Постанова

від 11.12.2023 по справі 915/667/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 рокум. ОдесаСправа № 915/667/22Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Савицького Я.Ф., Ярош А.І.

секретар судового засідання, за дорученням головуючого судді: Іванов І.В.

за участю представників учасників справи:

від Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради, Миколаївська обл., Вознесенський район, м. Южноукраїнськ не з`явився;

від Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕН-САРР», Донецька обл., Мар`їнський р-н, м. Курахове не з`явився;

від Южноукранської міської ради Миколаївської області, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, м. Южноукраїнськ не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради, Миколаївська обл., Вознесенський район, м.Южноукраїнськ

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2023 року про зміну способу і порядку виконання рішення, м. Одеса, суддя першої інстанції Смородінова О.Г.

у справі №915/667/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕН-САРР», Донецька обл., Мар`їнський р-н, м. Курахове

до відповідача: Южноукраїнської міської територіальної громади в особі Южноукранської міської ради Миколаївської області, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, м.Южноукраїнськ

за участі: Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради, Миколаївська обл., Вознесенський район, м. Южноукраїнськ

про стягнення 4 107 763 грн. 26 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції, заяви про зміну способу і порядку виконання рішення, ухвали суду першої інстанції.

Господарський суд Миколаївської області рішенням від 18.04.2023 року, яке набрало законної сили 23.05.2023 року, задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕН-САРР» до Южноукраїнської міської територіальної громади в особі Южноукранської міської ради Миколаївської області в повному обсязі; стягнув з відповідача на користь позивача основну заборгованість в розмірі 2 818 088 грн. 90 коп., інфляційні втрати в розмірі 1114 825 грн. 01 коп., 3 % річних в розмірі 174 849 грн. 35 коп., а також вирішено питання про розподіл судових витрат.

29.05.2023 року на виконання вказаного вище рішення стягувачу було видано відповідний наказ.

В подальшому, 25.09.2023 року до Господарського суду Миколаївської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕН-САРР» надійшла заява № 29 від 21.09.2023 року про зміну способу і порядку виконання рішення, у якій заявник просив суд: змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2023 року у господарській справі № 915/667/22, виклавши пункт 2 його резолютивної частини в наступній редакції: «Стягнути з Южноукраїнської міської територіальної громади в особі Южноукранської міської ради Миколаївської області (55002, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, буд. 48; ідентифікаційний код 33850880) через Виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради (55002, Миколаївська обл., Вознесенський район, м. Южноукраїнськ, вул. Європейська, буд. 48; ідентифікаційний код 20910974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕН-САРР» (85612, Донецька обл., Мар`їнський р-н, м. Курахове, пр. Маяковського, буд. 6а, кв. 42; ідентифікаційний код 34799595) основну заборгованість в розмірі 2 818 088 грн. 90 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 114 825 грн. 01 коп., 3 % річних в розмірі 174 849 грн. 35 коп., а також 30 808 грн. 23 коп. судового збору, шляхом їх безспірного списання із казначейських рахунків, відкритих розпоряднику бюджетних коштів Виконавчому комітету Южноукраїнської міської ради (код ЄДРПОУ 20910974)».

Вказану вище заяву позивач, зокрема, мотивував тим, що під час виконання рішення у даній справі виникли труднощі з огляду на те, що Южноукраїнська міська рада Миколаївської області не включена до жодної мережі розпорядкників і одержувачів коштів місцевого бюджету та в неї відсутні розрахункові рахунки.

Відтак, на думку заявника, враховуючи, що Южноукраїнська міська рада Миколаївської області не є розпорядником коштів місцевого бюджету м. Южноукраїнська Миколаївської області та не має рахунків в органах державного казначейства, з метою захисту прав позивача та подальшого реального виконання рішення суду у даній справі, стягнення присуджених грошових коштів можливо здійснювати з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Южноукраїнська Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради.

