Рішення

від 11.12.2023 по справі 140/26193/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року ЛуцькСправа № 140/26193/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши у письмову провадженні за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дестайл Студія до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Дестайл Студія звернулося із позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.07.2023 №0090020408.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 у даній справі позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 13 липня 2023 року №0090020408 в частині застосування штрафу в розмірі 30902,14 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дестайл Студія судовий збір у розмірі 1553,50 грн.

29.11.2023 до суду надійшла заява представника позивача адвоката Кінах Я. В. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Відповідач письмових пояснень (заперечень) щодо поданої заяви до суду не подав.

Частиною третьоюстатті 252 Кодексу адміністративного судочинства України(далі- КАС України) встановлено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відтак, оскільки рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 у даній справі було ухвалено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відтак розгляд заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення здійснено судом без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви щодо стягнення судових витрат з ухваленням додаткового рішення, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 252 КАС Українисуд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із частиною першоюстатті 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьоїстатті 132 КАС Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Частиною першоюстатті 139 КАС Українипередбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частин першої, другоїстатті 134 КАС Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятоюстатті 134 КАС Українидля цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомоюстатті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятоїстатті 139 КАС Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.2021, від 08.02.2022 у справах № 640/3098/20 та №160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі №540/2307/21.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

У постанові Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15 міститься правова позиція щодо застосування частини третьоїстатті 134 КАС України, відповідно до якої чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі №520/6658/21).

Так, з матеріалів справи вбачається, що на підтвердження обґрунтованості витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав копії таких документів: договору про надання правової допомоги від 03.01.2023 №03-01/01, додаткової угоди №02/23 (замовлення) від 28.08.2023 до договору про надання правової допомоги від 03.01.2023 №03-01/01, рахунку № 02/23 від 22.11.2023, акту приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 22.11.2023 №02/23, платіжної інструкції від 24.11.2023 №45.

Пунктом 5.1 договору про надання правової допомоги від 03.01.2023 №03-01/01, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Дженерал Лігал Груп» (Адвокатське об`єднання, GLG), передбачено, що за надану GLG правову допомогу клієнт сплачує гонорар, розмір якого визначається додатковою угодою до даного договору.

Відповідно до пунктів 3, 4 додаткової угоди №02/23 від 28.08.2023 сторони погодили, що вартість виконаних робіт та наданих послуг (гонорар) Адвокатським об`єднанням «Дженерал Лігал Груп», обумовлених в даній додатковій угоді, становить 10000,00 грн. Сторони погодили, що оплата гонорару клієнтом здійснюється згідно встановленого рахунку після ухвалення рішення судом першої інстанції.

Водночас згідно з пункту 2 даної додаткової угоди №02/23 від 28.08.2023 визначено, що для виконання даного замовлення Адвокатське об`єднання «Дженерал Лігал Груп», зокрема, але не обмежуючись, здійснює такі заходи та дії: ґрунтовно проконсультувати клієнта з приводу обставин справи, зазначеної в пункті 1 даної додаткової угоди; скласти та подати позовну заяву про визначення протиправним рішення та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.07.2023 №0090020408; у разі необхідності підготувати та надіслати в інтересах клієнта адвокатські запити; здійснити підготовку інших документів процесуального характеру, в яких виникне необхідність в ході судового розгляду справи; представляти інтереси клієнта в суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, установах, організаціях та підприємствах усіх форм власності.

Згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) від 22.11.2023 №02/23, який підписаний сторонами договору, підтверджується, що адвокатом виконані такі роботи (послуги): юридична консультація щодо оскарження результатів камеральної перевірки - податкового повідомлення-рішення від 13.07.2023 №0090020408 (1 год.) 500,00 грн.; складання та подання позовної заяви (6 год.) 6000,00 грн.; складання та подання відповіді на відзив (1 год.) 1000,00 грн.; представництво інтересів клієнта в суді 2500,00 грн., загальна вартість роботи (послуг) на момент підписання даного акту становить 10000,00 грн.

Платіжною інструкцією від 24.11.2023 №45 підтверджується факт оплати ТОВ Дестайл Студія послуг згідно рахунку від 22.11.2023 №02/23 в сумі 10000,00 грн.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зауважує, що така послуга як консультація клієнта охоплюються загальною діяльністю адвоката та має на меті складання позовної заяви і подання її до суду. Також суд зазначає, що судові засідання у справі не проводились, оскільки розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На думку суду, з урахуванням критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, з огляду на складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження), значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг та їх обсяг, враховуючи часткове задоволення позовних вимог та виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, суд дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути 4000,00 витрат на професійну правничу допомогу. Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

Керуючись статтями 134, 139, 143, 252, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дестайл Студія (43018, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Супутника, 8а, ідентифікаційний код 41916343) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі грн. 00 коп.).

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. О. Андрусенко