Ухвала

від 07.12.2023 по справі 904/7464/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/7464/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Вронської Г. О., Студенця В. І.,

за участю секретаря судового засідання Шпорт В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області

у складі судді Панни С. П.

від 23 травня 2023 року

та на постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів Верхогляд Т. А., Мороза В. Ф., Паруснікова Ю. Б.,

від 13 вересня 2023 року (повний текст складений 18 вересня 2023 року)

у справі за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго"

до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Профспілкова організація "Захист праці" у Відокремленому підрозділі «Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго",

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

за участю представників:

від позивача: Батиль Г. М.

від відповідача: не з`явилися

від третьої особи: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про:

- визнання протиправними реєстраційних дій з державної реєстрації юридичної особи "Профспілкова організація "Захист праці" у Відокремленому підрозділі "Криворізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", ідентифікаційний номер 43578650;

- визнання протиправним та скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису № 12001020000001106 від 26 березня 2020 року, внесеного Південно-східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції, про реєстрацію юридичної особи "Профспілкова організація "Захист праці" у Відокремленому підрозділі "Криворізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", ідентифікаційний номер 43578650;

- витребування у Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції реєстраційної справи юридичної особи "Профспілкова організація "Захист праці" у Відокремленому підрозділі "Криворізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", ідентифікаційний номер 43578650.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державна реєстрація юридичної особи "Профспілкова організація "Захист праці" у Відокремленому підрозділі "Криворізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" була здійснена відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства України, що регулює відносини у сфері реєстрації юридичних осіб, оскільки була здійснена на підставі документів, поданих на державну реєстрацію, що не відповідали статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та пунктам 1, 5 розділу ІІ Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 359/5 від 09 лютого 2016 року, а також була здійснена щодо профспілкової організації, яка не була легалізована згідно з вимогами статті 16 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 25 серпня 2021 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 904/7464/21, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 06 жовтня 2021 року у справі № 904/7464/21 залишив без розгляду позовну заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на підставі статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Центральний апеляційний господарський суд постановою від 13 грудня 2021 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 30 червня 2022 року, скасував ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2021 року у справі № 904/7464/21, справу передав на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 29 грудня 2021 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив дату підготовчого засідання.

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 14 квітня 2022 року залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Первинну профспілкову організацію "Захист праці" у Відокремленому підрозділі «Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго ".

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 08 грудня 2022 року залишив без розгляду позовну заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на підставі пункту 3 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Центральний апеляційний господарський суд постановою від 27 березня 2023 року скасував ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2022 року у справі № 904/7464/21, справу № 904/7464/21 передав на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області.

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 04 травня 2023 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив дату підготовчого засідання.

22 травня 2023 року до Господарського суду Дніпропетровської області від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Профспілкової організації "Захист праці" у Відокремленому підрозділі «Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" надійшло клопотання про закриття справи, в якому третя особа просила закрити провадження у справі № 904/7464/21 з підстав того, що спір у цій справі має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки позов у цій справі поданий до органу виконавчої влади щодо здійснення останнім безпосередньо своїх владних повноважень.

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 23 травня 2022 року у справі № 904/7464/21 закрив провадження у справі № 904/7464/21 за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Профспілкова організація "Захист праці" у Відокремленому підрозділі «Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 13 вересня 2023 року здійснив заміну сторони відповідача у справі № 904/7464/21 - Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на його правонаступника - Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.

Центральний апеляційний господарський суд постановою від 13 вересня 2023 року залишив без змін ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області ухвалою від 23 травня 2022 року у справі № 904/7464/21.

За висновком судів попередніх інстанцій спір у цій справі згідно із заявленими позивачем предметом та підставами позову та визначеним складом сторін не відноситься до юрисдикції господарського суду, а підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства місцевим загальним судом, оскільки позов пред`явлено до органу виконавчої влади щодо здійснення останнім безпосередньо своїх владних повноважень, предметом спору у цій справі є перевірка правомірності здійснення відповідачем державної реєстрації юридичної особи - Профспілкової організації "Захист праці" у Відокремленому підрозділі "Криворізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", підставою для скасування якої є порушення встановленого законом порядку її проведення.

