Рішення

від 06.12.2023 по справі 357/11080/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/11080/23

Провадження № 2/357/3106/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 грудня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О. І. ,

за участі секретаря - Бараєвої А.В., Товстоног С.В., Вальчук М. В.

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивачів - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Чорного О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в режимі відеоконференції в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лавандовий дім» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2023 року адвокат Герасько Максим Григорович, який діє в інтересах позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лавандовий дім» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям та зобов`язання вчинити певні дії, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 згідно договору дарування частки квартири від 23.04.2015 року є власницею 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 . Власницею іншої частки квартири в розмірі 3/4 на підставі договору дарування квартири від 07.06.2012 року є ОСОБА_4 . Згідно з технічного паспорту квартира розташована на 9-му поверсі 9-ти поверхового будинку та складається з 2-х житлових кімнат. 07 липня 2023 року сталося залиття належної позивачам квартири, в результаті якого їм було завдано матеріальної шкоди. За результатами обстеження квартири комісією у складі голови правління ОСББ та двох жителів 1 під`їзду цього будинку був складений Акт № 4 про наслідки залиття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначеним Актом було зафіксовано, що залиття належної позивачам квартири сталося з даху будинку, внаслідок чого в квартирі постраждали стеля та меблі. Причиною залиття у вищевказаному Акті була вказана погана ізоляція навколо стояка каналізації, навколо стояка ЛЕП та вздовж західної стіни ліфтової. У висновках, зазначених в Акті було зазначено про необхідність викликати майстрів-покрівельників, які робили поверхню будинку, щоб зробити ревізію та усунути неякісні роботи. Крім цього, 07 липня 2023 року був складений ще один Акт про залиття належної позивачам квартири, згідно якого комісія також встановила, що причиною залиття, яке відбулось, стала погана ізоляція покрівлі над квартирою. Внаслідок залиття було пошкоджено: меблі в коридорі, шпалери, стелю, підвісну стелю у ванній кімнаті, стелю в загальному коридорі, шпалери в коридорі в квартирі та в загальному коридорі. Організацією, відповідальною за утримання будинку, в якому знаходиться квартира позивачів, є ОСББ «Лавандовий дім». Для визначення розміру завданого матеріального збитку позивачем був замовлений Звіт про визначення матеріальних збитків. Згідно Звіту про визначення матеріальних збитків, що нанесені власнику пошкодженого майна, внаслідок затоплення двокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , вартість матеріального збитку, що нанесений позивачам на дату оцінки становить 30 552, 00 грн., яка повинна бути стягнута з відповідача з урахуванням часток кожного у праві власності. Враховуючи час та зусилля, які позивачі мають витратити на відновлення попереднього стану пошкодженого майна, глибину душевних страждань позивачів, пов`язаних з пошкодженням майна, порушення нормального ритму життя, позивачі вважають, що з відповідача має бути стягнута моральна шкода у розмірі 10 000 грн. на кожного позивача. У зв`язку із зазначеним, позивачі вважають, що для належного захисту їхніх прав, необхідно також зобов`язати відповідача виконати покладений на нього обов`язок з утримання будинку, а саме: зобов`язати відповідача провести капітальний ремонт даху будинку, в якому знаходиться квартира позивачів. Тому, просив суд стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лавандовий дім» (код ЄДРПОУ: 44168803) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири АДРЕСА_1 , в розмірі 7638 грн. 00 коп. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лавандовий дім» (код ЄДРПОУ: 44168803) на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири АДРЕСА_1 , в розмірі 22 914 грн. 00 коп. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лавандовий дім» (код ЄДРПОУ: 44168803) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану залиттям квартири АДРЕСА_1 , в розмірі 10000 грн. 00 коп. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лавандовий дім» (код ЄДРПОУ: 44168803) на користь ОСОБА_4 моральну шкоду, завдану залиттям квартири АДРЕСА_1 , в розмірі 10 000 грн. 00 коп. Зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лавандовий дім» (код ЄДРПОУ: 44168803) провести ремонт та усунути пошкодження даху і покрівлі) в будинку АДРЕСА_3 , які стали причиною залиття квартири АДРЕСА_4 , розташованої в цьому будинку. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лавандовий дім» (код ЄДРПОУ: 44168803) на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_4 понесені судові витрати ( а. с. 1-13 ).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 12 вересня 2023 року, головуючим суддею визначено суддю Орєхова О.І. ( а. с. 125 ) та матеріали справи передані для розгляду.

За відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу ( ч. 1 ст. 187 ЦПК України ).

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна.

Ухвалою судді від 15 вересня 2023 року постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням ( викликом ) сторін та призначено судове засідання у справі на 04.10.2023 року ( а. с. 150-151 ).

Ухвалою судді від 15 вересня 2023 року заяву представника позивачів Герасько М.Г. про участь у судових засіданнях в режимі відеоконфереції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено ( а. с. 123-133 ).

04 жовтня 2023 року судове засідання було відкладено до 26.10.2023 року за клопотанням представника відповідача ( а. с. 138, 157-159 ).

01 листопада 2023 року судом задоволено клопотання представника позивачів ОСОБА_2 про участь у судових засіданнях в режимі відеоконфереції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено ( а. с. 147-148 ).

26 жовтня 2023 року за вх. № 47226 судом отримано відзив, підписаний представником ОСББ «Лавандовий дім» - адвокатом Чорним О.В., в якому останній просив суд в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСББ «Лавандовий дім» про стягнення збитків відмовити ( а. с. 179-183 ).

26 жовтня 2023 року справа була знята з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючого судді у даній справі в складі колегії в нарадчій кімнаті по кримінальні справі та відкладена до 14 листопада 2023 року ( а. с. 173 ).

14 листопада 2023 року по справі було оголошено перерву до 06.12.2023 року ( а. с. 189-194 ).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивачів ОСОБА_2 , кожний окремо, підтримали позовні вимоги, надали пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та просили задовольнити вимоги в повному обсязі. Позивач ОСОБА_1 зазначила, що до сьогодні наслідки залиття не усунуті, до сьогодні наслідки залиття не усунуті, продовжують з`являтися плями на поверхні у ванній кімнаті, а також має місце мокрих стін біля її квартири, в місцях загального користування навколо стояка каналізації та вздовж західної стіни ліфтової.

Крім того, судовому засіданні, яке відбувалося 14.11.2023 року, представник позивачів ОСОБА_2 наголошував на тому, що після ухвалення судового рішення у справі протягом п`яти днів буде подано докази понесення витрат на правову допомогу.

Представник відповідача ОСББ «Лавандовий дім» - адвокат Чорний О.В. в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив відмовити позивача в їх задоволенні повністю. Зазначив, що відповідач самотужки усунув пошкодження даху після 07 липня 2023 року.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивачів, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Встановлено, що ОСОБА_1 згідно договору дарування частки квартири від 23.04.2015 року є власницею 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 , а власницею іншої частки квартири в розмірі 3/4 на підставі договору дарування квартири від 07.06.2012 року є ОСОБА_4 ( а. с. 16-23 ).

Згідно з технічного паспорту, квартира розташована на 9-му поверсі 9-ти поверхового будинку та складається з 2-х житлових кімнат ( а. с. 24-27 ).

Так, 07 липня 2023 року сталося залиття належної позивачам квартири, в результаті якого останнім було завдано матеріальної шкоди.

За результатами обстеження квартири комісією у складі голови правління ОСББ та двох жителів 1 під`їзду цього будинку був складений Акт № 4 про наслідки залиття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 ( а. с. 35-36 ).

Зазначеним Актом було зафіксовано, що залиття належної позивачам квартири сталося з даху будинку, внаслідок чого в квартирі постраждали стеля та меблі. Причиною залиття у вищевказаному Акті була вказана погана ізоляція навколо стояка каналізації, навколо стояка ЛЕП та вздовж західної стіни ліфтової. У висновках, зазначених в Акті було зазначено про необхідність викликати майстрів-покрівельників, які робили поверхню будинку, щоб зробити ревізію та усунути неякісні роботи.

Крім того, у вказаному вище Акті вказано, що додаються фото.

До позовної заяви з боку позивача додані фотографі ( а. с. 40-48 ).

Крім цього, 07 липня 2023 року був складений ще один Акт № 1 про залиття належної позивачам квартири, згідно якого комісія також встановила, що причиною залиття, яке відбулось, стала погана ізоляція покрівлі над квартирою. Внаслідок залиття було пошкоджено: меблі в коридорі, шпалери, стелю, підвісну стелю у ванній кімнаті, стелю в загальному коридорі, шпалери в коридорі в квартирі та в загальному коридорі ( а. с. 37-39 ).

Так, в Акті № 1 зазначено, що свідком затоплення квартири позивачів, окрім сусідів, була голова ОСББ «Лавандовий дім» Геращенко Олена Сергіївна .

Згідно Звіту про визначення матеріальних збитків, що нанесені власнику пошкодженого майна, внаслідок затоплення двокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ,складає на дату оцінки в розмірі 30 552 гривень ( а. с. 49-69 ).

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачі вважають, що відповідач повинен відшкодувати їм майнову шкоду, яка була завдана затопленням квартири відповідно їх часткам у праві власності.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Згідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому вказана норма встановлює підставу для звільнення завдавача шкоди від обов`язку її відшкодування, а саме, якщо він доведе, що шкоду завдано не з його вини.

Постановою Пленуму Верховного суду України № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої бути протиправними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина особи.

Таким чином, для відшкодування майнової шкоди, позивач повинен довести як наявність заподіяної шкоди, так і вину заподіювача шкоди.

Як докази заподіяння шкоди позивачі надали Акт № 4 про наслідки залиття житлового/нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , де комісією була обстежена квартира АДРЕСА_4 за вищевказаною адресою на предмет залиття з даху будинку, яка розташована на 9 поверсі 9-ти поверхового будинку 1976 року побудови, що складається з 2 кімнат та на день обстеження комісія встановила, що під час залиття квартири АДРЕСА_4 постраждали стеля та меблі. Причиною залиття у вищевказаному Акті була вказана погана ізоляція навколо стояка каналізації, навколо стояка ЛЕП та вздовж західної стіни ліфтової. У висновках, зазначених в Акті було зазначено про необхідність викликати майстрів-покрівельників, які робили поверхню будинку, щоб зробити ревізію та усунути неякісні роботи. Обстеження вищевказаної квартири здійснювалося в присутності позивача ОСОБА_1 , уповноваженого представника відповідача в особі голови правління ОСББ Геращенко, мешканця кв. АДРЕСА_5 ОСОБА_7 , мешканця квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_4 ( а. с. 35-36 ).

Також, як зазначено вище, Актом № 1 від 07.07.2023 року внаслідок залиття були зафіксовані пошкодження: меблі в коридорі, шпалери, стелю, підвісну стелю у ванній кімнаті, стелю в загальному коридорі, шпалери в коридорі в квартирі та в загальному коридорі ( а. с. 37-39 ), здійснювалася фотофіксація, фотографії додані до позову ( а. с. 40-48 ).

Так, в Акті № 1 зазначено, що свідком затоплення квартири позивачів, окрім позивача ОСОБА_1 , були сусіди ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , адвокат Герасько М.Г. та була голова ОСББ «Лавандовий дім» Геращенко Олена Сергіївна ( а. с. 38 ).

Зазначене спресовує доводи представника відповідача, який в судовому засіданні наголошував, що вказаний Акт № 1 було складено за відсутності представника ОСББ.

Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Встановлено, що причиною залиття квартири АДРЕСА_1 , яка розташована на 9 поверсі 9-ти поверхового будинку, вказана погана ізоляція навколо стояка каналізації, навколо стояка ЛЕП та вздовж західної стіни ліфтової.

Так, встановлено та не спростовано сторонами по справі, що вищевказаний будинок перебуває на балансі ОСББ «Лавандовий дім».

Крім того, представник відповідача не заперечував факту залиття квартири, яка належить позивачам та відповідно складеного Акту № 4 про наслідки та причини залиття.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Отже, зазначені вище обставини доводять факт заподіяння позивачам збитків з вини відповідача.

