Постанова

від 06.12.2023 по справі 480/7612/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 р.Справа № 480/7612/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської обласної прокуратури на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.05.2023, головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 19.05.23 року по справі № 480/7612/22

за позовом Керівника Окружної прокуратури міста Суми

до Сумської міської ради третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Еколайн Суми"

про визнання протиправним і нечинним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумської міської ради, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Еколайн Суми", в якому просив суд:

- визнати протиправним та нечинним рішення Сумської міської ради від 27.10.2021 № 2050 - МР "Про затвердження містобудівної документації - "Детального плану території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8 у м. Суми".

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що Окружною прокуратурою міста Суми при реалізації своїх функції, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", встановлені порушення інтересів держави під час здійснення Сумською міською радою повноважень у сфері містобудування та землеустрою. Так, рішенням Сумської міської ради № 2050-МР від 27.10.2021 затверджено містобудівну документацію "Детальний план території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8 у м. Суми". На думку позивача, вказане рішення прийнято з порушенням вимог екологічного, містобудівного та земельного законодавства, у зв`язку з чим підлягає визнанню протиправним і скасуванню в судовому порядку з наступних підстав.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, заступником керівника Сумської обласної прокуратури подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що затверджена містобудівна документація "Детальний план території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8 у м. Суми" суперечить Генеральному плану м. Суми та Плану зонування території м. Суми. Сумською міською радою порушено процедуру та порядок здійснення стратегічної екологічної оцінки детального плану території, проведення якої передбачено Законом № 3038-VІ та Законом України "Про стратегічну екологічну оцінку" від 20.03.2018 № 2354-VІІІ, оскільки у складі містобудівної документації "Детальний план території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8, у м. Суми" взагалі відсутній розділ "Охорона навколишнього природного середовища", у повідомленнях про початок процедури розгляду відсутня інформація стосовно оприлюднення розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку відповідної містобудівної документації. Таким чином, матеріали містобудівної документації "Детальний план території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8 у м. Суми" (пояснювальна записка, графічні матеріали) не містять звіту про стратегічну екологічну оцінку.

Окрім цього, розділ "Охорона навколишнього природного середовища" відсутній та не містить інформації, що вимагають ч. ч. 2, 3 статті 11 Закону № 2354-VIII. Під час розроблення та затвердження Сумською міською радою містобудівної документації "Детальний план території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8 у м. Суми" не проведено стратегічної екологічної оцінки та як наслідок всупереч вимогам ст. 12 Закону № 2354-VIII не забезпечено участі громадськості у стратегічній екологічній оцінці, обговорені проекту документа державного планування та оприлюднення стратегічної екологічної оцінки на офіційному сайті замовника.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу Сумська міська рада зазначає, що містобудівна документація "Детальний план території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8 у м. Суми" розроблена у відповідності з рішенням LXXVIII сесії VII скликання Сумської міської ради від 29.07.2020 № 7257-МР "Про розроблення містобудівної документації "Детальний план території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8, у м. Суми", на підставі Договору № 48-20 з виконання робіт для розроблення містобудівної документації "Детальний план території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8, у м. Суми" від 14.08.2020, згідно "Завдання на проектування детального плану". Зазначає, що проектні рішення прийняті у детальному плані уточнюють положення генерального плану, не змінюють функціональне використання території та не передбачають зміни цільового призначення земельних ділянок, що визначено в Заходах щодо реалізації детального плану у пояснювальній записці відповідно до п 6.1.17 ДБН Б.1.1-14:2012 "Склад та зміст детального плану території".

Також зазначив, що Детальним планом передбачено будівництво багатофункціонального будинку з вбудованим паркінгом (позначка 1 на кресленні "Проектний план") змінної поверховості, одноповерхова, прибудована до основного об`єму частина будинку (поверховість вказується на кожній частині будівлі відповідно до ДСТУ Б А.2.4-6:2009 "Правила виконання робочої документації генеральних планів") містить в собі торговельну функцію - магазин, розміщення якого можливо в санітарно-захисній зоні та не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до пояснень третьої особи ТОВ "Еколайн Суми" зазначено, що згідно плану зонування території міста Суми, затвердженому рішенням сесії Сумської міської ради від 06.03.2013 №2180-МР, територія детального плану складається з наступних зон: Г-6, Р-3, Р-1, ЕЗ-3. Зона Г-6 включає в себе земельну ділянку на якій розміщений проектний багатофункціональний будинок з вбудованим паркінгом. Відповідно до пояснювальної записки до плану зонування території, в зоні Г-6 в допустимих видах використання, вказані всі типи використання, дозволені в зонах Г. Одним із типів використання в зонах Г становить житлова забудова (зони Г-1, Г-2). Оскільки багатофункціональна будівля може містити, як складову, приміщення житлового призначення, вказаний тип включений до переважних видів забудови. Так, детальним планом передбачено будівництво багатофункціонального будинку з вбудованим паркінгом змінної поверхності, одноповерхова, прибудована до основного об`єму частина будинку, містить в собі торгівельну функцію - магазин, розміщення якого не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що Сумською міською радою 27.10.2022 № 2050- МР прийнято рішення "Про затвердження містобудівної документації "Детальний план території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8 у м. Суми", яким затверджено містобудівну документацію "Детальний план території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8 у м. Суми".

Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, Департамент комунікацій та інформаційної політики Сумської міської ради цим рішенням зобов`язано забезпечити оприлюднення матеріалів містобудівної документації "Детальний план території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8 у м. Суми" протягом 10 днів з дня її затвердження, шляхом їх розміщення у друкованих засобах масової інформації, на офіційному сайті Сумської міської ради, а також у загальнодоступному місці.

Згідно вимог ч. 1 ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України від 16 листопада 1992 року № 2780-ХІІ "Про основи містобудування" до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) передбачено, що генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Пунктом 2 частини першої цієї ж статті встановлено, що детальний план території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Статтею 19 Закону № 3038-VI передбачено, що детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території.

Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід`ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.

Детальний план території може передбачати також формування земельних ділянок комунальної власності територіальної громади, на території якої вони розташовані. Формування таких земельних ділянок є обов`язковим, якщо на зазначених земельних ділянках розташовані або передбачається спорудження: за кошти державного або місцевого бюджету: об`єктів соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров`я, культури, житлово-комунального господарства); об`єктів, передбачених Генеральною схемою планування території України та/або схемою планування області; об`єктів, для розміщення яких відповідно до цього Закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності; інших об`єктів, визначених замовником у завданні на проектування.

Формування земельних ділянок для розміщення об`єктів, визначених цією частиною, на підставі детального плану території не здійснюється, якщо такі земельні ділянки вже сформовані.

Детальний план території має передбачати внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які є сформованими, але відомості про них не внесені до Державного земельного кадастру, і на яких розташовані об`єкти соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров`я, культури, житлово-комунального господарства), які перебувають у комунальній власності територіальної громади, на територію якої розробляється детальний план.

Після затвердження детального плану території відомості про земельні ділянки, зазначені в цій частині, підлягають внесенню до Державного земельного кадастру.

Детальний план території повинен містити відомості про межі та правові режими всіх режимоутворюючих об`єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проекту.

Розробником детального плану території може бути суб`єкт господарювання, який має право здійснювати розроблення містобудівної документації відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність" та документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Згідно вимог статті 21 Закону № 3038-VI громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: комплексні плани, генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

В позовній заяві та апеляційній скарзі позивач вказує на порушення процедури прийняття спірного рішення відповідачем, а саме: розділ 7 Детального плану території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8 у м. Суми, яким встановлюється переважний вид використання земельних ділянок на території громадської забудови, зокрема багатофункціональні будинки - не відповідає Генеральному плану та Плану зонування території міста Суми, а саме - торгівельна зона Г-6 не передбачає вказаних в розділі 7 ДПТ переважних видів використання земельної ділянки, які нібито характерні для інших зон житлової забудови; не проведено стратегічну екологічну оцінку проекту ДПТ; в межах санітарно-захисної зони СЗЗ не можна допускати розміщення нових житлових будинків тощо; проект містобудівної документації ДПТ не схвалено на засіданні архітектурно-містобудівної ради при УАМ СМР (протокол № 12 від 28.05.2021).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необгрунтованості.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Сумської міської ради № 2050-МР від 27.10.2021 затверджено містобудівну документацію "Детальний план території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8 у м. Суми".

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 17 Закону № 3038-VІ генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Генеральні плани населених пунктів можуть поєднуватися з детальними планами всієї території населених пунктів або її частин (ч.3 ст. 17 Закону № 3038-VІ).

Згідно з положеннями статті 18 цього Закону план зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов`язковими для врахування під час зонування відповідної території.

Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Частиною 4 ст. 19 Закону № 3038-УІ визначено, що детальний план території визначає: принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; черговість та обсяги інженерної підготовки території; систему інженерних мереж; порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій (ч. 1 ст. 25 Закону № 3038-УІ).

Згідно з положеннями п, 3 ч. 1 ст. 1 Закону № 3038-УІ детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Отже, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, план зонування території, а також детальний план території. Відповідно детальний план території є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому.

Відповідно до ст. 5 Закону № 3038-УІ визначено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил. Вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону № 3038-УІ рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Відповідно до п. 4.1 та 4.3 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 за № 290, рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Відповідно до ст. 17 Закону № 3038-УІ та пункту 4.1 розділу 4 ДБН Б 1.1-15:2012 "Склад та зміст генерального плану населеного пункту", затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 13.07.2012 за № 358, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Також, у п. 1.1 та п. 1.2 ДБН Б. 1.1-14.2012 "Склад та зміст детального плану території" зазначено, що ці будівельні норми встановлюють вимоги до складу та змісту детального плану території та призначені для застосування органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами незалежно від форм власності та господарювання при розроблені детальних планів територій.

Крім цього, пунктами 4.1, 4.7 ДБН Б. 1.1-14.2012 "Склад та зміст детального плану території" передбачено, що детальний план розробляється з метою уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, схеми планування території, а внесення змін до детального плану за умови його відповідності генеральному плану здійснюється шляхом розроблення проекту внесення змін до нього.

Отже, детальний план у межах населеного пункту є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому. Детальний план визначає планувальну організацію і розвиток частини території та не може встановлювати інше функціональне призначення зон ніж те, що встановлено у генеральному плані.

Згідно з Генеральним планом міста Суми земельна ділянка, щодо якої затверджено детальний план території, відноситься до зон зелених насаджень загального користування, комунальних підприємств та установ та підприємств обслуговування.

Відповідно до Плану зонування території міста Суми зазначено, що згідно з ДСТУ-Н Б Б.1-1-12:2011 "Настанова про склад та зміст зонування території, пропонується наступні основні територіальні зони, зокрема :

- невиробничі Г (громадські)

- житлові Ж

- ландшафтно-рекреаційні Р

- курортні К

- зони транспортної інфраструктури ТР

- зони інженерної інфрастуктури ІН

- комунально-складські КС

- виробничі В

- спеціальні С

- сільськогосподарського виробництва СВ

- зони земель історико-культурного призначення ІК

Матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка по вулиці Кринична, 8 у м. Суми відноситься до наступних зон: торгівельна зона (Г-6), рекреаційна зона озеленених територій (Р-3), зони об`єктів природо-заповідного фонду (Р-1) та зона СТО, АЗС, автопарків, гаражів, автостоянок (ТР-3).

Також, Планом зонування території міста Суми визначено, що до торгівельної зони Г-6 входять такі переважні види використання: торгові центри, спеціалізовані та інші магазини роздрібної торгівлі товарами періодичного попиту, ринки, ресторани і кафе; супутні види дозволеного використання: готелі, автостоянки для тимчасового зберігання автомобілів, (підземні та наземні) при громадських будівлях, громадські вбиральні, споруди комунальної та інженерної інфраструктури, необхідної для обслуговування даної зони, а також допустимі види використання, які потребують спеціальних погоджень: всі типи використання, дозволені в зонах Г, які можуть розміщуватись в окремій будівлі чи на будь-якому поверсі будинку іншого призначення.

Рекреаційні зони озеленених територій загального користування (Р-3) визначена для повсякденного відпочинку населення і включають парки, сквери, сади, бульвари, міські ліси, водойми, лугопарки, лісопарки, гідропарки, меморіальні парки. Види використання зони Р-3:

- переважні: озеленені території загального користування (парки, сади, скверри, бульвари, міські ліси, водойми), навчально-туристичні та екологічні стежки, малі архітектурні форми, спортивні майданчики;

- супутні види дозволеного використання: споруди, шляхи, лінійні та інші об`єкти транспортного зв`язку, пов`язані з обслуговування цієї зони, відповідно обладнані експозиційні зони, що встановлюються адміністрацією, заклади прокату необхідного інвентарю, громадські вбиральні, пункти прокату спортивного інвентарю, пересувані тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності;

-допустимі, які потребують спеціальних погоджень: культові споруди, меморіальні комплекси, станції прокату човнів та рятувальні станції, оранжереї, пристані, фізкультурні майданчики, човнові станції, яхтові клуби, інші будівлі для конторських та адміністративних цілей, пов`язані з обслуговуванням цієї зони.

Відповідно до матеріалів Детального плану містобудівна документація охоплює територію площею 6 га, яка розподілена за функціональним використанням: територія громадської забудови - 1,2038 га, територія транспортної інфраструктури - 0,4995 га, територія інженерної інфраструктури - 0,0185 га, територія озеленення загального користування - 2,5635 га, територія ПЗФ - 1,7332 га.

Матеріалами справи встановлено, що основний планувальний об`єкт передбачається на земельній ділянці комунальної власності, що перебуває у користуванні ТОВ "Еколайн", площею 1,0509 га з цільовим призначенням: землі житлової та громадської забудови, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Згідно з графічними матеріалами Детального плану, а саме викопіювань з Генерального плану міста Суми, Плану зонування території міста Суми, вказана земельна ділянка розташована в функціональних зонах Г-6 та Р-3.

Водночас, розділом 7 Детального плану встановлено переважний вид забудови земельних ділянок, серед яких вказано: - вбудовані установи і підприємства обслуговування,

- багатофункціональні будинки,

- вбудовано-прибудовані приміщення, їх групи, будинки житлового призначення,

- вбудовано-прибудовані дошкільні навчальні заклади,

- технічні будівлі та споруди,

- озеленені території,

- вбудовані аптеки

- вбудовані консультативні медичні заклади,

- вбудовані підземні та напівпідземні паркінги

та супутні переважним видам забудови є:

- відкриті стоянки та парковки для тимчасового зберігання автотранспорту у відповідності ДБН Б.2.2-12:2019

- розміщення територій для господарських, ігрових, спортивних майданчиків

-споруди комунальної та інженерної інфраструктури, необхідної для обслуговування даної зони

Колегія суддів зазначає, що землі громадської забудови - це землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об`єктів загального користування.

На земельних ділянках, які за функціональним призначенням належать до земель громадської забудови не повинно дозволятися будівництво житлових будинків, оскільки така територія призначена для задоволення публічних інтересів (для розміщення громадських будівель і споруд - готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів тощо), а не для розміщення житлової забудови.

Аналогічні висновки містить постанова Верховного суду від 18.10.2023 по справі №910/20745/20.

Таким чином, Генеральний план міста Суми та План зонування території міста Суми, а саме торгівельна зона (Г-6) та рекреаційна зона (Р-3) не передбачає вказаних в Детальному плані території по вул. Криничній 8 у м. Суми переважних видів використання земельної ділянки, зокрема багатофункціональні будинки та фактично змінює функціональне призначення зон, оскільки вказані види використання земельних ділянок характерні для інших зон, визначених у Плані зонування території міста Суми.

При цьому, колегія суддів зазначає, що про використання зони Р-3 під громадську та житлову забудову свідчить те, що передбачена Детальним планом відповідна площа такої забудови (1, 2038 га) є значно більшою, ніж площа ділянки, що перебуває у користуванні ТОВ "Еколайн" (1,0509) та на якій розміщений основний планувальний об`єкт - багатофункціональний будинок з вбудованим паркінгом.

Слід зазначити, що зміна функціонального призначення торгівельної зони та рекреаційної зони озеленених територій загального користування не може тлумачитись як уточнення такого функціонального призначення, оскільки суперечить містобудівній документації вищого рівня, а тому може мати місце лише в разі внесення змін до містобудівної документації вищого рівня - Генерального плану міста Суми та Плану зонування (Зонінгу) міста Суми у відповідній частині.

Відповідпо до глави 1 пояснювальної записки Плану зонування території міста Суми Зонінг є містобудівною документацією, вимоги якої відповідно до ст. 144 Конституції України є обовязковими для виконання на відповідній території органами місцевого самоврядування.

Суд першої інстанції зазначив, що одним із допустимих видів використання зони Г-6 є всі типи використання, дозволені в зонах Г, що можуть розміщуватись в окремій будівлі чи на будь-якому поверсі будинку іншого призначення, а супутнім видом дозволеного використання в функціональній зоні Г-1, Г-2 є розміщення житлової забудови в комплексі з обєктами громадської забудови.

Так, відповідно до Зонінгу у зоні Г-6 допускається розташування житлової забудови, однак лише за умови отримання спеціальних погоджень. Будь-яких доказів отримання таких погоджень до суду першої та апеляційної інстанції не надано.

Колегія суддів зауважує, що детальний план території є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватись з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому.

Аналогічні висмновки містять постанови Верховного Суду від 11.11.2020 по справі 191/1169/16-а, від 19.10.2021 по справі № 369/9375/17 та від 16.03.2023 у справі №460/3890/20, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Позивач вказує, що План зонування міста Суми розроблявся відповідно до ДСТУ Н Б Б.1-1-12:2011 "Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)", яким розрізнялися переважний, супутній та допустимий види використання та звбудови земельної ділянки, а також передбачаласб необхідність спеціального погодження видів землекористування, використання нерухомості, які не відповідають переліку переважних та супутніх видів використання для зазначеної території зони за Зонінгом, але відносяться до допустимих.

Так, 01.08.2018 набрали чинності ДБН Б.1.1-22:2017 "Склад та зміст плану зонування території, якими розрізняються переважні (безумовно дозволені) та супутні (допоміжні), які є дозволеними за наявності переважних видів використання, види використання території. Тобто зазначеним нормативним актом не передбачений допустимий вид використання земельної ділянки та відповідно відсутнє поняття спеціального погодження видів землекористування.

Згідно з ч. 1 ст. 20 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.

На час виникнення спірних правовідносин була чинна Класифікація видів цільового призначення земель, затверджена наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548.

Згідно з п. 1.4 Класифікації, класифікація видів цільового призначення земель визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

При цьому відповідно до розділу II Класифікації землі з кодом КВЦПЗ 03 є землями громадської забудови, що використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів, інших об`єктів загального користування).

Землі житлової забудови позначені кодом КВЦП 02 та використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше) та гаражного будівництва.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що цільове призначення земельної ділянки, на якій розміщений основний планувальний об`єкт детального плану, а саме 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, відповідає функціональному призначенню території, визначеному Генеральним планом міста Суми, територія установ та підприємств обслуговування.

Однак, враховуючи, що житлова забудова можлива на земельних ділянках з кодом КВЦПЗ 02, а детальним планом території передбачене будівництво житла на земельній ділянці з цільовим призначення 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, суд дійшов необгрунтованого висновку, що проектні рішення, прийняті у детальному плані, уточнюють положення генерального плану, не змінюють функціонального використання території та не передбачають зміни цільового призначення земельних ділянок.

Також суд першої інстанції, посилаючись на п. 6-3 Розділу V "Прикінцеві положення" Закону № 3038-VІ, дійшов висновку, що оскільки Генеральний план міста Суми затверджений не відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель", то функціональне призначення території в цьому випадку може визначатися детальним планом території.

Колегія суддів зазначає, що Розділ V "Прикінцеві положення" Закону № 3038-VІ доповнено пунктом 6 згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель" від 24.07.2020 № 711 -IX (набрав чинності з 24.07.2021). Цей пункт зокрема передбачає, що до 1 січня 2025 року функціональне призначення території може визначатися детальним планом території. Дія цього положення не поширюється на території, де затверджені комплексні плани або генеральні плани населеного пункту відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель". При визначенні функціональної зони в такому порядку не допускається зміна (уточнення) раніше визначених планом зонування, генеральним планом населеного пункту функціональних зон на території островів, у межах водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, територій та об`єктів природно-заповідного фонду, водних об`єктів, а також території, на якій розташовані ліси, сквери, парки.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель" внесені зміни до Земельного кодексу України, Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та деяких інших законодавчих актів, якими встановлені нові правила планування територій, визначення та зміни цільового призначення земельних ділянок. Зокрема, запроваджено новий різновид містобудівної документації - комплексний план просторового розвитку території територіальної громади. Положення іншої містобудівної документації на місцевому рівні (генеральних планів та детальних планів території) повинні узгоджуватися з комплексним планом.

При цьому, згідно з п. 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель" містобудівна документація на місцевому рівні, затверджена до набрання чинності цим Законом, зберігає чинність. До 1 січня 2025 року внесення змін до такої документації допускається без урахування вимог цього Закону щодо її складу та змісту. З 1 січня 2025 року внесення змін до такої документації допускається за умови приведення її у відповідність із вимогами цього Закону. Плани зонування територій, затверджені до набрання чинності цим Законом, вважаються невід`ємними складовими генеральних планів населених пунктів. До 1 січня 2025 року містобудівна документація на місцевому рівні, розроблення якої розпочато до дня набрання чинності цим Законом, може затверджуватися без урахування вимог цього Закону щодо складу та змісту містобудівної документації на місцевому рівні.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що пункт 6-3 Розділу V "Прикінцеві положення" Закону № 3038-VI, відповідно до якого функціональне призначення території може визначатися детальним планом території, стосується лише тих детальних планів території, що розроблені відповідно до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель".

Містобудівна документація "Детальний план території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8 у м. Суми" розроблена у 2020 році на підставі рішення Сумської міської ради від 29.07.2020 № 7257, тобто до набрання чинності цим Законом, та затверджена без урахування його вимог, а отже на неї не розповсюджуються положення пункту 6-3 Розділу V "Прикінцеві положення" Закону № 3038-VІ.

Щодо доводів позивача про порушення встановлених меж та режиму санітарно-захисних зон, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 114 Земельного кодексу України санітарно-захисні зони створюються навколо об`єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об`єктів від територій житлової забудови. У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об`єктів, об`єктів соціальної інфраструктури та інших об`єктів, пов`язаних з постійним перебуванням людей. Правовий режим земель санітарно-захисних зон визначається законодавством України.

Згідно з п. 5.4, 5.10 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 № 173, промислові, сільськогосподарські та інші об`єкти, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами. У санітарно-захисних зонах не можна допускати в тому числі розміщення житлових будинків з прибудинковими територіями, гуртожитків, готелів, будинків для приїжджих, аварійних селищ.

Аналогічні положення містяться у пояснювальній записці до Зонінгу.

Суд першої інстанції необгрунтовано дійшов висновку, що планування будівництва багатофункціонального будинку в санітарно-захисній зоні АЗС відповідає нормам санітарного законодавства, оскільки в цій зоні буде розміщуватися тільки приміщення магазину.

Позивач вказує, що згідно з детальним планом приміщення магазину планується не як окремий об`єкт будівництва, а як частина багатофункціонального будинку, у складі якого є приміщення житлового призначення загальною площею 30340 кв.м з чисельністю населення проектної території 630 осіб.

Колегія суддів вказує, що в санітарно-захисних зонах не допускається розміщення прибудинкових територій, до яких окрім території під житловим будинком відносяться тротуари та проїзди, озеленені території, ігрові майданчики для дітей, майданчики для відпочинку дорослих мешканців, майданчики для занять спортом, парковки для автомобілів, майданчики для господарських цілей, майданчики для вигулювання собак та інші території, пов`язані з утриманням та експлуатацією будинків та інших об`єктів.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що детальним планом передбачено розміщення багатофункціонального будинку, у складі якого є приміщення житлового призначення та його прибудинкової території в санітарно-захисній зоні АЗС, ще не відповідає нормам ст. 114 ЗК України, ДСП № 173-96 "Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів", затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 № 173, а також Плану зонування території міста Суми.

Щодо доводів прокурора про непроведення відповідачем стратегічної екологічної оцінки проекту детального плану території, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону № 3038-VI містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України "Про стратегічну екологічну оцінку". Розділ "Охорона навколишнього природного середовища", що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".

Абзацом 2 частини 1 статті 19 Закону № 3038-УІ передбачено, що детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" цей Закон регулює відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля здоров`я населення та поширюється на документи державного планування, які стосуються у тому числі й містобудування.

Частиною 2 ст. 2 Закону № 2354-УІІІ визначено виключні випадки, коли дія цього закону не поширюється, а саме на документи державного планування, що стосуються національної оборони, бюджети, бюджетні програми або фінансові програми.

Частиною 1 ст. 9 Закону № 2354-УІІІ передбачені етапи стратегічної екологічної оцінки та основні вимоги до неї, зокрема:

1) визначення обсягу стратегічної оцінки

2) складання звіту про стратегічну екологічну оцінку;

3) проведення громадського обговорення та консультацій у порядку, передбаченому статтями 12 та 13 цього Закону, транскордонних консультацій у порядку, передбаченому статтею 14 цього Закону;

4) врахування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій;

5) інформування про затвердження документа державного планування;

6) моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону 2354-VII замовник - орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який є відповідальним за розроблення документів державного планування та здійснює загальне керівництво і контроль за їх виконанням, або інший визначений законодавством замовник документів державного планування.

Рішенням Сумської міської ради від 29.07.2020 №7257-МР "Про розроблення містобудівної документації "Детальний план території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8, у м. Суми" замовником розроблення містобудівної документації "Детальний план території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8, у м. Суми" визначено управління архітектури та містобудування Сумської міської ради.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону № 2354 УІІІ замовник враховує в документі державного планування звіт про стратегічну екологічну оцінку, результати громадського обговорення та консультацій, проведених згідно зі статтями 12 та 13 цього Закону.

Відповідно до ст. 11 Закону № 23 54-VIII замовник забезпечує складання звіту про стратегічну екологічну оцінку після врахування зауважень і пропозицій, отриманих у процесі громадського обговорення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки та наданих органами, зазначеними у статтях 6-8 цього Закону.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку складається до затвердження документа державного планування та містить з урахуванням змісту І рівня деталізації документа державного планування, сучасних знань і методів оцінювання таку інформацію:

1) зміст та основні цілі документа державного планування, його зв`язок з іншими документами державного планування;

2) характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров`я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

3) характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоровя на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)

4) екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров`я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

5) зобов`язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов`язані із запобіганням негативному впливу на здоров`я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов`язань під час підготовки документа державного планування;

6) опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;

7) заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом`якшення негативних наслідків виконання документа державного планування;

8) обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);

9) заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

10) опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення (за наявності);

11) резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1 - 10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.

У складі містобудівної документації звітом про стратегічну екологічну оцінку для проектів містобудівної документації є розділ "Охорона навколишнього природного середовища", який має відповідати вимогам частини другої цієї статті.

Однак, у складі містобудівної документації "Детальний план території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8, у м. Суми" взагалі відсутній розділ "Охорона навколишнього природного середовища".

Також положеннями статті 12 Закону № 2354-VIII встановлений порядок та процедура громадського обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки, згідно з яким замовник своєчасно забезпечує можливості для участі громадськості у стратегічній екологічній оцінці проекту документа державного планування за умови доступності для розгляду всіх альтернативних варіантів.

Відповідно до ст. 12 Закону № 2354-VIII проект документа державного планування та звіт про стратегічну екологічну оцінку оприлюднюються на офіційному веб-сайті замовника з метою одержання та врахування зауважень і пропозицій громадськості.

Про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку громадськість повідомляє замовник.

Повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку публікується у друкованих засобах масової інформації (не менш як у двох), визначених замовником, та розміщується на офіційному веб-сайті замовника. Замовник забезпечує розміщення повідомлення та доступ до проекту документа державного планування і звіту про стратегічну екологічну оцінку протягом усього строку громадського обговорення, визначеного відповідно до частини шостої цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2354-VIII проект документа державного планування місцевого та регіонального рівнів, звіт про стратегічну екологічну оцінку та повідомлення про оприлюднення цих документів замовник подає (на паперових носіях та в електронному вигляді) до органів, зазначених у статті 8 цього Закону (відповідні підрозділи з питань охорони навколишнього природного середовища та з питань охорони здоров`я обласної державної адміністрації).

Так, згідно зі ст. 8 Закону № 2354-VIII обласні державні адміністрації (відповідні підрозділи з питань охорони навколишнього природного середовища та з питань охорони здоров`я) у межах своєї компетенції надають зауваження і пропозиції до заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проекту документа державного планування місцевого та регіонального рівнів та до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку, залучають інші органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, спеціалістів і науковців до консультацій, що проводяться відповідно до статті 13 цього Закону, вживають заходи з усунення негативних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, зумовлених виконанням документа державного планування, здійснюють інші повноваження, визначені цим Законом та іншими актами законодавства.

Водночас за інформацією Департаменту захисту довкілля та енергетики та Управління охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації, викладеною в листах від 10.01.2022 №01-18/22 та від 14.01.2022 №01-26/7/61, Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації "Детальний план території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8 у м. Суми" не подавалась.

Згідно з ч. 3 ст. 21 Закону № 3038-УІ замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити, з поміж іншого, оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості.

Позивач вказує, що на офіційному сайті Сумської міської ради розміщуватися повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті внесення змін до містобудівної документації "Детальний план території на земельній ділянці по вул. Кринична, 8 у м. Суми", а також про громадські слухання повторної процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації "Детальний план території на земельній ділянці по вул. Кринична, 8 у м. Суми", однак у вказаних повідомленнях відсутня інформація щодо оприлюднення розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку відповідної містобудівної документації.

Колегія суддів зазначає, що доказів того, що під час розроблення та затвердження Сумською міською радою містобудівної документації "Детальний план території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8 у м. Суми" проведено стратегічну екологічну оцінку, відповідачем до суду першої та апеляційної інстанції не надано та всупереч вимогам ст. 12 Закону № 2354-УІІІ не забезпечено участі громадськості у стратегічній екологічній оцінці, обговорені проекту документа державного планування та оприлюднення стратегічної екологічної оцінки на офіційному сайті замовника.

При цьому, за відсутності стратегічної екологічної оцінки, порушено вимоги ч. 2 ст. 13 Закону № 2354-УІІІ щодо подання стратегічної екологічної оцінки до відповідних підрозділів з питань охорони навколишнього природного середовища та охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації.

Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №320/1030/19, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про порушення відповідачем процедури та порядку прийняття детального плану території в частині здійснення стратегічної екологічної оцінки в процесі розроблення документа, передбаченого ст. 11-13 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що обов`язковість проведення стратегічної екологічної оцінки поширюється не на всі без виключення документи державного планування, а лише на ті, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, з урахуванням наступного.

Так, згідно з ч. 1 ст. З Закону України "Про оцінки впливу на довкілля" сферою застосування оцінки впливу на довкілля є здійснення відповідної оцінки у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 цього Закону, планована діяльність - це планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Тобто, враховуючи Закон України "Про стратегічну екологічну оцінку" та Закон України "Про оцінки впливу на довкілля", Стратегічна екологічна оцінка та Оцінка впливу на довкілля регулюють різні види діяльності. ОВД стосується оцінки певних видів планової діяльності, а СЕО застосовується при плануванні системної діяльності державною владою різних адміністративних рівнів, а також має проводитися перед ОВД конкретних проектів.

Не врахування судом першої інстанції зазначених обставин, призвело до неправильного вирішення справи, а відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до положень ст. 317 КАС України з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів зазначає, що за юридичною природою оскаржуване рішення є нормативно-правовим актом. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів визначено у статтях 264-265 КАС України.

За змістом ч. 3 ст.264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Частиною 9 цієї статті передбачено, що суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, з системного аналізу наведених вище правових норм можна дійти висновку, що оскарженню підлягають чинні нормативно-правові акти. Захист порушеного права у справах, предметом яких є нормативно-правові акти, здійснюється шляхом визнання їх протиправними (незаконними) та нечинними. Визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням і лише на майбутнє.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Положеннями Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою ЄСПЛ очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, які може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Важливо наголосити, що низка рішень ЄСПЛ дійсно містить, розвиває та удосконалює підхід до обґрунтованості (мотивованості) судових рішень.

ЄСПЛ наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов?язує національні суди обґрунтовувати свої рішення (рішення у справі "Якущенко проти України", заява № 57706/10, пункт 28). До того ж, принцип належного здійснення правосуддя також передбачає, що судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони ґрунтуються (рішення у справах "Garcia Ruiz v. Spain" [GC] (заява № 30544/96, пункт 26), "Проніна проти України" (заява № 63566/00, пункт 23), "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04, пункт 58), "Бендерський проти України" (заява N 22750/02, пункт 42)).

Однак варто наголосити, що в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні, ЄСПЛ неодноразово зазначав, зокрема у рішенні "Garcнa Ruiz v. Spain" [GC] (заява № 30544/96, пункт 26) про те, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов?язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте вказаний підхід не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справах "Van de Hurk v. The Netherlands" (заява № 16034/90, пункт 61), "Шкіря проти України" (заява № 30850/11, пункт 43). Разом з тим, у вказаному рішенні Суд звертає увагу на те, що ступінь застосування обов`язку викладати мотиви може варіюватися в залежності від характеру рішення і повинно визначатися у світлі обставин кожної справи.

Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи те, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 прийняте без дотриманням норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сумської обласної прокуратури задовольнити.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 по справі № 480/7612/22 скасувати.

Адміністравиний позов Керівника Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави до Сумської міської ради, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Еколайн Суми" про визнання протиправним і нечинним рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та нечинним рішення Сумської міської ради від 27.10.2021 № 2050 - МР "Про затвердження містобудівної документації - "Детального плану території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8 у м. Суми".

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя А.О. БегунцСудді Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 11.12.2023 року