виконанні виконавчого листа №2-2-93, виданого Ладижинським міським судом Вінницької області 16.04.2023 року про стягнення боргу зі ОСОБА_1 на користь Ладижинський ВУ ЖКГ суми боргу в розмірі 987 грн., було накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1 , з відміткою Другої Тростянецької державної нотаріальної контори про накладення заборони від 25 жовтня 2003 року за реєстровим №94 та внесення до ЄРЗ 25 жовтня 2003 року за №261729.

Також з відповіді №335435 від 27.11.2023 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлено, що Комунальне підприємство "Ладижинське виробниче управління житлово-комунального господарства", ЄДРПОУ 03338310, припинило свою діяльність 12.01.2007 року у зв`язку з визнанням банкрутом.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а, відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Ст.391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 386 ЦК України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Арешт може бути знятий за рішенням суду відповідно до ч.5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому суд враховує, що згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «East/West Alliance Limited» проти України», яке набрало статусу остаточного 02.06.2014 р., в п. 167 рішення Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля.

У п. 168 Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний» «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Якщо хоча б одного із цих критеріїв не додержано, Європейський суд з прав людини констатує у такому випадку порушення статті 1 Першого протоколу.

Законність означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон не передбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправданим за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачає для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар».

Отже, судом встановлено, що на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА №587647 від 27 серпня 2003 року державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Тростянецького районного управління юстиції Тарнавським В.Г. було накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1 , Другою Тростянецькою державною нотаріальною конторою 17 липня 2007 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна зареєстроване обтяження нерухомого майна позивача у вигляді арешту нерухомого майна, юридична особа - стягувач, в інтересах якої в межах виконавчого провадження накладений арешт, припинила свою діяльність у зв`язку з банкрутством, а обтяження продовжує безпідставно існувати, що перешкоджає позивачеві як власникові майна здійснювати всі повноваження власника. Таким чином, виходячи із встановлених обставин, вбачається невідповідність заходу втручання держави в право власності ОСОБА_1 критеріям втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці Європейського суду з прав людини. За таких обставин, суд приходить до висновку, що є підстави для зняття арешту з належного заявнику майна в судовому порядку.

Керуючись ст.ст.259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про зняття арешту з майна - задовольнити.

Зняти арешт та заборону відчуження з всього майна, що належить ОСОБА_1 , який було накладено постановою серії АА №948610, виданої 27 серпня 2003 року Відділом державної виконавчої служби та зареєстрований Другою Тростянецькою державною нотаріальною конторою 17 липня 2007 року за реєстраційним номером обтяження №5311653.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ладижинського міського суду

Вінницької області С.О. Нікандрова