Разом з цим, вину у завданні шкоди позивачам, відповідачем не спростовано.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідне положення міститься у постанові КЦС від 27 травня 2021 року у справі № 761/12945/19.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу, а позивач у свою чергу повинен довести наявність шкоди та її розмір.

Правові й організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» №2866-III (далі - ЗУ «Про ОСББ»), який був прийнятий у листопаді 2001 р. і набрав чинності 01.01.2002 р. Також діяльність ОСББ регулюється Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Цивільним кодексом, Житловим кодексом УРСР.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Приписами ст. 16 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", встановлено права та обов`язки об`єднання зокрема: об`єднання має право - укладати договори, виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку; об`єднання має обов`язок - забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам.

До зобов`язань об`єднання, згідно ст. 18 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» входить, серед іншого, забезпечення дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.

Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління ОСББ є загальні збори (ст. 10 Закону).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» статут об`єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до ч. 3 розділу II Типового статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27.08.2003 року № 141 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 23.09.2015 № 238) (далі - Статут) завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до п. 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17 травня 2005 року N 76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за N 927/11207, балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Технічне обслуговування житлових будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 712 затверджені Правила надання послуги з управління багатоквартирним будинком (далі - Правила) та Типовий договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (далі - Типовий договір).

Згідно пункту 9 Правил послуга з управління включає поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з пунктом 2.2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 927/11207 (надалі Правила), позапланові огляди передбачають огляд окремих елементів будинку або приміщень після злив, ураганних вітрів, сильних снігопадів, повеней та інших явищ стихійного характеру, що викликають ушкодження окремих елементів будинків, а також у разі аварій на зовнішніх комунікаціях чи при виявленні деформації конструкцій і несправності інженерного обладнання, що порушують умови нормальної експлуатації.

Позапланові огляди проводяться комісією або окремими працівниками виконавця послуг у залежності від обсягу та характеру пошкоджень, що виникли.

Виявлені у процесі загального та позапланового огляду несправності та причини, що їх викликали, а також технічний стан елементів жилого будинку записуються в журналі обліку результатів огляду.

Журнал обліку результатів огляду жилих будинків заводиться виконавцем послуг на будинок чи групу будинків, залежно від кількості поверхів, рівня благоустрою та інших характеристик.

Відомості, що заносяться до журналу, є вихідними даними для визначення технічного стану елементів будинку та його обладнання.

Відповідальність за ведення і збереження журналу обліку результатів огляду будинків покладається на майстра (техніка) технічної дільниці.

Узагальнені відомості про технічний стан жилого будинку та про проведені ремонти відображаються щорічно в технічному паспорті будинку.

Виявлені під час оглядів дефекти, деформації конструкцій або обладнання будинків, що можуть призвести до зниження несучої спроможності й стійкості конструкцій або будинків, обвалів чи порушення нормальної роботи обладнання, усуваються виконавцем послуг із залученням, у разі необхідності, спеціалізованої організації.

Виконавець послуг повинен уживати термінових заходів для забезпечення безпеки людей, попередження подальшого розвитку деформацій, а також негайно інформувати про те, що трапилося, власника будинку чи уповноважену ним особу.

Згідно Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» житловий комплекс - єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс. Конструктивні елементи багатоквартирного будинку частини споруди, які забезпечують її ціліність та необхідні технічні умови фукнціонування (фундамент, несучі стіни, міжповерхові перекриття, сходові марші, конструкції даху, покрівля, в`їзна група тощо). Прибудинкова територія навколо багатоквратирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Управління неподільним та загальним майном житлового комплексу здійснює управитель шляхом: належної експлуатації житлового комплексу та забезпечення відповідних умов користування власним, неподільним та загальним майном власників; накопичення необхідних коштів на проведення поточних та капітальних ремонтів (стаття 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається із неподільного та загального майна. Частка у загальному обсязі обов`язкових платежів на утримання і ремонт неподільного майна у багатоквратирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. Власник приміщення зобов`язаний забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію та капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших власників. Видатки на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та договором про їх використання (статті 19, 20, 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» утримання будинків і прибудинкової території визначається як господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної або юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів та споруд, а також утримання прилеглої до них прибудинкової території, відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Управитель зобов`язаний забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандарами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів.

Відповідно до пунктів 1, 2, 6, 7 ч. 1 статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Згідно із частиною першою статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Частина 1 статті 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлює, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.

За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

За статтею 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Таким чином дах будинку, вважається спільним майном багатоквартирного будинку, обов`язок з утримання та ремонту якого покладений на відповідача як на управителя багатоквартирного будинку.

Треба зазначити, що балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - це власник або юридична особа, яка за договором із власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального й поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і відповідає за його експлуатацію згідно із законом (згідно зі статтею 1 Закону «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до вимог п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», балансоутримувач зобов`язаний: забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів, відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Згідно з вимогами п. п. 7, 8 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», управитель зобов`язаний: здійснювати огляд основних конструктивних елементів, огороджуючих конструкцій будинків і споруд, інженерних мереж, об`єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях (зовнішніх та внутрішньобудинкових систем, під`їзних шляхів і тротуарів), і складати відповідні акти; забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів, відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню; шкоди, заподіяної його життю чи здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.

Згідно з п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року за № 6 (з подальшими змінами та доповненнями), розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно зі ст. 1192 Цивільного кодексу України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Керуючись статтею 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у разі визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом, проведення оцінки майна є обов`язковим.

Розмір збитків підтверджується «Звітом про оцінку матеріальних збитків». "Звіт про оцінку матеріальних збитків", це документ в якому міститься ідентифікація збитку, акт огляду, фотоматеріали, що фіксують пошкодження, розрахунки-кошторис відновлювального ремонту та інш. Оцінка збитків від залиття є належним, допустимим та достовірним доказом.

Згідно Звіту про визначення матеріальних збитків, що нанесені власнику пошкодженого майна, внаслідок затоплення двокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , складає на дату оцінки в розмірі 30 552 гривень ( а. с. 49-69 ).

Вказаний у Звіті розмір матеріальних збитків, що нанесені власнику пошкодженого майна, відповідачем не спростовані.

Не заслуговують на увагу доводи представника відповідача, що вищевказаний Звіт не є належним доказом, оскільки в ньому відсутній підпис оцінювача та відповідний штамп, оскільки судом було досліджено в судовому засіданні 06.12.2023 року оригінал зазначеного Звіту, який містив підпис оцінювача, підпис директора ТОВ «Експерт ІН» та печатку.

Отже, в судовому засіданні під час розгляду справи знайшло своє підтвердження того факту, що залиття сталося з вини відповідача, що підтверджується наявними доказами у зв`язку з чим, позивачам було заподіяно матеріальної шкоди.

Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 27 грудня 2019 року у справі справа № 686/11256/16-ц, провадження № 61-28098св18 зазначив, що факт залиття квартири, з вини певних осіб, що підтверджено Актом залиття, є підставою для відшкодування відновлювального ремонту, послуг експерта та моральної шкоди.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) та в постанові від 21.06.2023 року у справі № 916/3027/21.

В своїй постанові від 21.06.2023 року у справі № 916/3027/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що повертаючись до стандартів доказування, передбачених процесуальним законом, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Оцінивши зібрані у справі докази, фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей, суд доходить висновку, що відповідачем не доведена відсутність вини балансоутримувача багатоповерхового житлового будинку у пошкодженні квартири позивачів внаслідок залиття по причині непроведення капітального ремонту даху покрівлі у відповідності до Правил утримання будинку та прибудинкової території, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства 17.05.2005р. № 76.

Тому, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів в межах заявлених вимог стосовно стягнення з відповідача матеріальної шкоди, завданої майну співвласників залиттям квартири є такими, що підлягають задоволенню.

Підлягають задоволенню і позовні вимоги позивачів в частині зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лавандовий дім» провести ремонт та усунути пошкодження даху ( покрівлі ) в будинку АДРЕСА_3 , оскільки як встановлено в судовому засіданні під час розгляду справи до сьогодні наслідки залиття не усунуті.

В свою чергу, з боку відповідача не було надано суду жодних належних та допустимих доказів в спростування доводів позивачів.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначав, що після залиття квартири позивачів, управителем будинку ( ОСББ ) було самотужки усунуто недоліки, однак жодного належного доказу зазначеному, останнім суду не надано.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стосовно позовних вимог позивачів до відповідача щодо стягнення на їх користь моральної шкоди в розмірі 10 000 гривень, кожному, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (частина перша та друга статті 23 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Роз`яснено у п.п.3, 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

При вирішенні вимог про відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

З урахуванням обставин і характеру заподіяння шкоди, тривалості моральних страждань позивачів внаслідок залиття належної їм квартири з вини відповідача, вимушених змін у їх житті, суд приходить до висновку про те, що з відповідача на користь позивачів підлягають стягненню 500 грн., кожному, у відшкодування моральної шкоди, оскільки такий розмір моральної шкоди відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Що стосується доводів позивачів про понесення ними витрат на проведення оцінки майна, що складає 7 500 грн., та відшкодування вказаних витрат відповідачем на користь ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 6, 8, 9 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, в матеріалах справи дійсно міститься Договір № VR230731-002 на проведення оцінки майна від 31.07.2023 року, укладений між ОСОБА_1 товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт ІН» ( а. с. 97-98 ), Акт здачі-приймання наданих послуг до вказаного договору від 04.08.2023 року, де загальна вартість наданих послуг складає 7 500 грн. ( а. с. 99 ) та Рахунок-фактура на оплату в розмірі 3 500 грн. (авансовий платіж з оцінки майна ) ( а. с. 100 ), однак, належних доказів такої сплати ( фактичної ), матеріали справи не містять.

До того ж, замовлення експертизи та отримання експертного висновку за ініціативою позивача до звернення до суду не дають підстав для подальшого відшкодування витрат на його підготовку.

Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 16 грудня 2020 року у справі № 824/647/19-а.

В зазначеній постанові Верховний Суд вказав, оскільки в межах спірних правовідносин замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою Товариства до звернення до суду з позовом, Суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для відшкодування Товариству витрат на підготовку експертного висновку.

Тому, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що вимоги в частині стягнення витрат, які були понесені позивачем ОСОБА_1 на проведення експертизи не підлягають задоволенню.

Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.

Так, при зверненні позивачами до суду з вищевказаною позовною заявою, останні містили декілька вимог.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18.

Поняття «судовий збір» надане у Законі України «Про судовий збір», відповідно до ст. 1 якого під судовим збором розуміється - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Поняття судових витрат міститься в п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", де судові витрати передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставки судового збору, розмір яких, з урахуванням прожиткового мінімуму, з 01.01.2023 року становить: позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 1073,60 грн. та не більше 13420 грн.

При зверненні до суду з позовними вимогами позивачами ( кожним ) було сплачено судові витрати в розмірі 2 147,20 гривень, відповідно до кількості вимог, понесення яких документально підтверджуються наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями ( а. с. 14, 15 ).

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачів підлягає стягненню судові витрати в розмірі 2 147,20 гривень, на кожного, понесення яких документально підтверджено.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 22, 23, 386, 1167, 1192 Цивільного кодексу України, 2, 4, 5, 10, 12, 13, 19, 81, 82, 133, 139, 141, 187, 258, 259, 263-265, 273, 274, 353-355 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного суду України № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», постановою Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Законом України «Про житлово - комунальні послуги», Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207, п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", Законом України «Про судовий збір», суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лавандовий дім» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лавандовий дім» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 7 638 гривень, моральну шкоду в розмірі 500 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 147,20 гривень, загалом 10 285,20 гривень ( десять тисяч двісті вісімдесят п`ять гривень двадцять копійок ).

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лавандовий дім» на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 22 914 гривень, моральну шкоду в розмірі 500 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 147,20 гривень, загалом 25 561,20 гривень ( двадцять п`ять тисяч п`ятсот шістдесят одна гривня двадцять копійок ).

Зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лавандовий дім» провести ремонт та усунути пошкодження даху ( покрівлі ) в будинку АДРЕСА_3 .

В решті вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_8 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

Відповідач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Левандовий дім» ( адреса місцезнаходження: 09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченко, буд. 51, ЄДРПОУ: 44168803 ).

Повне судове рішення складено 11 грудня 2023 року.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя О. І. Орєхов