Рішення

від 04.12.2023 по справі 904/4075/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2023 рокуСправа № 904/4075/23

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Колісник Т.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 904/4075/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оілпродакшен"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Інтраст"

про стягнення 223 148,79 грн,

представники:

від позивача - Бурмака С.А., ордер від 05.09.2023 серія ВА № 1061135;

від відповідача - Савічев О.О., ордер від 09.11.2023 серія ВІ № 1178179.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Оілпродакшен", яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Інтраст" про стягнення 223 148,79 грн збитків, з покладанням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем обов`язку щодо реєстрації податкових накладних за Договором перевезення вантажів автомобільним транспортом від 10.06.2022 № ТР-100622-1.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2023 направлено матеріали позовної заяви за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оілпродакшн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Інтраст" про стягнення збитків в розмірі 223 148, 79 грн за територіальною підсудністю до Господарського суду Кіровоградської області.

25.08.2023 матеріали вказаної позовної заяви надійшли до Господарського суду Кіровоградської області.

Ухвалою від 30.08.2023 господарський суд позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Оілпродакшен" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Інтраст" про стягнення 223 148,79 грн залишив без руху.

05.09.2023 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оілпродакшен" надійшов лист про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 11.09.2023 суд відкрив провадження у справі № 904/4075/23; постановив справу № 904/4075/23 розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 09.10.2023 на 11:00. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Оілпродакшен" про витребування доказів задовольнив. Витребував від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформацію та копії документів, щодо: перебування (скасування, поновлення) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Інтраст" (код ЄДРПОУ 44301538) впродовж червня-липня 2022 року зареєстрованим платником податку на додану вартість; складання Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК Інтраст" (код ЄДРПОУ 44301538) податкових накладних та їх реєстрація в ЄРПН по операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю "Оілпродакшен" (код ЄДРПОУ 39759892) у період з 16.06.2022 по 05.07.2022; блокування податкових накладних по операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю "Оілпродакшен" (код ЄДРПОУ 39759892) у період з 16.06.2022 по 02.07.2022. Витребувані докази надати до суду у строк до 02.10.2023.

09.10.2023 суд відкрив підготовче засідання.

Протокольною ухвалою від 09.10.2023 на підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в підготовчому засіданні з розгляду справи № 904/4075/23 до 23.10.2023 на 11:00 год.

23.10.2023 суд продовжив підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 23.10.2023 брав участь представник позивача, який заявив усне клопотання про повторне витребування інформації та копій документів, які перебувають у володінні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, витребуваних ухвалою від 11.09.2023 та оголошення перерви в підготовчому засіданні.

Cтаном на 23.10.2023 докази виконання ухвали суду від 11.09.2023 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до суду не надходили, про причини неможливості подання витребуваних доказів у встановлений строк, суд не повідомлено.

Ухвалою від 23.10.2023 господарський суд повторно витребував від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформацію та копії документів, щодо: перебування (скасування, поновлення) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Інтраст" впродовж червня-липня 2022 року зареєстрованим платником податку на додану вартість; складання Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК Інтраст" податкових накладних та їх реєстрація в ЄРПН по операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю "Оілпродакшен" у період з 16.06.2022 по 05.07.2022; блокування податкових накладних по операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю "Оілпродакшен" у період з 16.06.2022 по 02.07.2022. Витребувані докази зобов`язано надати до суду у строк до 08.11.2023. Продовжено строк підготовчого провадження у справі № 904/4075/23 на тридцять днів. Оголошено перерву у підготовчому засіданні у справі № 904/4075/23 до 15.11.2023 на 11:00 год.

03.11.2023 до господарського суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на виконання вимог ухвал від 11.09.2023 та від 23.10.2023 надійшов лист від 30.10.2023 № 41441/5/04-36-04-03-08 з витребуваною інформацію та копіями документів.

15.11.2023 суд продовжив підготовче засідання. У засіданні брали участь уповноважені представники сторін.

Протокольною ухвалою від 15.11.2023 на підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в підготовчому засіданні по розгляду справи № 904/4075/23 до 22.11.2023 до 11:00 год.

22.11.2023 суд продовжив підготовче засідання. У засіданні брали участь уповноважені представники сторін, якими подано письмову згоду про можливість початку розгляду справи по суті в цей же день.

