Ухвала

від 11.12.2023 по справі 759/23303/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-о/759/1711/23

ун. № 759/23303/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , інша особа: Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві про встановлення факту перебування на утриманні, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , інша особа: Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві про встановлення факту перебування на утриманні. В поданій заяві ОСОБА_1 просить суд встановити постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 та перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по день його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначене необхідно для отримання пенсії в разі втрати годувальника.

Заявниця зазначила, що 09 травня 2023 року звернулась до Головного Управління пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника. Проте, пенсійний фонд своїм рішенням №930080311847 від 11 травня 2023 року відмовив у призначенні пенсії, мотивуючи тим, що «відповідно до п. 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії №22-1 від 25.11.2005р., до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, крім іншого, документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником, а також довідка про перебування членів сім`ї на утриманні померлого годувальника. Відповідно до п.2.11 Порядку, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені п. 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт».

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2023 року визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 29 листопада 2023 року заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

06.12.2023 року представник заявника через систему «Електронний суд» подав заяву про усунення недоліків.

У зв`язку із перебуванням судді на навчанні в Національній школі суддів України, заява фактично отримана суддею 11 грудня 2023 року.

Проаналізувавши матеріали поданої заяви, доданих до неї документів, суд дійшов наступного.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За змістом частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, перебування фізичної особи на утриманні.

Згідно із частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Такий правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, від 08 листопада 2019 року у справі № 161/853/19, від 27 березня 2019 року у справі № 569/7589/17.

Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частинах першій та другій статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту перебування її на утриманні померлого чоловіка задля призначення їй пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Механізм призначення і призначення пенсії у разі втрати годувальника визначений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 січня 2007 року № 3-1.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено право кожної особи звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої цієї статті).

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Органи Пенсійного фонду України є спеціально уповноваженим суб`єктом, який уповноважений на Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1.

Визначаючи, чи пов`язується зі встановлення зазначеного факту виникнення у заявника певних цивільних прав та обов`язків, суд застосовує положення статті 1 ЦК України. За змістом частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.

Спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю фізичних осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2023 року у справі № 214/1309/21 (провадження № 61-3264сво22) вказано, що: до адміністративної юрисдикції відносяться справи, які виникають зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин. Спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб`єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій. Визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити зі змісту права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19 (провадження № 61-10777сво20) зробила схожий за змістом висновок та зазначила, що заява про встановлення факту, що має юридичне значення, щодо якого виник публічно-правовий спір, не може бути предметом розгляду у порядку цивільного судочинства.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив, що між ОСОБА_1 та Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, який уже відмовив їй у призначенні пенсії, виник спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за нею певного соціально-правового статусу щодо встановлення факту перебування на утриманні померлого для одержання пенсійних виплат у разі смерті годувальника, не пов`язаного з будь-якими цивільними права та обов`язками заявника, їх виникненням, існуванням та припиненням, а тому має розглядатися за правилами адміністративної юрисдикції.

За предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, відповідно, підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства шляхом оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, і саме в рамках такої справи заявник повинна доводи наявність підстав для виплати.

Зазначене узгоджується із правовим висновком, викладеним Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04 грудня 2023 року у справі № 522/1620/23-ц (провадження № 61-11435св23).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки вимога, з якою заявниця звернулась до суду має розглядатись у порядку адміністративного судочинства, суд відмовляє заявнику у відкритті провадження у цивільний справі та роз`яснює, що вона має право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 186, 293, 315 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , інша особа: Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві про встановлення факту перебування на утриманні.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя Н.О. Горбенко