Ухвала

від 11.12.2023 по справі 532/2728/23

КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

532/2728/23

2-з/532/24/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2023 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі судді Макарчука С.М., розглянувши заяву адвоката Прядка Дениса Володимировича в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову,

Встановив:

07 грудня 2023 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява адвоката Прядка Дениса Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Кобеляцької міської ради, ОСОБА_2 про визнання частково недійсним рішення та скасування реєстрації, у якій позивач прохає:

- визнати недійсним рішення Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області № 29 від 14.05.2021 в частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність земельної ділянки площею по 0,0677 га для індивідуального дачного будівництва кадастровий номер 5321886401:01:001:0019, власник ОСОБА_2 ;

- скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 5321886401:01:001:0019 та закрити поземельну книгу відносно вказаної земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 0,2854 га по АДРЕСА_1 на підставі державного акту на право приватної власності на землею ІІ-ПЛ № 024870, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Світлогірської сільської ради народних депутатів від 29.09.2000 № 181.

З метою приведення документів на землю у відповідність чинному законодавству позивачка звернулася про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, розробник техдокументації направив до Державного земельного кадастру заяву про внесення відомостей, проте у внесенні відомостей було відмовлено у зв`язку з виявленням розташування у межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини, а саме: перетин ділянок з ділянкою 5321886401:01:001:0019.

Разом з позовною заявою адвокатом Прядком Денисом Володимировичем подана заява про забезпечення позову, в якій заявник прохає вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5321886401:01:001:0019.

Заява обґрунтована тим, що оскільки в позовній заяві ставиться питання скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5321886401:01:001:0019, яка належить відповідачеві ОСОБА_2 , та закриття поземельної книги відносно вказаної земельної ділянки, є ризик істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, оскільки спірну земельну ділянку може бути відчужено, розподілено, а позивач буде змушена звертатися до суду з іншим позовом.

Відповідно до ч.1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Таким чином, підставою для застосування заходів забезпечення позову є встановлення обставин, які свідчать, що їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином, законом допускається такий захід забезпечення позову як заборона вчиняти певні дії за умови, що він є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч.5 ст. 151 ЦПК України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Відповідно до ч.6 ст. 151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Відповідно до ч.3 ст. 124 ЦПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Дослідивши доводи заяви, суд робить такі висновки.

Заява про забезпечення позову відповідає вимогам, які містяться у Главі 10 Розділу І ЦПК України, підстави для її повернення заявнику відсутні.

До заяви про забезпечення позову долучено квитанцію про сплату судового збору у встановленому законом розмірі та порядку.

Будь-які інші додатки до заяви про забезпечення позову - відсутні.

Будь-які інші доводи на обґрунтування вимоги про вжиття заходу забезпечення позову та на обґрунтування необхідності застосування такого заходу саме у виді заборони вчинення певних дій - у заяві відсутні. Решта доводів заяви є посиланням на ст.ст. 149, 150, 151 ЦПК України з їх цитуванням.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Із доводів заяви вбачається, що між сторонами існує спір, оскільки позивачем порушене питання скасування державної реєстрації належної відповідачеві земельної ділянки.

Разом з тим, єдиною загрозою невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду заявник вказує можливість відчуження чи розподілення спірної земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого королівства") положення статті 1 Першого протоколу містять три окремих правила, які не застосовуються окремо: перше правило проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, третє правило визнає за державами контролювати використання майна за наявності певних умов для цього. Також, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання в право власності принципу правомірного та допустимого втручання, слід оцінити, чи є захід законним, чи переслідує втручання суспільний інтерес, чи є такий захід пропорційним переслідуваним цілям.

Суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову з огляду на те, що представник позивача просить забезпечити позов у визначений нею спосіб (шляхом заборони здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки) без надання будь-яких доказів того, що в разі невжиття заходів забезпечення може бути утрудненим та неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, зважаючи на зміст позовних вимог.

Заявником не вказано й не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідач на час звернення позивача до суду вчиняє дії щодо відчуження чи розділення майна, щодо якого позивач прохає застосувати заходи забезпечення позову, а тому самі лише твердження сторони позивача про потенційну можливість ускладнення виконання судового рішення у разі задоволення позову без належного обґрунтування й зазначення та долучення відповідних доказів, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Таким чином, заявником не доведено і судом не встановлено, що невжиття таких заходів забезпечення позову про які заявлено, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у цій справі. Водночас, заявником не доведено і судом не встановлено, що саме такий захід забезпечення є необхідним та співмірним заявленим позовним вимогами.

Також зважаючи на наведені норми, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. А тому ймовірна необхідність звертатися у майбутньому з іншими позовами, на що посилається заявник, не може бути достатньою та належною підставою для забезпечення позову.

З огляду на зазначене, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Водночас, відмова у задоволенні цієї заяви не позбавляє заявника права на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 149, 150, 151, 153, 260, 261, 353, 354, 355 ЦПК України, суд,

Постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя