Ухвала

від 11.12.2023 по справі 320/45881/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

11 грудня 2023 року №320/45881/23

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Діски А.Б.,

розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Капітал-Інвест»доДепартаменту територіального контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київського міської державної адміністрації)провизнання протиправним та скасування приписувстановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Капітал-Інвест» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту територіального контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київського міської державної адміністрації), у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати Припис №2327293 від 16.10.2023 року, винесений щодо нежилих приміщень з №1 по №4 (групи приміщень №77) (в літ. А), загальною площею 60,3 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, вул. Щусєва, буд. 3;

- визнати протиправними дії Департаменту територіального контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо надання п. 19 листа від 07.11.2023 №064-5317 доручення Комунальному підприємству Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про вжиття заходів шляхом демонтажу належного Позивачу нерухомого майна, а саме нежилих приміщень з №1 по №4 (групи приміщень №77) (в літ. А), загальною площею 60,3 кв.м., розташованих за адресою: м. Київ, вул. Щусєва, буд. 3;

- скасувати пункт 19 Доручення Департаменту територіального контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), викладеного в листі від 07.11.2023 №064-5317.

В той же час, разом з позовною заявою представником позивача подана заява про забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії пункту 19 Доручення Департаменту територіального контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації_, викладеного в листі від 07 листопада 2023 року №064-5317 до дати набрання законної сили рішенням суду по даній справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначив, що відповідачем вчиняються дії щодо демонтажу приміщень за адресою м. Київ, вул. Щусєва, буд. 3, у зв`язку з чим, частина приміщень вже пошкодженні, а тому існує реальна загроза повного знищення приміщень, які належить позивачу на праві власності.

Суд, розглянувши заяву та додані до неї матеріали, дійшов наступного висновку.

Відповідно до частин першої, другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, суд може забезпечити позов лише за наявності однієї з двох підстав, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та очевидна протиправність рішення, яким порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду.

Водночас, згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї статті визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Отже, однією з необхідних передумов вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/5233/18.

При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Суд наголошує, що розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд має враховувати докази, надані на підтвердження вказаних заявником обставин, та повинен пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Як зазначає представник заявника, Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Капітал-Інвест» є власником нежитлових приміщень з №1 по №4 (група приміщень №77) (в літ. А) за адресою: м. Київ, вул. Щусева, буд. 3.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, представник позивача просить зупинити дію пункту 19 листа від 07 листопада 2023 року №064-5317, яким доручено КП "Київблагоустрій" вжити заходи шляхом демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд, зокрема, павільйон по Щусева академіка вул. 12, назва підприємства ФОП ОСОБА_1 , № припису 2329642, дата припису 03.11.2023.

Суд зауважує, що пункт, дію якого просить зупинити представник позивача, не відноситься до об`єкту нерухомості, що належить позивачу на праві власності, згідно наданих позивачем документів.

Будь-яких інших доказів на підтвердження вказаних обставин заявником не надано. Проте вказані обставини мають суттєвий доказовий характер при вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з урахуванням співвідношення законних інтересів заявника та громадського інтересу.

Крім того, як вбачається з листа КП "Київблагоустрій" від 14.11.2023 № 064/222-8106, на виконання доручення Департаменту територіального контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.11.2023 № 064-5317, 08.11.2023 вже демонтовано павільйон на вул. Академіка Щусєва, 3, що у Шевченківському районі м. Києва. Доказів того, що відповідачами вживаються заходи щодо демонтажу інших приміщень, належних позивачу, до заяви про забезпечення позову не надано.

Отже заявником не підтверджено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до прийняття у справі рішення по суті заявлених вимог, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь заявника, ним не надано.

З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованою та такою, що не підтверджується належними доказами, заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Капітал-Інвест» про забезпечення позову, та не вбачає підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Капітал-Інвест» про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя Діска А.Б.