Постанова

від 11.12.2023 по справі 904/2906/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2023 року м.Дніпро Справа № 904/2906/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.

суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали апеляційної скарги Виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром" на ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2023 (повний текст складено та підписано 02.08.2023 суддя Мельниченко І.Ф.) у справі №904/2906/23

за первісним позовом Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Одеса

до Виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром", м. Дніпро

про стягнення штрафу та пені у сумі 1 088 000,00 грн.

та за зустрічним позовом Виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром", м. Дніпро

до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Одеса

про встановлення факту

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 544 000,00 грн. - штрафу та 544 000,00 грн. - пені.

11.07.2023 до суду надійшла зустрічна позовна заява Виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром", в якій позивач за зустрічним позовом просить суд визнати обставинами непереборної сили обставини, встановлені в офіційному листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, та відкласти стягнення штрафу та пені на підставі Рішення № 65/14-р/к від 27.08.2020 у справі 12-02/2019 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" до закінчення воєнного стану в України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетрвоської області від 02.08.2023 повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву Виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром" - повернути без розгляду.

Приймаючи ухвалу місцевий господарський суд виходив з того, що зі змісту поданої Виробничо-комерційним підприємством товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром" зустрічної позовної заяви, останнім заявлено вимоги про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Відповідно, позивачем не було дотримано вимог статті 20 Господарського процесуального кодексу України, оскільки подана зустрічна позовна заява не відповідає предметній юрисдикції господарських судів. Подана до суду зустрічна позовна заява не містить позовних вимог до відповідача - Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся позивач за зустрічним позовом Виробничо-комерційне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю "Стальпром", в якій просить ухвалу суду Дніпропетровського господарського суду від 02.08.2023 року у цій справі скасувати та направити справу №904/2906/23 до суду першої інстанції для розгляду зустрічної позовної заяви.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційну скаргу обґрунтовано наступним:

- Апелянт зазначає, що за загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. На думку скаржника сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. Предметом первісного позову Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України є стягнення штрафу та пені з ВКП ТОВ "СТАЛЬПРОМ" у зв`язку з порушенням антимонопольного законодавства. А отже, на його думку, наявність обставин непереборної сили і їх вплив на неможливість виконання зобов`язань стороною правовідносин слід доводити для кожного конкретного випадку.

- Посилаючись на практику Верховного суду скаржник зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність, а також що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

- Як висновок, апелянт зазначає, що оскільки позивач за зустрічним позовом у прохальній частині зустрічної позовної просить відкласти стягнення штрафу та пені внаслідок дії обставин непереборної сили, задоволення зустрічного позову матиме наслідком відмову у задоволенні первісного позову, отже наявні підстави для спільного його розгляду з первісним позовом.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

У відзиві позивач за первісним позовом зазначив наступне:

- Питання, порушені Апелянтом щодо визнання обставинами непереборної сили обставини, встановлені в офіційному листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, та відкладення стягнення штрафу та пені на підставі Рішення від 27.08.2020 №65/14-р/к у справі №12-02/2019 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» до закінчення воєнного стану в України не можуть бути предметом позову, адже Апелянт не зазначає яке його право чи законні інтереси Відділенням було порушено, за захистом якого (яких) він звернувся.

- Вимога Апелянта щодо визнання обставин непереборної сили за своєю суттю є вимогою встановлення фактів, що мають юридичне значення, яка не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді.

- Вимога Апелянта відкласти стягнення штрафу та пені на підставі Рішення від 27.08.2020 №65/14-р/к у справі №12-02/2019 також не відповідає предметній юрисдикції господарських судів, у зв`язку із тим, що спору щодо відстрочення сплати штрафу із Відділенням у Апелянта не виникало, адже останній не звертався з цього приводу та компетентним органом не виносилось відповідного рішення, яке і могло бути оскаржене у господарському суді відповідно до пункту 7 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

- Посилання на правові норми, передбачені статтями 218, 617 Господарського кодексу України та висновки Верховного Суду у справі №904/3886/21, а також статтю 180 Господарського процесуального кодексу України для обґрунтування незаконності ухвали суду першою інстанції є безпідставними, адже вони стосуються обов`язку доказування щодо виникнення форс-мажорних обставин, у разі, якщо особа на них посилається, у суді при розгляду справи, та не стосуються висунення позовних вимог, в тому числі як самостійної вимоги - встановлення факту зазначених обставин, а також заявлені вимоги Апелянтом жодним чином не виключають задоволення позову Відділення, не заперечують його, а стосуються лише зміни порядку сплати штрафу та пені.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2023 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Березкіна О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2023 року відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/2906/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/2906/23.

18.08.2023 року матеріали справи №904/2906/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 24.08.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром" на ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2023 у справі №904/2906/23. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Березкіної О.В., на підставі розпорядження керівника апарату суду №2182/23 від 14.09.2023 проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2023 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.

Ухвалою суду від 26.07.2023 відмовлено у задоволенні заяви Виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром" про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 544 000,00 грн. - штрафу та 544 000,00 грн. - пені.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою від 12.06.2023 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/2906/23, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21.06.2023.

21.06.2023 господарським судом відкладено підготовче засідання до 09.08.2023, про що постановлено відповідну ухвалу.

11.07.2023 до суду надійшла зустрічна позовна заява Виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром", в якій позивач за зустрічним позовом просить суд визнати обставинами непереборної сили обставини, встановлені в офіційному листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, та відкласти стягнення штрафу та пені на підставі Рішення № 65/14-р/к від 27.08.2020 у справі 12-02/2019 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" до закінчення воєнного стану в України.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про повернення зустрічної позовної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України, Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Частинами 1-6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

В постанові Верховного Суду від 27.11.2019р. у справі № 923/236/19, викладено наступний правовий висновок:

« Верховний Суд зауважує, що відповідно до п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити в т.ч. зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.

Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову».

Предметом первісного позову у справі №904/2906/23 є матеріально правова вимога про стягнення штрафних санкцій з Виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром" на користь Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 544 000 грн. штрафу та 544 000 грн. пені.

Натомість, предметом зустрічного позову, поданого Виробничо-комерційним підприємством Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром" в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України, згідно прохальної частини його позовної заяви є вимога щодо встановлення факту, а саме визнання обставинами непереборної сили обставини, встановлені в офіційному листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, та відкласти стягнення штрафу та пені на підставі Рішення № 65/14-р/к від 27.08.2020 у справі 12-02/2019 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" до закінчення воєнного стану в України.

Колегія суддів констатує очевидну відмінність предметів заявлених позовних вимог.

Висновок суду першої інстанції в частині того, що «…Отже, позивачем не було дотримано вимог статті 20 Господарського процесуального кодексу, та подана зустрічна позовна заява не відповідає предметній юрисдикції господарських судів…» відповідає фактичним обставинам справи.

Підставою позову є юридичні факти, які наводяться позивачем на обґрунтування своєї матеріально-правової вимоги, а саме факти, які мають значення для судового захисту суб`єктивного права.

Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і докази, що підтверджують позов. Підстави позову, які підтверджують, що спірне право належить позивачу, а на відповідача покладено певні обов`язки, становлять активну підставу. До їх складу входять також факти, які обґрунтовують належність доказів до справи, те, що позивач і відповідач є суб`єктами прав та обов`язків спірних правовідносин. Пасивну підставу позову становлять факти, з яких вбачається, що відповідач вчинив дії, спрямовані на заперечення права позивача або утвердження за собою права, яке йому не належить. Ці факти обґрунтовують потребу подання позову та захисту прав чи інтересів позивача. Вони свідчать, що право позивача порушене, оспорене чи невизнане, є загроза його порушення чи потреба у зміні існуючих між сторонами правовідносин.

Колегія суддів зауважує, що для потреб практичної діяльності Виробничо-комерційному підприємством Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром" досить усвідомлювати, що на підтвердження своїх вимог потрібно подати фактичні дані (відомості про факти), тобто те, що можна назвати матеріально-правовою складовою підстави позову. Але при цьому такі дані мають встановлюватись передбаченими та дозволеними процесуальним законом засобами. І перелік цих засобів є вичерпним.

Відповідно доводи апеляційної скарги в частині того, що « …Предметом первісного позову Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України є стягнення штрафу та пені з ВКП ТОВ "СТАЛЬПРОМ" у зв`язку з порушенням антимонопольного законодавства. А отже, на його думку, наявність обставин непереборної сили і їх вплив на неможливість виконання зобов`язань стороною правовідносин слід доводити для кожного конкретного випадку…». Також відхиляються судом як хибні.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі.

Інші доводи апеляційної скарги які зводяться до цитування норм права, позицій Законодавства України та Верховного суду щодо загального висновку «…форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність, а також що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку…», «…позивач за зустрічним позовом у прохальній частині зустрічної позовної просить відкласти стягнення штрафу та пені внаслідок дії обставин непереборної сили, задоволення зустрічного позову матиме наслідком відмову у задоволенні первісного позову, отже наявні підстави для спільного його розгляду з первісним позовом…» відхиляються як такі, що носять декларативний характер оскільки не містять в собі обґрунтувань, які б мали бути оцінені судом на предмет незаконності оспорюваної ухвали.

Відповідно до частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Оскільки судом апеляційної інстанції при перегляді ухвали суду першої інстанції не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, колегія суддів у урахуванням положень частин 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України доходить до висновку, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2023 про повернення зустрічної позовної заяви у справі №904/2906/23 винесена судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення її без змін, а апеляційної скарги Виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром", відповідно, без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 2 684,00 грн. (а.с.29) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром" на ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2023 у справі №904/2906/23 - залишити без задоволення.

Ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2023 у справі №904/2906/23 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору у сумі 2 684,00 грн. покласти на Виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром" (юридична адреса: м. Дніпро, пров. Шевченка, буд. 3, код ЄДРПОУ 13437017).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки визначені ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяО.В. Чус

СуддяІ.М. Кощеєв