Ухвалою від 22.11.2023 господарський суд закрив підготовче провадження у справі № 904/4075/23; постановив розгляд справи № 904/4075/23 по суті розпочати 22.11.2023 після закінчення підготовчого судового засідання.

22.11.2023 господарський суд відкрив судове засідання.

У судовому засіданні 22.11.2023 брав участь представник позивача, який підтримав позовні вимоги.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов. Однак присутній у судовому засіданні 22.11.2023 представник відповідача заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог та повідомив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК Інтраст" було визнано ризиковим контрагентом, а тому податкові накладні не реєструвало (були позбавлені права здійснювати таку реєстрацію). Крім того позивач має право подати скаргу на відповідача (щодо отримання податкового кредиту). Умовами договору також не передбаченого такого зобов`язання, як відшкодування збитків спричинених не здійсненням реєстрації податкових накладних. В свою чергу, порушення податкового законодавства встановлюється виключно податковим органом. За твердженням представника відповідача, позивачем у даному випадку не доведено вину Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Інтраст".

Протокольною ухвалою від 22.11.2023 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи № 904/4075/23 до 04.12.2023 на 11:00 год.

04.12.2023 господарський суд продовжив розгляд справи. У судовому засіданні брали участь представники сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

10.06.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оілпродакшен" (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК Інтраст" (далі - Перевізник) укладено Договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № ТР-100622-1 (далі - Договір, а.с. 19-21).

Відповідно до п. 1.1.-1.3. Договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник зобов`язується доставляти (перевозити) транспортом довірений йому Замовником вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачеві вантажу), а Замовник зобов`язується сплачувати за перевезення вантажу плату. Найменування, кількість вантажу або маса (вага), його вартість та інші умови перевезення вантажу за цим договором узгоджуються Сторонами в замовленні на перевезення. Перелік транспортних засобів, якими здійснюється перевезення, зазначається в Додатках до даного Договору, які є його невід`ємною частиною.

Умовами п. 2.1.-2.2. Договору передбачено, що вантаж доставляється Перевізником до пункту призначення, який зазначається Замовником в товаротранспортній накладній (далі - ТТН) та замовленні на перевезення вантажу. Транспортний засіб для перевезення вантажу надається Замовником на підставі Замовлення на перевезення, що надається Перевізнику не пізніше ніж за два робочих дні до дати прийняття Вантажу для перевезення.

Відповідно до п. 3.1.-3.5. Договору вантаж доставляється Перевізником до пункту призначення, який зазначається Замовником в товаротранспортній накладній та замовленні на перевезення вантажу. Сума, що підлягає сплаті Перевізнику (вартість товару), погоджується Сторонами в Заявках, що направляються Перевізнику перед кожним перевезенням вантажу. В цю суму включено витрати на оплату рахунків, залучених до виконання перевезення третіх осіб (в тому числі провізна плата Перевізника) та всі інші витрати Перевізника, пов`язані з виконанням доручення Замовника, а також винагорода Перевізника з урахуванням ПДВ. Вартість послуг Перевізника може змінюватись в залежності від змін ціни на паливно-мастильні матеріали. Оплату послуг Перевізника за цим Договором здійснюються у строки та у формі визначеній у Заявках. Датою здійснення оплати є дата списання грошових коштів з рахунку Замовника.

Розділом 3 Договору передбачено права та обов`язки сторін.

Відповідно до п. 10.1. Договору він набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Впродовж виконання Договору в період червня-липня 2022 року Замовником до Перевізника було подано сім замовлень на перевезення, що оформлені заявками про перевезення олії соняшникової нерафінованої автотранспортними засобами за маршрутом м. Чорноморськ - м. Ізмаїл Одеської області, зокрема:

- заявку від 10.06.2022 № 1 про перевезення олії в кількості 100,0 т;

- заявку від 13.06.2022 № 2 про перевезення олії в кількості 24,5 т;

- заявку від 14.06.2022 № 3 про перевезення олії в кількості 48,0 т;

- заявку від 14:06.2022 № 4 про перевезення олії в кількості 114,5 т;

- заявку від 15.06.2022 № 5 (при помилковому зазначенні номеру і дати заявки, а саме: від 10.06.2022 № 1) про перевезення олії кількості 198,6 т;

- заявку від 01.07.2022 № 6 про перевезення олії в кількості 46,5 т;

- заявку від 01.07.2022 № 7 про перевезення олії в кількості 46,5 т (а.с. 22-29).

На виконання вказаних замовлень Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК Інтраст" надало послуги з перевезення вантажів, про що Сторонами складені акти наданих послуг: № 113, № 114, № 115 від 14.06.2022; №116, № 117, № 120 від 15.06.2022; № 121, № 122, № 127 від 16.06.2022; № 123, № 124, № 125 від 17.06.2022; № 130 від 21.06.2022; № 131 від 22.06.2022; № 128, № 128/1, № 133 від 24.06.2022; № 169 від 02.07.2022; № 170 від 05.07.2022, на загальну суму 1 926 352,71 грн, в тому числі податок на додану вартість (а.с. 33-42).

За надані послуги Товариство з обмеженою відповідальністю "Оілпродакшен" повністю здійснило розрахунки, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Інтраст", що підтверджується платіжними дорученням з відміткою банку: № 4554, № 4555, № 4557 від 14.06.2022; № 4562 від 15.06.2022; № 4566, № 4567, № 4581, № 4582 від 16.06.2022; № 4617, № 4618, № 4619, № 4620, № 4621, № 4622, № 4623, № 4624, № 4625 від 21.06.2022 та № 5535 від 21.10.2022, а також Актом звірки взаємних розрахунків станом на 20.07.2022 (підписаний з обох сторін) (а.с. 6-10, 48). Наявний в матеріалах справи Акт звірки взаємних розрахунків станом на 24.05.2023 (підписаний зі сторони позивача).

Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК Інтраст", як постачальником послуг за наведеними вище господарськими операціями, на підставі актів наданих послуг: № 113, № 114, № 115 від 14.06.2022; № 116, № 117, № 120 від 15.06.2022 складено наступні податкові накладні з транспортних послуг:

- № 113 від 14.06.2022 на загальну суму 157 500,00 грн, в т.ч. ПДВ 26 250,00 грн;

- № 114 від 14.06.2022 на загальну суму 51 450,00 грн, в т.ч. ПДВ 8 575,00 грн;

- № 115 від 14.06.2022 на загальну суму 100 800,00 грн, в т.ч. ПДВ 16 800,00 грн;

- № 116 від 15.06.2022 на загальну суму 158 760,00 грн, в т.ч. ПДВ 26 460,00 грн;

- № 117 від 15.06.2022 на загальну суму 52 500,00 грн, в т.ч. ПДВ 8 750,00 грн;

- № 120 від 15.06.2022 на загальну суму 51 450,00 грн, в т.ч. ПДВ 8 575,00 грн, які зареєстровані в ЄРПН (а.с. 11-16, 120-139).

В той час, відповідач не дотримався виконання визначеного законом обов`язку скласти та зареєструвати податкові накладні по операціям на підставі решти актів наданих транспортних послуг, а саме:

- № 121 від 16.06.2022 на загальну суму 100 800,00 грн, в т.ч. ПДВ 16 800,00 грн;

- № 122 від 16.06.2022 на загальну суму 157 500,00 грн, в т.ч. ПДВ 26 250,00 грн;

- № 127 від 16.06.2022 на загальну суму 52 500,00 грн, в т.ч. ПДВ 8 750,00 грн;

- № 123 від 17.06.2022 на загальну суму 51450,00 грн, в т.ч. ПДВ 8 575,00 грн;

- № 124 від 17.06.2022 на загальну суму 157 500,00 грн, в т.ч. ПДВ 26 250,00 грн;

- № 125 від 17.06.2022 на загальну суму 100 800,00 грн, в т.ч. ПДВ 16 800,00 грн.

- № 130 від 21.06.2022 на загальну суму 57 315,80 грн, в т.ч. ПДВ 9 552,63 грн;

- № 131 від 22.06.2022 на загальну суму 53 872,00 грн, в т.ч. ПДВ 8 978,76 грн;

- № 128 від 24.06.2022 на загальну суму 176 180,32 грн, в т.ч. ПДВ 29 363,39 грн;

- № 128/1 від 24.06.2022 на загальну суму 216 154,38 грн, в т.ч. ПДВ 36 025,73 грн;

- № 169 від 02.07.2022 на загальну суму 107 409,82 грн, в т.ч. ПДВ 17 901,64 грн;

- № 170 від 05.07.2022 на загальну суму 107 409,82 грн, в т.ч. ПДВ 17 901,64 грн.

Таким чином, за проведеними господарськими операціями загальна сума ПДВ по незареєстрованим податковим накладним складає 223 148,79 грн.

Позивач вважає, що у зв`язку із нездійснення відповідачем реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних він був позбавлений права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 223 148,79 грн, тобто позивач поніс збитки, що стало причиною звернення з цим позовом до суду.

Враховуючи встановлені обставини, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку попередньо включені до складу податкового кредиту залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем товарів/послуг граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18 та Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

За приписами ч. 1, 2 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст. 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) розміру збитків; 3) причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Системний аналіз положень п. 187.1 ст. 187 та п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України дає підстави для висновку про те, що датою виникнення податкового зобов`язання з постачання послуг в даному випадку є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку та при здійсненні операції з постачання послуги платник податку - продавець був зобов`язаний в установлені строки скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, а також надати її покупцю за його вимогою, у свою чергу, податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів, є підставою для нарахування покупцем сум податку, що відносяться до податкового кредиту, а відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товару податкової накладної в ЄРПН не дає права покупцю на включення суми ПДВ до податкового кредиту, проте не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної у податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Позивач зазначає, що відповідачем було надано послуги з перевезення вантажу на загальну суму 1 926 352,71 грн, що підтверджується копіями заявок, актами наданих послуг та платіжними дорученнями, які містяться у матеріалах справи.

Отже, у відповідності до вищевказаних положень ПК України, відповідач був зобов`язаний скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні датою постачання послуг або датою зарахування коштів від покупця.

Доказів на підтвердження складення та реєстрації відповідачем податкових накладних в ЄРПН щодо поставки послуг на загальну суму 1 338 892,14 грн (в т.ч. 233 148,79 грн ПДВ) матеріали справи не містять.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.

З огляду на це, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.

Оскільки саме від постачальника (перевізника), який має визначений законом обов`язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов`язок), залежить реалізація покупцем (замовником) майнового інтересу, пов`язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (постачальник/перевізник) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.

Судом встановлений факт невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК Інтраст" зобов`язання з реєстрації податкових накладних на суму податку на додану вартість, сплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю "Оілпродакшен" як оплату за надані послуги згідно актів № 121 від 16.06.2022, № 122 від 16.06.2022, № 127 від 16.06.2022, № 123 від 17.06.2022, № 124 від 17.06.2022, № 125 від 17.06.2022, № 130 від 21.06.2022, № 131 від 22.06.2022, № 128 від 24.06.2022, № 128/1 від 24.06.2022, № 169 від 02.07.2022, № 170 від 05.07.2022 на загальну суму 223 148,79 грн, що за обставин цієї справи підтверджує факт неналежного виконання відповідачем вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Оскільки відповідач не виконав вимог податкового законодавства та не зареєстрував податкові накладні, позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 223 148,79 грн.

Очевидним є прямий причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку реєстрації податкових накладних та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу зазначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі № 904/982/19, від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 21.09.2021 у справі № 910/1895/20, від 18.10.2022 у справі № 922/3174/21.

Отже, наявність вини презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем. Водночас відповідач для звільнення від відповідальності може доводити відсутність протиправності дій та вини, зокрема, шляхом оскарження рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в адміністративному порядку або в суді (відсутність вини буде підтверджуватися рішенням, ухваленим на користь платника податку, яке набрало законної сили і фактом реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН на виконання такого рішення).

Якщо відповідач не виконав встановлений законом обов`язок з реєстрації податкових накладних чи виконав його неналежним чином, що підтверджується рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, то це викликає неможливість включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, неможливість зменшення податкового зобов`язання на вказану суму, яка фактично є збитками позивача. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21, від 31.01.2023 у справі № 904/72/22.

Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 у справі № 914/2524/21.

За висновком, наведеним у пункті 10.2. постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, права покупця у випадку порушення продавцем свого обов`язку щодо належної реєстрації податкових накладних зводяться лише до можливості подання скарги, проте ініціювати проведення податкової перевірки контролюючим органом покупець не може.

За таких обставин, на думку суду, відсутність матеріалів податкової перевірки (акта або рішення) відповідного контролюючого органу, не може звільняти продавця (перевізника) від відповідальності за завдані покупцю (замовнику) майнові збитки, а господарський суд у такому випадку має як самостійно оцінити надані докази, зокрема ті, що стосуються реєстрації податкових накладних, так і самостійно здійснити оцінку дій чи бездіяльності продавця, у тому числі щодо порушення ним податкового законодавства.

Чинне законодавство не містить вимог щодо певних засобів доказування, якими можуть підтверджуватися обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних. Крім того, право позивача надавати докази щодо таких обставин (фактів) не може бути обмежене діями чи бездіяльністю контролюючого органу щодо проведення чи не проведення ним відповідної перевірки.

Висновок щодо порушення норм податкового законодавства, допущених при реєстрації податкових накладних чи розрахунків коригування, чи висновок про відсутність такого порушення є саме правовим висновком, а не фактом порушення (як його охарактеризував Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 916/334/22). Фактично Верховний Суд у зазначеній постанові зробив висновок про те, що як обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, так і правова оцінка щодо правомірності чи неправомірності дій чи бездіяльності платника податків, мають здійснюватися не судом, а податковим органом за наслідками податкової перевірки.

Водночас Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 910/6355/20.

Отже, за висновками Великої Палати Верховного Суду, навіть правова оцінка, надана рішенням суду в іншій справі, зокрема щодо того, чи є певна поведінка правомірною або неправомірною, не є обов`язковою для суду. Тим більше не може бути обов`язковою така оцінка, надана контролюючим органом.

З огляду на викладене, відсутність звернення позивача до податкового органу з заявою про порушення відповідачем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних на загальну суму 1 338 892,14 грн, а також відсутність акту (довідки) перевірки, рішення відповідного контролюючого органу, складеного за результатами перевірки, не може свідчити про недоведеність протиправних дій відповідача.

Господарський суд зауважує, що ст. 201 ПК України передбачає, що у разі невиконання продавцем покладених на нього обов`язків щодо складання та реєстрації податкових накладних у ЄРПН, платник ПДВ має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця за формою згідно з додатком 7 до такої декларації відповідно до наказу Міністерства Фінансів України від 28.01.2016 № 21 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Однак, звернення покупця (замовника) послуг зі скаргою на продавця (перевізника), який не виконав передбаченого наведеною нормою обов`язку, відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не надає покупцю права на включення суми податку з цих операцій до складу податкового кредиту, а можливість подання скарги на цього продавця є лише підставою для проведення документальної позапланової перевірки його контролюючим органом.

З огляду на викладене, суд не вважає, що саме позивач мав вчинити відповідні дії щодо невиконання відповідачем обов`язку з реєстрації податкових накладних - подати скаргу податковому органу. Така правова позиція суперечить принципам добросовісності ведення господарської діяльності.

В матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що відповідачем було складено та зареєстровано податкові накладні на суму 1 338 892,14 грн. Відповідачем правомірність своїх дій в цій частині не доведена, тому суд доходить висновку про доведеність складу цивільного правопорушення та про правомірність заявлених позовних вимог.

Господарський суд, проаналізувавши наведені нормативно-правові акти в аспекті спірних правовідносин та дослідивши наявні матеріали справи зазначає, що в діяннях відповідача наявний склад господарського правопорушення у вигляді завдання збитків.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, № 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на встановлені обставини, всі інші доводи та міркування сторін не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.

Отже, обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 223 148,79 грн збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Представником позивача 04.12.2023 в судовому засіданні заявлено про подачу доказів на підтвердження розміру судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, наведеного в позовній заяві, витрати на професійну правничу допомогу складають 20 000,00 грн (а.с. 3 оборот).

Згідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати та встановити позивачу строк для надання до суду доказів щодо розміру понесених ним судових витрат.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Інтраст" (27500, Кіровоградська область, Олександрійський район, м. Світловодськ, вул. Героїв України, 94, оф. 318, код ЄДРПОУ 44301538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оілпродакшен" (25014, м. Кропивницький, вул. О.Паршутіна, 13, код ЄДРПОУ 39759892) збитки в розмірі 223 148,79 грн, а також судовий збір у розмірі 3 347,23 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 18.12.2023 об 11:00 год.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Кіровоградської області за адресою: 25022, м. Кропивницький, вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, в залі суд. засідань № 315.

Явка в судове засідання учасників справи та їх представників не є обов`язковою.

Позивачу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду подати докази щодо розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Оілпродакшен" та його представнику, адвокату Бурмакі С.А. (до електронних кабінетів); представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Інтраст", адвокату Савічеву О.О. (до електронного кабінету).

Повне рішення складено 11.12.2023.

Суддя О.Л. Бестаченко