Господарський суд Миколаївської області (суддя Смородинова О.Г.) ухвалою від 10.10.2023 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕН-САРР» № 29 від 21.09.2023 року про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 915/667/22 задовольнив; змінив спосіб виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2023 року у господарській справі № 915/667/22 наступним чином: «Стягнути з Южноукраїнської міської територіальної громади в особі Южноукранської міської ради Миколаївської області (55002, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, буд. 48; ідентифікаційний код 33850880) через Виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради (55002, Миколаївська обл., Вознесенський район, м.Южноукраїнськ, вул. Європейська, буд. 48; ідентифікаційний код 20910974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕН-САРР» (85612, Донецька обл., Мар`їнський р-н, м. Курахове, пр. Маяковського, буд. 6а, кв. 42; ідентифікаційний код 34799595) основну заборгованість в розмірі 2 818 088,90 грн, інфляційні втрати в розмірі 1 114 825,01 грн, 3 % річних в розмірі 174 849,35 грн, а також 30 808,23 грн судового збору, шляхом їх безспірного списання із казначейських рахунків, відкритих розпоряднику бюджетних коштів Виконавчому комітету Южноукраїнської міської ради (ідентифікаційний код 20910974)».

Задовольняючи заяву позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність для цього правових підстав, оскільки виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2023 у справі № 915/667/22 шляхом стягнення грошових коштів з Южноукраїнської міської ради (органу місцевого самоврядування) є неможливим, враховуючи, що остання не є розпорядником бюджетних коштів та не обслуговується в Управлінні державної казначейської служби України в м. Южноукраїнськ Миколаївської області.

При цьому, як висновано місцевим господарським судом, зміна способу виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2023 року у справі №915/667/22 жодним чином не змінює останнє по суті, водночас, з метою захисту прав позивача та подальшого реального виконання рішення суду у цій справі стягнення на користь позивача грошових коштів слід здійснити з Южноукраїнської міської ради через Виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради, Миколаївська обл., Вознесенський район, м. Южноукраїнськ з ухвалою суду першої інстанції не погодився, тому звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив суд ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2023 у справі № 915/667/22 скасувати повністю та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕН - САРР» про зміну способу і порядку виконання рішення суду, а саме: шляхом безспірного списання належних до стягнення з Южноукраїнської міської ради Миколаївської області грошових коштів шляхом їх безспірного списання з рахунків виконавчого комітету Южноукрвїнської міської ради у справі №915/667/22.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з`ясуванням всіх обставин справи.

Зокрема, за доводами апеляційної скарги, скаржник, посилаючись на обставини справи, встановлені судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваної ухвали, зазначив, що в даному випадку відсутні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Так, апелянт зауважив, що в період часу з 11.05.2023 року по 02.10.2023 року пленарні засідання сесій Южноукраїнеької міської ради Миколаївської області практично не проводились, питання про внесення змін до бюджету Южноукраїнеькеї міської територіальної громади депутатами не розглядались та не приймались, а розгляд питання про виконання рішення суду у даній справі запланований на черговій сесії Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, яка відбудеться одразу після закінчення тимчасової непрацездатності секретаря Южноукраїнської міської ради Олександра Акуленка.

Також, як зазначено скаржником, станом на дату винесення оскаржуваної ухвали не існувало жодних обставин, які б істотно ускладнювали виконання рішення суду або робили його неможливим.

При цьому, на думку Виконавчого комітету Ради, для повного та належного виковання рішення суду кінцевим бенефіціарам Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕН САРР» необхідно прибути на чергове пленарне засідання сесії Южноукраїнської міської ради Миколаївської області та прийняти в ньому участь.

Окрім зазначеного, скаржник зауважив, що приймаючи на себе статус правонаступника за договором на капітальний ремонт водопровідних мереж с. Іванівка Арбузинського району Миколаївської області від 27.10.2011 року №19/09-11, укладеного між Іванівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОМЕН - САРР», Южноукраїнська міська рада Миколаївської ради визначила, що правонаступником Іванівської сільської ради по виконанню зобов`язань перед позивачем є спеціально визначений виконавчий орган Южноукраїнської міської ради Миколаївської області - Управління будівництва та ремонтів Южноукраїнської міської ради (код ЄДРПОУ 44354422, Україна, 55001, Миколаївська область, місто Южноукраїнськ, вулиця Дружби Народів, будинок 23, кабінет 87).

Відтак, у даному разі, апелянт вважає, що саме Управління будівництва та ремонтів Южноукраїнської міської ради як правонаступник Южноукраїнської міської ради, може відповідати за зобов`язаннями останньої.

Враховуючи наведене, скаржник, за доводами апеляційної скарги, виснував, що в даному випадку взагалі відсутні обставини, які свідчать про ускладнення виконання рішення або роблять його неможливим, а тому заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕН-САРР» не потребувала задоволення.

Також, аргументуючи підстави для скасування оскаржуваної ухвали, скаржник зауважив, що судом першої інстанції під час розгляду заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду, було порушено право Виконавчого комітету, як учасника справи, на захист, що було виражено в ігноруванні судом заяви Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю його уповноваженої особи секратаря Южноукраїнської міської ради Олександра Акуленка.

Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалою від 20.11.2023 року відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради, Миколаївська обл., Вознесенський район, м. Южноукраїнськ на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2023 року про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №915/667/22, призначив справу до судового розгляду.

05.12.2023 року поштою від Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕН-САРР» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив (вх. №3451/23/Д1), у якому позивач просив суд апеляційної інстанції ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2023 року про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №915/667/22 залишити без змін, апеляційну скаргу виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради без задоволення. Відзив колегією суддів долучено до матеріалів господарської справи.

Зокрема, у відзиві позивач наголосив, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням всіх норм матеріального та процесуального права, є законною та обґрунтованою, оскільки з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕН-САРР» суду було надано докази щодо неможливості виконання рішення Южноукраїнською міською радою, яка в Казначейській службі м. Южноукраїнська не облуговується та відкритих рахунків не має. При цьому, за твердженням заявника, вказане рішення добровільно відповідачем не виконано.

Разом з цим, на переконання позивача, Виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради не вірно трактує рішення міської ради від 21.12.2021 року №876, оскільки ним не визначено, що правонаступником Іванівської сільської ради по виконанню зобов`язань є Управління будівництва та ремонтів Южноукраїнської міської ради, а лише уповноважує на підписання додаткової угоди від імені Южноукраїнської міської ради.

Також, як вважає позивач, судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали не було порушено права Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради на захист, оскільки Виконавчий комітет належним чином був повідомлений про розгляд клопотання позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду у даній справі.

Інші учасники справи своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзиви на апеляційну скаргу, в строк, визначений ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду про прийняття справи до свого провадження у справі, не надали, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Представники Южноукраїнської міської територіальної громади в особі Южноукранської міської ради Миколаївської області, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, м. Южноукраїнськ

та Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради, Миколаївська обл., Вознесенський район, м. Южноукраїнськ в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах господарської справи звіти про електронну відправку ухвали суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження на офіційні електронні адреси таких осіб. Про причини своєї неявки суду не повідомили.

Представник позивача в судове засідання також не з`явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах господарської справи звіти про електронну відправку ухвали суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження на офіційну електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕН-САРР».

В той же час, позивач, звертаючись до суду апеляційної інстанції з відзивом на апеляційнуо скаргу просив суд судове засідання, призначене на 11.12.2023 року провести без участі його представника.

Розглянувши вказане вище клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕН-САРР» судова колегія зазначає про наявність підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, явка сторін до суду ухвалою не визнавалася обов`язковою, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, учасники справи мали можливість подати всі необхідні клопотання та заяви, висловити свої позиції щодо суті оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та вимог і доводів апеляційної скарги, а затягування строку розгляду скарги в даному випадку може призвести до порушення прав осіб учасників справи, колегія суддів вважає за можливе переглянути оскаржувану ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку за відсутності представників учасників справи.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради, Миколаївська обл., Вознесенський район, м. Южноукраїнськ потребує задоволення, а ухвала Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2023 року про задоволення заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №915/667/22 потребує скасування з ухваленням судом апеляційної інстанції нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕН - САРР» про зміну способу і порядку виконання рішення у даній справі, з огляду на таке.

Судами у даній справі було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

Господарський суд Миколаївської області рішенням від 18.04.2023 року, яке набрало законної сили 23.05.2023 року, задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕН-САРР» до Южноукраїнської міської територіальної громади в особі Южноукранської міської ради Миколаївської області в повному обсязі; стягнув з відповідача на користь позивача основну заборгованість в розмірі 2 818 088 грн. 90 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 114 825 грн. 01 коп., 3 % річних в розмірі 174 849 грн. 35 коп., а також вирішено питання про розподіл судових витрат.

29.05.2023 року на виконання вказаного вище рішення стягувачу було видано відповідний наказ.

25.09.2023 року до Господарського суду Миколаївської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕН-САРР» надійшла заява № 29 від 21.09.2023 року про зміну способу і порядку виконання рішення, у якій заявник просив суд: змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2023 року у господарській справі № 915/667/22, виклавши пункт 2 його резолютивної частини в наступній редакції: «Стягнути з Южноукраїнської міської територіальної громади в особі Южноукранської міської ради Миколаївської області (55002, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, буд. 48; ідентифікаційний код 33850880) через Виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради (55002, Миколаївська обл., Вознесенський район, м. Южноукраїнськ, вул. Європейська, буд. 48; ідентифікаційний код 20910974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕН-САРР» (85612, Донецька обл., Мар`їнський р-н, м. Курахове, пр. Маяковського, буд. 6а, кв. 42; ідентифікаційний код 34799595) основну заборгованість в розмірі 2 818 088 грн. 90 коп., інфляційні втрати в розмірі 1114 825 грн. 01 коп., 3 % річних в розмірі 174 849 грн. 35 коп., а також 30 808 грн. 23 коп. судового збору, шляхом їх безспірного списання із казначейських рахунків, відкритих розпоряднику бюджетних коштів Виконавчому комітету Южноукраїнської міської ради (код ЄДРПОУ 20910974)».

Мотивуючи вказану вище заяву, позивач зазначив, що під час виконання рішення у даній справі щодо стягнення з Ради заборгованості за спірним договором виникли труднощі, пов`язані з тим, що Южноукраїнська міська рада Миколаївської області не включена до жодної мережі розпорядкників і одержувачів коштів місцевого бюджету та в неї відсутні розрахункові рахунки.

Про вказане заявник дізнався тоді, коли 08.09.2023 року Управління Державної казначейської служби України у м. Южноукраїнську Миколаївської області листом №01.-08.08-/157 повернуло наказ Господарського суду Миколаївської облатсі без виконання на підставі пп. 3 п. 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників та зазначило, що боржник Южноукраїнська міська рада в Казначейській службі м. Южноукраїнська не обслуговується та відкритих рахунків не має.

Відтак, на думку заявника, враховуючи, що Южноукраїнська міська рада Миколаївської області не є розпорядником коштів місцевого бюджету м. Южноукраїнська Миколаївської області та не має рахунків в органах державного казначейства, з метою захисту прав позивача та подальшого реального виконання рішення суду у даній справі, стягнення присуджених грошових коштів можливо здійснювати з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Южноукраїнська Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради.

Окрім зазначеного, заявник вказав, що у разі ухвалення судом рішення, нові обов`язки на боржника, окрім тих, що вже встановлені рішенням Господарського суду Миколаївської області не покладаються, а зміна способу (порядку) виконання рішення суду пов`язана лише із відсутністю у боржника відкритих реєстраційних рахунків, а також рахунків, з яких можливо здійснити безспірне списання.

На підтвердження своєї правової позиції, викладеної в заяві про зміну способу, порядку виконання рішення суду заявником було подано наступні документи.

1.Лист Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕН-САРР» від 06.07.2023 року № 15, адресований секретарю Южноукраїнської міської ради Олександру Акуленку про виконання рішення суду в добровільному порядку;

2.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕН-САРР» від 01.09.2023 року № 27, адресовану Управлінню Державної казначейської служби України в м.Южноукраїнську Миколаївської області, відповідно до якої позивач мав намір отримати іформацію, чи є в Южноукраїнської міської ради відкриті рахунки в органі Казначейства. До вказаної заяви заявником було додано копію наказу від 29.05.2023 року у справі №915/667/22, виданого Господарським судом Миколаївської області;

3.Лист Управління Державної казначейської служби України в м. Южноукраїнську Миколаївської області від 08.09.2023 року №01-1-08-08, адресований Товариству з обмеженою відповідальністю «ОМЕН-САРР» про те, що Южноукраїнська міська рада в Казначейській службі м. Южноукраїнська не обслуговується та відкритих рахунків не має, а також про повернення Товариству копії наказу місцевого господарського суду;

4.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕН-САРР» від 21.09.2023 року № 28, адресовану Управлінню Державної казначейської служби України в м. Южноукраїнську Миколаївської області, відповідно до якої позивач мав намір отримати іформацію, чи обслуговується у Казначействі Виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради Миколаївської області;

5.Лист Управління Державної казначейської служби України в м. Южноукраїнську Миколаївської області від 21.09.2023 року №01-06-08/168, адресований Товариству з обмеженою відповідальністю «ОМЕН-САРР» про те, що Виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради Миколаївської області обслуговується в Управлінні та має відкриті рахунки.

03.10.2023 року до Господарського суду Миколаївської області від Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, який зазначено судом першої інстанції в ухвалі від 26.09.2023 про прийняття вищевказаної заяви до розгляду як «заінтересовану особу», надійшло заперечення №12992/23, у якому Виконавчий комітет повідомив суду, що в даному випадку відсутні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, з огляду на що просив відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕН-САРР» про зміну способу і порядку виконання рішення суду, а саме: шляхом безспірного списання належних до стягнення з Южноукраїнської міської ради Миколаївської області грошових коштів шляхом їх безспірного списання з рахунків Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради у справі №915/667/22.

Господарський суд Миколаївської області оскаржуваною ухвалою від 10.10.2023 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕН-САРР» № 29 від 21.09.2023 року про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 915/667/22 задовольнив; змінив спосіб виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2023 року у господарській справі № 915/667/22 наступним чином: «Стягнути з Южноукраїнської міської територіальної громади в особі Южноукранської міської ради Миколаївської області (55002, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, буд. 48; ідентифікаційний код 33850880) через Виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради (55002, Миколаївська обл., Вознесенський район, м. Южноукраїнськ, вул. Європейська, буд. 48; ідентифікаційний код 20910974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕН-САРР» (85612, Донецька обл., Мар`їнський р-н, м. Курахове, пр. Маяковського, буд. 6а, кв. 42; ідентифікаційний код 34799595) основну заборгованість в розмірі 2 818 088,90 грн, інфляційні втрати в розмірі 1 114 825,01 грн, 3 % річних в розмірі 174 849,35 грн, а також 30 808,23 грн судового збору, шляхом їх безспірного списання із казначейських рахунків, відкритих розпоряднику бюджетних коштів Виконавчому комітету Южноукраїнської міської ради (ідентифікаційний код 20910974)».

Предметом апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду у справі №915/667/22, якою змінено спосіб та порядок виконання судового рішення, наявність або відсутність обставин для такої зміни за нормами чинного законодавства України.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви прийняття аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі.

Перш ніж здійснювати апеляційний перегляд оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про задоволення заяви позивача про зміну способу або порядку виконання судового рішення у даній справі, колегія суддів вважає за потрібне розглянути питання щодо суб`єктності скаржника - Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області.

Так, як встановлено Південно-західним апеляційним господарським судом з матеріалів господарської справи Господарський суд Миколаївської області рішенням від 18.04.2023 року, яке набрало законної сили 23.05.2023 року, задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕН-САРР» до Южноукраїнської міської територіальної громади в особі Южноукранської міської ради Миколаївської області в повному обсязі; стягнув з відповідача на користь позивача основну заборгованість в розмірі 2 818 088 грн. 90 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 114 825 грн. 01 коп., 3 % річних в розмірі 174 849 грн. 35 коп., а також вирішено питання про розподіл судових витрат.

Тобто, сторонами у справі № 915/667/22, які користуються правами, визначеними ст. 42 Господарського процесуального кодексу України є Товариство з обмеженою відповідальністю «ОМЕН-САРР», Донецька обл., Мар`їнський р-н, м. Курахове та Южноукраїнська міська територіальна громада в особі Южноукранської міської ради Миколаївської області, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, м. Южноукраїнськ.

При цьому, вирішуючи питання про прийняття заяви позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення та призначення справи до розгляду, суд першої інстанції ухвалою від 26.09.2023 року у справі №915/667/22 визначив Виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради Миколаївської області як заінтересовану особу з наданням відповідних прав по підготовці та направленню до суду заперечень на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕН-САРР».

В силу приписів ч. 2, 3 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених ст. 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.

Таким чином, у даному разі, зважаючи на те, що суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою фактично вирішив питання про права та інтереси Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, який не є учасником справи №915/667/22, останній не позбавлений процесуального права на оскарження ухвали Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2023 року та користується всіма правами апелянта, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на судове рішення.

Щодо суті оскаржуваної ухвали суду першої інстанції судова колегія зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Частиною 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

За змістом ст. 331 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Про встановлення чи зміну способу та порядку виконання рішення або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

З аналізу зазначених вище норм чинного законодавства вбачається, що під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку та у спосіб, що раніше встановлені, а підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений господарським судом.

За вимогами ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Тобто, спосіб виконання рішення визначається на підставі встановлених у ст. 16 Цивільного кодексу України способів захисту цивільних прав.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

При цьмоу, поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення у розумінні реалізації завдань виконавчого провадження.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16 Цивільного кодексу України.

Отже, для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Така правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі №904/1478/15.

В той же час, порядок виконання рішення - це встановлення у судовому рішенні конкретних заходів та дій, які слід вчинити сторонам, державному виконавцеві, іншим суб`єктам владних повноважень у разі, якщо рішення не буде виконано добровільно.

Порядок виконання включає в себе визначення способу (заходів) виконання, строку вчинення дій або утримання від них, покладення обов`язку вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення

Так, наприклад, відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі, якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Таким чином, перелік заходів примусового виконання, які може застосувати суд, є невичерпним.

Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень (незалежно від того, чи залучалися вони до участі у справі) можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення. Забезпечення виконання рішення - це вчинення конкретних дій для надання практичної допомоги у виконанні судового рішення.

При цьому, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Сторони повинні виконати рішення добровільно і для цього достатньо рішення чи ухвали суду.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частинами 2, 4 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 (далі - Порядок №845).

Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку №845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Згідно із пп. 16-21 Порядку №845, органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів: 1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету; 2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії; 3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами; 4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти; 5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб; 6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

Пунктом 26 Порядку №845 передбачено, що безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

В силу вимог п. 24 наведеного Порядку стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у п. 6 цього Порядку.

Судовою колегією встановлено, що позивач, звертаючись до Господарського суду Миколаївської області із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення в рамках справи №915/667/22 вказав, що під час виконання рішення у даній справі про стягнення з Южноукраїнської міської ради заборгованості за спірним договором виникли труднощі, пов`язані з тим, що вона, як орган місцевого самоврядування та контрагент за договором не включена до жодної мережі розпорядкників і одержувачів коштів місцевого бюджету та в неї відсутні розрахункові рахунки, про що позивач дізнався з листа Управління Державної казначейської служби України у м. Южноукраїнську Миколаївської області №01.-08.08-/157.

