Рішення

від 13.11.2023 по справі 910/14968/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.11.2023Справа № 910/14968/22 (910/5002/23)

За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-Факторинг" (03058, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, буд. 10/10; ідентифікаційний код 37686875)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" (03039, м. Київ, пр-т. Голосіївський, буд. 17, оф. 3/1; ідентифікаційний код 32920218)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 2 розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича

про визнання недійсним договору

В межах справи № 910/14968/22

За заявою ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" (ідентифікаційний код 32920218)

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін :

Від позивача Пучка В.А. - представник

Від відповідача 1 Оплачко В.О. - представник

Від відповідача 2 Теплюк В.С. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/14968/22 за заявою ОСОБА_1 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2023.

30.03.2023 ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Дм. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-Факторинг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" про визнання недійсним договору іпотеки від 08.04.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВС-Факторинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар І.О., за реєстровим № 46.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.04.2023 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-Факторинг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" про визнання недійсним договору до розгляду в межах справи № 910/14968/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент", залучено розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича (04071, м. Київ, а/с 71) до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 2, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 15.05.2023.

09.05.2023 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив відповідача 2 на позовну заяву позивача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.05.2023 розгляд справи відкладено на 29.05.2023.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.05.2023 розгляд справи відкладено на 26.06.2023.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-Факторинг" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача 2 розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича про визнання недійсним договору в межах справи № 910/14968/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" до судового розгляду справи по суті на 02.08.2023.

У судовому засіданні 02.08.2023 було оголошено перерву до 16.08.2023.

16.08.2023 до Господарського суду м. Києва надійшли письмові пояснення відповідача 1 щодо позовних вимог позивача.

У судовому засіданні 16.08.2023 було оголошено перерву до 30.08.2023.

Судове засідання 06.09.2023 не відбудеться, у зв`язку із запланованою відпусткою судді Чеберяка П.П.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.08.2023 розгляд справи призначено на 13.09.2023.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.09.2023 відкладено розгляд справи на 02.10.2023.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.09.2023 розгляд справи призначено на 01.11.2023.

У судовому засіданні 01.11.2023 було оголошено перерву до 13.11.2023.

У судовому засіданні 13.11.2023 представник позивач надав пояснення по суті позову та підтримав його в повному обсязі.

Представник відповідача 1 щодо задоволення позову заперечив.

Представники відповідача 2 позов підтримав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВС-Факторинг" (іпотекодержатель, відповідач 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" (іпотекодавець, відповідач 2) був укладений договір іпотеки, який посвідчений Біловар І.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 46 (далі - іпотечний договір).

Іпотечний договір укладений з метою частково забезпечення виконання вимоги іпотекодержателя за кредитним договором № КЛ/14/10-34 від 26 лютого 2014 року, укладеного між ПАТ «Терра-Банк» (первісний кредитор) та ТОВ «СТЛ-ІНВЕСТ» (боржник), за умовами якого боржник зобов`язується повернути іпотекодержателю частину отриманих коштів за кредитним договором, а саме грошову суму в розмірі 100 000 000,00 грн.

Як вбачається зі змісту оспорюваного правочину відповідач є новим кредитором відповідно до зазначеного кредитного договору на підставі договору відступлення права вимоги № 29/11.19 від 29 листопада 2019 року, додаткової угоди № 1 від 23 січня 2020 року до договору відступлення права вимоги № 29/11.19 від 29 листопада 2019 року, який укладений між ТОВ «ФК «СІТІ ГОЛД» та ТОВ «ВВС-ФАКТОРИНГ». В свою чергу ТОВ «ФК «СІТІ ГОЛД» отримало право вимоги за кредитним договором на підставі договору про відступлення права вимоги № 08/08-19 від 08 серпня 2019 року, укладеного між ТОВ «ФК «СІТІ ГОЛД» та ТОВ «ФК «АРАГОН». ТОВ «ФК «АРАГОН» отримало право вимоги за кредитним договором на підставі договору № 8 про відступлення права вимоги від 29 грудня 2018 року, укладеного між ПАТ «ТЕРРА БАНК» та ТОВ «ФК «АРАГОН».

Сторони іпотечного договору домовилися, що строк повернення до тридцятого квітня дві тисячі двадцятого року.

Згідно п. 1.2. іпотечного договору у відповідності до цього договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором задовольнити свої вимоги за рахунок нерухомого майна, переданого в іпотеку на наступних умовах:

Іпотекодавець з метою належного виконання зобов`язань боржником, що випливають з Кредитного договору передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених договором наступне нерухоме майно:

мотомісце № 2, загальною площею - 5,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 131. номер запису про право власності: 13653726, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 872893480000;

мотомісце № 4, загальною площею - 5,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 131. номер запису про право власності: 13653828, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 872898980000;

мотомісце № 5, загальною площею - 5,3 кв.м.. яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 131, номер запису про право власності: 13653913, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 872903880000;

машиномісце № 84, загальною площею 13,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 131. номер запису про право власності: 13633563, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 871727680000;

машиномісце № 86, загальною площею - 13,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 131, номер запису про право власності: 13633445, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 871720480000;

машиномісце № 88, загальною площею - 13,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 131, номер запису про право власності: 13633345, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 871713080000;

машиномісце № 90, загальною площею 13,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 131, номер запису про право власності: 13633238, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 871706480000;

машиномісце № 92, загальною площею - 13,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 131, номер запису про право власності: 13633125, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 871698180000;

машиномісце № 94, загальною площею 13,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 131, номер запису про право власності: 13632825, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 871679280000;

машиномісце № 96, загальною площею 13,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 131, номер запису про право власності: 13632603, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 871666980000;

машиномісце № 98, загальною площею - 13,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 131, номер запису про право власності: 13632484, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 871658980000;

нежитлове приміщення, загальною площею - 207,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 131, приміщення 162. Номер запису про право власності: 13787307, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 880528880000;

машиномісце № 94, загальною площею - 13,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Михайла Драгомирова, будинок 2-А, гараж 94, номер запису про право власності: 29222203, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1709869780000;

нежитлове приміщення, загальною площею 303,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Михайла Драгомирова, будинок 2-А, приміщення 417, номер запису про право власності: 22686579, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1371090380000;

нежитлове приміщення, загальною площею - 65,9 кв.м., яке знаходиться за адресою; місто Київ, вулиця Михайла Драгомирова, будинок 2-А, приміщення 430, номер запису про право власності: 29512824, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1724830380000;

нежитлове приміщення, загальною площею - 59,5 кв.м.. яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Михайла Драгомирова, будинок 2-А, приміщення 434, номер запису про право власності: 29512953. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1724836980000;

нежитлове приміщення, загальною площею - 67,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Михайла Драгомирова, будинок 2-А, приміщення 436, нежитлове приміщення, загальною площею - 67,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Михайла Драгомирова, будинок 2-А, приміщення 436, номер запису про право власності: 29513051, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1724841380000;

нежитлове приміщення, загальною площею - 67,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Михайла Драгомирова, будинок 2-А, приміщення 436, номер запису про право власності: 29513051, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1724841380000;

нежитлове приміщення, загальною площею - 88,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Михайла Драгомирова, будинок 2-А, приміщення 437, номер запису про право власності: 29513158, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1724847480000;

нежитлове приміщення, загальною площею - 62,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Михайла Драгомирова, будинок 2-А, приміщення 438, номер запису про право власності: 29513246, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1724852180000;

нежитлове приміщення, загальною площею - 98,9 кв.м.. яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Михайла Драгомирова, будинок 2-А, приміщення 440, номер запису про право власності: 29513441, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1724861680000;

нежитлове приміщення, загальною площею - 72,6 кв.м.. яке знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Михайла Драгомирова, будинок 2-А, приміщення 441, номер запису про право власності: 29513572, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1724868980000;

мотомісце. загальною площею - 3,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, бульвар Дарницький, будинок 8-Б, гараж 137, номер запису про право власності: 13614296, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 870585880366;

мотомісце. загальною площею - 3,2 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, бульвар Дарницький, будинок 8-Б, гараж 138, номер запису про право власності: 13603737, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 869976180366;

мотомісце, загальною площею -3,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ: бульвар Дарницький, будинок 8-Б, гараж 139, номер запису про право власності: 13603995, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 869991180366;

мотомісце. загальною площею -3,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, бульвар Дарницький, будинок 8-Б, гараж 142, номер запису про право власності: 13601524. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 869845080366;

мотомісце, загальною площею -3,5 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, бульвар Дарницький, будинок 8-Б, гараж 147, номер запису про право власності: 13601879, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 869867380366;

мотомісце, загальною площею -3,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, бульвар Дарницький, будинок 8-Б. гараж 148, номер запису про право власності: 13557713, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 867339980366;

мотомісце. загальною площею -3,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, бульвар Дарницький, будинок 8-Б, гараж 149, номер запису про право власності: 13558880, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 867410080366;

мотомісце, загальною площею -2,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, бульвар Дарницький, будинок 8-Б, гараж 163, номер запису про право власності: 13605029, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 870052180366;

мотомісце. загальною площею -3.0 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Київ, бульвар Дарницький, будинок 8-Б, гараж 164, номер запису про право власності: 13605338, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 870071680366;

нежитлове приміщення, загальною площею 328.4 кв.м.. яке знаходиться а адресою: місто Київ, бульвар Академіка Вернадського, будинок 24. приміщення 518, номер запису про право власності: 23578763, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1419038580000;

квартиру № 9, загальною площею - 86,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, будинок 109-А. номер запису про право власності 31243655, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1814088380000;

квартиру №17, загальною площею - 86,0 кв.м., яка знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, будинок 109-А, номер запису про право власності 31243828, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1814098080000;

квартиру № 185, загальною площею 112,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, будинок 109-А, номер запису про право власності 31243959, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1814105180000;

квартиру № 234, загальною площею - 82,9 кв.м., яка знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, будинок 109-А, номер запису про право власності: 31244462, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1814115980000;

квартиру № 235, загальною площею 94.6 кв.м.. яка знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, будинок 109-А, номер запису про право власності 31244583. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1814138280000;

квартиру № 236, загальною площею 152,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, будинок 109-А, номер запису про право власності: 31244796, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1814148280000.

У пункті 1.3. іпотечного договору вказано, що право власності на предмет іпотеки зареєстровано за іпотекодержателем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно номери записів про право власності: 29513572, 23578763, 13787307, 22686579, 29512824, 29512953, 29513158, 29513246, 29513441, 13601879, 13558880, 13605029, 13605338, 13653726, 13653828, 13653913, 13633563, 13633445, 13633345. 13633238, 13633125. 13632825. 13632603, 13632484, 29222203, 29513051, 13614296, 13603737. 13603995, 13557713, 13601524, 31243828, 31243655, 31243959, 31244462, 31244583, 31244796.

За домовленістю сторін - як зазначено в п.1.5 договору - сторони оцінили предмет іпотеки в 56 452 079 гривень 00 копійок.

Пунктом 3.2. іпотечного договору визначено, що право іпотеки припиняється виконанням на користь іпотекодержателя боржником своїх зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі.

У пункті 4.1. іпотечного договору сторони погодили, що право звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення своїх вимог відповідно до цього договору виникає у іпотекодержателя у випадку порушення боржником вимог, передбачених Кредитним договором та/або п.п. 2.7, 2.8. цього договору, за умов дотримання іпотекодержателем вимог ст.35 Закону України «Про іпотеку».

Крім того, п.п. в) п. 4.2. іпотечного договору передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки за цим договором здійснюється на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, передбаченого сторонами у ст. 6 цього Договору.

При цьому розділ 6 Іпотечного договору містить виключно норми про порядок вирішення спорів та не регулює порядок задоволення вимог Іпотекодержателя за статтею 36 Закону України «Про іпотеку».

В свою чергу, п. 5.1.2. іпотечного договору передбачено право іпотекодержателя у випадках, передбачених цим договором та чинним законодавством України, звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом укладення іпотекодержателем від свого імені з будь-якою особою за ціною та на умовах, визначених на підставі статті 38 Закону України «Про іпотеку», договору купівлі-продажу предмета іпотеки.

За переконанням позивача, вказаний договір іпотеки є фраудаторним правочином, оскільки даний правочин вчинений боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, за яким боржник взяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог третьої особи при недостатності коштів для виконання вимог перед власними кредиторами. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" не тільки не отримало прибутку, а навпаки, всупереч власним фінансовим інтересам, набуло зобов`язання сплатити заборгованість за третю особу, що в результаті призвело до вибуття майна з власності боржника. Окрім того, позивач також посилається на підробленість підпису боржника на оспорюваному правочині.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.

Згідно із частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства визначено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України, статтею 42 КУзПБ.

Відповідно до положень статей 14, 74 ГПК України тягар доведення порушеного права у спорі про визнання недійсним правочину покладений на заявника цих вимог.

Отже, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і залежно від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (правова позиція Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладена в постанові від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).

Крім того, як неодноразово наголошував Верховний Суд України (постанови від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 30.11.2016 у справі № 910/31110/15), під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, а й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно сталося.

Слід звернути увагу, що банкрутство за своєю природою є особливим правовим механізмом врегулювання відносин між неплатоспроможним боржником та його кредиторами, правове регулювання якого регламентовано КУзПБ з 21.10.2019, а до вступу в дію цього Кодексу - Законом про банкрутство в редакції від 19.01.2013, що втратив чинність 21.10.2019, які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними та мають пріоритет у застосуванні при розгляді цих справ порівняно з іншими нормами законодавства.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18).

Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" (Doran v. Ireland)).

Ефективність означає як попередження стверджуваного порушення чи його продовження, так і надання відповідного відшкодування за будь-яке порушення, яке вже відбулося (рішення ЄСПЛ від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland)).

У рішенні від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України" ЄСПЛ зазначав, що засіб захисту, що вимагається, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої статті 16 ЦК України).

КУзПБ є частиною цивільного/господарського законодавства, тому до правовідносин, які регулює цей Кодекс як спеціальний нормативно-правовий акт, можуть застосовуватися також норми ЦК України, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника.

Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України. Загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 цього Кодексу.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 17.06.2020 у справі № 910/12712/19, від 20.01.2021 у справі № 910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі № 910/3356/20, від 18.03.2021 у справі № 916/325/20, від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20 тощо.

Тому в кожній справі про визнання правочину недійсним суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків.

Провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, має на меті задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника, інших осіб; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів, інших осіб.

Насамперед це зумовлено специфікою провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні спеціальних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

Безумовно, визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

Отже, кредитор (кредитори) та арбітражний керуючий є тими зацікавленими особами у справі про банкрутство, які мають право звертатися з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів, у межах справи про банкрутство і таке звернення є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість відновлення порушених прав кредиторів та боржника.

Наведений висновок сформований Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2023 визнано кредиторські вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" у розмірі 2 584 960, 00 грн.

З огляду на викладені обставини, суд вважає безпідставними доводи відповідача 1 щодо того, що оспорюваний правочин не міг завдати збитків позивачу, як кредитору боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент".

Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі № 922/719/16, від 28.09.2021 у справі №21/89б/2011(913/45/20).

Стаття 42 КУзПБ встановлює підстави, з яких правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, а також правові наслідки визнання таких правочинів недійсними.

В порядку передбаченому статтею 42 КУзПБ можуть бути визнаними за спеціальними підставами окремі правочини боржника, що не виключає можливості визнання недійсними правочинів боржника також відповідно до статей 203, 215 ЦК України, оскільки тільки в межах провадження у справі про банкрутство законодавець визначив підсудність суду справ про визнання недійсними правочинів боржника, не обмежуючи підстав, за якими заявляються вимоги про визнання недійсним правочину (пункт 8 частини першої статті 20 ГПК України).

Суд зауважує, що угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.

В свою чергу позивач має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що спрямований на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України) і послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті З ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Частиною третьою статті 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.

Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.

Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника, повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані.

Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції "фраудаторності" при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься : момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника.

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може. (п. 157 постанови ВС КГС від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16).

Використання особою належного їй суб`єктивного права не для задоволення легітимних інтересів, а з метою заподіяння шкоди кредиторам, ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами є очевидним використанням приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню ("вживанням права на зло").

Як вбачається з матеріалів справи, 08 квітня 2020 року між відповідачем 1 та відповідачем 2 був укладений договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар І.О. за реєстровим № 46.

Вказаний правочин був укладений з метою частково забезпечення виконання вимоги іпотекодержателя за кредитним договором № КЛ/14/10-34 від 26 лютого 2014 року, укладеного між ПАТ «Терра-Банк» (первісний кредитор) та ТОВ «СТЛ-ІНВЕСТ» (боржник), за умовами якого боржник зобов`язується повернути іпотекодержателю частину отриманих коштів за кредитним договором, а саме грошову суму в розмірі 100 000 000,00 грн.

За умовами оспорюваного правочину відповідач 2 передав в іпотеку відповідачу 1 нерухоме майно, вартість якого, згідно п. 1.5. даного договору становить 56 452 079,00 грн.

Таким чином, договір іпотеки укладено боржником 08.04.2020, а ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент".

Отже, спірний правочин укладено менше ніж за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, тобто в межах підозрілого періоду.

Крім того, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов, що безоплатний характер вказаного договору свідчить про те, що внаслідок його укладення збільшилась поточна неплатоспроможність боржника та в співвідношенні із загальною сумою грошових зобов`язань боржника збільшилась частка, в якій виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами стало неможливим, так як майно за рахунок якого можна було б частково виконати зобов`язання було передано в іпотеку іншій особі з метою забезпечення виконання зобов`язань третьої особи.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що нерухоме майно, яке було предметом оспорюваного правочину, на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна б/н від 26.05.2020, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського наторіального округу Біловар І.О., за реєстровим № 328 було відчужено на користь третьої особи.

При цьому, судом встановлено, що на момент укладення оспорюваного договору від 08.04.2020 у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" була наявна заборгованість перед кредиторами, що, зокрема, підтверджується ухвалою попереднього засідання Господарського суду м. Києва від 07.08.2023 у справі № 910/14968/22.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що оспорюваний договір іпотеки містить ознаки фраудаторного правочину, оскільки останній вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредиторами, за відсутності можливості погашення таких вимог.

Разом з тим, суд вважає безпідставними та недоведеними твердження позивача щодо того, що підпис зі сторони відповідача 2 на оспорюваному правочині є підробленим, про що свідчить протоколи допиту свідка від 10.08.2021 та 09.03.2023 в межах кримінального провадження № 62021000000000300, оскільки згідно ч. 6 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, враховуючи встановлення ознак фраудаторності оспорюваного правочину, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір іпотеки від 08.04.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВС-Факторинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар І.О. за реєстровим № 46.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-Факторинг" (03058, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького, буд. 10/10; ідентифікаційний код 37686875) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса місця фактичного проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбуд Девелопмент" (03039, м. Київ, пр-т. Голосіївський, буд. 17, оф. 3/1; ідентифікаційний код 32920218) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; адреса місця фактичного проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення направити сторонам та розпоряднику майна боржника.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23.11.2023.

Суддя П.П. Чеберяк