Ухвала

від 11.12.2023 по справі 560/21060/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/21060/23

УХВАЛА

іменем України

11 грудня 2023 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Блонський В.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася в суд з позововом до Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради Хмельницької області, в якому просить:

- визнати неправомірною бездіяльність Управління архітектури та {містобудування Хмельницької міської ради;

- зобов`язати Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради змінити адресу житлового будинку, що належить ОСОБА_1 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовної заяви позивачка зазначає, що є власником земельної ділянки за кадастровим номером 6810100000:05:001:0071, площею 0,0403 га, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №953372, виданим Управлінням Держкомзему Хмельницької області 30 квітня 2009 року; житлового будинку загальною площею 149,9 кв.м, житловою площею 78,1 кв.м, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 31.05.2010, видане управлінням житлово-комунального господарства, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССТ№554440, сформований Хмельницьким БТІ. Належна позивачці земельна ділянка та розташований на ній житловий будинок знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

За вказаною адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані й інші земельні ділянки та житлові приміщення, а саме: земельна ділянка за кадастровим номером 6810100000:05:001:0214, площею 0,0323 га належна на праві власності ОСОБА_2 ; земельна ділянка за кадастровим номером 6810100000:05:001:0067, належна на праві власності ОСОБА_3 , житловий будинок з прибудовами, загальною площею 318 кв.м, житловою площею 171,6 кв.м з належними до нього надвірними будівлями.

Ця інформація підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав.

Також за інформацією Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради за письмовим зверненням одного із співвласників вищезгаданого будинку наказом управління №304 від 04.08.2020 вирішено: у зв`язку з виділенням в натурі 39/100 частки житлового будинку загальною площею318 кв.м, житловою площею 171,6 кв.м з належними до нього надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та припиненням права спільної часткової власності на нього, окремому об`єкту нерухомості - житловому будинку загальною площею 250,8 кв.м., житловою площею 153,0 кв.м змінити адресу на: АДРЕСА_2 .

Заявнику рекомендовано внести відомості до Державного реєстру речових прав. Однак, як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав, дана інформація заявником до Реєстру речових прав на даний час не внесена.

Щоб уникнути в подальшому проблем при укладанні правочинів, реалізації права на спадщину та інших прав, позивачка звернулася до Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради Хмельницької області із заявою щодо зміни адреси житлового будинку.

Управління Архітектури та містобудування Хмельницької міської ради надало відмову № С/2858-01-23 від 19.10.2023 року, мотивовану тим, що відповідно до пункту 52 Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна в разі виявлення дублювання номерів об`єктів нерухомого майна, один чи більше з яких не є об`єктами державної чи комунальної власності та не підпадають під випадки, які перелічені у пункті 50 Порядку, зміна, коригування адреси здійснюється на підставі рішення суду. Відсутність рішення суду є однією з підстав для відмови у зміні адреси у зв`язку з поданням неповного пакету документів (пункт 1 частини 15 статті 26-3 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Також позивачці роз`яснено, що після усунення причин відмови, вона може повторно звернутися із заявою щодо зміни адреси житлового будинку, додавши відповідне рішення суду.

Таким чином, позивачка, вважаючи, що не має можливості в іншому, позасудовому порядку захистити свої права, звернулася до суду з цим адміністративним позовом.

Розглянувши подану позовну заяву та додані матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи, зокрема, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України та статті 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Як передбачено частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Положеннями частини 1 статті 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; де суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1-5 статті 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (далі Закон №3038-VI), адресою об`єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об`єкта та визначення місця його розташування на місцевості.

Присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов`язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

Таким порядком, є Порядок присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №690 від 07.07.2021 (далі - Порядок №690).

Адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті 26-3 Закону №3038-VІ) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється, в тому числі, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради.

Згідно із частини 8, 9 статті 26-3 Закону №3038-VI, у разі якщо після присвоєння адреси відбулося коригування проектної документації, що може вплинути на визначення адреси об`єкта нового будівництва (зміна місця розташування об`єкта, головного входу, зміна кількості об`єктів тощо), замовник у повідомленні про такі зміни зазначає про необхідність коригування (зміни, присвоєння, анулювання) адреси згідно з частиною шостою статті 36 та частиною сьомою статті 37 цього Закону.

Орган з присвоєння адреси протягом п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення, визначеного частиною шостою статті 36 та частиною сьомою статті 37 цього Закону:

1) приймає рішення про коригування адреси, що повинно містити відомості про раніше присвоєну адресу та ідентифікатор об`єкта будівництва;

2) оприлюднює рішення про коригування адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);

3) вносить інформацію про коригування адреси (у тому числі копію рішення про коригування адреси) до Реєстру будівельної діяльності.

Адреса вважається зміненою, присвоєною, анульованою з дня внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про її коригування.

Частина одинадцята статті 26-3 Закону №3038-VI, передбачає, що підставами для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта є: 1) зміни в адміністративно-територіальному устрої (у тому числі зміна назви області, району, населеного пункту); 2) зміна назви вулиці, її об`єднання та поділ; 3) зміна назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об`єкта; 4) об`єднання, поділ закінчених будівництвом об`єктів, виділення частки із закінченого будівництвом об`єкта (з урахуванням вимог пункту 2 частини третьої цієї статті); 5) упорядкування нумерації об`єктів нерухомого майна у визначених цим Законом випадках та в інших випадках, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес.

Рішення про зміну назви адміністративно-територіальної одиниці, вулиці або назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об`єкта є одночасно рішенням про зміну адреси.

Частина дванадцята статті 26-3 Закону №3038-VI, визначає, що для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта у разі його об`єднання, поділу або виділення частки (крім квартири, житлового або нежитлового приміщення тощо) подаються документи, передбачені цією частиною документи.

Рішення про відмову у зміні адреси повинно додатково містити посилання на відповідну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також відомості про те, яке саме положення поданого заявником документа не відповідає вимогам законодавства.

Відомості про зміну адреси/відмову у зміні адреси об`єкта нерухомого майна доводяться до відома заявника в порядку, визначеному статтею 26-1 цього Закону, у день внесення інформації про зміну адреси/відмову у зміні адреси об`єкта нерухомого майна до Реєстру будівельної діяльності.

Підставами для відмови у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта за заявою власника (співвласника) закінченого будівництвом об`єкта (його представника) про зміну адреси є: 1) подання неповного пакета документів; 2) виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально; 3) подання заяви особою, яка не є власником (співвласником) об`єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його (їх) представником; 4) подання заяви до органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння адреси на відповідній території.

Відмова у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта з підстав, не передбачених цією частиною, не допускається.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта, заявник може повторно подати документи для зміни адреси.

Орган з присвоєння адреси при виконанні повноважень, визначених цією статтею, має право доступу до інформаційних ресурсів та баз даних в обсязі та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку визначення адрес.

Абзацом 2 пункту 1 Порядку №690, передбачено, що органи, уповноважені на присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об`єктів будівництва, об`єктів нерухомого майна, визначаються відповідно до частини п`ятої статті 26-3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - уповноважені органи з присвоєння адрес).

Згідно із пунктом 1-1 частини 1 статті 37 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР) до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою, серед інших, належить прийняття рішень про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адрес об`єктів нерухомого майна у випадках та порядку, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до пункту 52 Порядку №690, у разі виявлення дублювання номерів об`єктів нерухомого майна, один чи більше з яких не є об`єктами державної чи комунальної власності та не підпадають під випадки, зазначені у пункті 50 цього Порядку, зміна, коригування адреси здійснюються на підставі рішення суду.

Наведені норми дають підстави для висновку про те, що присвоєння, зміна та коригування адреси об`єкта нерухомого майна є рішеннями суб`єкта владних повноважень, зокрема виконавчого органу відповідної ради, яке приймається за наявності для того підстав.

У цьому ж випадку, позивачка зазначає, що за адресою реєстрації її земельної ділянки та житлового будинку зареєстровано інші земельні ділянки та житлові будинки за іншими особами.

На звернення позивачки щодо зміни адреси адреси житлового будинку, що їй належить, відповідач надав лист, в якому зазначено, що адресу можливо змінити лише за наявності подання повного пакету документів, зокрема рішення суду згідно п. 52, Порядку № 690.

При цьому, зі змісту позовної заяви слідує, що звернення до суду з цим позовом фактично зумовлене неможливістю здійснити зміну адреси майна, оскільки в цьому випадку має місце дублювання адрес будинків по АДРЕСА_1 .

Поряд із цим, відповідно до частини 1 статті 1 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно із частиною 1 статті 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частина перша статті 317 ЦК України, передбачає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частина перша статті 318 ЦК України, визначає, що суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу.

Частина перша статті 319 ЦК України, вказує, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство може здійснюватись в порядку окремого провадження.

Згідно із частиною 7 статті 19 ЦПК України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У цих спірних правовідносинах, позивачка по суті не оскаржує протиправних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а хоче присвоїти житловому будинку іншу адресу, враховуючи обставини реєстрації права власності за цією адресою також за іншими особами.

З огляду на наведене, враховуючи зміст позовних вимог та суб`єктний склад учасників, суд вважає, що у справі наявний приватно-майновий інтерес, тому суд дійшов переконання, що такий спір не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно, такий позов підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуючий суддяВ.К. Блонський