УХВАЛА
11 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/5698/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С.К., Случ О. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги заступника керівника Київської міської прокуратури
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.20023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 у справі
за позовом першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави
до 1) Київської міської ради,
2) Обслуговуючого кооперативу «Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва «МІКЛ»
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, зобов`язання повернути земельну ділянку,
ВСТАНОВИВ:
26.10.2023 до Касаційного господарського суду надійшла, надіслана поштою 23.10.2023, касаційна скарга заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.20023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 (повний текст складено 09.10.2023) у справі № 910/5698/23.
Ухвалою Касаційного господарського суду від 15.11.2023 вищевказана касаційна скарга була залишена без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків шляхом подання суду касаційної скарги у новій редакції з зазначенням відомостей про наявність або відсутність у скаржника електронного кабінету та повне найменування особи, яка звернулась з позовом у справі № 910/5698/23, її місцезнаходження.
04.12.2023 до Касаційного господарського суду надійшла, надіслана поштою 27.11.2023, заява скаржника про усунення недоліків касаційної скарги, до якої додано нову редакцію касаційної скарги з зазначенням відомостей про наявність у скаржника електронного кабінету та повного найменування, місцезнаходження Київської міської прокуратури, заступник керівника якої звернувся в інтересах держави з позовом у цій справі.
Відповідно до частини третьої статті 174 ГПК України касаційна скарга заступника керівника Київської міської прокуратури вважається поданою у день первинного її подання та приймається до розгляду у зв`язку з усуненням скаржником її недоліків у встановлений ГПК України строк.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що вона подається на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 про залишення без змін ухвали Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі 910/5698/23 про залишення позову без розгляду, яка відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України підлягає касаційному оскарженню.
Абзацом другим частини другої статті 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За приписами частин першої, четвертої статті 294 ГПК України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій повідомляється про дату, час і місце розгляду скарги. В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Отже, приймаючи до уваги обґрунтування скаржника підстави касаційного оскарження порушенням судами норм процесуального та матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріали касаційної скарги заступника керівника Київської міської прокуратури відповідають вимогам статей 287-290 ГПК України, є достатніми для відкриття касаційного провадження.
Частиною третьою статті 301 ГПК України встановлено, що розгляд справи у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Відповідно до частини п`ятої статті 301 ГПК України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З урахуванням вищевказаних норм, касаційна скарга заступника керівника Київської міської прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 у справі № 910/5698/23, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.20023 про залишення позову без розгляду, підлягає розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень убачається, що суди виснували, що доводи прокурора про те, що у цьому спорі відсутній орган, який мав би здійснювати захист порушених інтересів держави, оскільки Держгеокадастр не наділений законом правом на звернення до суду з позовом про скасування рішення органу місцевого самоврядування, є помилковими та не відповідають законодавству.
Зокрема, судами зазначено, що участь прокурора в судовому процесі можлива, крім іншого, за умови обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме: має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах компетентним органом або підтверджено його відсутність (частини третя, четверта статті 53 ГПК України, частина третя статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Згідно з абзацами першим - третім частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Оскільки, існує орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у сфері спірних правовідносин, прокурором фактично пред`явлено позов в інтересах держави в особі територіального органу Держгеокадастру.
В такому випадку дотримання вимог щодо підтвердження підстав для представництва, передбачених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» є обов`язковим.
В пункті 45. Постанови Велика Палата Верховного Суду від 25.05.2020 № 912/2385/18 вказано, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Враховуючи невиконання прокурором процедури, передбаченої частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до приписів частини четвертої статті 53 Закону України «Про прокуратуру», Господарський суд міста Києва дійшов висновку про неможливість розгляду справи та залишення позову без розгляду.
Заявник касаційної скарги зазначив, що предметом спору, зокрема, є визнання незаконним і скасування рішення Київської міської ради, яка при наданні в оренду земельної ділянки без проведення земельних торгів, внаслідок порушення приписів закону, діяла всупереч інтересам територіальної громади, права якої відповідно до законодавства має захищати. Отже, в цих правовідносинах Київська міська рада є правопорушником, що виключає її участь у справі в якості позивача, права якого порушені, тому прокурор має право самостійно звертатись за захистом інтересів держави в спірних правовідносинах.
При цьому заступник керівника Київської міської прокуратури зазначив, що суди помилково визначили позивачем в цьому спорі Держгеокадастр та не взяли до уваги, що прокурором дотримано процедуру щодо попереднього повідомлення компетентного органу (Київської міської ради) з метою надання йому можливості усунути виявлені недоліки.
Водночас колегія суддів встановила, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2021 справу № 925/1133/18 передано на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду ухвалою від 07.09.2023 передав справу № 925/1133/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 302 ГПК України.
Перед касаційним судом у цій справі постало питання щодо комплексного застосування норм матеріального та процесуального права, а саме частин третьої, четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та частин четвертої, п`ятої статті 53 ГПК України при вирішенні спорів про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування або органів державної виконавчої влади, визнання недійсними договорів купівлі-продажу або оренди, укладених на підставі цих рішень, та про повернення земельних ділянок цьому органу як одному з відповідачів.
До того ж Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду вважає, що очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо комплексного застосування норм матеріального та процесуального права (частин третьої, четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та частин четвертої, п`ятої статті 53 ГПК України) з метою забезпечення вимог верховенства права, невід`ємною складовою якого є дотримання принципу юридичної визначеності, що обумовлює однакове застосування норми права, недопущення можливостей для її довільного трактування, враховуючи, що юридична визначеність норми права є ключовою умовою забезпечення кожному ефективного судового захисту незалежним судом.
Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду вважає, що питання про наявність / відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем у разі, коли один орган, уповноважений здійснювати функції держави в спірних правовідносинах, прокурор визначив одним з відповідачів, а інший компетентний (контролюючий) орган прокурор не зазначив як позивачем, має характер виключної правової проблеми, яка з огляду на істотні розбіжності у судовій практиці судів різних інстанцій є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 07.09.2023, обґрунтованими, та ухвалою від 09.11.2023 прийняла до розгляду справу № 925/1133/18 за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури до Черкаської міської ради, Приватного підприємства «Інестиційно-будівельна компанія «Будгарант» про визнання незаконним і скасування рішення Черкаської міської ради та визнання недійсними змін до договору оренди землі за касаційною скаргою заступника начальника Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Ураховуючи, що висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 925/1133/18 стосуватимуться обов`язку прокурора, при самостійному зверненні до суду за захистом порушених прав дотримання процедури, встановленої статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо повідомлення відповідного органу про звернення із позовом у випадку, визначення такого органу одним із співвідповідачів, Суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 910/5698/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 925/1133/18.
Керуючись статтями 174, 228, 234, 235, 287-291, 294, 301 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.20023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 у справі № 910/5698/23.
2. Надати учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи до 29.12.2023.
3. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/5698/23 за позовом першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави до Київської міської ради, Обслуговуючого кооперативу «Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва «МІКЛ» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, зобов`язання повернути земельну ділянку.
4. Зупинити касаційне провадження у справі № 910/5698/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 925/1133/18.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді С. К. Могил
О. В. Случ
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2023 |
Оприлюднено | 12.12.2023 |
Номер документу | 115542704 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Волковицька Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні