Рішення

від 11.12.2023 по справі 910/10956/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.12.2023Справа № 910/10956/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Бондаренко - Легких Г.П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/10956/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МС ТРАНС» (79005, м. Львів, вул. Словацького, буд. 8, кв. 4А; ідентифікаційний код: 42670652)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС ЕКСІМ» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 3; ідентифікаційний код: 43888072)

Про стягнення 30 000, 00 грн

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.07.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МС ТРАНС» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС ЕКСІМ» про стягнення 30 000, 00 грн за Договором про надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування № 1071/Д.

18.07.2023 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 18.07.2023 для усунення недоліків позовної заяви.

15.08.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки, встановлені ухвалою суду від 18.07.2023.

31.08.2023 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/10956/23 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

03.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МС ТРАНС» (позивач), як перевізником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВВС ЕКСІМ» (відповідач), як експедитором, було укладено Договір №1071/Д про надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування (надалі - Договір) у відповідності до п. 1.2. якого експедитор, діючи від свого імені і за плату та за рахунок замовника, залучає перевізника для організації внутрішнього або міжнародного перевезення вантажу, а перевізник зобов`язується доставити вантаж до місця призначення і видати його вантажоодержувачу (уповноваженій особі вантажоодержувача) у відповідності до Заявки Експедитора, а Експедитор зобов`язується оплатити виконане перевезення.

Згідно пункту 2.3. Договору - вимоги по перевезенню зазначаються у разовій заявці (Додаток №1), яку експедитор надає перевізнику після узгодження умов кожного окремого перевезення.

Згідно заявки/application №39 від 03.02.2023 до Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВС ЕКСІМ» замовило послуги по організації перевезення вантажу по маршруту м. Констанца (Румунія) - м. Фастів, Київська область (Україна). Сторонами було узгоджено наступні умови оплати: оплата 90% по сканованих документах до 5 банківських днів, 10% по оригіналах документів. Акти та рахунки відправляти для перевірки на електронну пошту. ТТН та оригінали документів відправляти Новою поштою. Тоннаж вантажу становив 22 т, вартість фрахту/ умови оплати - 3185 грн/т. Вартість послуг погоджена сторонами згідно заявки/application від 03.02.2023 становить 70 070, 00 грн.

Позивач стверджує, що він надав обумовлені договором послуги перевезення, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CRM A № 61223 із відміткою (печаткою) вантажоодержувача ТОВ «ФІРМА ЕРІДОН» та Актом № МС-0000017 здачі - прийняття послуг від 08.02.2023 року на суму 70 070, 00 грн.

Проте, відповідач лише частково сплатив вартість наданих послуг перевезення у розмірі 40 070, 00 грн. На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача виниклу заборгованість на суму 30, 000, 00 грн.

2. Предмет позову.

Предметом позову в даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з організації перевезення вантажу у розмірі 30 000, 00 грн.

3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взятих на себе зобов`язань, встановлених умовами Договором № 1071/Д від 03.02.2023 та заявкою №39 від 03.02.2023 в частині повної оплати за надані зі сторони позивача послуги перевезення вантажу.

4. Обґрунтування вирішення спору за наявними матеріалами справи.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 31.08.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 3. Як вбачається з поштового повернення ухвала суду за поштовою накладною 0105494984632 не вручена відповідачу під час доставки із зазначенням "за закінченням терміну зберігання".

Згідно із частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

У відповідності до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Верховний Суд неодноразово відзначав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 27.06.2023 у справі №910/4473/21 (910/19757/21).

Ухвала про відкриття провадження у справі була опублікована в реєстрі судових рішень, тому відповідач мав вільний доступ для ознайомлення з нею. Крім того, судом враховано, що у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2023 у справі №910/10956/23 у Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка опублікована та доступна до вільного перегляду з 04.09.2023.

Таким чином, суд вважає ухвалу про відкриття провадження врученою відповідачеві.

Відповідно до частини 9 статті 165, у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

5. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі питання:

- чи підтверджено факт надання позивачем відповідачеві послуг з організації перевезення вантажу та у якому розмірі?

- чи порушення відповідачем умови договору з оплати вартості наданих послуг з перевезення та в якому розмірі, а відтак чи правильно позивач визначив суму боргу?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень (ч. 2 ст. 307 ГК України).

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно умов пункту 3.5. Договору - експедитор зобов`язується сплачувати вартість наданих послуг щомісячно, на підставі підписаних Актів наданих послуг, та рахунку перевізника, шляхом перерахування коштів на його поточний рахунок протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати одержання оригіналів документів у п. 3.4.

Разом з тим, згідно умов пункту 3.1. Договору - вартість послуг погоджується у додаткових угодах або в заявках до цього договору. Вартість послуг включає в себе перевезення вантажу.

Вартість послуг погоджена сторонами згідно заявки/application №39 від 03.02.2023 становить 70 070, 00 грн без ПДВ. В тому числі, у заявці №39 від 03.02.2023 сторонами було узгоджено наступні умови оплати:

- оплата 90% по сканованих документах до 5 банківських днів,

- 10% по оригіналах документів.

Акти та рахунки відправляти для перевірки на електронну пошту. ТТН та оригінали документів відправляти Новою поштою.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що узгодженою заявкою №39 від 03.02.2023 сторони погодили інші строки оплати, аніж ті, що визначені в пункті 3.5. Договору.

Наявною в матеріалах справи міжнародною товарно-транспортною накладною CRM A № 61223 із відмітками митних органів та вантажоодержувача ТОВ «ФІРМА ЕРІДОН», вбачається, що позивач належним чином виконав умови Договору та здійснив перевезення вантажу.

У зв`язку з виконаним перевезенням, позивач склав Акт № МС-0000017 здачі - прийняття послуг від 08.02.2023 року на суму 70 070, 00 грн без ПДВ, а також рахунок-фактуру №МС-0000017 від 08.02.2023 на суму 70 070, 00 грн.

Проте наявний в матеріалах справи Акт № МС-0000017 здачі - прийняття послуг від 08.02.2023 року містить лише підпис уповноваженої сторони позивача (перевізника), з боку відповідача (експедитора) такий акт не підписано, а поставлено лише печатка, що згідно приписів статті 58-1 Господарського кодексу України не є обов`язковим реквізитом первинних документів товариства.

Крім того, матеріали справи не містять доказів надіслання акту здачі - прийняття послуг та рахунку-фактури відповідачеві у домовлений між сторонами спосіб.

Втім, згідно долучених до позову платіжних інструкцій вбачається, що відповідач здійснив часткову оплату рахунку-фактури №МС-0000017 від 08.02.2023, а саме:

- з платіжної інструкції №4903 від 24.02.2023 вбачається, що відповідач здійснив оплату у розмірі 30 000, 00 грн з призначенням платежу «оплата за послуги транспортного перевезення, згідно рах. №17 від 08.02.2023 без ПДВ»;

- з платіжної інструкції №5328 від 12.04.2023 вбачається, що відповідач здійснив оплату у розмірі 10 070, 00 грн з призначенням платежу «оплата за послуги транспортного перевезення, згідно рах. №17 від 08.02.2023 без ПДВ»;

Згідно приписів статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі N 390/34/17 (провадження N 61-22315сво18) розтлумачено застосування доктрини contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), що ґрунтується ще на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини лежить принцип добросовісності користування цивільними правами. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка особи, що не відповідає її попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Суд звертає увагу, що згідно статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо отримання від позивача Акту № МС-0000017 здачі - прийняття послуг від 08.02.2023 року на суму 70 070, 00 грн без ПДВ, а також рахунку-фактури №МС-0000017 від 08.02.2023 на суму 70 070, 00 грн. Матеріали справи в тому числі не містять заперечень відповідача щодо обсягу та вартості наданих позивачем послуг з перевезення.

Отже, наявні в матеріалах справи докази, а також конклюдентні дії відповідача щодо часткової оплати рахунку-фактури №МС-0000017 від 08.02.2023 на суму 40 070, 00 грн в своїй сукупності з більшою вірогідністю підтверджують факт отримання відповідачем рахунку фактури та Акту здачі-прийняття робіт, з огляду на що, суд дійшов висновку, що строк оплати наданих послуг з перевезення є таким, що настав.

У зв`язку з частковим виконанням зобов`язання, у відповідача виник борг перед позивачем на суму 30 000, 00 грн (70 070, 00 - 40 070, 00 = 30 000, 00), а тому суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 30 000, 00 грн.

6. Розподіл судових витрат.

Позивач в позові просив стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із судового збору на суму 2 684, 00 грн та витрат на професійну правничу допомогу на суму 3 500, 00 грн.

Щодо судового збору

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, у зв`язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі, судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн за подання позову покладається на відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

В попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і якій очікує понести, позивач зазначив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 3 500, 00 грн.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюються судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд констатує, що жодних доказів понесення витрат на правничу допомогу позивачем до матеріалів справи не подано, а отже заявлені до стягнення витрати позивача на правову допомогу покладаються на останнього.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МС ТРАНС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС ЕКСІМ» про стягнення 30 000, 00 грн - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС ЕКСІМ» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 3; ідентифікаційний код: 43888072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МС ТРАНС» (79005, м. Львів, вул. Словацького, буд. 8, кв. 4А; ідентифікаційний код: 42670652) 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 коп. - основного боргу, 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких