Ухвала

від 06.12.2023 по справі 910/15472/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

06.12.2023Справа № 910/15472/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи

за первісним позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Кінсейл" (04053, м. Київ, вул. Кониського Олександра, будинок 80А, кабінет 3, ідентифікаційний код 43886541)

до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Журжій Венчурс" (01033, місто Київ, вул. Жилянська, 48,50А, 7 поверх, офіс 13, ідентифікаційний код: 38901651)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційні партнери" (01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 6/11, ідентифікаційний код 36136431) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Смайл констракшн" (03037, м. Київ, проспект Валерія Лобановського, 56Б, 56/21, кімната 402, ідентифікаційний код 39593112)

про стягнення 1 114 224,51 доларів США,

За зустрічним позовом Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Журжій Венчурс" (01033, місто Київ, вул. Жилянська, 48,50А, 7 поверх, офіс 13, ідентифікаційний код: 38901651)

до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Кінсейл" (04053, м. Київ, вул. Кониського Олександра, будинок 80А, кабінет 3, ідентифікаційний код 43886541)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційні партнери" (01001, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 6/11, ідентифікаційний код 36136431) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Смайл констракшн" (03037, м. Київ, проспект Валерія Лобановського, 56Б, 56/21, кімната 402, ідентифікаційний код 39593112)

про визнання попереднього договору удаваним правочином та застосування наслідків вчинення нікчемного правочину

Представники учасників судового процесу:

Від позивача за первісним позовом: Кухарук В.О., Перемежко О.А.

Від відповідача за первісним позовом: Наконечний В.Л.

Від третіх осіб: не з`явилися.

Свідки: ОСОБА_3, ОСОБА_4

Журналісти: ОСОБА_5, ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Кінсейл" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Журжій Венчурс" про стягнення 1 114 224,51 доларів США, з яких: 1 037 718, 96 доларів США заборгованості та 3% річних у розмірі 76 505,55 доларів США.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 11.10.2023 залишив позов без руху, надав строк для усунення недоліків позову у встановлений спосіб.

13.10.2023 від позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін; підготовче судове засідання призначено на 13.11.2023; залучено до участі у справі треті особи, які не заявляють самостійних вимог, щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інвестиційні партнери" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Смайл констракшн".

03.11.2023 через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву.

Також 03.11.2023 через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Журжій Венчурс" надійшла зустрічна позовна заява до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Кінсейл" про визнання попереднього договору удаваним правочином та застосування наслідків вчинення нікчемного правочину.

В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Журжій Венчурс" вказує, що вважає попередній договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства № 02 від 12.11.2021 удаваним правочином так як насправді сторони уклали попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, який, враховуючи його не посвідчення нотаріально, є нікчемним правочином з моменту його вчинення, і тому є необхідним застосувати наслідки вчинення нікчемного правочину у вигляді поновлення сторін у початковому становищі.

06.11.2023 через відділ діловодства суду від третіх осіб надійшли письмові пояснення, в яких останні просили суд, розглядати справу без їх участі.

06.11.2023 від третьої особи-1 надійшло клопотання про долучення доказів направлення письмових пояснень на адресу позивача за первісним позовом.

09.11.2023 від позивача за первісним позовом надійшли докази направлення копії позовної заяви на адресу третьої особи-2. Дані документи залучено до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 прийнято зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Журжій Венчурс" до спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/15472/23, підготовче засідання за зустрічним позовом відбудеться разом з первісним позовом 13.11.23 о 11:20 год.

У підготовчому засіданні 13.11.2023 представник відповідача за первісним позовом заявив усне клопотання про виклик свідків, зокрема, просив викликати Голову Наглядової ради Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Журжій Венчурс" - ОСОБА_2 та кінцевого бенефіциарного власника Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Кінсейл" - ОСОБА_1 для допиту.

Представник позивача за первісним позовом заперечень щодо задоволення даного клопотання не навів.

Розглянувши клопотання представника відповідача за первісним позовом, заявлене у підготовчому засіданні, про виклик у судове засідання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд вирішив його задовольнити.

Треті особи участь своїх представників у засідання суду 13.11.2023 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 відкладено підготовче засідання на 06.12.2023, викликано у якості свідків громадянина України - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 для допиту по даній справі у підготовче засідання.

15.11.2023 від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив

21.11.2023 від відповідача за зустрічним позовом надійшли заперечення на відповідь на відзив

29.11.2023 від позивача за первісним позовом засобами поштового зв`язку надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

Також 04.12.2023 від позивача за первісним позовом надійшли заперечення на заперечення.

Дані документи залучено до матеріалів справи.

Крім того, 05.12.2023 від відповідача за первісним позовом надійшла заява про зміну предмета позову.

Представник позивача за первісним позовом у засіданні суду 06.12.2023 заявив усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні для надання можливості надати суду відзив на заяву про зміну предмета позову.

Суд, розглянувши заяву представника позивача за зустрічним позовом про зміну предмета позову, зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статті 14 цього Кодексу та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема, у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Як свідчать матеріали справи, Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Журжій Венчурс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Кінсейл" про визнання попереднього договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства № 02 від 12.11.2021 (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 15.11.2021), який укладений між Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЖУРЖІЙ ВЕНЧУРС" та Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "КІНСЕЙЛ", удаваним правочином, що є насправді попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна; Та застосування наслідків вчинення нікчемного правочину - попереднього договору купівлі- продажу частки в статутному капіталі товариства № 02 від 12.11.2021 (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 15.11.2021), який укладений між Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЖУРЖІЙ ВЕНЧУРС" та Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "КІНСЕЙЛ", у вигляді поновлення сторін у початковому становищі шляхом повернення кожною зі сторін іншій того, що вона отримала в натурі.

У заяві про зміну предмета позову позивач за зустрічним позовом просить суд:

1. Визнати попередній договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства № 02 від 12.11.2021(з урахуванням додаткових угод № 1 від 15.11.2021 та №2 від 25.12.2021), який укладений між Акціонерним товариством "Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЖУРЖІЙ ВЕНЧУРС" та Акціонерним товариством "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "КІНСЕЙЛ", удаваним правочином, що є насправді попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна.

2. Застосувати наслідки вчинення нікчемного правочину - попереднього договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства № 02 від 12.11.2021 (з урахуванням додаткових угод № 1 від 15.11.2021 та №2 від 25.12.2021), який укладений між Акціонерним товариством "Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЖУРЖІЙ ВЕНЧУРС" та Акціонерним товариством "Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "КІНСЕЙЛ", у вигляді поновлення сторін у початковому становищі шляхом повернення кожною зі сторін іншій того, що вона отримала в натурі.

Таким чином, зі змісту заяви про зміну предмета позову вбачається, що позивач за зустрічним позовом доповнив позовні вимоги, викладені у зустрічній позовній заяві, новою вимогою про визнання попереднього договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства № 02 від 12.11.2021(з урахуванням додаткових угод № 1 від 15.11.2021 та №2 від 25.12.2021), та застосування наслідків вчинення нікчемного правочину - попереднього договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства № 02 від 12.11.2021 (з урахуванням додаткових угод № 1 від 15.11.2021 та № 2 від 25.12.2021).

Позивач за первісним позовом, подавши до суду заяву про зміну предмета позову, визначив такі свої процесуальні дії саме як зміну предмета позову, а не збільшення позовних вимог, що відповідає принципу диспозитивності у господарському процесі, закріпленому у статті 14 Господарського процесуального кодексу України, який означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом. Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі 922/1249/17 та від 23 квітня 2019 року у справі 911/1602/18.

Отже, як вбачається, первісні основні підстави позову позивач залишив незмінними та лише доповнив їх новими обставинами, що є безпосередньо пов`язаними з основними підставами позову.

Суд доходить висновку про те, що позивач лише доповнив позов новими обставинами при збереженні первісних обставин, що не може свідчити про зміну підстав позову.

Враховуючи наведене та положення чинного процесуального законодавства, судом встановлено, що оскільки позивач за первісним позовом залишив первісні основні підстави позову незмінними та лише доповнив їх новими обставинами, що є безпосередньо пов`язаними з основними підставами позову, суд приймає заяву Акціонерного товариства "Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "ЖУРЖІЙ ВЕНЧУРС" про зміну предмета позову до розгляду.

У засіданні суду 06.12.2023 було здійснено допит свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 88 Господарського процесуального кодексу України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Якщо свідок без поважних причин не з`явився в судове засідання суд не бере до уваги його показання.

Таким чином, для того щоб визначити необхідність виклику свідка в судове засідання, останнім повинна бути подана заява з дотриманням приписів статті 88 Господарського процесуального кодексу України, а у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти суд викликає свідка для допиту.

В той же час, матеріали справи містять письмові заяви вказаних осіб, складених у відповідності з вимогами 88 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, оскільки допит свідка ОСОБА_2 у засіданні суду 06.12.2023 було здійснено частково, враховуючи необхідність з`ясування всіх обставин справи для повного, всебічного і об`єктивного розгляду справи, суд вважає за необхідне викликати у наступне підготовче засідання для продовження допиту свідка - ОСОБА_2 .

Згідно з ч. 2 ст. 182 ГПК України питання про виклик у судове засідання свідків суд вирішує у підготовчому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 66 ГПК України свідок зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 211 ГПК України допит свідка здійснюється тільки за ухвалою суду у випадках, встановлених цим Кодексом.

Треті особи участь своїх представників у засідання суду 06.12.2023 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Положеннями статті 177 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Частиною 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження, зокрема, у випадках залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача, а також в інших випадках, коли питання, визначені частиною 2 статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

За змістом пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

З огляду на конкретні обставини справи, з урахуванням її складності, комплексності правової кваліфікації відносин, з яких виник спір, без чого неможливо правильно вирішити справу по суті та застосувати норми матеріального права, визначається розумність строку розгляду цієї справи.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на відсутність у матеріалах справи належних достатніх та допустимих доказів для закриття підготовчого провадження і переходу до розгляду справи по суті, для виклику свідка у судове засідання, з метою дотримання процесуальних прав сторін, рівності сторін перед законом і судом, змагальності, дотримання принципів диспозитивності та пропорційності, закріплених положеннями статей 7, 8, 13-15 Господарського процесуального кодексу України та виконання завдань підготовчого провадження, суд дійшов висновку про необхідність відкласти підготовче засідання у справі.

Керуючись статтями 2, 89, 177, 182, 183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

1. Відкласти підготовче засідання на 22.01.24 о 10:20 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 9.

2. Викликати як свідка громадянина України - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 ) для допиту по даній справі у підготовче засідання, призначене на 22.01.2024 о 10 год. 20 хв.

3. Попередити ОСОБА_2 про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 Кримінального кодексу України за завідомо неправдиві показання.

4. Викликати для участі у підготовчому засіданні представників учасників справи, повноваження яких оформити відповідно до вимог, викладених у статті 60 Господарського процесуального кодексу України, та надати суду документи, що підтверджують повноваження представників.

5. Попередити учасників справи про наслідки неявки в судове засідання відповідно до вимог ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

6. Нагадати, що сторони відповідно статті 192 ГПК України, можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

7. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua

8. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Андреїшина