Постанова
від 07.12.2023 по справі 911/1609/21
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2023 р. Справа№ 911/1609/21 (911/1280/22)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Доманської М.Л.

Сотнікова С.В.

секретар судового засідання Нечасний О.Л.

за участю представників:

від позивача - Горьовий В.В. ордер СА №1071466 07.12.2023р.;

від відповідача -2 - Чайковська-Тимкович О.З. ордер АА №1260465 від 16.08.2023р.;

від відповідача -3 - Яким?як О.В. ордер AA№1340841 від 01.08.2023р.;

від третьої особи-1 -Лозовський В.М. ордер CA№1067571 від 23.10.2023р.;

від інших сторін - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги: Компанії з обмеженою відповідальністю «Macroy Trading Limited» (Макрой Трейдінг Лімітед) і Компанії з обмеженою відповідальністю «Aliance Associates LTD» (Елайенс Есоушіейтс ЛТД)

на рішення господарського суду Київської області від 11.07.2023р.

(повний текст складено 31.07.2023р.)

у справі №911/1609/21(911/1280/22) (суддя Наріжний С.Ю.)

за позовом Чіріча Володимира Захаровича

до відповідача 1.Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ГНС Транзит»

відповідача 2.Компанії з обмеженою відповідальністю «Aliance Associates LTD» (Елайенс Есоушіейтс ЛТД)

відповідача 3.Компанії з обмеженою відповідальністю «Macroy Trading Limited» (Макрой Трейдінг Лімітед)

відповідача 4.Компанії з обмеженою відповідальністю «Halworth Limited» (Холворт Лімітед)

відповідача 5.Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Інтер Лайт»

відповідача 6.Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Інвестнафтопродукт ПК»

відповідача 7.Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Компанія Інтек»

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: розпорядника майна ТОВ «ГНС Транзит» арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречаної Р.Т.

за участю третьої особи 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малаховської І.В.

про визнання договорів недійсними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень

у відокремленому провадженні в межах справи №911/1609/21

за заявою Фізичної особи-підприємця Чіріча Володимира Захаровича

до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ГНС Транзит»

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 11.07.2023р. у справі №911/1609/21(911/1280/22) позов задоволено повністю; визнано недійсним Договір про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.08.2019р., укладений між Компанією з обмеженою відповідальністю "Halworth Limited", Компанією з обмеженою відповідальністю Aliance Associates LTD, Компанією з обмеженою відповідальністю "Macroy Trading Limited" та боржником ТОВ "ГНС Транзит"; визнано недійсним Договір про поділ нерухомого майна, серія та номер: 1257, виданий 08.10.2019р., видавник: Приватний нотаріус Гречана Р.Т., який укладено між Компаніями з обмеженою відповідальністю "Halworth Limited", "Aliance Associates LTD" та "Macroy Trading Limited"; визнано недійсним Договір іпотеки, серія та номер: 1226, виданий 17.10.2019р., видавник: Приватний нотаріус КМНО Малаховська І.В., який укладено між Компанією з обмеженою відповідальністю "Halworth Limited" та ТОВ "Інтер Лайт" (код ЄДРПОУ 41122766); визнано недійсним Договір іпотеки, серія та номер: 1223, виданий 17.10.2019р., видавник: Приватний нотаріус КМНО Малаховська І.В., який укладено між Компанією з обмеженою відповідальністю "Aliance Associates LTD" та ТОВ "Інвестнафтопродукт ПК" (код ЄДРПОУ 41848022); визнано недійсним Договір іпотеки, серія та номер: 1220, виданий 17.10.2019р., видавник: Приватний нотаріус КМНО Малаховська І.В., який укладено між Компанією з обмеженою відповідальністю "Macroy Trading Limited" та ТОВ "Компанія Інтек" (код ЄДРПОУ 37571977); скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48302176 від 19.08.2019р., Євко Володимир Володимирович, Комунальне підприємство "Агенція адміністративних послуг"; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49074084 від 08.10.2019р., приватний нотаріус Гречана Р.Т., КМНО, м. Київ; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49073928 від 08.10.2019р., приватний нотаріус Гречана Р.Т., КМНО, м. Київ; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49073752 від 08.10.2019р., приватний нотаріус Гречана Р.Т., КМНО, м. Київ; стягнуто з ТОВ "ГНС Транзит" на користь Чіріча Володимира Захаровича 620 грн. 25 коп. судового збору; стягнуто з Компанії з обмеженою відповідальністю "Aliance Associates LTD" (Елайенс Есоушіейтс ЛТД) на користь Чіріча Володимира Захаровича 6435 грн. 59 коп. судового збору; стягнуто з Компанії з обмеженою відповідальністю "Macroy Trading Limited" (Макрой Трейдінг Лімітед) на користь Чіріча Володимира Захаровича 6435 грн. 58 коп. судового збору; стягнуто з Компанії з обмеженою відповідальністю "Halworth Limited" (Холворт Лімітед) на користь Чіріча Володимира Захаровича 6435 грн. 58 коп. судового збору; стягнуто з ТОВ "Інтер Лайт" на користь Чіріча Володимира Захаровича 1342 грн. судового збору; стягнуто з ТОВ "Інвестнафтопродукт ПК" на користь Чіріча Володимира Захаровича 1342 грн. судового збору; стягнуто з ТОВ "Компанія Інтек" на користь Чіріча Володимира Захаровича 1342 грн. судового збору.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, 17.08.2023р. Компанія з обмеженою відповідальністю «Macroy Trading Limited» (Макрой Трейдінг Лімітед) подала апеляційну скаргу на рішення господарського суду Київської області від 11.07.2023р., в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Також, не погоджуючись із винесеним рішенням, 17.08.2023р. Компанія з обмеженою відповідальністю «Aliance Associates LTD» (Елайенс Есоушіейтс ЛТД) подала апеляційну скаргу на рішення господарського суду Київської області від 11.07.2023р., в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У відзиві на апеляційні скарги розпорядник майна ТОВ «ГНС Транзит» арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф. просить відмовити Компанії з обмеженою відповідальністю "Macroy Trading Limited" (Макрой Трейдінг Лімітед) та Компанії з обмеженою відповідальністю «Aliance Associates LTD» (Елайенс Есоушіейтс ЛТД) у задоволенні апеляційних скарг, а рішення господарського суду Київської області від 11.07.2023р. залишити без змін.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами Компанії з обмеженою відповідальністю "Macroy Trading Limited" (Макрой Трейдінг Лімітед) та Компанії з обмеженою відповідальністю «Aliance Associates LTD» (Елайенс Есоушіейтс ЛТД) на рішення господарського суду Київської області від 11.07.2023р. у справі №911/1609/21(911/1280/22); розгляд апеляційних скарг Компанії з обмеженою відповідальністю "Macroy Trading Limited" (Макрой Трейдінг Лімітед) та Компанії з обмеженою відповідальністю «Aliance Associates LTD» (Елайенс Есоушіейтс ЛТД) було призначено на 23.10.2023р.; об`єднано апеляційні скарги Компанії з обмеженою відповідальністю "Macroy Trading Limited" (Макрой Трейдінг Лімітед) та Компанії з обмеженою відповідальністю «Aliance Associates LTD» (Елайенс Есоушіейтс ЛТД) на рішення господарського суду Київської області від 11.07.2023р. у справі №911/1609/21(911/1280/22) в одне апеляційне провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.10.2023р. у судовому засіданні по справі №911/1609/21(911/1280/22) оголошено перерву до 13.11.2023р. згідно ст. 216 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2023р. розгляд справи №911/1609/21(911/1280/22) відкладено на 07.12.2023р. згідно ст. 270 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-2, відповідача -3 і третьої особи-1, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У провадженні господарського суду Київської області знаходилась справа №911/1609/21 за заявою ФОП Чіріча В.З. про банкрутство ТОВ "ГНС Транзит", провадження в якій відкрите ухвалою господарського суду Київської області від 29.06.2021р.

До місцевого суду була подана позовна заява кредитора Чіріча В.З. від 03.08.2022р. до відповідачів ТОВ "ГНС Транзит", Компанії з обмеженою відповідальністю Aliance Associates LTD, Компанії з обмеженою відповідальністю "Macroy Trading Limited" та Компанії з обмеженою відповідальністю "Halworth Limited" про визнання договору недійсним.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.08.2022р. було відкрито відокремлене провадження №911/1609/21(911/1280/22) за вказаною позовною заявою за правилами загального позовного провадження в межах справи №911/1609/21 про банкрутство ТОВ "ГНС Транзит"; призначено підготовче засідання.

21.02.2023р. до місцевого суду була подана заява позивача від 21.02.2023р. про зміну (доповнення) предмету позову.

Зокрема, первісними позовними вимогами у даній справі є: визнання недійсним Договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.08.2019р., укладеного між Компанією з обмеженою відповідальністю "Halworth Limited", Компанією з обмеженою відповідальністю "Aliance Associates LTD", Компанією з обмеженою відповідальністю "Macroy Trading Limited" та Боржником ТОВ "ГНС Транзит".

В заяві від 21.02.2023р. про зміну (доповнення) предмету позову позивачем, крім первісно заявленої позовної вимоги, було заявлено додаткові вимоги:

- визнати недійсним договір про поділ нерухомого майна, серія та номер: 1257, виданий 08.10.2019р., видавник: приватний нотаріус Гречана Р.Т., який укладено між Компаніями з обмеженою відповідальністю "Halworth Limited", "Aliance Associates LTD" та "Macroy Trading Limited";

- визнати недійсним договір іпотеки, серія та номер: 1226, виданий 17.10.2019р., видавник: приватний нотаріус КМНО Малаховська І.В., який укладено між Компанією з обмеженою відповідальністю "Halworth Limited" та ТОВ "Інтер Лайт" (код ЄДРПОУ 41122766);

- визнати недійсним договір іпотеки, серія та номер: 1223, виданий 17.10.2019, видавник: приватний нотаріус КМНО Малаховська І.В., який укладено між Компанією з обмеженою відповідальністю "Aliance Associates LTD" та ТОВ "Інвестнафтопродукт ПК" (код ЄДРПОУ 41848022);

- визнати недійсним договір іпотеки, серія та номер: 1220, виданий 17.10.2019р., видавник: приватний нотаріус КМНО Малаховська І.В., який укладено між Компанією з обмеженою відповідальністю "Macroy Trading Limited" та ТОВ "Компанія Інтек" (код ЄДРПОУ 37571977);

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48302176 від 19.08.2019р., Євко Володимир Володимирович, Комунальне підприємство "Агенція адміністративних послуг";

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49074084 від 08.10.2019р., приватний нотаріус Гречана Р.Т., КМНО, м. Київ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49073928 від 08.10.2019р., приватний нотаріус Гречана Р.Т., КМНО, м. Київ;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49073752 від 08.10.2019р., приватний нотаріус Гречана Р.Т., КМНО, м. Київ.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.02.2023р. було залучено розпорядника майна ТОВ "ГНС Транзит" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1.

В судовому засіданні 14.03.2023р. було постановлено протокольні ухвали про: прийняття до розгляду заяви про зміну (доповнення) предмету позову; залучення до участі у справі №911/1609/21(911/1280/22) ТОВ "Інтер Лайт", ТОВ "Інвестнафтопродукт ПК" та ТОВ "Компанія Інтек" в якості співвідповідачів; відкладено підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.03.2023р. було витребувано від відповідачів 2-4 копії: договору про поділ нерухомого майна, серія та номер: 1257, виданий 08.10.2019р., видавник: приватний нотаріус Гречана Р.Т.; договорів іпотеки, серія та номер: 1226, виданий 17.10.2019р., серія та номер: 1223, виданий 17.10.2019р., серія та номер: 1220, виданий 17.10.2019р., видавник: приватний нотаріус КМНО Малаховська І.В.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2023р. було залучено приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гречану Р.Т. та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малаховську І.В. до участі у даній справі в якості третіх осіб 2, 3, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

Узагальнені доводи позивача були наступними.

23.09.2016р. між АБ "Укргазбанк" та позичальниками: ТОВ "Баришівська ГНС" (нове найменування: ТОВ "ГНС Транзит"), ТОВ "УПК-Європлюс" та ТОВ "УПК Коммерц" було укладено Генеральний кредитний договір №30/2016; цільове використання (мета) кредиту - для здійснення капітальних інвестицій в будівництво Баришівської газонаповнювальної станції зріджених газів.

Обладнання для будівництва Баришівської газонаповнювальної станції зріджених газів було передано в забезпечення виконання зобов`язань за Генеральним кредитним договором №30/2016.

За змістом даного Кредитного договору ТОВ "ГНС Транзит" зобов`язалось передати банку в іпотеку нерухоме майно, а саме - Баришівську газонаповнювальну станцію зріджених газів не пізніше 60 днів з дати введення її в експлуатацію.

29.03.2019р. ДАБІ України було видано Сертифікат про відповідність закінченого будівництвом об`єкта "Будівництво газонаповнювальної станції скраплених вуглеводних газів (СВГ) з реконструкцією та демонтажем існуючих будівель і споруд за адресою: вул. Торф`яна, 40 в смт. Баришівка, Баришівський район, Київська область".

05.07.2019р. АБ "Укргазбанк" звернулось до ТОВ "ГНС Транзит" з повідомленням про ініціювання звернення стягнення боргу у примусовому порядку.

09.07.2019р. - 10.07.2019р. було проведено державну реєстрацію звернення стягнення кредитної заборгованості за рахунок забезпечення.

13.08.2019р. між Компанією з обмеженою відповідальністю "Halworth Limited", Компанією з обмеженою відповідальністю "Aliance Associates LTD", Компанією з обмеженою відповідальністю "Macroy Trading Limited" та ТОВ "ГНС Транзит" було укладено оскаржуваний Договір про припинення зобов`язання переданням відступного.

16.08.2019р. Державним реєстратором КП "Агенція адміністративних послуг" було здійснено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - РНОНМ 1896949432202 - Газонаповнювальна станція скраплених вуглеводневих газів, адреса: Київська область, Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Торф`яна, 40 за Компаніями "Halworth Limited", "Aliance Associates LTD" та "Macroy Trading Limited", що зареєстровані у Сполученому Королівстві Великобританії та Північної Ірландії.

Таким чином, позивач стверджував, що оскаржуваний договір був укладений всупереч умовам Генерального кредитного договору №30/2016 з метою недопущення передачі банку в іпотеку нерухомого майна та подальшого звернення стягнення на таке майно задля погашення кредитної заборгованості.

Водночас, позивач зазначає, що в період укладення оскаржуваного Договору мали місце обставини щодо укладення між ТОВ "ГНС Транзит" та ФОП Чірічем В.З. Договору про надання інформаційно-консультаційних послуг №007/17 від 03.01.2017р.; станом на 02.04.2019р. за ТОВ "ГНС Транзит" обліковувалась заборгованість перед ФОП Чірічем В.З. за вказаним Договором в сумі 2 851 800,00 грн.

Крім того, рішенням господарського суду Київської області від 18.03.2019р. у справі №911/2578/18 за позовом ТОВ "Магнум" до ТОВ "Баришівська ГНС" про стягнення заборгованості було вирішено стягнути з ТОВ "Баришівська ГНС" на користь ТОВ "Магнум" 303,00 грн. 3% річних, 1910,12 грн. інфляційних втрат та 822,00 грн. судового збору.

Таким чином, на момент укладення оскаржуваного Договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.08.2019р. у ТОВ "ГНС Транзит" існувала, поряд з іншою, заборгованість за Договором про надання інформаційно-консультаційних послуг №007/17 від 03.01.2017р. та заборгованість за рішенням господарського суду Київської області від 18.03.2019р. у справі №911/2578/18.

Наведені обставини, з позиції позивача, свідчать про здійснення відчуження Боржником належного йому майна у період настання у нього зобов`язання погашення заборгованості перед кредиторами.

Позивач, крім іншого, звертав увагу на те, що ТОВ "ГНС Транзит" і Компанія з обмеженою відповідальністю "Aliance Associates LTD", на час укладення оскаржуваного Договору, були пов`язаними особами через ОСОБА_2., отже оспорюваний договір було вчинено з контрагентом, пов`язаним з Боржником через спільного учасника.

Додатково позивач зауважував, що вказаний Договір має ознаки нікчемного правочину, оскільки предметом Договору є відчуження об`єкту нерухомості, що вимагало додержання нотаріальної форми посвідчення правочину, яка не була дотримана.

Позивач звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2019р. у справі №369/11268/16-ц, в постанові від 21.12.2022р. у справі №914/2350/18(914/608/20), Верховного Суду в постановах від 24.07.2019р. у справі №405/1820/17, від 28.11.2019р. у справі №910/8357/18, від 20.05.2020р. у справі №922/1903/18, а також від 06.10.2022р. у справі №904/624/19 і зазначає, що внаслідок відчуження нерухомого майна за оспорюваним правочином у період настання зобов`язання із погашення заборгованості перед кредиторами, виконання зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим, що на думку Позивача свідчить про очевидну недобросовісність сторін оскаржуваного договору, а тому переконливим є висновок про те, що є всі підстави для визнання недійсним Договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.08.2019р. на підставі загальних норм цивільного законодавства, як такого, що вчинений на шкоду інтересам кредиторів (фраудаторний правочин).

В той же час, після укладення оспорюваного Договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.08.2019р. між Компаніями "Halworth Limited", "Aliance Associates LTD" та "Macroy Trading Limited" було укладено Договір від 08.10.2019р. про поділ нерухомого майна, серія та номер: 1257 від 08.10.2019р., посвідчений приватним нотаріусом Гречаною Р.Т., відповідно до якого було поділено спірне майно - Газонаповнювальна станція скраплених вуглеводневих газів, адреса: Київська область, Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Торф`яна, 40, між вказаними особами, за результатом чого проведено державну реєстрацію права власності на вказане майно (у відповідних частинах) за Компаніями "Halworth Limited", "Aliance Associates LTD" та "Macroy Trading Limited".

В подальшому, Компаніями "Halworth Limited", "Aliance Associates LTD" та "Macroy Trading Limited" було передано відповідні частини спірного майна в іпотеку ТОВ "Інтер Лайт", ТОВ "Інвестнафтопродукт ПК" та ТОВ "Компанія Інтек" та проведено державну реєстрацію обтяжень.

Враховуючи, що первісною позовною вимогою було визнання недійсним Договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.08.2019р., який є первісною підставою для набуття Відповідачами 2-4 права власності на спірне майно - Газонаповнювальна станція скраплених вуглеводневих газів, адреса: Київська область, Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Торф`яна, 40, зважаючи на те, що правочин, в силу ст.236 ЦК України, є недійсним з моменту його вчинення, станом на дату укладення договорів іпотеки Компанії "Halworth Limited", "Aliance Associates LTD" та "Macroy Trading Limited" не мали необхідного обсягу цивільної дієздатності на укладення зазначених договорів, оскільки власником майна було ТОВ "ГНС Транзит".

Відтак, з позиції позивача, договір від 08.10.2019р. про поділ нерухомого майна, серія та номер: 1257 від 08.10.2019р., посвідчений приватним нотаріусом Гречаною Р.Т., а також договори іпотеки, укладені між Компаніями "Halworth Limited", "Aliance Associates LTD" та "Macroy Trading Limited" та ТОВ "Інтер Лайт", ТОВ "Інвестнафтопродукт ПК" та ТОВ "Компанія Інтек", підлягають визнанню недійсними, а відповідні рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно підлягають скасуванню.

Узагальнені доводи відповідача 3 були наступними.

Оспорюваним Договором про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.08.2019р. не були та не могли бути порушені будь-які майнові права та інтереси позивача, оскільки такі права у позивача щодо предмету оспорюваного правочину ніколи не існували.

У зв`язку з цим, звертаючись до судової практики, наведеної в постанові від 16.10.2020р. у справі №910/12787/17, відповідач 3 зазначав, що відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Крім того, посилаючись на постанову Верховного Суду від 07.07.2021р. у справі №905/1562/20, відповідач 3 зазначав, що коли укладений договір є виконаним, вимога про визнання такого договору недійсним, без вирішення судом питання про застосування правових наслідків такої недійсності, не є ефективним способом захисту.

Відповідач 3 зауважував, що аналіз оспорюваного Договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.08.2019р. свідчить про відсутність критеріїв фраудаторності правочину, зокрема: правочин не спрямований на ухилення від виконання обов`язку за договором з позивачем, а спрямований на погашення заборгованості перед іншими незалежними кредиторами в рамках звичайної господарської діяльності Боржника; укладення Договору відповідачем 1 не створювало додаткових боргів, його єдиною економічною метою було погашення таких боргів.

Щодо додаткових позовних вимог, за заявою про зміну (доповнення) предмету позову, відповідач 3 зазначив, що між позивачем та власниками майна (відповідачі 2-4) відсутні будь-які договірні відносини щодо нерухомого майна, отже відчуження майна та/або його повернення попередньому власнику не впливає на права та законні інтереси позивача.

Відповідач 3 наголошував, що об`єкт нерухомого майна, який було передано у власність на підставі оспорюваного правочину, наразі формально не існує, від був поділений на три інші об`єкти нерухомого майна; щодо кожного з них відкрито новий розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; нові об`єкти нерухомого майна, створені в результаті поділу, передані в іпотеку добросовісним іпотекодержателям.

Відповідач 3 стверджував, що скасування рішень про державну реєстрацію права власності, про яке заявляє позивач, може не призвести до ефективного захисту прав позивача. Таким чином відповідач 3 вважав відсутніми підстави для задоволення позову.

Узагальнені доводи відповідача 4 були наступними.

Оспорюваний Договір про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.08.2019р. не має ознак фраудаторного.

Твердження позивача про ознаки нікчемності правочину є необґрунтованими, оскільки предметом оспорюваного Договору були майнові права на об`єкт нерухомого майна, а не безпосередньо нерухоме майно, отже нотаріальна форма правочину не вимагалась. Відтак відповідач 4 вважає відсутніми підстави для задоволення позову.

Відповідачем 2 було подано заяву про застосування строку позовної давності.

В обґрунтування заяви відповідач 2 посилається на положення ст.256-258 ЦК України, в сукупності з положеннями ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), і зазначає, що фактично ст.20 Закону про банкрутство встановлено скорочену позовну давність (1 рік) в розумінні ч.1 ст.258 ЦК України, для оскарження правочину Боржника.

У зв`язку з цим, з позиції відповідача 2, оскільки оспорюваний правочин було укладено 13.08.2019р., а з позовом у даній справі позивач звернувся 03.08.2022р., отже позивачем пропущено річний строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Частиною 2 ст.7 КУзПБ передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Згідно ст.219 ГПК України, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (спеціально обладнаного для ухвалення судових рішень приміщення) для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його оголошення.

З матеріалів справи вбачається, що 13.08.2019р. між Компанією з обмеженою відповідальністю "Macroy Trading Limited" (Кредитор 1), Компанією з обмеженою відповідальністю "Halworth Limited" (Кредитор 2) та Компанією з обмеженою відповідальністю "Aliance Associates LTD" (Кредитор 3), разом "Кредитори", та ТОВ "Баришівська ГНС" (нове найменування - ТОВ "ГНС Транзит") - "Боржник" було укладено Договір про припинення зобов`язання переданням відступного (надалі: "Договір"), відповідно до умов якого (п.1.1.) з метою припинення грошових зобов`язань, які виникли у Боржника перед Кредиторами за договорами: 1) між Кредитором 1 та Боржником за договором позики №1902-2001/IFL-BGNS від 25.02.2019р.; 2) між Кредитором 2 та Боржником за договором позики №1705-1601/IFL-BGNS від 16.05.2017р.; 3) між Кредитором 3 та Боржником за договором позики від 03.06.2016р.; Сторони дійшли згоди, що в якості відступного за вказаними договорами позики Боржник безоплатно передає Кредиторам у власність майнові права на об`єкт нерухомого майна - Газонаповнювальна станція скраплених газів (СВГ), розташована на земельній ділянці з кадастровим номером: 3220255101:01:132:0033 в смт. Баришівка по вул. Торф`яна, 40, яка відповідно до Сертифіката серія ІУ №163190881325 виданого ДАБІ України 29.03.2019р. та підтверджує готовність до експлуатації об`єкта будівництва "Будівництво газонаповнювальної станції скраплених вуглеводних газів (СВГ) з реконструкцією та демонтажем існуючих будівель та споруд за адресою: вул. Торф`яна, 40, в смт. Баришівка Баришівський район, Київської області" з основними показниками об`єкта: площа ділянки - 4,3728 га, площа забудови будівель та споруд - 1581,0 кв.м., площа озеленення - 18327,7 кв.м., площа твердого покриття - 18920,8 кв.м., площа твердого покриття (залізниці) - 4898,5 кв.м., потужність ГНС - 180000 т/рік, місткість резервуара СВГ/Кількість резервуарів СВГ - 100 куб.м./20 шт., закрита стоянка на один локомотив - 140,8 кв.м., насосно-компресорне відділення - 245,9 кв.м., операторна - 56,4 кв.м., пожежний пост, механічна майстерня - 505,5 кв.м., адмінкорпус - 187,4 кв.м., насосна станція пожежогасіння - 61,9 кв.м., ангар - 367,2 кв.м., трансформаторна підстанція - 9,1 кв.м., поверховість - 1 поверх (надалі - "Відступне").

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що Відступне передається Боржником у наступних частках взамін сплати: 1.2.1. Кредитору 1 - Відступного в розмірі 15/100 ідеальної частки взамін виконання грошового зобов`язання у розмірі 450000,00 Євро за договором позики №1902-2001/IFL-BGNS від 25.02.2019р.; 1.2.2. Кредитору 2 - Відступного в розмірі 56/100 ідеальної частки взамін виконання грошового зобов`язання у розмірі 1699736,00 Євро за договором позики №1705-1601/IFL-BGNS від 16.05.2017р.; 1.2.3. Кредитору 3 - Відступного в розмірі 29/100 ідеальної частки взамін виконання грошового зобов`язання у розмірі 974500,00 доларів США за договором позики від 03.06.2016р.

Відповідно до положень п.3.1., п.3.2. Договору, сторони домовились, що оцінили вартість та встановили розмір Відступного в сумі 3017041,00 Євро, що за курсом НБУ на день підписання Договору становить 84967145,63 грн.

Згідно п.3.3. Договору, Кредитори підтверджують разом та кожен окремо, що Відступне повністю покриває всі фінансові вимоги Кредиторів до Боржника, які виникли з договорів, зазначених в п.1.1. цього Договору, окрім вимог щодо сплати відсотків, нарахованих за відповідними договорами позики до дати укладення цього договору, які не покриваються сумою Відступного.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що підписання сторонами цього договору означає, що зобов`язання, які виникли: між Кредитором 1 та Боржником за договором позики №1902-2001/IFL-BGNS від 25.02.2019р. щодо виконання грошового зобов`язання у розмірі 450000,00 Євро; між Кредитором 2 та Боржником за договором позики №1705-1601/IFL-BGNS від 16.05.2017р. щодо виконання грошового зобов`язання у розмірі 1699736,00 Євро; між Кредитором 3 та Боржником за договором позики від 03.06.2016р. щодо виконання грошового зобов`язання у розмірі 974500,00 доларів США, вважаються припиненими в повному обсязі, окрім вимог щодо сплати відсотків, нарахованих за договорами позики до дати укладення цього договору, які не покриваються сумою Відступного.

Відповідно до п.5.11. Договору, цей Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами.

16.08.2019р. між сторонами було складено Акт прийому-передачі до Договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.08.2019р., відповідно до якого Боржник передав, а Кредитори прийняли у власність майнові права на об`єкт нерухомого майна - Газонаповнювальна станція скраплених газів (СВГ), розташована на земельній ділянці з кадастровим номером: 3220255101:01:132:0033 в смт. Баришівка по вул. Торф`яна, 40, в кількості 1 шт. з основними показниками об`єкта: площа ділянки - 4,3728 га, площа забудови будівель та споруд - 1581,0 кв.м., площа озеленення - 18327,7 кв.м., площа твердого покриття - 18920,8 кв.м., площа твердого покриття (залізниці) - 4898,5 кв.м., потужність ГНС - 180000 т/рік, місткість резервуара СВГ/Кількість резервуарів СВГ - 100 куб.м./20 шт., закрита стоянка на один локомотив - 140,8 кв.м., насосно-компресорне відділення - 245,9 кв.м., операторна - 56,4 кв.м., пожежний пост, механічна майстерня - 505,5 кв.м., адмінкорпус - 187,4 кв.м., насосна станція пожежогасіння - 61,9 кв.м., ангар - 367,2 кв.м., трансформаторна підстанція - 9,1 кв.м., поверховість - 1 поверх.

В подальшому, 08.10.2019р. між Компанією "Aliance Associates LTD" (співвласник 1), Компанією "Halworth Limited" (співвласник 2) та Компанією "Macroy Trading Limited" (співвласник 3) - разом "Сторони", було укладено Договір про поділ газонаповнювальної станції скраплених вуглеводневих газів (СВГ), що є спільною частковою власністю, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Гречаною Р.Т. за реєстровим номером 1257 (надалі: "Договір поділу № 1257"), відповідно до умов якого (п. 1) Сторони домовились про поділ належного їм на праві спільної часткової власності об`єкту нерухомого майна: Газонаповнювальна станція скраплених вуглеводних газів (СВГ), розташована за адресою: Київська область, Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Торф`яна, 40.

08.10.2019р. відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49074084 від 08.10.2019р., приватний нотаріус Гречана Р.Т., КМНО, м. Київ, на підставі Договору поділу №1257, будівлі та споруди, зокрема, закрита стоянка на один локомотив, літ. "Г" загальною площею 140,8 кв.м., насосно-компресорне відділення літ. "Е" загальна площа 245,9 кв.м., пожежний пост, механічна майстерня літ. "Ж" загальною площею 479,8 кв.м., № ІІІ-комплекс для приймання і зберігання газу на 2000 м3, №1 - залізнична естакада, №2 - залізничні колії, №4 - огорожа, №9 - резервуар для зливу газу, що не випаровується 5 м3, №3 - колонки для розливу та зливу газу, №4 - огорожа, №7 - молнієзахисні стовпи, №6 - ТП-117 (електрощитова), №10 - очисні споруди поверхневих вод, загальною площею (кв.м.) 866,5, розташовані за адресою: Київська область, Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Торф`яна, 40 (реєстраційний номер 1932614180000), було зареєстровано за Компанією "Halworth Limited".

17.10.2019р. між Компанією "Halworth Limited" та ТОВ "Інтер Лайт" було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Малаховською І.В. за реєстровим номером 1226, відповідно до умов якого (п.1.2.1) Компанія "Halworth Limited" передала в іпотеку ТОВ "Інтер Лайт" вказане вище нерухоме майно загальною площею 866,5 кв.м., розташоване за адресою: Київська область, Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Торф`яна, 40 (реєстраційний номер 1932614180000).

Крім того, 08.10.2019р. відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49073928 від 08.10.2019р., приватний нотаріус Гречана Р.Т., КМНО, м. Київ, на підставі Договору поділу №1257, будівлі та споруди, зокрема, пожежний пост, механічна майстерня, трансформаторна підстанція літ. "В" загальною площею 34,8 кв.м., насосна станція пожежогасіння літ. "Є" загальною площею 61,9 кв.м., ангар літ. "З" загальною площею 367,2 кв.м., №4 - огорожа, №10 - очисні споруди поверхневих вод, №І - пожежні резервуари, загальною площею (кв.м.): 463,9, розташовані за адресою: Київська область, Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Торф`яна, 40 (реєстраційний номер 1932608532202), було зареєстровано за Компанією "Aliance Associates LTD".

17.10.2019р. між Компанією "Aliance Associates LTD" та ТОВ "Інвестнафтопродукт ПК" було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Малаховською І.В. за реєстровим номером 1223, відповідно до умов якого (п.1.2.1) Компанія "Aliance Associates LTD" передала в іпотеку ТОВ "Інвестнафтопродукт ПК" вказане вище нерухоме майно загальною площею 463,9 кв.м., розташоване за адресою: Київська область, Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Торф`яна, 40 (реєстраційний номер 1932608532202).

Крім того, 08.10.2019р. відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49073752 від 08.10.2019р., приватний нотаріус Гречана Р.Т., КМНО, м.Київ, на підставі Договору поділу №1257, будівлі та споруди, зокрема, адміністративний корпус №1 літ. "А", загальна площа 112,6 кв.м., адміністративний корпус №2 літ. "Б", загальна площа 74,8 кв.м., операторна літ. "Д" загальною площею 56,4 кв.м., №ІІ - автовагова, №5 - скважина, №4 - огорожа, №7 - молнієзахисні стовпи, загальною площею (кв.м.): 243,8, розташовані за адресою: Київська область, Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Торф`яна, 40 (реєстраційний номер 1932601332202), було зареєстровано за Компанією "Macroy Trading Limited".

17.10.2019р. між Компанією "Macroy Trading Limited" та ТОВ "Компанія Інтек" було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Малаховською І.В. за реєстровим номером 1220, відповідно до умов якого (п.1.2.1) Компанія "Macroy Trading Limited" передала в іпотеку ТОВ "Компанія Інтек" вказане вище нерухоме майно загальною площею 243,8 кв.м., розташоване за адресою: Київська область, Баришівський район, смт. Баришівка, вул. Торф`яна, 40 (реєстраційний номер 1932601332202).

Відтак вбачається, що майно Боржника, яке вибуло з його володіння за результатом оспорюваного Договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.08.2019р., було зареєстроване за відповідачами 2-4, здійснено поділ майна між ними з відкриттям нових розділів, та в подальшому передано майно в іпотеку іншим особам.

Надаючи оцінку Договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.08.2019р. на предмет наявності / відсутності ознак фраудаторності оспорюваного правочину, апеляційний суд зазначає наступне.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п.6 ст.3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із ч.2 та ч.3 ст.13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Великою Палатою Верховного Суду викладено у постанові від 03.07.2019р. у справі №369/11268/16-ц (провадження №14-260цс19) висновок про те, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства (п.6 ст.3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч.3 ст.13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена ст.234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена ст.228 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Правочини, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Боржник, який вчиняє дії, пов`язані із зменшенням його платоспроможності після виникнення у нього зобов`язання із повернення заборгованості діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

Водночас, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (постанова Верховного Суду у справі №405/1820/17 від 24.07.2019р., №910/8357/18 від 28.11.2019р.).

В обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані.

Тому усі боржники мають добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.

З матеріалів справи вбачається, що 23.09.2016р. між АБ "Укргазбанк" та позичальниками ТОВ "Баришівська ГНС" (нове найменування: ТОВ "ГНС Транзит"), ТОВ "УПК-Європлюс" та ТОВ "УПК Коммерц" було укладено Генеральний кредитний договір №30/2016; цільове використання (мета) кредиту - для здійснення капітальних інвестицій в будівництво Баришівської газонаповнювальної станції зріджених газів.

За змістом даного Кредитного договору ТОВ "ГНС Транзит" зобов`язалось передати банку в іпотеку нерухоме майно, а саме Баришівську газонаповнювальну станцію зріджених газів не пізніше 60 днів з дати введення її в експлуатацію.

29.03.2019р. ДАБІ України було видано Сертифікат про відповідність закінченого будівництвом об`єкта "Будівництво газонаповнювальної станції скраплених вуглеводних газів (СВГ) з реконструкцією та демонтажем існуючих будівель та споруд за адресою: вул. Торф`яна, 40 в смт. Баришівка, Баришівський район, Київська область".

Таким чином, оскаржуваний Договір про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.08.2019р. був укладений всупереч умов Генерального кредитного договору №30/2016, що потягло за собою неможливість передачі банку в іпотеку нерухомого майна та подальшого звернення стягнення на таке майно задля погашення кредитної заборгованості.

Матеріалами справи встановлено, що в період укладення оскаржуваного Договору мали місце обставини щодо укладення між ТОВ "ГНС Транзит" та ФОП Чірічем В.З. Договору про надання інформаційно-консультаційних послуг №007/17 від 03.01.2017р.; станом на 02.04.2019р. за ТОВ "ГНС Транзит" обліковувалась заборгованість перед ФОП Чірічем В.З. за вказаним Договором в сумі 2 851 800,00 грн.

Таким чином, на момент укладення оскаржуваного Договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.08.2019р. у ТОВ "ГНС Транзит" існувала, поряд з іншою, заборгованість перед контрагентами ФОП Чірічем В.З. за Договором про надання інформаційно-консультаційних послуг №007/17 від 03.01.2017р. в сумі 2851800,00 грн., а також заборгованість за рішенням господарського суду Київської області від 18.03.2019р. у справі №911/2578/18.

Наведені вище фактичні обставини справи свідчать про вчинення Боржником правочину щодо відчуження належного йому майна у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредиторами, що є одним з критеріїв фраудаторності правочину.

Відповідно до правової позиції, викладеній у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.10.2022р. №904/624/19, фраудаторними правочинами в юридичній науці та в українській судовій практиці називають договори, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору.

Цей термін походить від англ. "fraud" - шахрайство, підроблення, афера. Значення цього слова розкривається внутрішнім змістом тих категорій і понять, які вони називають.

Стаття 13 ЦК України, у якій визначаються межі здійснення цивільних прав, встановлює, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, зокрема при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, а також не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Межі є невід`ємною рисою будь-якого суб`єктивного права. Суб`єктивні цивільні права, будучи мірою можливої поведінки уповноваженої особи, має певні межі за змістом і за характером здійснення.

Зокрема, зловживання правом - це особливий тип правопорушення, яке вчиняється правомочною особою при здійсненні нею належного їй права, пов`язаний з використанням недозволених конкретних форм в рамках дозволеного йому законом загального типу поведінки.

За одним із визначень, під зловживанням правом розуміються випадки, коли суб`єкт цивільних правовідносин, якому належить певне суб`єктивне цивільне право, здійснює його неправомірно, коли суть здійснення права іде врозріз з його формальним змістом.

Тобто уповноважена особа, маючи суб`єктивне право і спираючись на нього, виходить за межі дозволеної поведінки. Слово "зловживання" за своїм буквальним змістом означає використання, вживання чого-небудь з метою заподіяння певного зла, шкоди, збитків кому б то не було.

Семантичне тлумачення терміну "зловживання правом" призводить до висновку про те, що його основним змістом є використання належного уповноваженій особі суб`єктивного цивільного права на шкоду іншому учаснику цивільних відносин.

Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. На цих засадах мають ґрунтуватися і договірні відносини.

У зв`язку з цим слід дійти висновку, що межею реалізації принципу свободи договору має бути неприпустимість зловживання правом.

Рішенням Конституційного Суду України від 28.04.2021р. №2-р(II)/2021 у справі №3-95/2020(193/20) визнано, що частина третя статті 13, частина третя статті 16 ЦК України не суперечать частині другій статті 58 Конституції України та вказано, що "оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука "а також зловживання правом в інших формах", що також міститься у частині третій статті 13 Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною)".

Фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах, зокрема у банкрутстві (ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (до введення в дію КУзПБ), ст.42 КУзПБ), при неплатоспроможності банків (ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"); у виконавчому провадженні (ч.4 ст.9 Закону України "Про виконавче провадження").

Велика Палата Верховного Суду, кваліфікуючи правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам, як фраудаторні правочини, зробила такий правовий висновок: однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п.6 ст.3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі вироку) про стягнення коштів, що набрало законної сили. Боржник (дарувальник), проти якого ухвалено вирок про стягнення коштів та відкрито виконавче провадження, та його сини (обдаровувані), які укладають договір дарування, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки укладається договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п.6 ст.3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя ст.13 ЦК України)" (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019р. у справі №369/11268/16-ц).

Отже, договір, який укладений з метою уникнути виконання договору та зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора.

Що ж до фраудаторного правочину, як зловживання правом, то намір заподіяти зло є неодмінним і єдиним надійним критерієм шикани (зловживання правом).

Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Фраудаторним правочином може бути, як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути, як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.

Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути в т.ч. контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи).

Відповідно до інформації, яка міститься в ЄДР, станом на дату укладення оскаржуваного Договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.08.2019р., одним із засновників (учасників) Боржника (ТОВ "ГНС Транзит") був ОСОБА_2 (розмір внеску 490000,00 грн.).

Водночас, як вбачається з відомостей на інтернет-ресурсі за посиланням https://opencorporates.com/companies/gb/SC337917, щодо контрагента Боржника за оспорюваним договором ALIANCE ASSOCIATES LTD, наявна наступна інформація: Company Number SC337917, Registered Address 9a Tinto Place, Edinburgh, EH6 5GD, United Kingdom; Ultimate Beneficial Owners Mr Aliaksandr Plakhotski, IgorUdras.

Відповідно до змісту оспорюваного договору, такий договір було укладено в т.ч. за участі Компанії з обмеженою відповідальністю Aliance Associates LTD в особі директора Ігоря Удраса.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході розгляду справи відповідач 2 не заперечував вказаних обставин відносно того, що ОСОБА_2 був засновником Компанії Aliance Associates LTD в період з 14.03.2018р. по 19.06.2019р.

Вказані обставини свідчать про наявність критерію фраудаторності оспорюваного правочину, а саме - пов`язаність Боржника ТОВ "ГНС Транзит" з контрагентом Компанією з обмеженою відповідальністю Aliance Associates LTD.

В постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.11.2022р. №44/380-б (910/16410/20) наведено наступну правову позицію:

" 59. Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

60. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

61. Слід звернути увагу, в контексті цього спору, на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16:

"Поручитель, який став солідарним боржником у зв`язку з невиконанням позичальником свого обов`язку у кредитному зобов`язанні, що виникло первинно з його волі та згідно з його бажанням, не є абсолютно вільним в обранні варіантів власної поведінки, його дії не повинні призводити до такого стану, в якому він ставатиме неплатоспроможним перед своїми кредиторами. Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності), після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора.

62. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора".

63. Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17)).

64. Цивільні й господарські відносини, у межах яких передбачається виконання обов`язку боржника в майбутньому без забезпечення такого боргу, ґрунтуються в основному на довірі учасників відносин до свого контрагента, а також на впевненості в можливості захистити свої майнові права в спосіб, передбачений законом, зокрема через суд.

65. Отже, фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ на підставі пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом.

66. Застосування конструкції фраудаторності при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент (контрагенти), з яким (якими) боржник учиняє оспорюваний договір; ціна договору (ринкова / неринкова), наявність / відсутність оплати ціни договору контрагентом боржника; дотримання процедури (черговості) при виконанні зобов`язань, якщо така процедура визначена законом імперативно. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 02 червня 2021 року у справі № 904/7905/16 (пункт 155).

67. Учинення власником майна правочину на шкоду своїм кредиторам може полягати як у виведенні майна боржника власником на третіх осіб, так і у створенні преференцій у задоволенні вимог певного кредитора на шкоду іншим кредиторам боржника, внаслідок чого виникає ризик незадоволення вимог інших кредиторів.

68. Відтак перед судом постає завдання за наслідком оцінки обставин справи встановити взаємопов`язаність дій учасників оспорюваного правочину, направлену на досягнення єдиної недобросовісної мети - вивести майно (грошові кошти) боржника поза межі єдиної процедури банкрутства цього боржника для унеможливлення задоволення вимог визнаного у процедурі банкрутства кредитора (кредиторів) за рахунок такого активу з дотриманням правил процедури банкрутства.".

З матеріалів справи вбачається, що оспорюваний Договір про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.08.2019р. було укладено всупереч умовам Генерального кредитного договору №30/2016, укладеного між АБ "Укргазбанк" та позичальниками, у т.ч. Боржником ТОВ "ГНС Транзит", зокрема після ініціювання банком стягнення боргу за кредитним договором шляхом звернення стягнення на заставне майно, отже правомірним є висновок про те, що оспорюваний договір укладено з метою недопущення звернення стягнення на відповідне майно - Газонаповнювальну станцію скраплених газів (СВГ), яка знаходиться за адресою: Київська обл., Баришівський р-н, смт. Баришівка, вул. Торф`яна, 40, в рахунок погашення кредитної заборгованості.

Місцевим судом правильно встановлено, що Чіріч В.З. є правонаступником АБ "Укргазбанк" за Генеральним кредитним договором №30/2016 від 23.09.2016р. на суму добровільно виконаного зобов`язання відповідно до умов договору застави.

Крім того, як було встановлено вище, станом на дату укладення оспорюваного Договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.08.2019р., у ТОВ "ГНС Транзит" існувала заборгованість перед контрагентами ФОП Чірічем В.З. за Договором про надання інформаційно-консультаційних послуг №007/17 від 03.01.2017р. в сумі 2851800,00 грн., а також заборгованість за рішенням господарського суду Київської області від 18.03.2019р. у справі №911/2578/18.

В ході процедури банкрутства у даній справі ухвалою попереднього засідання від 01.02.2022р. було встановлено, що визнані судом грошові вимоги ФОП Чіріча В.З. до ТОВ "ГНС Транзит" підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів у сумах: 76700,00 грн. - 1 черга; 2851800,00 грн. - 4 черга; визнано грошові вимоги адвоката Щербака І.І. до Боржника у сумах: 4540,00 грн. - 1 черга; 100000,00 грн. - 4 черга; визнано грошові вимоги Компанії з обмеженою відповідальністю Aliance Associates LTD до Боржника у сумах: 4540,00 грн. - 1 черга; 7306246,27 грн. - 4 черга; визнано грошові вимоги ТОВ "Інтер Лайт" до Боржника у сумах: 4540,00 грн. - 1 черга; 63156396,21 грн. - 4 черга; визнано грошові вимоги Компанії з обмеженою відповідальністю "Halworth Limited" до Боржника у сумах: 4540,00 грн. - 1 черга; 7442874,62 грн - 4 черга; визнано грошові вимоги Компанії з обмеженою відповідальністю "Macroy Trading Limited" до Боржника у сумах: 4540,00 грн. - 1 черга; 445391,85 грн. - 4 черга; визнано грошові вимоги Чіріча В.З. до Боржника у сумах: 4540,00 грн. - 1 черга; 74100000,00 грн. - 4 черга; визнано грошові вимоги ГУ ДПС у Київській області до Боржника у сумах: 4540,00 грн. - 1 черга; 4435,69 грн. - 6 черга.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023р. ухвалу господарського суду Київської області від 01.02.2022р. у справі №911/1609/21 було змінено частково; визнано грошові вимоги Компанії з обмеженою відповідальністю "Macroy Trading Limited" у сумах: 4540,00 грн. - 1 черга; 444971,70 грн. - 4 черга; в іншій частині вимоги даного кредитора відхилено.

Відтак вбачається, що передання Боржником ТОВ "ГНС Транзит", на підставі оспорюваного Договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.08.2019р., Газонаповнювальної станції скраплених газів (СВГ), яка знаходиться за адресою: Київська обл., Баришівський р-н, смт. Баришівка, вул. Торф`яна, 40, на користь Компаній Aliance Associates LTD, "Halworth Limited" та "Macroy Trading Limited", створює преференції у задоволенні вимог таких кредиторів на шкоду іншим кредиторам ТОВ "ГНС Транзит", внаслідок чого виникає ризик незадоволення вимог інших кредиторів, що в свою чергу порушує баланс інтересів сторін та є одним із критеріїв фраудаторності оспорюваного правочину.

За загальними положеннями про недійсність правочину, визначеними ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч.1 ст.216 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Вказані вище обставини в їх сукупності, а саме:

1) відчуження Боржником майна (майнових прав на нерухоме майно) за оспорюваним правочином у період настання зобов`язання із погашення заборгованості перед кредиторами, у зв`язку з чим виконання грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

2) укладення оспорюваного правочину з пов`язаною особою;

3) укладення оспорюваного правочину щодо відчуження майна всупереч умовам Генерального кредитного договору №30/2016,

свідчить про очевидну недобросовісність сторін оспорюваного договору та наявність викладених вище однак фраудаторності правочину, що є підставою для визнання недійсним Договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.08.2019, як такого, що вчинений на шкоду інтересам кредиторів.

Доводи відповідача 3 про недоведеність існування ознак фраудаторності оспорюваного договору спростовуються фактичними вищевстановленими обставинами справи, отже такі доводи вірно відхилені місцевим судом як необґрунтовані.

Доводи відповідача 3 про відсутність порушеного права позивача правильно відхилені місцевим судом, оскільки, як встановлено вище, Чіріч В.З. є кредитором Боржника ТОВ "ГНС Транзит", та, зокрема, правонаступником АБ "Укргазбанк" за Генеральним кредитним договором №30/2016 від 23.09.2016р. на суму добровільно виконаного зобов`язання відповідно до умов договору застави.

Водночас, місцевим судом правильно були відхилені доводи позивача про недотримання нотаріальної форми договору та наявність, на думку позивача, ознак нікчемності правочину, оскільки предметом Договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.08.2019р. були майнові права на об`єкт нерухомості, а не безпосередньо об`єкт нерухомості, отже дотримання нотаріальної форми договору не вимагалось.

Разом з тим, вказані обставини не впливають на здійснену судом оцінку спірного правочину на предмет наявності складових критеріїв його фраудаторності.

Відносно заяви відповідача 2 про пропуск позивачем строку позовної давності апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільним кодексом України визначено два види строків позовної давності: а) загальний; б) спеціальні.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Загальні строки позовної давності є абстрактними, поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності.

Спеціальна позовна давність визначена в ст.258 ЦК України. Зокрема, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені); 2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у медіа. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у медіа або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості; 3) про переведення на співвласника прав та обов`язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (ст.362 цього Кодексу); 4) у зв`язку з недоліками проданого товару (ст.681 цього Кодексу); 5) про розірвання договору дарування (ст.728 цього Кодексу); 6) у зв`язку з перевезенням вантажу, пошти (ст.925 цього Кодексу); 7) про оскарження дій виконавця заповіту (ст.1293 цього Кодексу); 8) про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства. Позовна давність у чотири роки застосовується за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

В заяві відповідач 2 помилково ототожнює встановлений ст.20 Закону про банкрутство річний строк для визнання недійсними правочинів боржника зі строками позовної давності.

Зокрема, передбачений ст.20 Закону про банкрутство строк не є строком позовної давності, а є "підозрілим періодом", вчинені протягом якого майнові дії боржника підлягають аналізу та спростуванню / визнанню недійсними за наявності підстав.

Заявлені у даному позові позовні вимоги позивача обґрунтовуються загальними нормами цивільного законодавства, а не спеціальною нормою, передбаченою ст.20 Закону про банкрутство.

Тому, в даному випадку підлягає застосуванню загальний строк позовної давності (3 роки), передбачений в ст.257 ЦК України.

Предметом оспорювання у даному провадженні є Договір про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.08.2019р., отже строк позовної давності для звернення з позовом про визнання недійсним вказаного правочину тривав до 13.08.2022р.

Таким чином, враховуючи, що позивач звернувся до місцевого суду з позовом у даному провадженні 03.08.2022р. (згідно відтиску поштового штемпеля на конверті), суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем не було пропущено строк позовної давності. А тому заява відповідача 2 про застосування строків позовної давності правильно була відхилена.

Місцевий суд законно і обгрунтовано задовольнив позовної вимоги позивача про визнання недійсним Договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.08.2019р., укладеного між Компаніями "Halworth Limited", Aliance Associates LTD, "Macroy Trading Limited" та Боржником ТОВ "ГНС Транзит".

Щодо позовних вимог про визнання недійсним Договору про поділ нерухомого майна від 08.10.2019р. за реєстровим номером 1257, договорів іпотеки, а також скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, апеляційний суд зазначає наступне.

Вказані позовні вимоги є похідними від позовної вимоги про визнання недійсним Договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.08.2019р. та спрямовані на відновлення становища, яке було до укладення вказаного правочину.

Зокрема, як було встановлено вище, майно Боржника, яке вибуло з його володіння за результатом Договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.08.2019р., було зареєстровано за відповідачами 2-4, здійснено поділ між ними з відкриттям нових розділів та передано в іпотеку іншим особам.

У практиці Великої Палати Верховного Суду закріпився принцип реєстраційного підтвердження речових прав на нерухоме майно. Відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019р. у справі №48/340 (п.6.30), від 12.03.2019р. у справі №911/3594/17 (п.4.17), від 19.01.2021р. у справі №916/1415/19 (п.6.13)).

Кредитор боржника може мати похідний інтерес у стягненні коштів, іншого майна з третіх осіб на користь боржника, зокрема і у процедурі банкрутства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021р. у справі №761/45721/16-ц (п.72, п.78, п.81)). Інтерес кредитора у поповненні (недопущенні зменшення) ліквідаційної маси боржника є похідним від такого інтересу боржника. Тому позови, спрямовані на поповнення (недопущення зменшення) ліквідаційної маси, є позовами на користь саме боржника, якому належить ліквідаційна маса, а не кредитора (останній має до цієї маси інтерес так званого другого порядку). Отже, позов, який заявив кредитор, є, насправді, позовом боржника, тобто похідним позовом (один із його різновидів передбачений п.12 ч.1 ст.20 ГПК України) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022р. у справі №914/2618/16 (№12-25гс21)).

Велика Палата Верховного Суду послідовно виснувала щодо ефективних способів захисту при неодноразовому відчуженні майна. Відповідно до її висновків, захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, що було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна, не є ефективним способом захисту прав власника (п.73, п.75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018р. у справі №488/5027/14-ц, п.84, п.86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018р. у справі №183/1617/16).

З відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що майно Боржника, яке вибуло з його володіння за результатом Договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.08.2019р., не відчужувалось третім особам. На час розгляду справи місцевим судом право власності на спірне майно було зареєстроване за відповідачами 2-4.

Також, з матеріалів справи вбачається, що підставою виникнення у відповідачів 2-4 права на такий об`єкт нерухомого майна, а саме - права власності на Газонаповнювальну станцію скраплених газів (СВГ), яка знаходиться за адресою: Київська обл., Баришівський р-н, смт. Баришівка, вул. Торф`яна, 40, який хоч і поділений між Відповідачами 2-4, але фактично не змінився, є оспорюваний Договір про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.08.2019р.

Тобто, між відповідачем 1 (Боржником) та відповідачами 2-4 наявні договірні відносини (Договір про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.08.2019р.), які регулюють набуття майнових прав на нерухоме майно. Відповідачі 2-4 набули права власності на таке нерухоме майно на підставі зазначеного договору (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48302176 від 19.08.2019р., Євко В.В., КП "Агенція адміністративних послуг").

В контексті викладеного слід звернутись до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022р. у справі №914/2350/18(914/608/20), які полягають в наступному:

" 108. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що обраний позивачем спосіб захисту прав повинен відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами.

109. За загальним правилом речово-правові способи захисту прав особи застосовуються тоді, коли сторони не пов`язані зобов`язально-правовими відносинами, що визначають їх зміст та правову природу.

110. Якщо спір стосується правочину, укладеного власником майна, то його відносини з контрагентом мають договірний характер, що зумовлює і можливі способи захисту його прав. Водночас, коли власник та володілець майна не перебували у договірних відносинах один з одним, власник майна може використовувати речово-правові способи захисту.

111. Зважаючи на обставини цієї справи, які існували на момент звернення позивача з позовом та прийняття рішення судом першої інстанції, для захисту порушеного права власності позивача необхідно відновити становище, яке існувало до порушення. Вказане відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України.

112. Відповідно до частини четвертої статті 37 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на момент звернення з позовом) рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

113. При цьому абзацом другим частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV (у редакції, чинній на момент подання позовної заяви) встановлено, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

114. Оскільки порушення права власності позивача відбулось у результаті державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно за АТ "Мегабанк", заявлені ним позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав від 30.12.2019 опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення.

115. Отже, враховуючи обставини конкретної справи та за умови, якщо правовідносини між сторонами щодо спірного нерухомого майна мають договірний характер та таке майно не було відчужено до третіх осіб, вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно не може бути розцінена судами як неналежний спосіб захисту. Задоволення такого позову призводить до внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право позивача на спірне нерухоме майно. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України.

116. Слід ще раз звернути увагу, що судове рішення про задоволення позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем тільки за умови, що на час вчинення реєстраційної дії право власності зареєстроване за відповідачем, а не за іншою особою.".

Колегія суддів вважає, що оскільки позивач звернувся з позовом у даній справі для відновлення становища, яке існувало до моменту укладення оспорюваного правочину, який в свою чергу став підставою для державної реєстрації нерухомого майна, що було передане як відступне (предмет Договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.08.2019р.), зважаючи на похідний інтерес кредитора у поверненні майна від третіх осіб на користь Боржника та наявність договірних відносин між Боржником (відповідачем 1) та власниками спірного майна (відповідачами 2-4), є обґрунтованим висновок про те, що скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав відповідачів 2-4 на Газонаповнювальну станцію скраплених газів (СВГ), яка знаходиться за адресою: Київська обл., Баришівський р-н, смт. Баришівка, вул. Торф`яна, 40, відповідає способу захисту, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України та є належним способом захисту.

Таким чином, доводи відповідача 3 про обрання позивачем способу захисту, який є неналежним та неефективним, правильно відхилені місцевим судом, як необґрунтовані і безпідставні.

Як зазначено вище, відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Отже, враховуючи визнання недійсним Договору про припинення зобов`язання переданням відступного від 13.08.2019р., який є первісною підставою для набуття відповідачами 2-4 права власності на Газонаповнювальну станцію скраплених газів (СВГ), яка знаходиться за адресою: Київська обл., Баришівський р-н, смт. Баришівка, вул. Торф`яна, 40, зважаючи на те, що, в силу ст.236 ЦК України, правочин, визнаний місцевим судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, колегія суддів вважає, що на момент укладення Договору про поділ нерухомого майна, серія та номер 1257 від 08.10.2019р., а також договорів іпотеки, серія та номер 1226 від 17.10.2019р., 1223 від 17.10.2019р., 1220 від 17.10.2019р., у Компанії "Halworth Limited", Компанії Aliance Associates LTD та Компанії "Macroy Trading Limited" не було необхідного обсягу цивільної дієздатності на укладення зазначених договорів, оскільки власником спірного майна було ТОВ "ГНС Транзит".

Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання недійсними:

- Договору про поділ нерухомого майна, серія та номер: 1257, виданий 08.10.2019р., видавник: Приватний нотаріус Гречана Р.Т., який укладено між Компаніями з обмеженою відповідальністю "Halworth Limited", "Aliance Associates LTD" та "Macroy Trading Limited";

- Договору іпотеки, серія та номер: 1226, виданий 17.10.2019р., видавник: Приватний нотаріус КМНО Малаховська І.В., який укладено між Компанією з обмеженою відповідальністю "Halworth Limited" та ТОВ "Інтер Лайт";

- Договору іпотеки, серія та номер: 1223, виданий 17.10.2019р., видавник: Приватний нотаріус КМНО Малаховська І.В., який укладено між Компанією з обмеженою відповідальністю "Aliance Associates LTD" та ТОВ "Інвестнафтопродукт ПК";

- Договору іпотеки, серія та номер: 1220, виданий 17.10.2019р., видавник: Приватний нотаріус КМНО Малаховська І.В., який укладено між Компанією з обмеженою відповідальністю "Macroy Trading Limited" та ТОВ "Компанія Інтек",

а також скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48302176 від 19.08.2019р., Євко Володимир Володимирович, Комунальне підприємство "Агенція адміністративних послуг"; індексні номери: 49074084 від 08.10.2019р., 49073928 від 08.10.2019р., 49073752 від 08.10.2019р., приватний нотаріус Гречана Р.Т., КМНО, м. Київ.

Приписами статей 73, 74 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Місцевий суд законно і обґрунтовано повністю задовольнив позов Чіріча Володимира Захаровича про визнання договорів недійсними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг, зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 240, 270, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Компанії з обмеженою відповідальністю «Macroy Trading Limited» (Макрой Трейдінг Лімітед) і Компанії з обмеженою відповідальністю «Aliance Associates LTD» (Елайенс Есоушіейтс ЛТД) залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 11.07.2023р. у справі №911/1609/21(911/1280/22) - без змін.

Справу №911/1609/21(911/1280/22) повернути до господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складений та підписаний 11.12.2023р.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді М.Л. Доманська

С.В. Сотніков


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	07.12.2023
Оприлюднено	12.12.2023
Номер документу	115537659
Судочинство	Господарське

Гребенюк Т.Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 07.12.2023 по справі 911/1609/21ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —911/1609/21

Постанова
від 07.12.2023 по справі 911/1609/21
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД