Рішення

від 16.11.2023 по справі 910/9924/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.11.2023Справа № 910/9924/19Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" до 1. ОСОБА_1 2. ОСОБА_2 3. ОСОБА_3 4. ОСОБА_4 5. ОСОБА_5 треті особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача 1. Приватне акціонерне товариство "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Град - Цінні Папери" 3. Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" 4. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринкутреті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів 1. ОСОБА_6 2. ОСОБА_7 3. ОСОБА_8 провитребування з чужого незаконного володіння простих іменних акційПредставники сторін:від позивача ОСОБА_9 від відповідачівОСОБА_10 від третіх осібне з`явилисяОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.07.2019 до Господарського суду міста Києванадійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" з вимогами до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (відповідача-2), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про витребування з чужого незаконного володіння прості іменні бездокументарні акції, емітовані Приватним акціонерним товариством "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 657 780 простих іменних бездокументарних акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", власником яких є позивач, вибули з володіння позивача поза його волею, незаконно та без належної на те правової підстави, оскільки позивач не приймав рішення та не вчиняв правочинів щодо відчуження цих акцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 в справі № 910/9924/19 позовну заяву б/н від 24.07.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування з чужого незаконного володіння простих іменних акцій з доданими до неї матеріалами передано за підсудністю на розгляд Господарського суду Київської області.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2019 року в справі № 910/9924/19 скасовано, справу № 910/9924/19 направлено для розгляду до Господарського суду міста Києва.

05.09.2019 матеріали справи були повернуті до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2020, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2021 рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2020 у справі № 910/9924/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2022 у справі № 910/9924/19, відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.09.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2022 у справі № 910/9924/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/9924/19 передано на розгляд судді Плотницькій Н.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2022 справу № 910/9924/19 прийнято до свого провадження, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.11.2022.

07.11.2022 до Господарського суду міста Києва від представника відповідачів надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Підготовче засідання призначене на 07.11.2022 не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Н.Плотницької на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2022, в порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України, сторін повідомлено про призначення підготовчого засідання на 05.12.2022.

21.11.2022 до Господарського суду міста Києва від представника відповідача-1 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

01.12.2022 до Господарського суду міста Києва від представника відповідачів надійшли пояснення відповідачів щодо предмету спору.

06.12.2022 та 12.12.2022 до Господарського суду міста Києва від Національну комісія з цінних паперів та фондового ринку надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Підготовче засідання призначене на 05.12.2022 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2022, в порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України, сторін повідомлено про призначення підготовчого засідання на 16.01.2023.

13.01.2023 до Господарського суду міста Києва від представника відповідачів надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2023, в порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України, сторін повідомлено про оголошення перерви в підготовчому засіданні на 30.01.2023.

17.01.2023 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

27.01.2023 до Господарського суду міста Києва від представника відповідачів надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2023 виправлено допущені у вступній частині ухвалах Господарського суду від 06.10.2022, від 08.11.2022, від 05.12.2022 та від 16.01.2023 по справі № 910/9924/19 описки.

30.01.2023 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про забезпечення розгляду поданих позивачем клопотань.

В підготовчому засіданні 30.01.2023 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до надходження до суду відповідей Міграційної служби України на запити суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 суд постанов здійснити запит до Державної міграційної служби України щодо місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 .

15.02.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Державної міграційної служби надійшла відповідь на виконання вимог ухвали суду від 30.01.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2023, в порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України, сторін повідомлено про призначення підготовчого засідання на 13.04.2023.

13.04.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання щодо необхідності врахування та застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та практики Європейського суду з прав людини.

13.04.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2023, в порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України, сторін повідомлено про оголошення перерви в підготовчому засіданні на 27.04.2023.

18.04.2023 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2023 зобов`язано Деснянське управління Головного управління Національної поліції України в місті Києві та Державну податкову службу України надати суду відповідні документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2023, в порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України, сторін повідомлено про оголошення перерви в підготовчому засіданні на 15.05.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2023 зобов`язано відповідачів та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів надати суду оригінали всіх документів, що стосуються придбання та відчуження акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".

11.05.2023 до Господарського суду міста Києва від Державної податкової служби України надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

15.05.2023 до Господарського суду міста Києва від представника відповідачів надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи оригіналів документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2023, в порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України, сторін повідомлено про оголошення перерви в підготовчому засіданні на 29.05.2023.

16.05.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" надійшли письмові пояснення.

16.05.2023 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

29.05.2023 до Господарського суду міста Києва від представника відповідачів надійшла заява про застосування строків позовної давності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2023, в порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України, сторін повідомлено про оголошення перерви в підготовчому засіданні на 12.06.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 зобов`язано Деснянське управління Головного управління Національної поліції України в місті Києві надати суду відповідні документи.

12.06.2023 до Господарського суду міста Києва від Деснянського управління Головного управління Національної поліції України надійшло повідомлення на виконання вимог ухвали суду.

12.06.2023 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивачем викладено позовні вимоги в наступній редакції:

- витребувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) прості іменні бездокументарні акції, емітовані ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", у кількості 131556, що становить 8,0007% від загальної кількості акцій, шляхом їх списання з депозитарного рахунку ОСОБА_1 , код рахунку НОМЕР_2 - НОМЕР_3 , відкритого у ТОВ "Рівайвел Кепітал" (Код ЄДРПОУ 33847438) і зарахування на депозитарний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" код рахунку № НОМЕР_4 - НОМЕР_5 , відкритого у АТ "ЛТП Банк" (код МДО 300137);

- витребувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_6 ) прості іменні бездокументарні акції, емітовані ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", у кількості 131556, що становить 8,0007% від загальної кількості акцій, шляхом їх списання з депозитарного рахунку ОСОБА_2 , код рахунку НОМЕР_2 - НОМЕР_7 , відкритого у ТОВ "Рівайвел Кепітал" (Код ЄДРПОУ 33847438) і зарахування на депозитарний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" код рахунку № НОМЕР_4 - НОМЕР_5 , відкритого у АТ "ЛТП Банк" (код МДО 300137);

- витребувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт- Альтернатива" з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_8 ) прості іменні бездокументарні акції, емітовані ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", у кількості 131556, що становить 8, 0007% від загальної кількості акцій, шляхом їх списання з депозитарного рахунку ОСОБА_3 , код рахунку НОМЕР_2 - НОМЕР_9 , відкритого у ТОВ "Рівайвел Кепітал" (Код ЄДРПОУ 33847438) і зарахування на депозитарний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" код рахунку № НОМЕР_4 - НОМЕР_5 , відкритого у АТ "ЛТП Банк" (код МДО 300137);

- витребувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт- Альтернатива" з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_10 ) прості іменні бездокументарні акції, емітовані ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", у кількості 131556, що становить 8, 0007% від загальної кількості акцій, шляхом їх списання з депозитарного рахунку ОСОБА_4 , код рахунку НОМЕР_2 - НОМЕР_11 , відкритого у ТОВ "Рівайвел Кепітал" (Код ЄДРПОУ 33847438) і зарахування на депозитарний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" код рахунку № НОМЕР_4 - НОМЕР_5 , відкритого у АТ "ЛТП Банк" (код МДО 300137);

- витребувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт- Альтернатива" з чужого незаконного володіння ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_12 ) прості іменні бездокументарні акції, емітовані ПАТ "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", у кількості 131556, що становить 8,0007% від загальної кількості акцій, шляхом їх списання з депозитарного рахунку ОСОБА_5 , код рахунку НОМЕР_2 - НОМЕР_13 , відкритого у ТОВ "Рівайвел Кепітал" (Код ЄДРПОУ 33847438) і зарахування на депозитарний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" код рахунку № НОМЕР_14 , відкритого у АТ "ЛТП Банк" (код МДО 300137).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023, в порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України, сторін повідомлено про оголошення перерви в підготовчому засіданні на 24.07.2023.

21.07.2023 до Господарського суду міста Києва від представника відповідачів надійшли заперечення щодо прийняття до розгляду заяви позивача про уточнення позовних вимог.

12.07.2023 до Господарського суду міста Києва від Деснянського управління Головного управління Національної поліції України надійшло повідомлення на виконання вимог ухвали суду.

В підготовчому засіданні 24.07.2023 судом, протокольною ухвалою, прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог, з урахуванням якої здійснюється розгляд спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.09.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2023, в порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України, сторін повідомлено про оголошення перерви в судовому засіданні на 19.10.2023.

19.10.2023 до Господарського суду міста Києва від представника відповідачів надійшло клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів.

В судовому засіданні 19.10.2023, суд протокольною ухвалою постанови оголосити перерву до 16.11.2023.

В судове засідання 16.11.2023 представники третіх осіб не з`явилися, про поважні припини неявки суд не повідомили.

В судове засідання 16.11.2023 з`явилися представники позивача та відповідачів та надали пояснення по суті спору.

Представники позивача в повному обсязі підтримали заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та просять суд їх задовольнити.

Представник відповідачів заперечує проти заявлених позовних вимог та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Суд зазначає, що всі клопотання заявлені позивачем були розглянуті судом чи зняв з розгляду за вимогою позивача.

В межах даного провадження суд не наділений повноваженнями давати оцінку діям або бездіяльності правоохоронних органів при здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 42014110040000056 від 01.08.2014, а тому у суду відсутня можливість захистити права позивача на розумні строки розгляду кримінального провадження.

У судовому засіданні 16.11.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін та розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягів від 26.03.2019 з інформаційної бази даних про ринок цінних паперів Державної установи "Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України" (http://smida.gov.ua):

- станом на 4 квартал 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" було власником 657780 іменних простих бездокументарних акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", що становить 40,0035% від загальної кількості акцій;

- станом на 1 квартал 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" відсутнє серед власників крупних пакетів акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", власником 657780 іменних простих бездокументарних акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", що становить 40,0035% від загальної кількості акцій вказано іншу юридичну особу (інвестиційна компанія, 35109758).

У позовній заяві позивач зазначає, що жодним уповноваженим органом чи посадовою особою Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" протягом 1 кварталу 2012 року не приймалось рішення про відчуження акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", тобто, зазначений пакет акцій вибув з володіння позивача проти його волі, незаконно та без належної на те правової підстави.

В якості доказу неможливості відчуження акцій протягом відповідного періоду єдиною уповноваженою особою директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" Цибулею Юрієм Львовичем позивачем надано суду довідку № 23170 від 04.11.2013, згідно з якою ОСОБА_11 з 25.11.2010 по 04.11.2013 утримувався в Київському СІЗО.

20.06.2012 було укладено договори купівлі - продажу цінних паперів:

- № БВ194/12 між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";

- № БВ189/12 між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";

- № БВ184/12 між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";

- № БВ195/12 між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";

- № БВ190/12 між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";

- № БВ185/12 між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";

- № БВ193/12 між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";

- № БВ188/12 між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";

- № БВ183/12 між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";

- № БВ197/12 між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";

- № БВ192/12 між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";

- № БВ187/12 між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";

- № БВ196/12 між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";

- № БВ191/12 між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";

- № БВ186/12 між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".

Відповідно до облікового реєстру власників цінних паперів № 175 від 24.04.2014, виданого депозитарною установою (Товариством з обмеженою відповідальністю "Град-цінні папери") (див. ст.ст. 43-49 том 1 справи), станом на 24.04.2014 кожен з відповідачів був власником пакетів акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" в розмірі 131556 акцій, що становить 8,0007% від загальної кількості.

У грудні 2015 року відбулась повна зміна власників Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива", в результаті чого єдиним учасником товариства стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-Інвестиційна компанія "Проспект".

Відповідно до Протоколу Загальних зборів Учасників директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" з 11.03.2016 призначено Барильського А.Б. Останнім було встановлено, що за даними ресурсу www.smida.qov.ua, станом на 1 квартал 2012 року, власником 40,0035% простих іменних акцій (тобто того ж пакету акцій), емітованих Приватним акціонерним товариством "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" у бездокументарній формі стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Русько-Азіатська інвестиційна компанія" (код ЄДРПОУ - 35109758).

Як зазначає позивач у позовній заяві, більш детальну інформацію він отримав в результаті залучення його у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, до справи за позовною заявою про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою в рамках справи № Б8/180-10 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".

Посилаючись на вказані вище обставини, позивач зазначає, що протягом 1 кварталу 2012 року було здійснено відчуження належних йому 40,0035% акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".

У зв`язку з вищевикладеними обставинами Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" звернулось до суду з вимогами про витребування простих іменних бездокументарних акцій, емітованих Приватним акціонерним товариством "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", на свою користь з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 у кількості 131556, що становить 8,0007% від загальної кількості акцій, ОСОБА_2 у кількості 131556, що становить 8,0007% від загальної кількості, ОСОБА_3 у кількості 131556, що становить 8,0007% від загальної кількості, ОСОБА_4 у кількості 131556, що становить 8,0007% від загальної кількості та ОСОБА_5 у кількості 131556, що становить 8,0007% від загальної кількості.

Звертаючись з позовними вимогами позивач послався на статті 387, 388 Цивільного кодексу України та зазначив, що вказані акції вибули з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" проти його волі, незаконно та без належної на те правової підстави.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, тобто, дії осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 316 Цивільного кодексу України встановлює, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.

Суд виходить з того, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (статті 316, 317 Цивільного кодексу України). При цьому майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (стаття 190 Цивільного кодексу України).

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 Цивільного кодексу України).

За змістом положень статей 92, 237 Цивільного кодексу України, цивільна дієздатність (правочиноздатність) юридичної особи здійснюється від її імені на підставі відповідного повноваження або органом юридичної особи, або учасником юридичної особи, або за допомогою інституту представництва.

У силу статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила: 1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном; 2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями; 3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право: втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними; якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання.

Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (див. рішення ЄСПЛ у справах "Рисовський проти України" від 20.10.2011, "Кривенький проти України" від 16.02.2017).

Порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

У статті 41 Конституції України також закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (частина 2 статті 321 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України кожна особа має право на захист свого права (охоронюваного законом інтересу), у тому числі в судовому порядку, в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тому задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Згідно із статтею 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Цивільним кодексом України передбачені засади захисту права власності.

Зокрема, відповідно до закріпленого у статті 387 Цивільного кодексу України правила, власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Такі ж саме права має законний володілець майна.

За змістом частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до положень частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 Цивільного кодексу України.

Таким чином, предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Можливість витребування майна, придбаного за відплатним договором, з чужого незаконного володіння, закон ставить у залежність насамперед від того, є володілець майна добросовісним чи недобросовісним його набувачем.

Відповідно до частини 3 статті 388 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно в усіх випадках від особи, яка заволоділа ним незаконно, без відповідної правової підстави (стаття 387 Цивільного кодексу України) та від особи, яка набула його безвідплатно в особи, яка не мала право його відчужувати.

Якщо майно відчужено за відплатним договором, то відповідно до пункту 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України власник має право витребувати це майно від добросовісного набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею (було загублене, викрадене, вибуло з їхнього володіння іншим шляхом).

Виходячи з аналізу статей 387, 388 Цивільного кодексу України, власник майна має право звернутися до суду з вимогою про захист права власності шляхом витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Предмет доказування у справах за таким позовом становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-то факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. Власник вправі витребувати своє майно від особи, в якої воно фактично знаходиться у незаконному володінні.

Тобто, в першу чергу, на підтвердження наявності в позивача суб`єктивного матеріального права на витребування майна з чужого незаконного володіння, він повинен надати суду відповідні належні докази, що підтверджують його право на зазначене майно.

Отже, в ході розгляду віндикаційного позову позивач має підтвердити право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном. На підтвердження наявності у позивача суб`єктивного права на витребуване майно позивач повинен надати суду відповідні докази.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права.

Отже, для вірного застосування статті 387 та пункту 3 частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України необхідно встановити: хто саме є власником чи володільцем спірного майна на момент звернення з позовом до суду; хто саме був власником майна, на момент такого вибуття вказаного майна поза волею наведеної особи; яким саме шляхом вибуло спірне майно з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, і що це вибуття вказаним шляхом сталося саме не з волі зазначених осіб.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною першою статті 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи, виписок №№ 54, 130, 177 та 279 з реєстру власників іменних цінних паперів про операції на особовому рахунку, видана реєстратором Товариством з обмеженою відповідальністю "Реєстраційно-консалтингова фірма "Акціонер" в період з 30.08.2004 по 30.01.2007 на особовий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" було зараховано 147072 штуки простих іменних акцій, емітованих Приватним акціонерним товариством "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" з особових рахунків контрагентів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вултекс", ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Виписка про стан рахунку у цінних паперах № 100031 підтверджує, що станом на 07.12.2010 на рахунку в цінних паперах Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива", відкритому у зберігача Товариства з обмеженою відповідальністю "Град-Цінні папери" обліковувались знерухомлені прості іменні акції, емітовані Приватним акціонерним товариством "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" у кількості 657780 штук.

У відповідності до листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Град-Цінні папери" від 13.05.2014 № 213, який було надано директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" на запит № 03-05 від 08.05.2014 та на запит № 04-05 від 08.05.2014, відповідно до відомостей системи обліку Депозитарної установи Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" рахунок № 100031 не відкривався. Разом з тим, згідно з довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Град-Цінні папери" від 24.06.2014 № 288 та листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Град-Цінні папери" від 27.06.2014 № 298, рахунок Товариству з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" було відкрито на підставі договору № Е-5-2010 від 27.08.2010 про відкриття рахунків у цінних паперах власникам акцій емітента Приватним акціонерним товариством "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".

З наданої позивачем інформації стосовно відомостей про зміну складу посадових осіб емітента станом на 26.06.2012 з сайту smida.gov.ua суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" до 26.06.2012 було членом Наглядової Ради Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", повноваження здійснювались з 2010 року через повноважного представника за дорученням. Ця інформація внесена відповідно до рішення позачергових Загальних Зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", оформленого протоколом від 26.06.2012 № 01/2012, і свідчить про те, що позивач через представника за дорученням у період з 2010 року до червня 2012 року був членом Наглядової ради емітента.

Також судом встановлено, що Державна установа "Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України" на адвокатський запит представника позивача від 21.01.2021 за № 644 повідомила, що за даними інформаційної бази даних про ринок цінних паперів (ресурсу http://smida.gov.ua) наявний перелік власників значних пакетів (5 відсотків і більше) акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" , а також "архів інформації 5 та більше %", починаючи з ІІІ кварталу 2010 року - зазначена інформація є публічною та знаходиться у відкритому доступі. Зазначена інформація відображається за даними Центрального депозитарію, який надає відповідну звітність до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та автоматично потрапляє на сайт інформаційної бази даних про ринок цінних паперів із відповідних інформаційних джерел Комісії.

Відповідно до письмових пояснень Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України", після анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю "Град-Цінні папери" на провадженні депозитарної діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю "Град-Цінні папери" не здійснило передачу Центральному депозитарію документів, баз даних, архівів баз даних тощо, тому Центральний депозитарій не набув статусу уповноваженого на зберігання документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Град-Цінні папери".

Разом з тим, відповідно до облікового реєстру власників цінних паперів № 175 від 24.04.2014, виданого депозитарною установою (Товариство з обмеженою відповідальністю "Град-цінні папери") (див. ст.ст. 43-49 том 1 справи), станом на 24.04.2014 кожен з відповідачів був власником пакетів акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" в розмірі 131556 акцій, що становить 8,0007% для кожного від загальної кількості.

Крім того, право власності відповідачів на вказані пакети акцій підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями укладених 20.06.2012 договорів купівлі - продажу цінних паперів, оригінали яких були досліджені судом:

Проте, суд вважає подані докази та наведені твердження недостатніми для встановлення факту (обставин) вибуття акцій з володіння позивача не з його волі, оскільки відсутність відповідних документів саме у позивача не свідчить про відсутність таких документів взагалі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 01.11.2010 і 04.11.2013, судом встановлено, що директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" станом на 01.11.2010 та 04.11.2013 був ОСОБА_11 .

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки № 23170 від 04.11.2013, виданої Київським СІЗО, в період з 25.11.2010 по 04.11.2013 ОСОБА_11 перебував у Київському СІЗО.

Водночас, дана довідка Київського СІЗО не підтверджує нездійснення та неспроможність здійснення юридичною особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" господарської діяльності у вказаний період, неможливість укладення будь-яких правочинів, подання обов`язкової звітності, тощо. Зокрема, суду не надано належних доказів (фінансової чи податкової звітності, банківської інформації, висновків аудиту тощо) того, що позивачем не здійснювалась господарська діяльність у період з 25.11.2010 по 04.11.2013, не укладались правочини і не отримувались кошти за укладеними правочинами.

Також в матеріалах справи наявна копія листа Арбітражного керуючого Жмайла Олексія Вікторовича за вих. № 01-09/118 від 15.01.2019 з додатками, в якому останній на адвокатський запит адвоката Бежевця О.О. повідомив, що за інформацією Державної установи "Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України", станом на 4 квартал 2011 року власником 40,0035 % акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" було Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива". Проте, станом на 1 квартал 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" вже не значиться власником значного пакету акцій (10% і більше), натомість, власником 40,0035 % акцій вказано Товариство з обмеженою відповідальністю "Русько-Азіатська Інвестиційна Компанія".

Проте, наданий позивачем лист за вих. № 01-09/118 від 15.01.2019 не може підтверджувати обставину вибуття акцій з власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" поза його волею.

Отже, суд зазначає, що вказана інформація не є доказом того, що володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Русько-Азіатська інвестиційна компанія" акціями Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" на вказану дату є неправомірним.

Скасовуючи попередні рішення першої та апеляційної інстанції у даній справі колегія Верховного суду звернула увагу на те, що суди попередніх інстанцій при вирішенні спору у цій справі належним чином не дослідили наступні обставини:

1) не з`ясували, на підставі чого була сформована інформація, що міститься на сайті Агентства (http://smida.gov.ua) щодо власників крупних пакетів акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" станом на 4-й квартал 2011 року, надана позивачем до матеріалів справи, чи є така інформація достовірною, чи приймалося Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішення про застосування заходу впливу за розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних цієї інформації як недостовірної в порядку стаття 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні";

2) щодо наявності у позивача права власності на спірні акції станом на момент їх вибуття з його власності (перший квартал 2012 року);

3) не з`ясували чи є відповідачі власниками саме спірних акцій, тобто акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", що належали позивачу, а також не дослідили належним чином умови договорів купівлі-продажу акцій, на підставі яких відповідачі набули право власності на акції щодо їх оплатності, обставини виконання цих договорів в частині виконання відповідачами зобов`язань з оплати придбаних за цими договорами акцій;

4) при встановленні обставин щодо права власності відповідачів на акції Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" послалися на довідку депозитарної установи Товариства з обмеженою відповідальністю "Град-цінні папери" № 175 від 24 квітня 2014 року, яка в матеріалах справи відсутня.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до пункту 15 частини другої статті 7 та пункту 8 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань у випадках і межах, встановлених законом: встановлює вимоги, порядок та стандарти щодо обов`язкового розкриття інформації емітентами та особами, які провадять професійну діяльність на ринках капіталу та організованих товарних ринках, забезпечує функціонування загальнодоступної інформаційної бази даних про ринки капіталу та організовані товарні ринки відповідно до законодавства.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у випадках і межах, встановлених законом: здійснює контроль за достовірністю і розкриттям інформації, що здійснюється емітентами, суб`єктами системи накопичувального пенсійного забезпечення (крім вкладників та учасників) та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринках капіталу та організованих товарних ринках, і саморегулівними організаціями, та її відповідністю встановленим вимогам.

На виконання зазначених вимог закону Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку рішенням № 733 від 03 червня 2014 року затвердила положення про формування інформаційної бази даних про ринок цінних паперів (далі - Положення), відповідно до пункту 3 якого інформаційна база даних про ринок цінних паперів створюється та утримується Державною установою "Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України" (далі - Агентство) на базі сайта Агентства (http://smida.gov.ua) шляхом об`єднання інформації в єдиному центрі.

За змістом підпункту 1 пункту 6 зазначеного Положення до інформаційної бази даних про ринок цінних паперів включається, зокрема інформація про емітентів цінних паперів, що містить у тому числі інформацію щодо переліку власників значних пакетів (10 відсотків і більше) акцій.

Джерелами формування інформаційної бази даних про ринок цінних паперів є: 1) офіційний веб-сайт Комісії (http://nssmc.gov.ua); 2) веб-сайт загальнодоступної інформаційної бази даних Комісії про ринок цінних паперів (http://stockmarket.gov.ua); 3) власні веб-сайти учасників фондового ринку; 4) Комісія.

Формування та наповнення інформаційної бази даних про ринок цінних паперів здійснюються Агентством шляхом перенесення інформації із джерел, визначених у підпунктах 1-3 цього пункту, та отримання інформації із джерела, визначеного у підпункті 4 цього пункту (пункт 6 Положення).

Як вбачається з інформації розміщеної на офіційному інтернет сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку www.nssmc.gov.ua, на підставі рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15.10.2013 № 2408 "Щодо анулювання ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме: депозитарної діяльності депозитарію цінних паперів, депозитарної діяльності зберігача цінних паперів, діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів та розрахунково-клірингової діяльності" анульованa ліцензія на провадження професійної діяльності на фондовому ринку Товариства з обмеженою відповідальністю "Град-Цінні Папери".

Відповідно до пояснень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Товариство з обмеженою відповідальністю "Град-Цінні папери" не здійснило передачу Центральному депозитарію документів, баз даних, архівів баз даних тощо, тому Центральний депозитарій не набув статусу уповноваженого на зберігання документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Град-Цінні папери".

З пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю "Град-Цінні папери" вбачається, що документи щодо відчуження 40,0035% простих іменних акцій, емітованих Приватним акціонерним товарситвом "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", Товариство з обмеженою відповідальністю "Град-Цінні папери" надало для досудового розслідування кримінального провадження №4201300010000190, відкритого за ознаками злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України відносно голови наглядової ради Приватним акціонерним товарситвом "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" та директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Град-Цінні папери", що здійснюється Голосіївським управлінням поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві.

Про вказані обставини також зазначено в ухвалі Господарського суду Київської області від 13.02.2017 у справі № 911/1827/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Русько-Азіатська інвестиційна компанія" про визнання недійсним договору відчуження акцій, провадження за якої зупинено до закінчення кримінального провадження № 42014110040000056 від 01.08.2014 та копії матеріалів справи № 911/1827/16 надіслано до Ірпінського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області, де здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42014110040000056 від 01.08.2014, яке було сформовано внаслідок об`єднання кримінального провадження № 42014110040000056 від 01.08.2014 та кримінального провадження № 12014110040001507 від 02.09.2014 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 190, частини 1 статті 358 Кримінального кодексу України, а саме за фактом незаконного заволодіння належними Товариству з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива" акціями Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" загальною номінальною вартістю 2302230,00 гривень (40,0035 % загальної кількості акцій), чим було завдано значної майнової шкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Базальт-Альтернатива".

Таким чином, у суду відсутня можливість при вирішення даного спору встановити факт законності/незаконності відчуження спірних акцій та наявності у позивача права власності на них станом на момент їх вибуття з його власності (перший квартал 2012 року), оскільки даний факт підлягає встановленню в кримінальному провадженні та не є юрисдикцією господарського суду, оскільки лише за допомогою слідчих дій можливо встановити обставини, пов`язані із укладенням правочинів щодо відчуження спірних акцій, встановити сам факт того, що такі правочини відбулися, ким вони були вчинені та чи в межах своїх повноважень діяли відповідні особи, що їх уклали, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановлення обставин формування інформація, що міститься на сайті Агентства (http://smida.gov.ua) щодо власників крупних пакетів акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" станом на 1-й квартал 2012 року.

Однак, суд вважає доведене і не спростоване відповідачами право власності позивача на спірні акції, станом на 4-й квартал 2011 року, в заявленому розмірі.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зауважує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, оцінюючи вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи стандарт вірогідності доказів та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає надані позивачем докази на підтвердження того, що відповідачі є власниками саме спірних акцій, тобто акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", що належали позивачу (40,0035% / 5 = 8,0007%) більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачами на спростування таких обставин.

Зважаючи на неможливість встановлення обставин щодо наявності у позивача права власності на спірні акції станом на момент їх вибуття з його власності (перший квартал 2012 року), суд не може встановити чи належні правові підстави для володіння відповідачами спірними акціями.

Крім того, позивач посилається на добросовісний характер набуття відповідачами належного позивачу майна. Стосовно цього суд зазначає, що власник може витребувати майно від добросовісного набувача лише у випадку, коли воно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, поза їх волею, та коли такий набувач набув майно за безвідплатним договором, тому, крім іншого, доведенню підлягає відплатнiсть укладених 20.06.2012 договорів купівлі - продажу цінних паперів:

- № БВ194/12 між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";

- № БВ189/12 між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";

- № БВ184/12 між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";

- № БВ195/12 між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";

- № БВ190/12 між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";

- № БВ185/12 між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";

- № БВ193/12 між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";

- № БВ188/12 між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";

- № БВ183/12 між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";

- № БВ197/12 між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";

- № БВ192/12 між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";

- № БВ187/12 між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";

- № БВ196/12 між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";

- № БВ191/12 між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція";

- № БВ186/12 між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , предметом якого є купівлі-продаж 33852 акцій Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція".

Однак під час дослідження обстави щодо відплатності вказаних договорів купівлі-продажу, суд встановив, що поза розумним сумнівом відплатний характер мають лише договори з ОСОБА_3 . Суд, з урахуванням отриманої інформації про доходи відповідачів за період з 1998 року по 20 червня 2012 року, критично ставиться до пояснень відповідачів у судовому засіданні під час дослідження доказів щодо наявності у них на дату укладання відповідних договорів коштів для оплати вартості акцій, оскільки останні не підтвердженні належними та допустимими доказами.

Щодо тверджень колегії Верховного суду про відсутності в матеріалах справи довідки депозитарної установи Товариства з обмеженою відповідальністю "Град-цінні папери" № 175 від 24 квітня 2014 року суд зазначає, що позивачем, як додаток до позовної заяви, в підтвердження права власності відповідачів на акції Приватного акціонерного товариства "Білицький завод "Теплозвукоізоляція", було долучено обліковий реєстр власників цінних паперів № 175 від 24.04.2014, виданий депозитарною установою (Товариство з обмеженою відповідальністю "Град-цінні папери") (див. ст.ст. 43-49 том 1 справи), якому суди першої та апеляційної інстанції при попередніх розглядах даної справи помилково дали назву "довідка депозитарної установи Товариства з обмеженою відповідальністю "Град-цінні папери" № 175 від 24 квітня 2014 року".

З огляду на вищевикладені обставини, та з врахуванням змісту позовної заяви суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено, та у зв`язку з неможливістю встановлення судом в рамках даного процесу за правилами господарського судочинства обставин вибуття майна (акцій) з його власності поза його волею та обставин відсутності у відповідачів правових підстав для володіння майном, вимоги позивача про витребування на користь останнього з володіння відповідачів простих іменних бездокументальних акцій, емітованих Приватним акціонерним товариством "Білицький завод "Теплозвукоізоляція" у загальній кількості 657 780 штук, що становить 40, 0035%, задоволенню не підлягають.

Суд зазначає, що обставини вибуття майна (акцій) з власності позивача поза його волею та обставини відсутності у відповідачів правових підстав для володіння майном (акцій) моють бути встановлені в межах кримінального провадження № 42014110040000056 від 01.08.2014, яке було сформовано внаслідок об`єднання кримінального провадження № 42014110040000056 від 01.08.2014 та кримінального провадження № 12014110040001507 від 02.09.2014 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 190, частини 1 статті 358 Кримінального кодексу України.

Разом з тим, щодо заяви відповідачів про застосування строків позовної давності, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 258 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як встановлено частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Таким чином, положення закону про правові наслідки спливу позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб`єктивного цивільного права і факт його порушення або оспорювання.

З урахуванням наведеного, оскільки достатніх доказів порушення відповідачами прав та охоронюваних законом інтересів позивача, про захист яких він просить суд у позові, судом не встановлено, і суд відмовляє позивачу у позові по суті в зв`язку з недоведеністю позовних вимог, питання порушення строку позовної давності (за даних обставин) не впливає на суть винесеного рішення і відповідно, строк позовної давності, як спосіб захисту саме порушеного права, при вирішенні даного спору застосуванню не підлягає.

На підставі викладеного, враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено: 11.12.2023

Суддя Н.Плотницька