Рішення

від 11.12.2023 по справі 480/8313/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2023 року Справа № 480/8313/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Воловика С.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/8313/23 за позовом Загону технічної служби Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області (далі позивач, Управління ДСНС) до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби у Сумській області (далі відповідач, Управління Держаудитслужби), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю Е.М.А. (далі третя особа, ТОВ Е.М.А.), про:

- визнання протиправним та скасування висновку від 20.07.2023 про результати моніторингу закупівлі UA-2023-05-17-005814-а,

У С Т А Н О В И В:

І. Позиція позивача та третьої особи

За результатами моніторингу закупівлі UA-2023-05-17-005814-а, Управлінням Держаудитслужби 20.07.2023 складений висновок про порушення абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», абзацу шостого підпункту 1 та абзацу третього підпункту 3 пункту 41 Особливостей (в редакції від 20.04.2023), у зв`язку з чим, зобов`язано Управління ДСНС здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку шляхом розірвання укладеного за результатами торгів договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Обґрунтовуючи протиправність вказаного висновку, позивач зазначив що, по-перше, на момент розкриття тендерних пропозицій 26.05.2023, відповідно до пункту 40 Особливостей не підлягала розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі інформація, що містить персональні дані. У зв`язку з тим, що у наданій учасником ТОВ «Е.М.А.» довідці, яка підтверджує кваліфікацію персоналу, окрім загальної інформації, містились персональні дані осіб, деяка інформація була закрита для загального доступу, проте, була доступною позивачу для оцінки пропозиції; по-друге, наявність у учасника ТОВ «Е.М.А.» відповідної матеріально-технічної бази було підтверджено довідкою про наявність обладнання, декларацією відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, зареєстрованою 31.08.2020 за № 594.20.59 та сертифікатом № UA.CY.9001/0877-21 на систему управління якістю стосовно ремонту, технічного обслуговування, демонтажу, установлення, монтажу машин та устаткування промислового призначення (коди ДКПП 33.12, 33.20), виданим 31.03.2021 та дійсним до 30.03.2024; по-третє, за змістом приписів статті 793 Цивільного кодексу України, нотаріальному посвідченню підлягають договори найму будівлі, укладені більше ніж на три роки. Оскільки наданий учасником договір оренди був укладений на два роки, він не підлягав нотаріальному посвідченню; та по-четверте, учасник ТОВ «Е.М.А.» підтвердив надання аналогічних послуг листом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області № 634701/1-246/634702, що свідчить про відповідність кваліфікаційним вимогам.

Крім того, позивач зауважив на тому, що вимога про усунення порушень шляхом розірвання договору, є безпідставною, оскільки фактично договір уже виконаний, послуги передбачені ним надані у повному обсязі, що підтверджується актом виконаних робіт № 39 від 27.06.2023.

За наведених обставин, Управління ДСНС вважає оскаржуваний висновок протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

ІІ. Заперечення відповідача

Не погоджуючись з позовними вимогами, Управління Держаудитслужби у відзиві (а.с. 112-120) зазначило, що оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями оприлюднено Управлінням ДСНС 17.05.2023, у зв`язку з чим до цієї процедури закупівлі мають застосовуватись приписи Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» в редакції від 20.04.2023.

Так, відповідно до абзацу другого пункту 36 Особливостей (в редакції від 20.04.2023), конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі», і документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 44 цих Особливостей.

За результатами моніторингу публічної закупівлі UA-2023-05-17-005814-а було встановлено у архівному файлі «підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям.zip», який є доступним для перегляду лише позивачу, органу оскарження та Держаудитслужбі, окрім документів які містять інформацію про особисті дані працівників (копій трудових книжок), також містяться й інші документи. Водночас, підстав визначення цих документів конфіденційними, ні позивач, ні учасник не зазначив.

У зв`язку з цим, Управління Держаудитслужби вважає, що позивач зобов`язаний був відхилити тендерну пропозицію ТОВ «Е.М.А.», як то передбачено підпунктом 1 пункту 41 Особливостей (в редакції від 20.04.2023).

Також, відповідач зауважив на тому, що на виконання підпункту 1.1 таблиці 1 додатку 1 до тендерної документації, для підтвердження відповідності кваліфікаційному критерію «Наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій», учасник зобов`язаний був надати документи/документ на підтвердження права власності/володіння/користування тощо відповідним майном. Разом з цим, договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їхньої окремої частини), а також договір найму (оренди) транспортного засобу за участі фізичної особи у разі їх надання учасником, мають бути засвідченні нотаріально.

Так, у складі тендерної пропозиції, ТОВ «Е.М.А.» надало довідку «Щодо підтвердження наявності обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, необхідних для надання послуг» та копію договору оренди нежитлового приміщення № 723-18 від 01.04.2023, укладеного з ОСОБА_1 . Проте, документів, які підтверджують право власності на обладнання (крани, станки, апарати та ін.), надано не було, а сам договір оренди не посвідчений нотаріально.

Крім того, Управління Держаудитслужби звернуло увагу на те, що у складі тендерної пропозиції ТОВ «Е.М.А.» надало лист-відгук № 634701/1-246/634702 від 15.05.2023 щодо виконання аналогічного договору, на який не накладався КЕП/УЕП, що є порушенням підпункту 3.1.3 таблиці 1 додатку 1 до тендерної документації, а також на те, що переможець процедури закупівлі у строк що не перевищує 4 дні з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір не надав документів, які підтверджують відсутність підстав, визначених підпунктами 3, 6, 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 44 Особливостей (в редакції від 20.04.2023), у зв`язку з чим, на виконання абзацу третього підпункту 3 пункту 41 Особливостей, тендерна пропозиція мала бути відхилена.

Стосовно вимоги про усунення порушень шляхом розірвання договору закупівлі, відповідач зазначив, що право такої вимоги передбачено законодавством, яке регулює спірні правовідносини та є варіантом правомірної поведінки позивача при усуненні порушень, що направлений на приведення відносин між сторонами договору у первісний стан.

За огляду на зазначене, Управління Держаудитслужби вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 28.08.2023, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 480/8313/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб, встановлені строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 07.12.2023, у задоволенні клопотання Управління Держаудитслужби про заміну відповідача на належного відмовлено.

IV. Обставини справи

На підставі наказу № 33-3 від 29.06.2023 Управлінням Держаудитслужби здійснено моніторинг процедури закупівлі, проведеної Управлінням ДСНС за предметом: «Послуги з поточного ремонту та приведення транспортних засобів відповідно до ДСТУ 3849:2018, 500000 UAH, 50110000-9, ДК021, 49, послуга», ID закупівлі UA-2023-05-17-005814-а.

За наслідками моніторингу, 20.07.2023 відповідачем складено висновок (а.с. 87-89), згідно з яким установлені порушення абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

Зокрема, за змістом Висновку, під час моніторингу установлено, що на порушення абзацу шостого підпункту 1 пункту 41 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 (в редакції від 20.04.2023), Управління ДСНС розглянуло пропозицію учасника ТОВ «Е.М.А.», який визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог абзацу другого пункту 36 Особливостей.

Крім того, під час моніторингу було встановлено, що учасник ТОВ «Е.М.А.» не відповідає встановленим кваліфікаційним критеріям, оскільки не надані документи, що підтверджують право власності на обладнання (крани, станки, апарати та ін.), а наданий договір оренди нежитлового приміщення не посвідчений нотаріально.

Також, на порушення вимог тендерної документації, у складі тендерної пропозиції учасником ТОВ «Е.М.А.» надавався лист про виконання аналогічних договорів, на який не накладений КЕП/УЕП, а після визначення переможцем торгів, у строк що не перевищує чотирьох днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір, не надав документів, перелік яких наведений у таблиці 3.1 додатку 1 до тендерної документації, що підтверджують відсутність підстав, визначених підпунктами 3, 6, 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 44 Особливостей (в редакції від 20.04.2023).

З огляду на установлені моніторингом порушення, Управлінням Держаудитслужби згідно з пунктом 3 Висновку зобов`язано Управління ДСНС здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку шляхом розірвання укладеного за результатами торгів договору з дотриманням положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Також, позивача зобов`язано протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку, оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи щодо вжиття заходів, направлених на виконання зобов`язань.

V. Норми права які регулюють спірні правовідносини та їх застосування

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, установлюються Законом України Про публічні закупівлі (далі Закон), в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 8 вказаного Закону передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Отже, за змістом вказаних норм, на Управління Держаудитслужби покладено обов`язок по здійсненню моніторингу за проведенням публічних закупівель та вжиття заходів по усуненню суб`єктами, що такі закупівлі здійснюють, виявлених порушень.

У разі виявлення порушень, їх детальний опис наводиться у висновку, складеному за результатами моніторингу. Крім того, у такому випадку, висновок має містити і посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення, із зазначенням конкретних заходів, які необхідно вжити або визначенням конкретного способу усунення виявлених під час моніторингу порушень.

Тобто, висновок про результати моніторингу публічної закупівлі є індивідуально-правовим актом, що породжує права та обов`язки для замовника, у зв`язку з чим має відповідати критеріям, визначеним у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких обґрунтованість, вмотивованість і пропорційність є одними з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень. За загальним правилом, обґрунтованим і вмотивованим вважається той акт індивідуальної дії, у якому суб`єктом владних повноважень наведені конкретні підстави його прийняття (фактичні і юридичні), а також переконливі і зрозумілі мотиви його прийняття, а пропорційним є той акт, у якому дотриманий баланс між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких він спрямований.

VI. Висновки суду щодо доводів сторін та вирішення спору

Надаючи оцінку обґрунтованості і вмотивованості висновку від 24.02.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-09-30-005958-а, суд зазначає, що у констатуючій частині цього висновку Управлінням Держаудитслужби описуються декілька порушень законодавства, яке регулює правовідносини у сфері публічних закупівель, а також зазначаються структурні одиниці нормативно-правових актів, норми яких порушено, їх вид, найменування тощо, найменування та реквізити документів, на підставі яких зроблені висновки про наявність порушень, наведена деталізація суті та обставин допущення порушень.

Так, у цій справі судом встановлено, що у констатуючій частині оскаржуваного висновку Управління Держаудитслужби перш за все вказує на порушення абзацу другого пункту 36 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 (в редакції від 20.04.2023), у зв`язку з визнанням учасником ТОВ «Е.М.А.» конфіденційною інформації щодо відповідності кваліфікаційним критеріям, встановленим статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі».

Як убачається зі змісту пункту 36 Особливостей (в редакції від 20.04.2023), електронною системою закупівель після закінчення строку для подання тендерних пропозицій, визначеного замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, розкривається вся інформація, зазначена в тендерній пропозиції (тендерних пропозиціях), у тому числі інформація про ціну/приведену ціну тендерної пропозиції (тендерних пропозицій).

Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі інформація, що містить персональні дані. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону, і документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 44 цих особливостей. Замовник, орган оскарження та Держаудитслужба мають доступ в електронній системі закупівель до інформації, яка визначена учасником процедури закупівлі конфіденційною.

Стверджуючи про відсутність порушення вказаної норми, Управління ДСНС зазначає про те, що для підтвердження відповідності кваліфікаційним вимогам, учасником ТОВ «Е.М.А.» була надана інформація, що містила персональні дані осіб, які є конфіденційними і не можуть бути загальнодоступними.

Разом з цим, суд приймає до уваги те, що фактично у спірній публічній закупівлі, конфіденційним був визначений файл «підтвердження відповідності учасника кваліфікаційним критеріям.zip», у якому, окрім документів з персональними даними, мітились і інші документи, у яких такі дані відсутні. Зокрема, лист-відгук, копія аналогічного договору з актом наданих послуг, довідка про виконання аналогічного договору, декларації відповідності, сертифікат ISO, схема виконання робіт, лист про підтвердження статусу виробника, договір оренди, лист про наявність матеріально-технічної бази, довідка про наявність обладнання.

За таких обставин, суд погоджується з Управлінням Держаудитслужби про порушення Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування в частині визначення конфіденційними документів, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі».

Доводи Управління ДСНС на безпідставне застосування відповідачем редакції Особливостей від 20.04.2023, суд не приймає до уваги, оскільки пункт 40 редакції Особливостей від 19.05.2023, на яку посилається позивач, містить аналогічну норму, яка забороняє визначати конфіденційними документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону України «Про публічні закупівлі».

Стосовно встановленої під час моніторингу невідповідності пропозиції учасника ТОВ «Е.М.А.» тендерній документації, суд зазначає, що дійсно, на виконання вимог пункту 1.1. таблиці 1 додатку 1 до тендерної документації, учасник зобов`язаний був надати довідку в довільній формі про наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій, необхідних для надання послуг / виконання робіт / поставки товару, визначених у технічних вимогах, із зазначенням найменування, кількості та правової підстави володіння / користування.

На підтвердження інформації стосовно наявності обладнання й матеріально-технічної бази, зазначеної в довідці, учасник зобов`язаний був надати документи / документ на підтвердження права власності / володіння / користування тощо відповідним майном. При цьому договір найму (оренди) транспортного засобу за участі фізичної особи у разі їх надання учасником, мають бути засвідчені нотаріально.

Як підтверджено матеріалами справи, у складі тендерної пропозиції, учасником ТОВ «Е.М.А.» на виконання вказаного пункту тендерної документації, були надані довідки про наявність необхідних обладнання, матеріально-технічної бази та технологій (а.с. 36, 74), лист-підтвердження про те, що вказане обладнання є власністю учасника (а.с. 37), а також копія договору оренди нежитлового приміщення № 723-18 від 01.04.2023 (а.с. 38-39).

На переконання суду, вказані документи підтверджують виконання учасником ТОВ «Е.М.А.» вимог пункту 1.1. таблиці 1 додатку 1 до тендерної документації та свідчать про відповідність цього учасника кваліфікаційному критерію «Наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій».

Посилання Управління Держаудитслужби на ненадання документів, підтверджуючих право власності ТОВ «Е.М.А.» на обладнання, вказане у довідці (а.с. 36) та відсутність нотаріального посвідчення договору оренди № 723-18 від 01.04.2023, укладеного з громадянином України ОСОБА_1 (а.с. 38-39), суд не приймає до уваги, оскільки по-перше, тендерна документація не містить переліку конкретних документів, які учасник повинен був надати для підтвердження права власності на обладнання, а ТОВ «Е.М.А.» був наданий лист-підтвердження (а.с. 37); по-друге, договір оренди нежитлового приміщення був укладений на строк до 30.04.2025 і відповідно до статті 793 Цивільного кодексу України не підлягав нотаріальному посвідченню.

У зв`язку з цим, суд вважає доводи Управління Держаудитслужби про невідповідність пропозиції учасника ТОВ «Е.М.А.» пункту 1.1. таблиці 1 додатку 1 до тендерної документації, необґрунтованими.

Разом з цим, суд погоджується з відповідачем про недотримання учасником ТОВ «Е.М.А.» підпункту 3.1.3 таблиці 1 додатку 1 тендерної документації в частині не накладання КЕП/УЕП на лист-відгук щодо виконання аналогічного договору, проте, таке порушення, на переконання суду, є формальним і не спростовує обставини наявності у учасника необхідного досвіду.

Також суд погоджується і з доводами Управління Держаудитслужби про недотримання учасником пункту 3 додатку 1 до тендерної документації в частині не надання документів що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 44 Особливостей (в редакції від 20.04.2023) у строк що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Таким чином, оскаржуваний висновок в частині встановлення порушення абзацу другого пункту 36 Особливостей (в редакції від 20.04.2023), у зв`язку з визначенням конфіденційними документів, які не підлягають визнанню конфіденційними, а також порушення абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв`язку з не накладанням КЕП/УЕП на лист-відгук щодо виконання аналогічного договору і не надання документів що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 44 Особливостей (в редакції від 20.04.2023), є обґрунтованим і вмотивованим.

Надаючи оцінку відповідності оскаржуваного висновку критерію пропорційності, суд зазначає, що такий захід реагування як зобов`язання розірвати укладений договір, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням. Проте, всі згадані зауваження Держаудитслужби полягають у невідповідності пропозицій вимогам тендерної документації, що носять суто формальний характер, оскільки жодне з них не пов`язано із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

При обранні заходу реагування за наслідками проведеного моніторингу закупівлі, Держаудитслужба зобов`язана враховувати принцип співмірності наслідків такого реагування з тими порушеннями, які виявлені та ризиками, які вони утворюють, а також дотриманням справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 вказаного Положення, одним із основних завданнь Держаудитслужби є здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

Тобто, втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим у разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів).

Статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено право органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Варто зазначити, що ні вказаним Законом, ні іншими нормативно-правовими актами безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати припинення укладених договорів.

Суд констатує, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою Держаудитслужби про припинення укладеного за результатами закупівлі договору.

Також, у висновку про результати моніторингу закупівлі відсутні будь-які застереження щодо вартості послуг/робіт, що дає підстави зробити висновок про підтвердження відповідності такої вартості ринковим цінам. Відповідачем не висувається претензій до запропонованої переможцем торгів пропозиції в частині не відповідності реаліям ринку, тобто запропоновану пропозицію можна вважати прийнятною та такою, що не призведе до завдання збитків бюджету.

Запропонований відповідачем спосіб усунення недоліків, за встановлених судом обставин, є беззмістовним та позбавленим сенсу, оскільки наслідком матиме виключно часові, матеріальні втрати та ін. Тим більше, що станом на день прийняття оскаржуваного висновку, укладений за результатами спірної закупівлі договір був виконаний належним чином, послуги передбачені ним надані у повному обсязі та оплачені, про що 27.06.2023 складено акт виконаних робіт № 39. (а.с. 84)

Конституційний Суд України у Рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення (ст. 2 КАС України).

Розірвання укладеного договору про закупівлю призведе до необхідності відшкодування шкоди у вигляді витрат ТОВ «Е.М.А.», понесених у зв`язку з виконанням договору, без проведення нової процедури закупівлі, оскільки послуги вже фактично надані.

На думку суду, складаючи оскаржуваний висновок, Держаудитслужба не проаналізувала наслідки стверджуваних нею порушень в кореспонденції із результатами закупівлі. За обставин, які склалися на момент вирішення спору, ступінь вини або недбалості з боку замовника чи учасника або, принаймні, відношення між поведінкою осіб та правопорушенням може бути враховано для того, щоб оцінити, чи було зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пропорційним.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Предметом регулювання ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави у право на мирне володіння майном.

У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Сєрков проти України" від 07.07.2011, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23.11.2000 у справі "Колишній король Греції та інші проти Греції"). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить "суспільний інтерес" (рішення ЄСПЛ від 02.11.2004 у справі "Трегубенко проти України").

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

Отже, з огляду на практику ЄСПЛ, на переконання суду, оскаржуваний висновок не відповідає критерію "пропорційності", оскільки вимога припинити договір, який сумлінно виконаний сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів сторін договору.

Зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в оскаржуваному висновку Держаудитслужби, складеному за результатами моніторингу закупівлі UA-2023-05-17-005814-а, не є пропорційним, оскільки його реалізація не матиме наслідком досягнення справедливого балансу між інтересами Управління ДСНС, що зводиться до інтересів громадян, та публічними інтересами.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний висновок Управління Держаудитслужби не спрямований на досягнення легітимної мети та не є співмірним з нею, оскільки суть "виявлених порушень" жодним чином не зачіпає бюджетні інтереси, а задоволення вимоги призведе до настання несприятливих наслідків, у зв`язку з чим, цей висновок не відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та є протиправним, а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 3, 6-10, 132, 241, 242, 243, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Загону технічної служби Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області до Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби у Сумській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю Е.М.А., про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок від 20.07.2023 про результати моніторингу закупівлі UA-2023-05-17-005814-а.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик