Дата документу 06.12.2023 Справа № 322/40/23
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 322/40/23 Пр. № 22-ц/807/1954/23 Головуючий у 1-й інстанції: Губанов Р.О. Повний текст ухвали складено: 06.09.2023 року Суддя-доповідач: Гончар М.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Маловічко С.В., Подліянової Г.С.
за участі секретаря Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимівідеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалуНовомиколаївського районногосуду Запорізькоїобласті від01вересня 2023року про призначенняекспертизи і зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до 1) ОСОБА_3 , 2) ОСОБА_1 , 3) неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інтереси якого у цій справі представляє опікун ОСОБА_1 , треті особи: Вільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), виконавчий комітет Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області, який виконує функції органу опіки та піклування, про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини
ВСТАНОВИВ:
16 січня 2023 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов (т.с. 1 а.с. 1-2), в якому позивач ОСОБА_2 просив суд: - виключити з актового запису про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , №39 від 24 жовтня 2006 року, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Новомиколаївського районного управління юстиції в Запорізькій області відомості про батька дитини - ОСОБА_2 ; - зобов`язати Новомиколаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегінального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) внести зміни в актовий запис у книзі записів актів громадського стану про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування свого позову позивач ОСОБА_2 посилався на те, що 31 грудня 1999 року він уклав шлюб зі ОСОБА_3 . Під час шлюбу у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В момент здійснення реєстрації дитини позивач був впевнений, що він є її біологічним батьком. Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 08 жовтня 2012року (т.с. 1 а.с. 10) шлюб між ним та ОСОБА_3 було розірвано. Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 06 лютого 2009 року (т.с. 1 а.с. 7) ОСОБА_3 була позбавлена батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно із вищезазначеним рішенням опікуном над малолітнім ОСОБА_4 було призначено ОСОБА_1 .
Позивач ОСОБА_2 вважає, що актовий запис про народження дитини ОСОБА_4 , в якому записаний батьком позивач ОСОБА_2 , не відповідає дійсності. Крім того, в момент реєстрації дитини позивач не знав та не міг знати, що не є її біологічним батьком. Рішенням Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 17 березня 2009 року (т.с. 1 а.с. 9) ОСОБА_2 був позбавлений батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Цим же рішенням зі ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на утримання малолітньої дитини.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Губанова Р.В. (т.с. 1 а.с. 17).
Ухвалою суду першої інстанції (т.с. 1 а.с. 21) провадження у цій справі відкрито в порядку загального позовного провадження.
20 лютого 2023 року представником позивача ОСОБА_5 була подана уточнена позовна заява (т.с. 1 а.с. 37-38). Зі змісту уточненої позовної заяви випливало, що факт наявності відомостей про батька дитини у актовому записі про народження дитини, хоча не впливає на права ОСОБА_2 як батька, однак впливає на його обов`язки щодо утримання ОСОБА_4 до досягнення останнім повноліття. Враховуючи вказані обставини представником позивача ОСОБА_5 в якості відповідачів у справі, окрім ранішевказаних додатковозазначено такожнеповнолітнього ОСОБА_4 в особійого законногопредставника ОСОБА_1 ,в якості третіх осіб зазначені Новомиколаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегінального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (зміна назви раніше вказаного відділу ДРАЦС) і виконавчий комітет Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області, що виконує функції органу опіки та піклування. Зміст першого пункту прохальної частині уточненої позовної заяви залишений тим самим, який був в первинній позовній заяві, а у другому пункті представник позивача просив зобов`язати Новомиколаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південно міжрегінального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) внести зміни в актовий запис у книзі записів актів громадського стану про народження ОСОБА_4 .
Ухвалою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 31 травня 2023 року (т.с. 1 а.с. 141) замінено в якості третьої особи 1 у цій справі Новомиколаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на Вільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Ухвалою вищезазначеного суду першої інстанції від 31 травня 2023 року (т.с. 1 а.с. 143-144) клопотання представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_5 про призначення по справі судової молекулярно-генетичної експертизи (т.с. 1 а.с. 81-82) задоволено. Призначено по справі судову молекулярно-генетичної експертизи для встановлення/відсутності факту біологічного батьківства, на вирішення якої поставлено наступне питання: чи є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого народила ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .?
Постановою Запорізького апеляційного суду від 26 липня 2023 (головуючий суддя Трофимова Д.А., судді Бєлка В.Ю. та Крилова О.В. т.с. 1 а.с. 198-201) апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 в особі представника - адвоката Кара Ю.М. (з підстав передчасного вирішення клопотання позивача про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, дане клопотання необхідно було вирішувати після допиту свідків та дослідження письмових доказів т.с. 1 а.с. 150-152) залишено без задоволення, вищезазначену ухвалу суду першої інстанції від 31 травня 2023 року у цій справі залишено без змін.
23 серпня 2023 надійшло повідомлення експерта про неможливість проведення судової експертизи (а.с. 212), яке фактично мотивоване тим, що питання, які порушувались у клопотанні експерта від 22 червня 2023, вирішені не були.
Ухвалою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 29 серпня 2023 (а.с. 214) року провадження у вказаній справі відновлено.
В підготовчому засіданні вищезазначеного суду першої інстанції представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_5 заявив клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи для встановлення/відсутності факту біологічного батьківства, з переліком питань, які були зазначені у його попередньому клопотанні з урахуванням тих питань, які порушувались в клопотанні експерта, враховуючи те, що попередньо призначена експертиза не була проведена з об`єктивних причин.
Ухвалою Новомиколаївськогорайонного судуЗапорізької областівід 01вересня 2023року (т.с. 1 а.с. 223-224) клопотання позивача ОСОБА_2 в особіпредставника адвоката КотоваО.С.про призначенняекспертизи задоволено, призначено в справі судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання: - чи є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого народила ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 )? Проведення судової молекулярно-генетичної експертизи доручено експертам Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (69068, м. Запоріжжя, вул. Аваліані, 19-А). Відібрання необхіднихбіологічних зразківдля проведеннясудової молекулярно-генетичноїекспертизи дорученоЗапорізькому науково-дослідномуекспертно-криміналістичномуцентру МВСУкраїни. Надано дозвіл на повне або часткове знищення об`єктів дослідження. Оплату за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_2 . Провадження у справі зупинено на час проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Не погоджуючисьіз вищезазначеноюухвалою судупершої інстанціїу ційсправі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, відповідач ОСОБА_1 (якокремий відповідач,що дієвиключно усвоїх інтересах,без зазначення,що вонадіє такожв інтересахнеповнолітньої дитини) у своїй апеляційній скарзі (т.с. 1 а.с. 227-228) просила скасувативищезазначену ухвалу суду першої інстанції у цій справі.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (т.с. 1 а.с. 230).
Ухвалою апеляційногосуду від27жовтня 2023року (т.с. 1 а.с.237-238)в задоволенніклопотання прозвільнення відсплати судовогозбору заподання вищезазначеноїапеляційної скаргиу ційсправі відмовлено, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на вищезазначену ухвалу суду першої інстанції у цій справі залишено без руху, з наданням скаржнику строк десять днівзднявручення копіїцієїухвали для усунення недоліків, у вигляді сплати судового збору. 08 листопада 2023 року, тобто у встановлений апеляційним судом строк, відповідачем ОСОБА_1 усунуто вищезазначені недоліки апеляційної скарги: судовий збір 536,80 грн. сплачено (т.с. 1 а.с. 241-242).
Ухвалою апеляційного суду (т.с. 1 а.с. 244), апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 у цій справі відкрито 17 листопада 2023 року, дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (т.с. 1 а.с. 245).
Учасники цієї справи не скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 у цій справі.
Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
Ухвалою апеляційного суду (т.с. 2 а.с. 6) розгляд цієї справи призначено в режимі відеоконференції в порядку задоволення клопотання представника позивача (т.с. 2 а.с. 3-5).
У дане судове засідання належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи (т.с. 2 а.с. 7-10) всі учасники цієї справи не з`явились, окрім представника позивача ОСОБА_2 адвоката Котова О.С. в режимі відеоконференції (т.с. 2 а.с. 5).
Всі учасники цієї справи про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи не подавали.
Навпаки, представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Кара Ю.М. (т.с. 2 а.с. 1115) та третя особа - Вільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (т.с. 1 а.с. 256) подали апеляційному суду заяви про розгляд цієї справи апеляційним судом у даному судовому засіданні за їх відсутності та за відсутності їх представників.
За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.
Крім того, в силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив: заяви представника відповідача та третьої особи задовольнити, розглядати дану справу за відсутності всіх учасників цієї справи, що не з`явились, за присутностіпредставника позивача ОСОБА_2 адвоката Котова О.С. в режимі відеоконференції (т.с. 2 а.с. 5).
Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 у цій справі підлягає залишенню беззадоволення з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
В силу вимог ст. 258 ч. 1 ЦПК України судовими рішеннями є ухвали, постанови.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи клопотання сторони позивача про призначення судової молекулярно-генетичноїекспертизи у цій справі та зупиняючи провадження у цій справі на час проведення цієї експертизи, керувався ст.ст.13, 103, 104, 197, 252, 253, 260, 261, 263, 272, 353 ЦПК України та виходив із такого.
Зі змісту ст. 102 ЦПК України випливає, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
Враховуючи наведене, з метою повного та всебічного розгляду справи, суд першої інстанції вважав, що клопотання представника позивача слід задовольнити, оскільки призначення судової молекулярно-генетичної експертизи потрібно для з`ясування обставин, що мають значення для справи і для з`ясування яких потрібні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
З урахуванням предмету позову, змісту позовних вимог, суд першої інстанції вважав за необхідне призначити у справі судову молекулярно-генетичну експертизу на вирішення якої поставити питання, запропоноване представником позивача питання.
Відповідно до ч. 1 ст.104ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Положеннями п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Згідно з п.9 ч.1 ст.253 цього ж Кодексу в такому випадку провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.
Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними, а ухвалу суду першої інстанції такою, що постановлена з додержанням вимог закону, є правильною та законною.
Доводи апеляційноїскарги відповідача ОСОБА_1 не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію відповідача ОСОБА_1 у цій справі, яку вона вважає такою, що є єдино вірною та єдино можливою.
Апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у цій справі в межах матеріалів справи та доказів, які досліджував суд першої інстанції при вирішенні процесуального питання.
Дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась вже, коли з 01.01.2004року діяв новий Сімейний кодекс України, а не Кодекс законів про шлюб та сім`ю України.
За новим СК України належним,допустимим доказомнаявності (відсутності)родинних відносин(біологічногозв`язку)між позивачемта дитиною,як батьката дитини, є саме відповідний висновок судової молекулярно-генетичної експертизи, яку суд першої інстанції правильно призначив у цій справі в порядку задоволення клопотання сторони позивача.
Оскільки, ці обставинивходять допредмета доказуванняу ційсправі та встановлення яких потребує наявності спеціальних знань в галузі генетики, медицини тощо, яких суд першої інстанції не має.
Доводи апелянта ОСОБА_1 про те, що при реєстраціїнародження дитиниу 2006році під час перебування з 1999 року із відповідачем ОСОБА_3 позивачу ОСОБА_2 було відомо про те, що біологічним батьком дитини є не він,а іншийчоловік - ОСОБА_6 , що позивач ОСОБА_2 у цій справі у суді першої інстанції не визнає, та відповідно, що в силу вимог ст. 82 ч. 1 ЦПК України не звільняє відповідача ОСОБА_1 доказувати уцій справі у суді першої інстанції належними, допустимими доказами (відповідні письмові заяви позивача, покази відповідних свідків тощо), які судпершої інстанціїмає уподальшому оцінюватиу ційсправі зурахуванням вимогст.89ЦПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, апеляційним судом встановлено, що не має значення, в якому порядку суд першої інстанції буде досліджувати докази сторін у цій справі: спочатку проводити експертизу за клопотанням сторони позивача, а потім допитувати свідків відповідача ОСОБА_1 чи навпаки.
Оскільки, докази відповідача у цій справі (показивідповідних свідківтощо) взагалі не потрібні експерту (експертній установі) для проведення вищезазначеної молекулярно-генетичноїекспертизи, яка потребуєлише біологічнихзразків і лише окремих учасників цієї справи (слина, кров, волосся тощо позивача, як батька, неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , 2006 р.н., та матері останнього відповідача ОСОБА_3 ).
Хвороба чоловікавідповідача ОСОБА_1 та потребау постійномудогляді заостаннім зїї боку,навіть,з наявностіналежних,допустимих (письмовихмедичних доказівостаннього уцій справі, не могла бути підставою для відмови у задоволенні судом першої інстанції у задоволенні клопотання сторони позивача про призначення вищезазначеної експертизи у цій справі, і, відповідно, не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та, відповідно, підставою для скасування апеляційним судом оскаржуваної ухвали суду першої інстанції про призначення цієї експертизи у цій справі за результатами розгляду останньої.
Оскільки, ОСОБА_1 за своєюзгодою насвій власнийрозсуд обрала бути не лише дружиною свого чоловіка, а також опікуном малолітнього, а в подальшому - піклувальником неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому вже станом на час перегляду цієї справи апеляційним судом виповнилось повних 17 років, та якийв силусвого вікута стануздоров`я,навіть, вжесамостійно,без участіопікуна,може надаватинеобхідні біологічнізразки (слину,кров,волосся тощо)для проведеннясудової молекулярно-генетичноїекспертизи експертній установі - Запорізькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні).
Суд першої інстанції на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України правильно сприяв повному та всебічному з`ясуванню обставин цієї справи, у тому числі шляхом призначення вказаної експертизи в порядку задоволення клопотання сторони позивача.
ОСОБА_8 , як самостійний відповідач у цій справі, та, відповідно, учасник цієї справи і представник (піклувальник на підставі згоди органу опіки та піклування та рішення суду 2012 року іншого відповідача у цій справі неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повинна добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання нею процесуальними правами не допускається (ст. 44 ч. 1 ЦПК України).
Крім того, в силу вимог ст. 258 ч. 1 п. 1 ЦПК України оскаржувана вищезазначена ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи у цій справі є судовим рішенням.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення (ст. 261 ч. 1 ЦПК України).
В силу вимог ст. 18 ЦПК України (Обов`язковість судовихрішень) 1. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові длявсіх…громадян іпідлягають виконанню… 2. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Окрім цього, за змістом глави 9 (ст. 143- 148) ЦПК України (Заходи процесуального примусу) 1. Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. 2. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Ст. 144 ЦПК України (Види заходів процесуального примусу) 1.Заходами процесуальногопримусу є:1)попередження… 4)привід 5)штраф. 2. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.
В силу вимог ст. 148 ЦПК України (Штраф) 1. Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення відвчинення дій,покладених судомна учасникасудового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству…
Також, в силу вимог ст. 109 ЦПК України (Наслідкиухилення відучасті векспертизі) у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції у цій справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України).
В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Проте, докази, передбачені ст. 367 ч. ч. 2, 3 ЦПК України, у цій справі відсутні, і зокрема відповідачем ОСОБА_1 апеляційному суду не надано.
Суд першої інстанції в силу вимог ст. 253 ч. 1 п. 9 ЦПК України також мав правозупинити провадження у цій справі на час проведення вказаної експертизи.
Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення процесуального питання по суті.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у цій справі або ж її зміни.
Крім того, встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 , яка залучена до участі у цій справі двічі:як 1)самостійний відповідачта 2)як піклувальник,якій дієв інтересахнеповнолітньої дитини,2006р.н.,та якав апеляційнійскарзі дієлише виключнов своїхінтересах,а нев інтересахнеповнолітньої дитини, 2006 р.н., про що прямо зазначено у змісті апеляційної скарги апелянта, при подачі вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду було сплачено судовий збір 536,80 грн. (т.с. 2 а.с. 242).
Однак, в силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови відповідачу ОСОБА_1 у задоволенні її вищезазначеної апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у цій справі, остання не має права на компенсацію за рахунок позивача ОСОБА_2 будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї скарги апеляційним судом.
Керуючись ст. ст. 12, 141, 367-368, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Новомиколаївськогорайонного судуЗапорізької областівід 01вересня 2023року про призначенняекспертизи і зупиненняпровадження у цій справі залишити без змін.
Постанова судуапеляційної інстанціїнабирає законноїсили здня їїприйняття,проте,може бутиоскаржена в частині лише зупинення провадження у справі в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.
Повний текст постанови апеляційним судом складений 11.12.2023 року.
Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Маловічко С.В.Подліянова Г.С.
Суд | Запорізький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2023 |
Оприлюднено | 13.12.2023 |
Номер документу | 115540971 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про встановлення батьківства або материнства |
Цивільне
Запорізький апеляційний суд
Гончар М. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні