Ухвала

від 17.07.2024 по справі 904/2906/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у розстроченні виконання судового рішення

17.07.2024м. Дніпро№ 904/2906/23

Суддя Мельниченко І.Ф., за участю секретаря судового засідання Лєшукової Н.М., розглянувши заяву: Виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром", м. Дніпро

про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2023 року

у справі:

за позовом: Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Одеса

до: Виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром", м. Дніпро

про стягнення штрафу та пені у сумі 1 088 000,00 грн.

Представники:

від стягувача Параконний О.О.

від боржника (заявника) не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

28.02.2024 через систему "Електронний суд" до суду надійшла заява Виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром", в якій останнє просить суд:

- розстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2023 року у справі № 904/2906/23 на 12 (дванадцять) місяців зі щомісячною сплатою суми, що складається зі штрафу та пені, встановивши такі строки та розміри сплати заборгованості:

1) до 30.11.2023 90 666 грн.;

2) до 31.12.2023 90 666 грн.;

3) до 31.01.2024 90 666 грн.;

4) до 29.02.2024 90 666 грн.;

5) до 31.03.2024 90 666 грн.;

6) до 30.04.2024 90 666 грн.;

7) до 31.05.2024 90 666 грн.;

8) до 30.06.2024 90 666 грн.;

9) до 31.07.2024 90 666 грн.;

10) до 31.08.2024 90 666 грн.;

11) до 30.09.2024 90 666 грн.;

12) до 31.10.2024 90 674 грн.

Подана заява обґрунтована неможливістю виконання рішення у зв`язку зі значним погіршенням фінансових показників діяльності підприємства, що початково були викликані поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), а наразі - у зв`язку зі збройною агресією рф в Україні.

Так, за твердженням заявника, накладення стягнення на майно підприємства унеможливить його господарську діяльність, що створить реальну загрозу банкрутства та неможливість виконання поточних зобов`язань, у тому числі щодо виплати заробітної плати на підприємстві.

Таким чином, на думку боржника, розстрочення виконання рішення у даній справі протягом року рівними частинами не порушить баланс інтересів сторін, а досягне мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для відповідача з інтересом позивача, сприятиме можливості продовження господарської діяльності відповідача і зробить реальною можливість отримання позивачем стягнутих за рішенням суду коштів.

Ухвалою від 29.02.2024 господарський суд відклав вирішення питання щодо розгляду заяви про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2023 року до повернення матеріалів цієї справи із Центрального апеляційного господарського суду.

10.07.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області повернулась справа № 904/2906/23, у зв`язку з чим ухвалою від 10.07.2024 господарським судом прийнято заяву про розстрочення виконання рішення суду від 06.09.2024 до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 17.07.2024.

11.07.2024 через систему "Електронний суд" від Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції через підсистему відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою від 15.07.2024 господарським судом задоволено зазначену вище заяву Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

15.07.2024 через систему "Електронний суд" до суду від Виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром" надійшла заява про розгляд заяви про розстрочення виконання рішення суду від 06.09.2024 у справі № 904/2906/23 без участі представника заявника, за наявними у справі доказами.

Розглянувши подану заяву, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника стягувача, господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

06.09.2023 господарським судом Дніпропетровської області розглянуто спір за позовом Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром" про стягнення штрафу та пені у сумі 1 088 000,00 грн., за результатами розгляду якого ухвалено рішення у справі № 904/2906/23 про задоволення позовних вимог в повному обсязі та присуджено до стягнення з Виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром" до Державного бюджету України штраф у розмірі 544 000,00 грн. та пеню у розмірі 544 000,00 грн. Присуджено до стягнення з Виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром" на користь Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 16 320,00 грн. - витрат зі сплати судового збору.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2024 апеляційну скаргу Виробничо-комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2023 у справі № 904/2906/23 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2023 у справі № 904/2906/23 залишено без змін.

Звертаючись із заявою про розстрочення виконання рішення суду, заявник посилається на неможливість виконання рішення у зв`язку зі значним погіршенням фінансових показників діяльності підприємства, що початково були викликані поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), а наразі - у зв`язку зі збройною агресією рф в Україні.

Так, за твердженням боржника, накладення стягнення на майно підприємства унеможливить його господарську діяльність, що створить реальну загрозу банкрутства та неможливість виконання поточних зобов`язань, у тому числі щодо виплати заробітної плати на підприємстві.

Таким чином, на думку останнього, розстрочення виконання рішення у даній справі протягом року рівними частинами не порушить баланс інтересів сторін, а досягне мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для відповідача з інтересом позивача, сприятиме можливості продовження господарської діяльності відповідача і зробить реальною можливість отримання позивачем стягнутих за рішенням суду коштів.

Розглянувши подану Виробничо-комерційним підприємством товариством з обмеженою відповідальністю "Стальпром" заяву про розстрочення виконання рішення суду господарський суд вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно з частиною 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частини третьої статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною четвертою статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо.

Аналогічний висновок наведений в постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 910/8153/17.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/2906/23 підписано без його проголошення у зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, тобто датою ухвалення рішення у даній справі є дата складення повного судового рішення - 18.09.2023.

У своїй заяві відповідач просить розстрочити виконання рішення на дванадцять місяців (до 31.10.2024), що суперечить вимогам частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, слід зазначити про те, що виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.

Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відповідно до частин 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина перша статті 86 цього Кодексу передбачає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зі змісту приписів статті 331 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що розстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Для належного вирішення питання щодо надання розстрочки виконання судового рішення, суду необхідно з`ясувати чи наявні у справі докази, які б підтверджували добросовісну поведінку боржника і вжиття ним належних заходів для виконання рішення.

Саме на відповідача (заявника) в контексті наведених приписів покладається обов`язок доведення існування відповідних підстав. Отже, до заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення суду.

Так, до заяви про розстрочку виконання судового рішення у даній справі заявником не надано доказів неможливості або складності процедури виконання рішення суду, а також інших обставин виняткового характеру, які могли б бути розцінені як підстава для розстрочки виконання рішення суду.

Крім того, слід зазначити, що тяжкий фінансовий стан не є поважною причиною для надання розстрочки.

Не надано заявником і жодного документу, із якого вбачалось би можливість виконувати рішення суду відповідно до графіку, зазначеного в заяві від 28.02.2024.

До того ж, суд вважає необхідним зазначити про те, що, звертаючись до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду, заявник зазначив графік погашення заборгованості, у тім числі про можливість здійснити часткове погашення існуючої заборгованості у період з листопада 2023 по червень 2024 по 90 666 грн.

Проте, на момент розгляду даної заяви (17.07.2024) останнім не надано до суду доказів реалізації здійснення погашення частини наявної заборгованості відповідно до зазначеного графіку платежів (зокрема, у період з листопада 2023 по червень 2024 по 90 666 грн.).

Окрім зазначеного, господарський суд звертає увагу на те, що, як вбачається із заяви від 28.02.2024, а саме, графіку погашення заборгованості, сума судового збору не включена заявником у розстрочення.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення заяви Виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2023 року у справі № 904/2906/23.

Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Виробничо-комерційного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальпром" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2023 року у справі № 904/2906/23 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили - 17.07.2024.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано - 22.07.2024.

Суддя І.Ф. Мельниченко