Відтак, на думку заявника, враховуючи, що Южноукраїнська міська рада Миколаївської області не є розпорядником коштів місцевого бюджету м. Южноукраїнська Миколаївської області та не має рахунків в органах державного казначейства, з метою захисту прав позивача та подальшого реального виконання рішення суду у даній справі, стягнення присуджених грошових коштів можливо здійснювати з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Южноукраїнська Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради, що, відповідно, є підставами для зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення вказаної у наказі суду суми заборгованості через Виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради.

Статтею 142 Конституції України встановлено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно із ст. 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення; районні та обласні ради - органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст.

В силу вимог ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 цього ж Закону, виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у мiстi (у разi її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

Статтею 16 вказаного Закону органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів та інші кошти, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Отже, з огляду на зазначені приписи законодавства, Южноукраїнська міська рада є власником майна, у тому числі й доходів місцевих бюджетів, інших коштів тощо.

Статтею 1 Бюджетного кодексу України визначено, що місцевий бюджет - це нормативно-правовий акт відповідної місцевої ради, виданий в установленому порядку, що затверджує місцевий бюджет та визначає повноваження відповідного виконавчого органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду.

Судова колегія виснує про те, що за матеріалами даної справи, Южноукраїнська міська рада (код ЄДРПОУ 33850880) та Виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради (код ЄДРПОУ 20910974) є різними, самостійними юридичними особами органами місцевого самоврядування, суб`єктами права, які наділені цивільною правоздатністю і дієздатністю, тобто здатністю від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов`язки та самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді.

За вимогами ч.1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Отже, позивач, формулюючи вимоги заяви про зміну способу та порядку виконання рішення у даній справі, фактично підміняє поняття інституту заміни сторони інститутом зміни способу і порядку виконання рішення, оскільки Виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради та Южноукраїнська міська рада є різними по факту юридичними особами, які не можуть відповідати за зобов`язаннями один за одне, окрім випадків, визначених чинним законодавством (наприклад, внаслідок матеріального або процесуального правонаступництва).

Так, чинне законодавство України, в тому числі і Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» не містить норми про те, що Виконавчий комітет, як окрема юридична особа, відповідає за зобов`язаннями Ради.

Окрім того, включення Виконавчого комітету як окремої юридичної особи до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, не можє бути підставою для зміни способу та порядку виконання рішення, оскільки в такому випадку будь-які виконавчі органи Южноукраїнської міської ради, які є юридичними особами та включені до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, можуть бути виконавцями судових рішень (боржниками) у судових справах, де стороною не виступали і жодних зобов`язань не мали. Відсутність в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів одного із боржників не є підставою для переведення боргу на іншу особу, яка є у зазначеному реєстрі.

Отже, у даному випадку, місцевий господарський суд, задовольняючи заявлені позивачем вимоги заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення, по своїй суті не змінює спосіб та порядок виконання рішення, а залучає до виконання рішення про стягнення з Южноукраїнської міської ради, особу - Виконавчий комітет Южноукраїнської міської ради, яка не тільки не була учасником даної справи, а й не приймала участі у спірних правовідносинах, наявних між позивачем та відповідачем у даній справі.

Таким чином, суд першої інстанції фактично здійснив заміну сторони виконавчого провадження, тоді як юридична особа - Южноукраїнська міська рада не є припиненою, не перебуває у стані припинення, жодних рішень про перехід прав та обов`язків від однієї юридичної особи до іншої відносно Ради та Виконкому не приймалося.

Враховуючи те, що, як вже зазначалося судовою колегією за текстом постанови, заміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим, оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції у даному разі не вирішилося питання про заміну одного заходу примусового виконання іншим, оскільки таким заходом (способом захисту прав стягувача), навіть у запропонованій позивачем редакції, залишається стягнення заборгованості з Ради, але фактично відбулася зміна суб`єкта та джерело такого зобов`язання, що не є можливим, окрім випадків, встановлених чинним законодавством, також і з огляду на те, що зміна порядку виконання рішення суду не може полягати у заміні боржника у виконавчому провадженні, про що фактично просить позивач у своїй заяві, який до того ж, не був визначений судом в якості будь-якого учасника справи.

В той же час, матеріали справи не містять доказів на підтвердження ані вибуття міської ради із визначених судовим рішенням правовідносин, ані про правонаступництво виконавчого комітету після міської ради.

При цьому відсутність у Южноукраїнської міської ради рахунків, відкритих у органах Казначейства для здійснення примусового виконання рішення, не позбавляє позивача можливості та права звернення до відповідача про виконання рішення суду у добровільному порядку, оскільки саме міська рада є власником грошових коштів, розпорядником яких виступає її виконавчий комітет.

У відповідності до вимог ч.3 ст.331 Господарського процесуального кодексу України зміна способу виконання рішення суду можлива лише у випадку наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, заявником мають бути надані докази, які переконливо доводять факти, що ускладнили або зробили би неможливим виконання рішення суду.

В даному випадку підстави та документи, надані заявником, не можуть бути прийняті судом в якості належних, допустимих доказів підтвердження існування таких фактів.

Відтак, за наведених обставин, судова колегія констатує, що доводи скаржника про те, що відсутні обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, з огляду на що ухвала Господарського суду Миколаївської області про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕН-САРР» № 29 від 21.09.2023 року про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №915/667/22 чином, визначеним заявником в прохальній частині заяви, потребує скасування, з ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову у задоволенні вказаної вище заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕН-САРР».

В той же час, доводи апелянта про те, що судом першої інстанції під час розгляду заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду, було порушено право Виконавчого комітету, як учасника справи, на захист, що було виражено в ігноруванні судом заяви Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю його уповноваженої особи секратаря Южноукраїнської міської ради Олександра Акуленка, що є окремою підставою для скасування оскаржуваної ухвали, сприймаються колегією суддів критично, оскільки згідно із приписами ч. 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Тобто, процесуальний строк, установлений законодавцем, для розгляду заяви про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обмеженим та преклюзивним.

Отже, зважаючи на належне повідомлення Виконавчого комітету судом першої інстанції про дату, час та місце розгляду заяви позивача про зміну способу виконання рішення, про що свідчить наявний у матеріалах справи звіт про електронну відправку ухвали суду про розгляд заяви Товариства на електронну адресу Виконавчого комітету, відсутні підстави вважати, що право на захист Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради місцевим господарським судом було порушено.

Крім того, апеляційний господарський суд з приводу вказаного вище твердження апелянта зауважує, що останній, як вже було визначено раніше колегією суддів за текстом постанови, не є учасником у даному спорі, клопотань з цьог приводу не заявляв, а, відтак, не може користуватися правами позивача, відповідача або третьої особи, визначеними процесуальним законодавством, та, фактично, є лише заінтересованою особою, прав та інтересів якої торкнулися висновки місцевого господарського суду, викладені в оскаржуваній ухвалі, з огляду на що, вважати порушеними права останнього на захист у цьому судовому процесі підстави відсутні.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

При цьому, обґрунтованим визнається судове рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради, Миколаївська обл., Вознесенський район, м. Южноукраїнськ обґрунтованою та такою, що потребує задоволення, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2023 року про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №915/667/22 такою, що потребує скасування, оскільки вона постановлена всупереч вимогам процесуального закону з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕН-САРР», Донецька обл., Мар`їнський р-н, м. Курахове від 21.09.2023 року № 29 про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №915/667/22.

Керуючись ст. 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити апеляційну скаргу Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради, Миколаївська обл., Вознесенський район, м. Южноукраїнськ на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2023 року про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №915/667/22.

Скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2023 року про зміну способу і порядку виконання рішення у справі №915/667/22.

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕН-САРР», Донецька обл., Мар`їнський р-н, м. Курахове від 21.09.2023 року № 29 про зміну способу і порядку виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2023 року в межах справи №915/667/22.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.1 ч.3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 11 грудня 2023 року.

Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді Я.Ф. Савицький А.І. Ярош