Ухвала

від 11.11.2024 по справі 910/5698/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.11.2024Справа № 910/5698/23Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави

до

1. Київської міської ради

2. Обслуговуючого кооперативу «Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва «МІКЛ»

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, зобов`язання повернути земельну ділянку

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання від 11.11.2024.

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, зобов`язання повернути земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі № 910/5698/23, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 позов Прокурора в інтересах держави до Міськради та ОК «МІКЛ» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, зобов`язання повернути земельну ділянку - залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду від 03.09.2024 касаційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 у справі № 910/5698/23 скасовано, справу № 910/5698/23 направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 було призначено розгляд справи на 28.10.2024.

У судовому засіданні 28.10.2024 представники сторін були повідомлені про відкладення розгляду справи на 11.11.2024 під розписку.

В судовому засіданні 11.11.2024 представники сторін та прокурор надали усні пояснення по справі.

Стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачає, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (Заява № 7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 (Заява № 21722/11) зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії" від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, № 86). Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява № 65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).

Принцип об`єктивності судді є обов`язковою умовою належного виконання ним своїх посадових обов`язків. Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію розумного спостерігача. У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (по різним причинам) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади, тому судді належить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні фактори, зокрема такі, як заінтересованість у вирішенні конкретної справи.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й у всіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).

Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра господарському суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Самовідвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Згідно ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За приписами ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Як вже зазначалось, відповідно до Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, що схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Виходячи з наведеного, з огляду на положення ст.ст. 35, 36, 38 ГПК України, суд з метою усунення сумнівів у неупередженості або об`єктивності судді Алєєвої І.В., у провадженні якої перебувала справа за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави до Київської міської ради Обслуговуючого кооперативу «Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва «МІКЛ» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, зобов`язання повернути земельну ділянку, яку було залишено без розгляду ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2023 у справі № 910/5698/23, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 та в подальшому скасовано Постановою Верховного Суду від 03.09.2024 з направленням до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Подібна позиція, викладена Північним апеляційним господарським судом в ухвалах від 10.10.2022 № 911/614/20 та від 09.08.2023 № 925/632/19.

Керуючись статтями 32, 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Самовідвід судді Алєєвої І.В. від розгляду справи № 910/5698/23 за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави до Київської міської ради Обслуговуючого кооперативу «Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва «МІКЛ» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, зобов`язання повернути земельну ділянку задовольнити.

2. Матеріали справи № 910/5698/23 за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави до Київської міської ради Обслуговуючого кооперативу «Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва «МІКЛ» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, зобов`язання повернути земельну ділянку, передати уповноваженій особі для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Алєєва