Рішення

від 30.11.2023 по справі 910/8289/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.11.2023Справа № 910/8289/23За позовом Виробничого кооперативу "Контракт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

про визнання недійсним рішення

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Літовка М.В.

Представники учасників справи

від позивача: Васильченко Л.І.

від відповідача: Кравченко О.П.

від третьої особи: не з`явились

У судовому засіданні 30.11.2023 в порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В системі "Електронний суд" Виробничим кооперативом "Контракт" сформовано позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" про визнання недійсним рішення комісії Департаменту енергозбуту ТОВ "Євро-Реконструкція" з розгляду Акту про порушення Правил користування тепловою енергією та/або умов договору про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, оформлене протоколом №1 від 10.12.2020 про нарахування ВК "Контракт" вартості самовільного несанкціонованого споживання теплової енергії та штрафних санкцій в розмірі 30431,18 грн.

Ухвалою суду від 05.06.2023 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

06.06.2023 позивачем в системі "Електронний суд" сформовано заяву про усунення недоліків позовної заяви на виконання ухвали від 05.06.2023.

Ухвалою суду від 06.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Визначено сторонам строк на подання заяв по суті спору.

23.06.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив, в якому він проти позову заперечує, оскільки, спірне рішення було прийнято законно та обґрунтовано.

29.06.2023 в системі "Електронний суд" сформовано відповідь на відзив позивачем, в якій заперечено доводи відповідача та підтримано позовні вимоги.

12.07.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив та клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго".

12.07.2023 через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення на заперечення на відповідь на відзив та заперечення проти клопотання відповідача про залучення третьої особи.

Ухвалою суду від 13.07.2023 відмовлено у задоволені клопотання відповідача про залучення третьої особи.

21.07.2023 від відповідача надійшли письмові пояснення.

25.07.2023 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано відповідь на письмові пояснення.

Ухвалою суду від 23.08.2023 вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, підготовче засідання призначено на 12.10.2023.

19.09.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує. До відзиву долучено клопотання про надання доступу відповідачу до теплового пункту позивача. Також надійшла заява з долученими додатками та пояснення на виконання вимог ухвали суду від 23.08.2023.

В підготовчому засіданні 12.10.2023 відповідачем оголошено клопотання про надання доступу до теплового пункту позивача, з метою з`ясування наявності та цілісності пломб, встановлених відповідачем.

Суд протокольною ухвалою від 12.10.2023 відмовив відповідачу у задоволенні його клопотання, в зв`язку з його необгрунтованістю.

В підготовчому засіданні 12.10.2023 оголошено перерву до 09.11.2023.

23.10.2023 в системі "Електронний суд" відповідачем сформовано клопотання про долучення додаткових доказів та встановлення додаткового строку для їх прийняття. Аналогічного змісту клопотання надійшло до суду засобами поштового зв`язку 23.10.2023.

30.10.2023 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано додаткові пояснення.

02.11.2023 в системі "Електронний суд" відповідачем сформовано пояснення на додаткові пояснення позивача. Крім того сформовано клопотання, в якому відповідач просить провести огляд доказів за їх місцезнаходженням. Клопотання та пояснення аналогічного змісту направлене поштою надійшло до суду 06.11.2023.

Суд протокольною ухвалою 09.11.2023 поновив відповідачу строку на подання додаткових доказів та долучив їх до матеріалів справи.

Суд протокольною ухвалою від 09.11.2023 відмовив відповідачу у задоволенні його клопотання про огляд доказів у місці їх знаходження, в зв`язку з необґрунтованістю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.11.2023.

Представник третьої особи в судове засідання 30.11.2023 не з`явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 30.11.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав, викладених у заявах по суті спору.

Відповідно до ст. 217 ГПК України про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами суд зазначає в протоколі судового засідання і переходить до судових дебатів.

В судових дебатах представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача просив у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2016 між Виробничим кооперативом "Контракт" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (енергопостачальна організація) укладено договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 440199, за умовами п. 1.1 якого енергопостачальна організація зобов`язалась виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупця за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 16, теплову енергію у вигляді гарячої води (далі - товар, теплоносій, теплова енергія).

Відповідно до п. 2.1 договору поставка товару здійснюється енергопостачальною організацією на межу балансової належності, визначену в додатку № 1 до договору.

Подача теплової енергії покупцю та заповнення систем теплоспоживання покупця теплоносієм здійснюється виключно на підставі нарядів встановленої форми, що виписуються енергопостачальною організацією. Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності встановлюється згідно з додатком № 1 і не підлягає зміненню в односторонньому порядку. (п. 2.2, 2.3 договору).

Згідно з п. 2.7 договору подача теплової енергії за договором здійснюється виключно після письмового звернення покупця на підставі наряду на включення та за умови здійснення передплати за теплову енергію на момент її подачі, визначеної енергопостачальною організацією, з урахуванням максимального теплового навантаження за цим договором по кожному параметру теплоносія за період не менше 60 календарних днів.

Згідно з п.п.3.1.1. п.3.1. Договору Енергопостачальна організація зобов`язана забезпечувати поставку теплової енергії Покупцю в кількості згідно з п.1.1. Договору та з наступною розбивкою по кварталах: 1 квартал 33,29 Гкал; 2 квартал 2,843 Гкал; 3 квартал 0 Гкал; 4 квартал 22,63 Гкал.

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що в разі відсутності приладів обліку кількості спожитої теплової енергії розраховується Енергопостачальною організацією по максимальним годинним тепловим навантаженням, що визначені даним Договором, по кожному параметру теплоносія з дати зафіксованої в наряді про включення.

Відповідно до п. 10.1 договору останній укладений на термін з 01.01.2016 по 31.12.2016 і вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо жодна зі сторін даного договору не заявить іншій стороні протилежне не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору.

Відповідно до п.9.5 Договору Покупець сплачує 5-кратну вартість спожитої теплової енергії: - при перевищенні обсягів приймання теплової енергії без дозволу Енергопостачальної організації понад обумовлені Договором величини максимальних годинних навантажень по кожному параметру теплоносія; - при перевищенні обсягів приймання теплової енергії за квартал, вказаних у Додатку 2; - при самовільному (без дозволу Енергопостачальної організації та наряду встановленої форми) підключенні системи теплоспоживання Покупця до її мереж; - у разі подачі теплової енергії в теплосистему Покупця або її заповнення теплоносієм з порушенням порядку, встановленого п.2 цього Договору; - при самовільному заповненні теплоносієм системи теплоспоживання Покупця; - при самовільному зриві або пошкодженні встановлених пломб, якщо це призвело до заповнення теплоносієм системи теплоспоживання Покупця; - при самовільному зриві або пошкодженні встановлених пломб, якщо це призвело до перевищення лімітів споживання тепла.

Підпунктом 9.5.1 пункту 9.5 Договору встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки порушень, обумовлених пунктом 9.5 цього Договору, уповноваженим представником Енергопостачальної організації у присутності представника Покупця складається акт порушень із зазначенням у ньому відповідних пунктів умов договору. Акт складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається Покупцю. Акт підписується представниками обох сторін. У разі відмови Покупця від підписання до акту вноситься запис про таку відмову. В такому випадку акт вважається оформленим належним чином за умови підписання його не менш ніж трьома уповноваженими представниками Енергопостачальної організації. Покупець має право подати пояснення щодо викладених в акті порушень, причин його не підписання та зауваження щодо його змісту.

Згідно з п.9.6. Договору нарахування за теплову енергію, спожиту за умов, перелічених у п.9.5 Договору про постачання проводиться за період з моменту останньої перевірки споживача (а для опалювальних установок - з початку опалювального сезону до моменту виявлення самовільного підключення), але не більше строку позовної давності (десяти років).

Департаментом енергозбуту ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» 10 грудня 2020 року на засіданні комісії з розгляду Акту про порушення Правил користування тепловою енергією та/або умов Договору про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води було прийнято рішення, оформлене протоколом №1 від 10.12.2020 про нарахування ВК «КОНТРАКТ» вартості самовільного несанкціонованого споживання теплової енергії та штрафних санкцій в розмірі 30431,18 грн.

Оскаржуване рішення прийняте за результатом розгляду комісією Актів про порушення ВК «КОНТРАКТ» Правил користування тепловою енергією та/або умов Договору про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №20/11/2020 від 20.11.2020 та №24/11/2020 від 24.11.2020.

В актах про порушення №20/11/2020 від 20.11.2020 та №24/11/2020 від 24.11.2020 зазначено, що в ході перевірки на об`єкті Позивача за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 16 виявлено порушення Правил користування тепловою енергією та/або умов Договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, а саме: самовільний зрив пломб в тепловій камері ТК-407/20 та об`єкті споживача і самовільне включення запірної арматури для подачі теплової енергії до об`єкту та самовільне підключення Споживачем власних систем теплоспоживання до теплових мереж без дозволу Енергопостачальної організації та наряду встановленої форми - порушення пунктів 2.7; 9.5 Договору на постачання т/е у вигляді гарячої води від 04.01.2016 №440199.

В актах міститься схематичне зображення схеми теплопостачання споживача та місця фіксації порушення, в якій зазначено, місця самовільного зриву пломб та включення запірної арматури у ТК 407/20 та в приміщенні споживача по вул. Зрошувальній, 16.

Заходи, які повинні бути виконані для усунення факту порушення: відключення та пломбування запірної арматури в тепловій камері ТК-107/20 та об`єкті споживача з метою недопущення самовільного несанкціонованого споживання споживачем.

Згідно п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. N 1198 (далі Правила № 1198) споживач теплової енергії зобов`язаний: дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний стан обслуговування та безпечну експлуатацію власної системи теплоспоживання; зберігати вузол обліку та пломби на ньому в належному стані; повідомляти теплопостачальну організацію про недоліки в роботі вузла обліку; вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил; погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення і відключення та переобладнання системи теплоспоживання, які є причиною збільшення або зменшення обсягу споживання теплової енергії; надавати необхідні розрахункові документи на вимогу представників теплопостачальної організації для перевірки правильності оплати та відповідності записів у них показам вузла обліку; повідомити теплопостачальну організацію про своє бажання щодо припинення споживання теплової енергії відповідно до договору; не допускати переобладнання системи теплоспоживання, яке призводить до порушення теплового балансу будинку, будівлі (споруди); у міжопалювальний період виконувати обов`язкові обсяги робіт з підготовки до опалювального періоду та оформити акт про готовність об`єкта до опалювального періоду або надати рішення (лист) щодо гарантії забезпечення безпечної експлуатації системи теплоспоживання; не займати підвали будинків, будівель (споруд), що мають небезпеку затоплення, в яких прокладені теплові мережі або обладнані теплові вводи, під майстерні, склади, магазини, офіси тощо.

Отже, на думку відповідача, в зв`язку з недотриманням позивачем вимог Правил № 1198, зокрема зриву пломб, йому обґрунтовано нараховано штраф у п`ятикратному розмірі згідно п. 9.5 договору.

Суд погоджується з доводами позивача, що він не несе відповідальності за зрив пломб та підключення запірної арматури в тепловій камері ТК 407/20. Оскільки, згідно додатку № 1 договору межа власності (відповідальності) споживача зазначена по межі зовнішньої стіни будівлі позивача по вул. Зрошувальній, 16. Теплотраса та теплова камера ТК407/20 знаходяться на балансі та в зоні експлуатаційної відповідальності РТМ «Дарниця» КП «Київтеплоенерго».

Крім того, в актах про порушення відсутня інформація, які саме пломби були зірвані (не вказано номерів пломб, не зроблено посилання на акти про опломбування).

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, що запірна арматура відкрита в бік постачання теплової енергії позивачу підтверджує вчинення неправомірних дій саме позивачем, оскільки, це не доводить обставини, що саме позивач перевів запірну арматуру в стан відкрито, як і не підтверджує зрив ним будь-яких пломб в ТК 407/20.

Отже, фактично судом досліджується наявність порушень з боку позивача, зазначених в актах, які мали місце у приміщенні споживача по вул. Зрошувальній, 16. Натомість, порушення, зафіксовані відповідачем у тепловій камері ТК 407/20 не є зоною відповідальності позивача та не можуть бути підставою для застосування до нього санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що 12.03.2019 року представником Енергопостачальної організації на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 16 в тепловому пункті були опломбовані засувки на подавальному та зворотному трубопроводі пломбами №1 с26949157; №2 с26949158 (копія акту додана до позовної заяви) та відключено подачу теплової енергії на об`єкт позивача.

22 листопада 2019 року на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 16 представником Енергопостачальної організації було проведено перевірку дотримання позивачем Правил користування тепловою енергією та складений акт про порушення споживачем Правил користування тепловою енергією та/або умов Договору на постачання теплової енергії №б/н від 22.11.2019 (копія акту в матеріалах справи). За результатом цієї перевірки порушень виявлено не було. Крім того, під час цієї перевірки представником відповідача в тепловому пункті на подавальному та зворотному трубопроводі Позивача перепломбовані засувки пломбами №1 R14153640; №2 R14153603.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що в кінці опалювального сезону 2018-2019 років теплопостачання позивача було припинено та встановлено відповідні пломби (№1 с26949157; №2 с26949158). В опалювальному сезоні 2019-2020 років теплопостачання об`єкту позивача так і не було розпочато, порушення з боку позивача не виявлені станом на 22.11.2019 та встановлені нові пломби (№1 R14153640; №2 R14153603).

Відповідачем було нараховано позивачу штрафну санкцію за період з 16.10.2020 (початок опалювального сезону у місті Києві) по 24.11.2020 (дата фіксації порушення актом від 24.11.2020).

Проте, відповідачем не було надано суду доказів в підтвердження обсягів споживання теплової енергії споживачем, які є базою для нарахування штрафних санкцій у п`ятикратному розмірі. Отже, відповідачем не підтверджено обсяги споживання, які ним взяті для розрахунку штрафних санкцій згідно спірного рішення.

Відповідачем не було надано суду доказів постачання на об`єкт позивача теплової енергії в період з 16.10.2020 по 24.11.2020. У наданих актах про порушення відповідачем не вказані номери пломб, які нібито були зірвані на об`єкті Позивача. А доказів зриву пломб №R14153640; №R14153603, встановлених відповідно до акта №б/н від 22.11.2019 на засувках подавального та зворотного трубопроводу, Відповідачем не надано.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2023 у справі №910/13097/22 встановлено, що з 22.11.2019 та станом на день звернення ВК «КОНТРАКТ» з позовом до суду (28.11.2022) постачання теплової енергії на об`єкт ВК «КОНТРАКТ» не здійснювалось.» Дане рішення набрало законної сили та оскаржено не було.

Отже, з поданих до матеріалів справи доказів не вбачається, що позивачем було зірвано пломби №R14153640; №R14153603 та здійснювалось не санкціоноване споживання теплової енергії в період з 16.10.2020 по 24.11.2020.

Долучені до матеріалів справи фотографії фото фіксації порушень також не приймаються судом до уваги, оскільки, вони не містять дати їх вчинення. Також, з них не можливо встановити місце, в якому зроблено фотографії, не видно номери пломб. Номери пломб, про зрив яких зазначено в актах відповідача, також на вказані.

Згідно п. 41-44 Правил № 1198 споживач несе відповідальність за: вихід з ладу обладнання та приладів комерційного обліку теплової енергії, що входить до складу вузлів обліку, які перебувають на його балансі. За прилади комерційного обліку інших власників несе відповідальність згідно з умовами договору; технічний стан, обслуговування та експлуатацію системи теплоспоживання, що перебуває у межах його балансової належності (експлуатаційної відповідальності); недотримання затверджених договірних значень обсягу споживання теплової енергії та режиму теплоспоживання; самовільне переобладнання системи теплоспоживання; витікання теплоносія через несвоєчасне усунення пошкоджень на власних теплових мережах та системі теплоспоживання; утримання в антисанітарному стані приміщень вузлів управління, технічних підвалів, горищ, де прокладені теплові мережі теплопостачальної організації; достовірність наданої інформації. За споживання теплової енергії без погодження з теплопостачальною організацією понад максимальне теплове навантаження, визначене договором, споживач сплачує штраф згідно із законодавством. У разі виявлення у споживача водорозбору із системи опалення через крани або інші пристрої останній повинен ліквідувати місце несанкціонованого водорозбору та сплатити штраф згідно із законодавством. За самовільне підключення системи теплоспоживання без укладення договору споживач сплачує штраф згідно із законодавством.

Суд відзначає, що Правилами № 1198 передбачено порушення у вигляді самовільного підключення систем тепло споживання без укладення договору, за що споживач зобов`язаний сплатити штраф згідно законодавства. Натомість між сторонами у справі наявний укладений договір, доказів його припинення суду надано не було, а отже відсутнє порушення саме п. 41-44 Правил № 1198.

З аналізу вищезазначених пунктів Правил № 1198 також вбачається, що Правилами № 1198 не передбачена можливість для теплопостачальної організації нараховувати вартість самовільного несанкціонованого споживання теплової енергії та штрафних санкцій, не передбачено методики та порядку здійснення розрахунку обсягу та вартості самовільного несанкціонованого споживання теплової енергії та штрафних санкцій. Як і не передбачено таке порушення як самовільне споживання за наявності договірних відносин між сторонами.

Умовами договору між сторонами передбачено нарахування санкцій у п`ятикратному розмірі за зрив пломб та не санкціоноване споживання без дотримання порядку ввімкнення теплопостачання, проте поданими до матеріалів справи доказами не доведено зрив позивачем пломб №1 R14153640; №2 R14153603 та споживання теплової енергії позивачем у період з 26.10.2020 по 24.11.2020.

Вірогідними доказами підтверджено, що спірне рішення було прийнято відповідачем без достатніх правових підстав, в зв`язку з не доведеністю наявності порушень з боку позивача та наявності підстав для нарахування штрафу на підставі п. 9.5 договору.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

При цьому, суд зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін, викладені в заявах по суті спору, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Суд задовольняє позов у повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.74, 129, 238 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення комісії Департаменту енергозбуту ТОВ "Євро-Реконструкція" з розгляду Акту про порушення Правил користування тепловою енергією та/або умов Договору про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, оформлене протоколом №1 від 10.12.2020 про нарахування ВК "Контракт" вартості самовільного несанкціонованого споживання теплової енергії та штрафних санкцій в розмірі 30431,18 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (02094, місто Київ, вулиця Гната Хоткевича, будинок 20; ідентифікаційний код 37739041) на користь Виробничого кооперативу "Контракт" (02099, місто Київ, вулиця Академіка Горбунова, будинок 2; ідентифікаційний код 21542691) судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 11.12.2023

Суддя І.В.Усатенко