Постанова

від 05.12.2023 по справі 910/5064/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2023 р. Справа№ 910/5064/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Кропивної Л.В.

при секретарі: Реуцька Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Кальчев Л.В. (довіреність №2022/10/03 від 03.10.2022)

від відповідача: Косінова Д.С. (довіреність №1-3600 від 23.08.2023)

розглянувши матеріали апеляційної скарги акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.06.2023

у справі №910/5064/23 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Україна"

до акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про стягнення 180 825, 58 грн,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сота Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 152449,51 грн. безпідставно отриманої гарантії, а також 24 228,61 грн. індексу інфляції та 4 147,46 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.06.2023 позов задоволено повністю. Стягнуто з акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Україна" суму гарантійного забезпечення в розмірі 152 449, 51 грн., 3% річних в розмірі 4 147, 46 грн., інфляційні втрати в розмірі 24 228,61 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 712,39 грн.

Не погоджуючись з судовим рішенням, акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2023 у справі №910/5064/23 повністю, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Сота Україна" відмовити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що на думку скаржника судом залишено поза увагою:

1) те, що зобов`язання за договором не виконано позивачем належним чином, а відтак, підстави для повернення забезпечення виконання договору відсутні;

2) свою позицію позивач обґрунтовує з посиланням на правову позицію, викладену у судових справах №910/10597/21 та №910/11504/21.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 прийнято апеляційну скаргу акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2023 у справі №910/5064/23 у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий суддя), судді Кропивна Л.В., Пономаренко Є.Ю. до свого провадження. Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2023 у справі №910/5064/23 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів про сплату судового збору у розмірі 4 068, 57 грн., подання до суду відповідної заяви про усунення недоліків. Роз`яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

23.10.2023 через канцелярію суду скаржником на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху було подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2023 у справі №910/5064/23, справу призначено до розгляду на 05.12.2023 об 11 год. 00 хв.

03.11.2023 р. від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу обґрунтований з посиланням на те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. При цьому, відповідач просить врахувати практику, викладену у справі №910/3888/18 та від 20.06.2019 у справі №910/6433/18.

У судовому засіданні, 15.12.2023 представник відповідача, підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача, у судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15 листопада 2021 року між акціонерним товариством "Укртрансгаз", як покупцем та товариством з обмеженою відповідальністю "Сота Україна", як постачальником укладено договір №2111000052 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів).(а.с.8-12)

Згідно з п. 5.1 договору постачальник зобов`язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації.

У специфікації (додаток 1 до договору) сторони погодили, зокрема, загальну вартість товару - 3 048 990,12 грн. (з ПДВ) та строк поставки товару - 60 календарних днів з дати укладення договору.(а.с.13-14)

У додатку 1 до договору (Технічні вимоги і якісні характеристики предмета закупівлі) сторонами погоджено, що допускається зменшення кількості товару до значення, що дорівнює вазі сумарної кількості листів за зазначеними розмірами, але не більше вказаної ваги передбаченої до закупівлі.(а.с.15-22)

На виконання умов договору, у період з 16.11.2021 по 10.02.2022 позивачем здійснено постачання товару на загальну суму 2 968 561,44 грн. з ПДВ, що підтверджується наступними документами:

- видатковою накладною № 861 від 16.11.2021 року на суму 537 204,48 грн. та товарно-транспортною накладною №Р861 від 16.11.2021 року; (а.с.30)

- видатковою накладною № 928 від 01.12.2021 року на суму 709 110,72 грн. та товарно-транспортною накладною №Р928 від 01.12.2021 року;(а.с.32)

- видатковою накладною № 951 від 15.12.2021 року на суму 297 799,08 грн. та товарно-транспортною накладною №Р951 від 15.12.2021 року; (а.с.34)

- видатковою накладною № 964 від 16.12.2021 року на суму 480 853,56 грн. та товарно-транспортною накладною №Р964 від 16.12.2021 року;(а.с.36)

- видатковою накладною № 1008 від 04.01.2022 року на суму 255 502,80 грн. та товарно-транспортною накладною №Р1008 від 04.01.2022 року;(а.с.38)

- видатковою накладною № 13 від 14.01.2022 року на суму 600 972,00 грн. та товарно-транспортною накладною №Р13 від 14.01.2022 року;(а.с.26)

- видатковою накладною № 49 від 31.01.2022 року на суму 14 292,60 грн. та товарно-транспортною накладною №Р49 від 31.01.2022 року;(а.с.24)

- видатковою накладною № 76 від 09.02.2022 року на суму 9 410,40 грн. та товарно-транспортною накладною №Р76 від 09.02.2022 року;(а.с.28)

- видатковою накладною № 91 від 10.02.2022 року на суму 63 415,80 грн. та товарно-транспортною накладною №Р91 від 10.02.2022 року. (а.с.40)

Позивач звернувся до відповідача із листом вих.№984 від 23.06.2022, (а.с.53) в якому просив підтвердити погодження сторонами зменшення договору про закупівлю товарів №2111000052 від 15.11.2021 до фактично поставленої кількості товару станом на 10.02.2022, що відповідає сумі поставленого товару в розмірі 2 968 561,41 грн. з ПДВ та виконати договір в обсязі погодженому сторонами. Також, в даному листі позивач звернув увагу на те, що враховуючи особливості товару, що поставляється за договором, сторонами усно було погоджено зменшення кількості поставки товару.

У відповідь листом №3101ВИХ-22-428 від 08.07.2022 (а.с.54), відповідач повідомив позивача про те, що постачальник вважає не доцільним внесення змін до договору в частині зменшення кількості продукції та відповідно суми договору, оскільки строк дії договору сплив 31.03.2022, а враховуючи пункти договору та Продовження 1 додатку 1 до договору, де сказано «допускається зменшення кількості товару до значення, що дорівнює вазі сумарної кількості листів за зазначеними розмірами, але не більше вказаної ваги передбаченої до закупівлі», ТОВ «Сота Україна» відвантажив продукцію в повному обсязі.

За поставлений товар по договору відповідачем здійснено оплату в розмірі поставленого товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями (а.с.42-52).

Пунктом 7.8 договору передбачено, що відповідно до умов пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі, зазначеної в п. 7.5 цього договору, постачальник зобов`язується надати покупцю не пізніше дати укладення цього договору в забезпечення виконання договору безвідкличну безумовну банківську гарантію на суму 152 449,50 грн., що становить 5% ціни цього договору.

В забезпечення виконання зобов`язань за договором, публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Акордбанк" (далі - гарант, банк) видало банківську гарантію № СКК-081121/081-00 від 08.11.2021 (а.с.23), згідно з якою гарант надає бенефіціару безвідкличну та безумовну гарантію та приймає на себе безвідкличне і безумовне зобов`язання сплатити бенефіціару будь-яку суму, в розмірі 152 449,51 грн. протягом п`яти банківських днів після одержання першої письмової вимоги бенефіціара, без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без надання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов. Строк дії гарантії - до 30.04.2022 включно. Ця гарантія забезпечує виконання принципалом договору. Гарантія повинна бути повернена гаранту у випадку непотрібності або коли термін її дії закінчиться - у залежності від того, яка з цих подій відбудеться раніше.

21.04.2022 листом № 962-2022-012502 ПрАТ КБ "Акордбанк" повідомив позивача про отримання вимоги від АТ "Укртрансгаз" №1001ВИХ-ВС-22-1010 від 14.04.2022 (а.с.56) на сплату коштів за банківською гарантією № СКК-081121/081-00 від 08.11.2021 у зв`язку з порушенням принципалом - ТОВ "Сота Україна" строків поставки товару.

Відповідно до меморіального ордеру № 4870905 від 02.05.2022 гарантом (ПАТ КБ "Акордбанк") (а.с.58) перераховано бенефіціарові (АТ "Укртрансгаз") 152 449,51 грн. з призначенням платежу: «перерахування гарантійної суми зг. дог. про надання банк-ї гарантії СКК-081121/081-00 від 08.11.21 на підставі письмової вимоги №1001 ВИХ-ВС-22-10 від 14.04.22р.».

Платіжним дорученням № 3122 від 31.05.2022 (а.с.59) позивач сплатив ПАТ КБ "Акордбанк" суму гарантійного платежу в розмірі 152 449,51 грн. з призначенням платежу: «відшкодування гарантійного платежу згідно договору №СКК-081121/081-00 про надання банківської гарантії від 08.11.2021р. листа №1033-2022-012502 від 02.05.2022».

22.03.2023 позивач направив відповідачеві лист вих. №708 (а.с.60), у якому просив повернути забезпечення виконання договору в розмірі 152 449,51 грн., з огляду на повне виконання своїх зобов`язань за договором.

Докази отримання вказаного листа відповідачем, як і докази його розгляду останнім, в матеріалах справи відсутні.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що відповідач, зловживаючи безумовністю банківської гарантії, направив банку вимогу про сплату коштів попри те, що забезпечене зобов`язання було виконано в повному обсязі і відповідачем прийняте таке виконання, що свідчить про те, що гарантійний випадок не настав.

За наслідками розгляду справи, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що позивачем доведено факт належного виконання ним зобов`язання, що на думку суду першої інстанції свідчить про те, що гарантійний випадок не настав та відповідно про наявність підстав повернення сплаченої суми банківської гарантії, з чим не погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Статтями 560, 561 ЦК України унормовано, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.

За змістом частин 1 - 4 статті 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

З огляду на положення статей 560, 563, 565 Цивільного кодексу України, обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає. Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 910/21641/17, від 20.06.2018 у справі № 904/9536/17, від 02.03.2018 у справі № 910/8297/17 та від 14.11.2019 у справі № 910/20326/17.

Згідно з пунктами 36, 37 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Національного банку України № 639 від 15.12.2004 (далі - Положення), банк-гарант (резидент), отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, перевіряє достовірність цієї вимоги, а також те, що вона становить належне представлення. Банк-гарант (резидент) сплачує кошти бенефіціару за гарантією в разі отримання вимоги, що становить належне представлення.

При вирішенні спору про існування обов`язку гаранта сплатити за гарантією, в предмет доказування входить, у першу чергу, дослідження наявності чи відсутності виникнення відповідного обов`язку - гарантійного випадку (порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією), а не формальне дослідження виключно наявності заяви про сплату за гарантією. Подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 910/20306/17.

Умови договору свідчать про те, що позивач зобов`язався поставити відповідачу у визначений договором строк товар, зазначений в Специфікації, а відповідач - прийняти його та оплатити.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У розумінні наведеної норми, яка надає визначення порушення зобов`язання, останнє може бути двох видів. По-перше, це невиконання зобов`язання, яке виникає якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов`язання (не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо), або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов`язання мають утримуватися. По-друге, це неналежне виконання зобов`язання, тобто порушення умов, визначених змістом зобов`язання. У разі невідповідності виконання зобов`язання критеріям належності, можна говорити про неналежне виконання, а отже порушення зобов`язання.

За загальними умовами виконання зобов`язання, що містяться у статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 Цивільного кодексу України).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/1134/19.

Умови укладеного сторонами договору не містять положень щодо повернення забезпечення виконання, в той же час у гарантії зазначено, що вона підлягає поверненню гаранту у випадку непотрібності або коли термін її дії закінчиться - у залежності від того, яка з цих подій відбудеться раніше.

Відповідно до ч. 3 р. І Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №639:

базові відносини - відносини між принципалом та бенефіціаром, які виникають на підставі договору, інших правочинів, тендерної документації, законодавчих актів щодо зобов`язань принципала на користь бенефіціара, виконання яких забезпечує гарантія (п. 2);

гарантійний випадок - одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин (п.8).

За змістом ст. 560 ЦК України Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Зміст банківської гарантії № СКК-081121/081-00 від 08.11.2021 вбачається, що вона забезпечує виконання принципалом договору.

Отже, гарантійним випадком за гарантією є порушення принципалом (ТОВ «Сота Україна») зобов`язань за спірним договором.

Відповідно до п.1.1 договору (предмет договору) постачальник зобов`язався у визначений цим договором строк передати у власність покупця «плити, листи, стрічки та фольга, пов`язані з конструкційними матеріалами (лот №1 листи сталеві)», (далі - товар), зазначені в специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього договору та є невід`ємною частиною (надалі - специфікація), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити такі товари.

Вказане свідчить про те, що договором визначено зобов`язання відповідача не тільки поставити конкретну кількість товару, а і вчинити такі дії у визначений договором строк.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи дату укладення договору (15.11.2021), граничним днем поставки товару було 14.01.2022.

В той же час, як свідчать матеріали справи, позивачем допущено прострочення поставки частини товару, а саме з простроченням здійснено поставку за видатковими накладними № 49 від 31.01.2022 р.(а.с.24), № 76 від 09.02.2022 р.(а.с.28), №91 від 10.02.2022 р.(а.с.40), що в свою чергу свідчить про те, що поставку товару за вказаними накладними здійснено з порушенням визначених строків.

Враховуючи те, що своєчасність поставки товару постачальником є критерієм належності виконання зобов`язання з поставки товару, то пропущення постачальником встановленого в договорі строку поставки товару буде свідчити про порушенням зобов`язання з поставки товару.

Вказане свідчить про те, що позивач як гарант за виданою ним банківською гарантією забезпечив саме належне виконання (без порушень) негрошового зобов`язання з поставки товару за договором, тобто в обсязі, порядку та у строки, встановлені договором поставки, а не лише виконання зобов`язання з поставки товару у повному обсязі, оскільки в гарантії не конкретизовано, яке саме порушення зобов`язання принципала за договором поставки забезпечується. Відповідно, за змістом гарантії бенефіціар (кредитор за договором поставки) набуває права вимоги до гаранта у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язання боржником, а гарант зобов`язаний сплатити кошти у разі настання гарантійного випадку - порушення принципалом зобов`язань за договором, зокрема і у разі прострочення поставки товару.

Врахувавши те, що позивачем порушено зобов`язання з поставки товару у визначений договором та специфікацією строк, колегія суддів зазначає, що гарантійний випадок за наданою відповідачем гарантією є таким, що настав, а у позивача (гаранта) відповідно до частини 1 статті 563 Цивільного кодексу України за вимогою кредитора (бенефіціара) виник обов`язок сплатити відповідачу (кредитору) грошову суму відповідно до умов виданої ним гарантії.

Крім того, ні зміст виданої відповідачем гарантії, ні вимоги чинного законодавства не визначають незначне прострочення виконання зобов`язання (у цій справі - прострочення поставки продукції) підставою для відмови у задоволенні вимоги кредитора та здійснення виплати за гарантією. Зміст гарантії не містить застережень, які б ставили в залежність виплату банком гарантії від кількості днів прострочення боржником виконання основного зобов`язання. За змістом гарантії має значення лише сам факт порушення принципалом зобов`язання за договором. При цьому, одного лише факту наявності прострочення виконання основного зобов`язання (незалежно від періоду та обсягу простроченого зобов`язання) достатньо для заявлення бенефіціаром вимоги до гаранта про виплату відповідного забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.04.2019 у справі № 910/2693/18.

Враховуючи викладене, а також з огляду на відмінність обставин справи в частині умов договорів, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані твердження позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин викладеної у постанові від 20.06.2019 у справі №910/6433/18 правової позиції.

При цьому, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для врахування судових рішень у справі №910/3888/18 (на які посилається відповідач у своєму відзиві на апеляційну скаргу), з огляду на те, що чинним ГПК України не передбачено можливості врахування практики судів першої інстанції при розгляді справ судами вищих інстанцій.

Відтак, оскільки ані договір, ані банківська гарантія не містять положень про те, що гарантія не повертається саме у випадку невиконання (а не неналежного виконання) умов договору, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку у вказаній частині. Крім того, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку і щодо того, що факт прийняття поставленого з порушенням строку товару нівелює можливість стягнення суми банківської гарантії та зумовлює у відповідача визначений п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" обов`язок з її повернення.

З огляду на викладене та те, що гарантійним випадком є подія, яка має ознаки порушення боржником зобов`язання, з урахуванням того, що п. 1.1 Договору встановлено зобов`язання позивача у визначений цим договором строк передати у власність покупця визначений специфікацією до договору товар, який позивачем було порушено в частині дотримання строку поставки товару, колегія суддів зазначає про безпідставність тверджень позивача про те, що гарантійний випадок не настав, з огляду на що приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення суми гарантійного забезпечення у розмірі 152 449,51 грн., отриманих за банківською гарантією.

Те, що первісна позовна вимога про стягнення гарантійного забезпечення у розмірі 152 449,51 грн. не підлягає задоволенню, виключає і задоволення похідних він неї вимог про стягнення з відповідача індексу інфляції в розмірі 24 228,61 грн. за період з травня 2022 по лютий 2023 включно та 3% річних в розмірі 4 147,46 грн. за період з 02.05.2022 по 28.03.2023.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що скаржником доведено обґрунтованість своєї апеляційної скарги, з огляду на що вважає за необхідне рішенням Господарського суду міста Києва від 29.06.2023 у справі №910/5064/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Враховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду апеляційну скаргу було задоволено, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 277, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення господарського суду міста Києва від 29.06.2023 у справі №910/5064/23 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду від 29.06.2023 у справі №910/5064/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сота Україна" (04111, м. Київ, вул. Черняховського, буд. 29, код ЄДРПОУ 41323412) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 4068 (чотири тисячі шістдесят вісім) 59 коп. судових витрат у вигляді витрат по сплаті судового збору за звернення з апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

5. Матеріали справи №910/5064/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 07.12.2023

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

Л.В. Кропивна