У касаційній скарзі позивач - Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області ухвалою від 23 травня 2022 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13 вересня 2023 року у справі № 904/7464/21, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень скаржник послався на абзац 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначив про те, що суди попередніх інстанції при ухваленні оскаржуваних ухвали та постанови порушили норми процесуального права, зокрема:

- пункт 3 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, дійшли помилкового висновку про те, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів, не врахували те, що мотивами звернення позивача до суду у цій справі є необхідність захисту корпоративних та особистих немайнових прав, порушення яких зумовлено здійсненням спірної державної реєстрації всупереч процедурі, встановленій законодавством України. За твердженням скаржника у цій справі оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує невирішений корпоративний спір, у межах якого можуть бути розв`язані питання, пов`язані з правомірністю здійснення спірної державної реєстрації профспілкової організації, цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, між сторонами у справі не виникло жодних правовідносин, що стосуються безпосередньо управлінських дій відповідача стосовно позивача, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства;

- частину четверту статті 236 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не врахували правові висновки Верховного Суду щодо належності спорів, подібних до цієї справи, до категорії корпоративних, що розглядаються за правилами господарського судочинства, викладені у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 815/3364/16 та від 02 лютого 2021 року у справі № 805/4848/16-а.

Відповідач - Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у задоволені касаційної скарги позивача та залишити без змін ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області ухвалою від 23 травня 2022 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13 вересня 2023 року у справі № 904/7464/21, посилаючись на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а висновки судів попередніх інстанцій, викладені в оскаржуваних ухвалі та постанові щодо адміністративної юрисдикції спору у цій справі є правильними.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Первинна профспілкова організація "Захист праці" у Відокремленому підрозділі «Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області ухвалою від 23 травня 2022 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13 вересня 2023 року у справі № 904/7464/21, посилаючись на те, що висновки судів попередніх інстанцій, викладені в оскаржуваних ухвалі та постанові щодо адміністративної юрисдикції спору у цій справі є правильними, а скаржник, зазначаючи про необхідність захисту його корпоративних та особистих немайнових прав, порушення яких зумовлено здійсненням спірної державної реєстрації первинної профспілкової організації «ППО «Захист праці», не зазначив, які саме його корпоративні права та особисті майнові права порушені спірною державною реєстрацією.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглянувши касаційну скаргу, дійшов висновку про необхідність передачі справи № 904/7464/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на таке.

Згідно з частиною шостою статті 302 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо:

1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції;

2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;

3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Згідно з висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 31 серпня 2021 року у справі № 761/3726/19, від 02 березня 2021 року у справі № 361/3865/19, від 15 грудня 2020 року у справі № 759/16206/14-ц, від 30 вересня 2020 року у справі № 910/4286/20, від 06 жовтня 2020 року у справі № 199/550/20, від 13 січня 2020 року у справі № Б-39/02-09, справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 Господарського процесуального кодексу України лише за відсутності всіх трьох указаних у цій частині ознак. У випадку наявності хоча б однієї з перелічених ознак справа не підлягає передачі до Великої Палати Верховного Суду.

Як встановили суди попередніх інстанцій спір у цій справі виник між позивачем - Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпроенерго" та відповідачем - Південним міжрегіональним управління Міністерства юстиції та стосується (предмет спору):

- визнання протиправними реєстраційних дій з державної реєстрації юридичної особи: Профспілкової організації "Захист праці" у Відокремленому підрозділі "Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго";

- визнання протиправним та скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису № 12001020000001106 від 26 березня 2020 року, внесеного Південним-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Дніпро), правонаступником якого є Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, про реєстрацію юридичної особи: Профспілкової організації "Захист праці" у Відокремленому підрозділі "Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго";

- витребування відповідача реєстраційної справи юридичної особи: Профспілкової організації "Захист праці" у Відокремленому підрозділі "Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго".

Позивач у касаційній скарзі послався на те, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях дійшли помилкового висновку про те, що спір у цій справі є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів, не врахували при цьому висновки Верховного Суду щодо належності спорів, подібних до цієї справи, до категорії корпоративних, що розглядаються за правилами господарського судочинства, викладені у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 815/3364/16 та від 02 лютого 2021 року у справі № 805/4848/16-а.

Отже, судові рішенні у цій справі оскаржує позивач, який брав участь у розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанції. Позивач оскаржує судові рішенні у цій справі, зокрема з підстав порушення судами попередніх інстанцій правил предметної та суб`єктної юрисдикції, зазначає про те, що цей спір не належить до адміністративної юрисдикції, а підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. При цьому, як вбачається, позивач оскаржив до суду апеляційної інстанції ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23 травня 2023 року про закриття провадження у цій справі, посилаючись на порушення судом першої інстанції правил предметної та суб`єктної юрисдикції спору у цій справі, тобто заявив у суді апеляційної інстанції про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

Крім того, позивач у касаційній скарзі обґрунтував порушення судами попередніх інстанцій правил предметної та суб`єктної юрисдикції наявністю постанов Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 815/3364/16 та від 02 лютого 2021 року у справі № 805/4848/16-а у подібних правовідносинах (з подібними предметом та підставою позовів).

Разом з цим Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначає про те, що висновок Великої Палати Верховного Суду щодо питання предметної / суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах (про визнання протиправними реєстраційних дій з державної реєстрації юридичної особи (профспілкової організації), визнання протиправним та скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про реєстрацію юридичної особи (профспілкової організації) з підстав порушення порядку проведення державної реєстрації), сторонами якого є господарське товариство, в якому створена спірна профспілкова організація, та орган державної реєстрації, що здійснив реєстрацію профспілкової організації, відсутній.

Отже, передбачені частиною шостою статті 302 Господарського процесуального кодексу України виключення щодо передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у даному випадку відсутні.

За змістом частин першої та четвертої статті 303 Господарського процесуального кодексу України питання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із обґрунтуванням підстав, визначених у частині шостій статті 302 цього Кодексу.

З огляду на викладене Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає про наявність підстав, передбачених частиною шостою статті 302 Господарського процесуального кодексу України, для передачі справи № 904/7464/21 разом із касаційною скаргою позивача на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23 травня 2023 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13 вересня 2023 року на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Крім того, позивач у касаційній скарзі послався висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду щодо підвідомчості спору з подібними до цієї справи правовідносинами господарському судочинству, викладені у постановах від 23 жовтня 2019 року у справі № 815/3364/16 та від 02 лютого 2021 року у справі № 805/4848/16-а.

Як вбачається правовідносини у зазначених справах № 815/3364/16 та № 805/4848/16-а є подібними правовідносинам у цій справі № 904/7464/21, що переглядається, оскільки мають аналогічні предмет і підстави позовів та суб`єктний склад учасників. Позовні вимоги у зазначених справах № 815/3364/16 та № 805/4848/16-а, як і у цій справі № 904/7464/21, стосуються визнання незаконними (протиправними) реєстраційних дій державного реєстратора з державної реєстрації юридичної особи: профспілкової організації та скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про реєстрацію юридичної особи (профспілкової організації). Зазначені реєстраційні дії оскаржуються з підстав порушення процедури проведення державної реєстрації юридичної особи, встановленої чинним законодавством.

За результатом розгляду справ № 815/3364/16 та № 805/4848/16-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про те, що правовідносини у цих справах за своїм характером стосуються правомірності здійснення державної реєстрації профспілкової організації та правомірності дій державного реєстратора, пов`язаних з державною реєстрацією юридичної особи, а спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, не є публічно-правовим спором та не належить до юрисдикції адміністративних судів. За висновком судів у спірних правовідносинах предметом захисту є порушені корпоративні та особисті немайнові права позивача - підприємства, в якому була створена профспілкова організація, а спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства як спір, що виник з корпоративних відносин.

Однак, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду не погоджується із зазначеними висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеними у постановах від 23 жовтня 2019 року у справі № 815/3364/16 та від 02 лютого 2021 року у справі № 805/4848/16-а, щодо корпоративного характеру зазначених правовідносин та господарської підвідомчості спорів з подібними правовідносинами, та вважає за необхідне відступити від цих висновків з огляду на таке.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Відповідно до частин першої, другої 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів визначена у статті 20 Господарського процесуального кодексу України, згідно з пунктами 3, 4, 10 частини першої якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

- справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3);

- справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах (пункт 4);

- справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем (пункт 10).

Відповідно до частин першої, третьої статті 167 Господарського кодексу України, що була чинна станом на момент виникнення спірних у цій справі правовідносин (на момент вчинення спірних реєстраційних дій), корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб`єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи, у тому числі й той, який вибув.

Відповідно до визначення термінів, що містяться у статті 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання); первинна організація профспілки - добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному закладі освіти.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

За змістом частини першої статті 6 та частини першої статті 7 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати профспілки, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі профспілок.

Членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які навчаються в закладі освіти.

Відповідно до статті 12 цього закону професійні спілки, їх об`єднання у своїй діяльності незалежні від державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Профспілки самостійно організовують свою діяльність, проводять збори, конференції, з`їзди, засідання утворених ними органів, інші заходи, які не суперечать законодавству.

Забороняється втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об`єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об`єднань.

Профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Свої повноваження первинні профспілкові організації здійснюють через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не створюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів профспілки, який діє в межах прав, наданих цим Законом та статутом профспілки (частина перша статті 34 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).

З огляду на наведені положення чинного законодавства колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає про те, що позивач, як підприємство, на якому створена профспілкова організація, не є та не може бути ні засновником, ні членом цієї профспілкової організації, жодні корпоративні права в розумінні частини першої статті 167 Господарського кодексу України, що була чинна станом на момент виникнення спірних у цій справі правовідносин, у підприємства щодо профспілкової організації не виникають. Підприємство та створена на ньому профспілкова організації не перебувають між собою у корпоративних відносинах. Професійні спілки, їх об`єднання у своїй діяльності незалежні від роботодавців, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Однак, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, дійшовши висновку про те, що у спірних правовідносинах існує необхідність захисту корпоративних прав не врахував наведеного, залишив поза увагою положення Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», зміст та суть корпоративних прав та корпоративних відносин, не зазначив і не конкретизував, які саме порушені корпоративні права позивача (підприємства, на якому створена профспілкова організація) підлягають захисту у межах заявленого позову щодо оскарження правомірності державної реєстрації профспілкової організації та який невирішений корпоративний спір існує у позивача стосовно оскаржуваних реєстраційних дій.

Крім того, як встановили суди попередніх інстанцій у цій справі № 904/7464/21, позовна заява Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпренерго» не містить посилань позивача на порушення його корпоративних прав, зміст позовної заяви не свідчить про те, що позивач заявив саме корпоративний спір.

Спір у цій справі не є спором, що виник з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі.

Предметом позову як у справах № 815/3364/16 та № 805/4848/16-а, так і у цій справі № 904/7464/21, є виключно визнання протиправними реєстраційних дій державного реєстратора з державної реєстрації юридичної особи: профспілкової організації, скасування запису про реєстрацію зазначеної юридичної особи (профспілкової організації). Ці вимоги заявлені позивачами: підприємствами, на яких були створені профспілкові організації, до відповідача: органу державної реєстрації. Позивачі не оскаржували рішення засновників профспілкової організації ні у справах № 815/3364/16 та № 805/4848/16-а, ні у цій справі № 904/7464/21. Вимоги про визнання протиправними реєстраційних дій та скасування реєстраційного запису заявлені як самостійні вимоги, а не як похідні від позову про недійсність рішень засновників профспілкової організації. Реєстраційні дії та запис оскаржувалися позивачами з підстав порушення встановленої чинним законодавством процедури проведення державної реєстрації юридичної особи.

Як встановили суди попередніх інстанцій у цій справі № 904/7464/21 позивач у позовній заяві вказує на те, що відповідач при проведенні реєстраційних дій щодо реєстрації Профспілкової організації "Захист праці" у Відокремленому підрозділі "Криворізька теплова електрична станція" Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" порушив положення статі 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи" та вчинив реєстраційні дії без необхідного обсягу документів та з перевищенням своїх повноважень. Шляхом реєстрації засвідчено факт наявності відповідного статусу профспілкової організації, не легалізованої згідно з вимогами статті 16 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Наведене свідчить про те, що такі спірні правовідносини не стосуються факту створення юридичної особи (профспілкової організації) як такого, а зводяться виключно до оспорення дій органу державної реєстрації щодо державної реєстрації юридичної особи, стосуються порушень, допущених таким органом, у сфері державної реєстрації.

Предметом спору у контексті підстав позовних вимог, заявлених підприємством, на якому створена профспілкова організація, є перевірка законності реєстраційних дій та записів, проведених та вчинених суб`єктом державної реєстрації при здійсненні ним владних управлінських функцій.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі державної реєстрації первинних, місцевих, обласних, регіональних та республіканських професійних спілок, їх організацій та об`єднань суб`єктом державної реєстрації є територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом (пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За визначеннями, наведеними в пунктах 1, 2, 7 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, по захист якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта, у яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, у яких виник спір (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17, від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16, від 02.04.2019 у справі № 137/1842/16-а, від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18, від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20).

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що спір за самостійними вимогами про визнання протиправними реєстраційних дій державного реєстратора з державної реєстрації юридичної особи: профспілкової організації та про скасування запису про реєстрацію зазначеної юридичної особи (профспілкової організації), заявлений до органу державної реєстрації, не належить до господарської юрисдикції. Виникнення спірних правовідносин у такому спорі обумовлене саме діями органу державної реєстрації щодо проведення державної реєстрації юридичної особи (профспілкової організації), які в силу Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» належать до виключної компетенції органу (суб`єкта) державної реєстрації, який реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб, виконує функції держави щодо засвідчення факту створення юридичної особи, а тому законність таких дій підлягає перевірці саме адміністративним судом.

У разі державної реєстрації первинних, місцевих, обласних, регіональних та республіканських професійних спілок, їх організацій та об`єднань, територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, як суб`єкти державної реєстрації, які визначені відповідачами у подібних спорах, фактично виконують публічно-владні управлінські функції і саме ними проводяться оспорювані реєстраційні дії та вчиняються реєстраційні записи щодо державної реєстрації.

З огляду на суть спірних правовідносин (заявлені предмет та підстави позову, суб`єктний склад спору), колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що спір у цій справі містить ознаки справи адміністративної юрисдикції.

З огляду на викладене Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що спір у цій справі є публічно-правовим і підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України. Підстави для віднесення спору у цій справі до господарської юрисдикції на підставі пунктів 3, 4, 10 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

Відповідно до частини четвертої статті 303 Господарського процесуального кодексу України про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.

З огляду на викладене Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що, крім підстави, передбаченої частиною шостою статті 302 Господарського процесуального кодексу України, наявна також інша підстава для передачі справи № 904/7464/21 разом із касаційною скаргою позивача на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 23 травня 2023 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13 вересня 2023 року на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачена частиною третьою статті 302 Господарського процесуального кодексу України: необхідність відступлення від висновку, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановах від 23 жовтня 2019 року у справі № 815/3364/16 та від 02 лютого 2021 року у справі № 805/4848/16-а, що також свідчить про існування «конфлікту юрисдикції» між касаційними судами різних юрисдикцій: адміністративною та господарською.

Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Передати справу № 904/7464/21 за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Профспілкова організація "Захист праці" у Відокремленому підрозділі «Криворізька теплова електрична станція» Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго", про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, та касаційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області ухвалою від 23 травня 2022 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13 вересня 2023 року у справі № 904/7464/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

2. Копію цієї ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

В. Студенець