Постанова

від 28.05.2024 по справі 480/7612/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року

м. Київ

справа №480/7612/22

адміністративне провадження № К/990/1054/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 480/7612/22

за позовом керівника Окружної прокуратури міста Суми

до Сумської міської ради

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Еколайн Суми"

про визнання протиправним і нечинним рішення та зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколайн Суми" на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 (колегія у складі: головуючого судді: Бегунца А.О., суддів: Мельнікової Л.В., Рєзнікової С.С.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Керівник Окружної прокуратури міста Суми в інтересах держави звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Сумської міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Еколайн Суми", в якому просив суд:

- визнати протиправним та нечинним рішення Сумської міської ради від 27.10.2021 № 2050 - МР "Про затвердження містобудівної документації - "Детального плану території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8 у м. Суми".

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Окружною прокуратурою міста Суми при реалізації своїх функції, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", встановлені порушення інтересів держави під час здійснення Сумською міською радою повноважень у сфері містобудування та землеустрою. Так, рішенням Сумської міської ради від 27.10.2021 № 2050-МР затверджено містобудівну документацію "Детальний план території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8 у м. Суми". На думку позивача, вказане рішення прийнято з порушенням вимог екологічного, містобудівного та земельного законодавства, у зв`язку з чим воно підлягає визнанню протиправним і скасуванню в судовому порядку.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що планування будівництва багатофункціонального будинку в санітарно-захисній зоні АЗС відповідає нормам санітарного законодавства, оскільки в цій зоні буде розміщуватися тільки приміщення магазину.

Також, суд першої інстанції вважав, що непереконливими є твердження позивача про те, що розроблення будь-якого детального плану території передбачає здійснення в обов`язковому порядку стратегічної екологічної оцінки.

4. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 рішення Сумського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким адміністрований позов задоволено.

Визнано протиправним та нечинним рішення Сумської міської ради від 27.10.2021 № 2050 - МР "Про затвердження містобудівної документації - "Детального плану території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8 у м. Суми".

5. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що Генеральний план міста Суми та План зонування території міста Суми, а саме торгівельна зона (Г-6) та рекреаційна зона (Р-3) не передбачає вказаних в Детальному плані території по вул. Криничній 8 у м. Суми переважних видів використання земельної ділянки, зокрема багатофункціональні будинки та фактично змінює функціональне призначення зон, оскільки вказані види використання земельних ділянок характерні для інших зон, визначених у Плані зонування території міста Суми.

Також, суд апеляційної інстанції зауважив про порушення відповідачем процедури та порядку прийняття детального плану території в частині здійснення стратегічної екологічної оцінки в процесі розроблення документа, передбаченого статтями 11-13 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 05.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Еколайн Суми" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

8. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначив про те, що згідно з планом зонування території міста Суми, затвердженим рішенням Сумської міської ради від 06.03.2013 № 2180-МР, територія на яку розповсюджується детальний план включає в себе: Г-6, Р-3, Р-1, ЕЗ-3. Зона Г-6 включає в себе земельну ділянку на якій розміщений проектний багатофункціональний будинок з вбудованим паркінгом.

Одним із типів використання в зонах Г становить житлова забудова (зони Г-1, Г-2). Так, як багатофункціональна будівля може містити, як складову, приміщення житлового призначення, вказаний тип включений до переважних видів забудови.

Скаржник наголошує, що проектні рішення прийняті у детальному плані уточнюють положення генерального плану, не змінюють функціональне використання території та не передбачають зміни цільового призначення земельних ділянок, це визначено в Заходах щодо реалізації детального плану у пояснювальній записці відповідно до пункту 6.1.17 ДБН Б.1.1-14:2012 "Склад та зміст детального плану території".

Крім того, діяльність, запланована на території, охопленій спірним ДПТ, не передбачена у переліку визначеному частинами другою і третьою статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», що свідчить про відсутність необхідності проводити оцінку впливу на довкілля, та як наслідок стратегічної екологічної оцінки.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. 08.01.2024 у автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстрована вказана касаційна скарга.

10. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2024, визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя (суддя-доповідач) Стеценко С.Г., судді: Рибачук А.І., Стрелець Т.Г.,

11. Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Еколайн Суми" на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі № 480/7612/22.

12. 20.02.2024 на адресу Верховного Суду від Сумської міської ради надійшов відзив, в якому заявник підтримує касаційну скаргу третьої особи.

13. Ухвалою Верховного Суду від 27.05.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 28.05.2024.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Сумською міською радою 27.10.2022 прийнято рішення № 2050-МР "Про затвердження містобудівної документації "Детальний план території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8 у м. Суми", яким затверджено містобудівну документацію "Детальний план території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8 у м. Суми ".

15. Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, Департамент комунікацій та інформаційної політики Сумської міської ради цим рішенням зобов`язано забезпечити оприлюднення матеріалів містобудівної документації "Детальний план території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8 у м. Суми" протягом 10 днів з дня її затвердження, шляхом їх розміщення у друкованих засобах масової інформації, на офіційному сайті Сумської міської ради, а також у загальнодоступному місці.

16. Вважаючи таке рішення протиправним, прокурор звернувся у суд з цим адміністративним позовом та вказує на порушення процедури прийняття спірного рішення відповідачем, а саме: розділ 7 Детального плану території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8 у м. Суми , яким встановлюється переважний вид використання земельних ділянок на території громадської забудови, зокрема багатофункціональні будинки - не відповідає Генеральному плану та Плану зонування території міста Суми, а саме - торгівельна зона Г-6 не передбачає вказаних в розділі 7 ДПТ переважних видів використання земельної ділянки, які нібито характерні для інших зон житлової забудови; не проведено стратегічну екологічну оцінку проекту ДПТ; в межах санітарно-захисної зони СЗЗ не можна допускати розміщення нових житлових будинків тощо; проект містобудівної документації ДПТ не схвалено на засіданні архітектурно-містобудівної ради при УАМ СМР (протокол № 12 від 28.05.2021).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

18. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

20. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

21. Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 26 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) затвердження містобудівної документації віднесено до виключних повноважень сільських, селищних, міських рад.

22. Згідно із частиною першою статті 73 Закону № 280/97-ВР акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

23. Частиною першою статті 59 Закону № 280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

24. За змістом частин одинадцятої та дванадцятої статті 59 Закону № 280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

25. У статті 4 КАС України визначено терміни «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт»:

нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

26. Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

27. Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні наступні ознаки: а)спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.

28. Аналогічна правова позиція щодо визначення поняття нормативно-правового акта викладена у рішеннях Конституційного Суду України від 27.12.2001 № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22.07.1991 (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23.06.1997 № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини), від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі про скасування актів органів місцевого самоврядування (пункт 4 мотивувальної частини).

29. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, у якому визначено, що:

- детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території;

- містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

30. Відповідно до статті 19 Закону № 3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

31. Аналіз положень статті 19 Закону № 3038-VI дає можливість стверджувати, що детальний план у межах населеного пункту містить правові приписи нормативного характеру, які розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово. Це, зокрема, сукупність обов`язкових вимог до розвитку, планування, забудови та іншого використання певної території населеного пункту. Затверджуючи своїм рішенням детальний план у межах населеного пункту, місцева рада визначає стратегію планування та забудови території населеного пункту, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин.

32. Визначальною умовою, що може слугувати критерієм загальності чи персоніфікованості суб`єктів впливу є їхнє коло, адже кількість як величина має відносний характер, може змінюватись і не є сталим показником регулятивного впливу юридичних актів. Під час визначення кола суб`єктів, правовий статус яких регламентує правовий акт, необхідно зважати лише на ті із них (фізична чи юридична особа, орган, організація, спільність людей тощо), для яких правовим актом установлюються права та обов`язки безпосередньо, щодо яких праворегуляторний вплив є прямим (а не усіх суб`єктів, для яких він може мати юридичне значення).

33. Рішення місцевої ради щодо затвердження детального плану у межах населеного пункту та внесення змін у детальний план стосується неперсоніфікованих осіб: органів державної влади та місцевого самоврядування, забудовників, якими можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Здатність правового акта поширювати свою чинність хоч і на певне коло, однак неперсоніфікованих осіб є ознакою нормативності.

34. Зважаючи на викладене, оскаржуване рішення Сумської міської ради від 27.10.2021 № 2050 - МР "Про затвердження містобудівної документації - "Детального плану території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8 у м. Суми " є нормативно-правовим актом.

35. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.06.2018 у справі № 826/4504/17, від 05.03.2019 у справі № 360/2334/17, від 15.04.2020 у справі №702/1384/16-а, від 19.10.2021 у справі № 369/9375/17.

36. У частині першій статті 264 КАС України передбачено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; 2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

37. Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт (частина друга статті 264 КАС України).

38. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 810/74/18 та від 28.04.2021 у справі № 809/964/16.

37. Разом з тим, питання, пов`язані з участю прокурора у судовому процесі, врегульовані статтями 53, 54 КАС України.

39. Так, відповідно до частини четвертої статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

40. Таким чином, прокурор у визначених Законом випадках має право на представництво інтересів держави, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

41. Питання стосовно права на звернення прокурора до суду з самостійним позовом до органу місцевого самоврядування вже вирішувалось Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постанові від 29.11.2022 у справі № 240/401/19.

42. У вищевказаній постанові Верховний Суд врахував, що особливістю органів місцевого самоврядування як суб`єктів владних повноважень є те, що кожен із таких суб`єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним і не перебуває у підпорядкуванні жодного органу.

43. Зокрема, відповідно до статті 5 Конституції України Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

44. Статтею 7 Основного Закону також передбачено, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

45. Частина перша статті 140 Конституції України визначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

46. Відповідно до частини третьої цієї ж статті місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

47. Крім того, статтею 20 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

48. Відповідно до частини другої статті 71 цього ж Закону органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.

49. Отже, позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені повноваження щодо здійснення контролю за правомірністю дій та рішень органів місцевого самоврядування. У такій категорії справ прокурор повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.

50. При цьому інтереси держави, у тому числі, охоплюють інтереси жителів територіальної громади, оскільки відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

50. Аналогічний висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 810/3894/17, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 20.07.2021 у справі № 480/3093/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 18.12.2021 у справі № 804/3740/18, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20, від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18, від 05.05.2022 у справі № 320/6514/18.

51. Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

52.Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20 та від 23.12. 2021 у справі № 0440/6596/18.

53.Громада володіє деякими ознаками суб`єкта публічно-правових відносин, яка може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. При цьому, Основним Законом України (статті 13, 23, 41, 43, 89 та 95) передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.

54.Хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. З наведеного констатується, що звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади.

55. Це відповідає правовим позиціям, викладеним у постанові від 29.11.2022 у справі № 240/401/19, відступу від яких колегія суддів не вбачає.

56. Виходячи з таких критеріїв, у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, саме прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, у цьому випадку Міська рада, набувають статусу відповідача.

57. Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, викладеними, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.07.2022 у справі № 910/5201/19 та Верховного Суду від 25.10.2023 № 260/8230/21.

58. Варто врахувати й те, що звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами під час розроблення та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні вимог законодавства, зокрема, у сферах містобудування, земельних відносин та охорони культурної спадщини, охорони довкілля та навколишнього природного середовища, а тому за відсутності державного органу, уповноваженого на звернення з відповідним позовом до суду, прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України та частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

59. Зі змісту ж ухвалених у цій справі судових рішень по суті спору вбачається, що прокурор діє як самостійний позивач і не здійснює представництво інтересів держави в особі будь-якого з державних органів або органів місцевого самоврядування, що виконують функції у сфері містобудівної діяльності.

60. У справі, що розглядається, керівник прокуратури, обґрунтовуючи своє звернення до суду з цим позовом, посилався на те, що прийняте відповідачем оскаржуване рішення від 27.10.2021 № 2050 - МР "Про затвердження містобудівної документації - "Детального плану території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8 у м. Суми " порушує основні принципи містобудівної діяльності, а також інтереси територіальної громади, зокрема в таких сферах як охорона здоров`я, безпека, благоустрій населеного пункту.

61. Оцінюючи такі доводи прокурора щодо наявності підстав для представництва інтересів держави, суд першої інстанції слушно зауважив, що законодавством України не визначено органу, який має вживати заходи реагування на незаконні рішення органів місцевого самоврядування.

62. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що оскільки у позовній заяві оскаржується рішення міської ради, то вказаний орган місцевого самоврядування, за встановлених у справі обставин, виступає у справі в якості відповідача, а прокурор самостійно виступає в якості позивача, відповідно до частини п`ятої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

63. Таким чином, доводи скаржника щодо відсутності підстав для представництва прокурора в суді є безпідставними.

64. Одним із доводів касаційної скарги є те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та статей 11-13 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», оскільки не врахували при цьому правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.04.2019 у справі № 826/11046/16, від 14.12.2022 у справі № 640/1086/19 та від 04 серпня 2023 року № 320/9672/21.

65. Надаючи правову оцінку доводам касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування норм матеріального права та дотримання процесуального права судами попередніх інстанцій, колегія суддів виходить з наступного.

66. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Сумської міської ради від 27.10.2021 № 2050-МР затверджено містобудівну документацію "Детальний план території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8 у м. Суми". Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради, Департамент комунікацій та інформаційної політики Сумської міської ради цим рішенням зобов`язано забезпечити оприлюднення матеріалів містобудівної документації "Детальний план території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8 у м. Суми " протягом 10 днів з дня її затвердження, шляхом їх розміщення у друкованих засобах масової інформації, на офіційному сайті Сумської міської ради, а також у загальнодоступному місці. (Т1 а.с.20-21)

67. Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

68. Генеральні плани населених пунктів можуть поєднуватися з детальними планами всієї території населених пунктів або її частин (частина третя статті 17 Закону № 3038-VІ).

69. Згідно з положеннями статті 18 цього Закону план зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов`язковими для врахування під час зонування відповідної території.

70. Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

71. Частиною четвертою статті 19 Закону № 3038-УІ визначено, що детальний план території визначає: принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; черговість та обсяги інженерної підготовки території; систему інженерних мереж; порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

72. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій (частиною першою статті 25 Закону № 3038-УІ).

73. Згідно з положеннями пункту 3 частини першої статті 1 Закону № 3038-УІ детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

74. Отже, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, план зонування території, а також детальний план території. Відповідно детальний план території є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому.

75. Відповідно до статті 5 Закону № 3038-УІ визначено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил. Вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

76. За приписами частини третьої статті 8 Закону № 3038-УІ рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

77. Відповідно до пунктів 4.1 та 4.3 Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 за № 290, рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

78. Відповідно до статті 17 Закону № 3038-УІ та пункту 4.1 розділу 4 ДБН Б 1.1-15:2012 "Склад та зміст генерального плану населеного пункту", затверджених наказом Мінрегіонбуду від 13.07.2012 за № 358, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

79. Також, у пункту 1.1 та пункту 1.2 ДБН Б. 1.1-14.2012 "Склад та зміст детального плану території" зазначено, що ці будівельні норми встановлюють вимоги до складу та змісту детального плану території та призначені для застосування органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами незалежно від форм власності та господарювання при розроблені детальних планів територій.

80. Крім цього, пунктами 4.1, 4.7 ДБН Б. 1.1-14.2012 "Склад та зміст детального плану території" передбачено, що детальний план розробляється з метою уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, схеми планування території, а внесення змін до детального плану за умови його відповідності генеральному плану здійснюється шляхом розроблення проекту внесення змін до нього.

81. Отже, детальний план у межах населеного пункту є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому. Детальний план визначає планувальну організацію і розвиток частини території та не може встановлювати інше функціональне призначення зон ніж те, що встановлено у генеральному плані.

82. Згідно з Генеральним планом міста Суми земельна ділянка, щодо якої затверджено детальний план території, відноситься до зон зелених насаджень загального користування, комунальних підприємств та установ та підприємств обслуговування.

83. У Плані зонування території міста Суми зазначено, що згідно з ДСТУ-Н Б Б.1-1-12:2011 "Настанова про склад та зміст зонування території", пропонуються наступні основні територіальні зони, зокрема: невиробничі Г (громадські), житлові Ж, ландшафтно-рекреаційні Р, курортні К, зони транспортної інфраструктури ТР, зони інженерної інфрастуктури ІН, комунально-складські КС, виробничі В, спеціальні С, сільськогосподарського виробництва СВ, зони земель історико-культурного призначення ІК.

84. Отже, матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка по вулиці Кринична, 8 у м. Суми відноситься до наступних зон: торгівельна зона (Г-6), рекреаційна зона озеленених територій (Р-3), зони об`єктів природо-заповідного фонду (Р-1) та зона СТО, АЗС, автопарків, гаражів, автостоянок (ТР-3).

85. Також, Планом зонування території міста Суми визначено, що до торгівельної зони Г-6 входять такі переважні види використання: торгові центри, спеціалізовані та інші магазини роздрібної торгівлі товарами періодичного попиту, ринки, ресторани і кафе; супутні види дозволеного використання: готелі, автостоянки для тимчасового зберігання автомобілів, (підземні та наземні) при громадських будівлях, громадські вбиральні, споруди комунальної та інженерної інфраструктури, необхідної для обслуговування даної зони, а також допустимі види використання, які потребують спеціальних погоджень: всі типи використання, дозволені в зонах Г, які можуть розміщуватись в окремій будівлі чи на будь-якому поверсі будинку іншого призначення (Т1 а.с. 65-137)

86. Рекреаційні зони озеленених територій загального користування (Р-3) визначена для повсякденного відпочинку населення і включають парки, сквери, сади, бульвари, міські ліси, водойми, лугопарки, лісопарки, гідропарки, меморіальні парки. Види використання зони Р-3:

- переважні: озеленені території загального користування (парки, сади, скверри, бульвари, міські ліси, водойми), навчально-туристичні та екологічні стежки, малі архітектурні форми, спортивні майданчики;

- супутні види дозволеного використання: споруди, шляхи, лінійні та інші об`єкти транспортного зв`язку, пов`язані з обслуговування цієї зони, відповідно обладнані експозиційні зони, що встановлюються адміністрацією, заклади прокату необхідного інвентарю, громадські вбиральні, пункти прокату спортивного інвентарю, пересувані тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності;

-допустимі, які потребують спеціальних погоджень: культові споруди, меморіальні комплекси, станції прокату човнів та рятувальні станції, оранжереї, пристані, фізкультурні майданчики, човнові станції, яхтові клуби, інші будівлі для конторських та адміністративних цілей, пов`язані з обслуговуванням цієї зони.

87. Відповідно до матеріалів Детального плану містобудівна документація охоплює територію площею 6 га, яка розподілена за функціональним використанням: територія громадської забудови - 1,2038 га, територія транспортної інфраструктури - 0,4995 га, територія інженерної інфраструктури - 0,0185 га, територія озеленення загального користування - 2,5635 га, територія ПЗФ - 1,7332 га.

88. Суд апеляційної інстанції акцентував увагу на тому, що основний планувальний об`єкт передбачається на земельній ділянці комунальної власності, що перебуває у користуванні ТОВ "Еколайн", площею 1,0509 га з цільовим призначенням: землі житлової та громадської забудови, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

89. Згідно з графічними матеріалами Детального плану, а саме викопіюваннями з Генерального плану міста Суми, Плану зонування території міста Суми, вказана земельна ділянка розташована в функціональних зонах Г-6 та Р-3.

90. Водночас, розділом 7 Детального плану встановлено переважний вид забудови земельних ділянок, серед яких вказано: вбудовані установи і підприємства обслуговування, багатофункціональні будинки, вбудовано-прибудовані приміщення, їх групи, будинки житлового призначення, вбудовано-прибудовані дошкільні навчальні заклади, технічні будівлі та споруди, озеленені території, вбудовані аптеки вбудовані консультативні медичні заклади, вбудовані підземні та напівпідземні паркінги та супутні переважним видам забудови є: відкриті стоянки та парковки для тимчасового зберігання автотранспорту у відповідності ДБН Б.2.2-12:2019, розміщення територій для господарських, ігрових, спортивних майданчиків, споруди комунальної та інженерної інфраструктури, необхідної для обслуговування даної зони

91. Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що Генеральний план міста Суми та План зонування території міста Суми не передбачають вказаних в Детальному плані території по вул. Криничній 8 у м. Суми переважних видів використання земельної ділянки, зокрема, багатофункціональні будинки.

92. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що зміна функціонального призначення торгівельної зони та рекреаційної зони озеленених територій загального користування не може тлумачитись як уточнення такого функціонального призначення, оскільки суперечить містобудівній документації вищого рівня, а тому може мати місце лише в разі внесення змін до містобудівної документації вищого рівня - Генерального плану міста Суми та Плану зонування (Зонінгу) міста Суми у відповідній частині.

93. Відповідно до глави 1 пояснювальної записки Плану зонування території міста Суми Зонінг є містобудівною документацією, вимоги якої відповідно до статті 144 Конституції України є обов`язковими для виконання на відповідній території органами місцевого самоврядування.

94. Так, відповідно до Зонінгу у зоні Г-6 допускається розташування житлової забудови, однак лише за умови отримання спеціальних погоджень. Будь-яких доказів отримання таких погоджень до суду першої та апеляційної інстанції не надано.

95. Колегія суддів зауважує, що детальний план території є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватись з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення деталізувати положення та не суперечити цій містобудівній документації.

96. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.06.2018 у справі № 826/4504/17, від 14.08.2018 у справі №815/3880/14, від 05.03.2019 у справі № 360/2334/17, від 15.04.2020 у справі №702/1384/16-а, від 03.11.2020 у справі № 826/11632/16, від 19.10.2021 у справі №369/9375/17, від 21.10.2021 у справі № 826/16737/18, від 27.09.2022 у справі №320/1510/20 та від 20.04.2023 у справі № 320/9672/21.

97. Щодо доводів скаржника в касаційній скарзі про порушення процедури та порядку прийняття детального плану території в частині здійснення стратегічної екологічної оцінки в процесі розроблення документації, колегія суддів зазначає наступне.

98. Так, згідно з частиною четвертою статті 2 Закону № 3038-VI містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України "Про стратегічну екологічну оцінку". Розділ "Охорона навколишнього природного середовища", що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".

99. Абзацом 2 частини першої статті 19 Закону № 3038-УІ передбачено, що детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

100. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" цей Закон регулює відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля здоров`я населення та поширюється на документи державного планування, які стосуються у тому числі й містобудування.

101. Частиною другою статті 2 Закону № 2354-УІІІ визначено виключні випадки, коли дія цього закону не поширюється, а саме на документи державного планування, що стосуються національної оборони, бюджети, бюджетні програми або фінансові програми.

102. Частиною першою статті 9 Закону № 2354-УІІІ передбачені етапи стратегічної екологічної оцінки та основні вимоги до неї, зокрема: 1) визначення обсягу стратегічної оцінки; 2) складання звіту про стратегічну екологічну оцінку; 3) проведення громадського обговорення та консультацій у порядку, передбаченому статтями 12 та 13 цього Закону, транскордонних консультацій у порядку, передбаченому статтею 14 цього Закону; 4) врахування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій; 5) інформування про затвердження документа державного планування; 6) моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення.

103. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Закону № 2354-VII замовник - орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який є відповідальним за розроблення документів державного планування та здійснює загальне керівництво і контроль за їх виконанням, або інший визначений законодавством замовник документів державного планування.

104. Рішенням Сумської міської ради від 29.07.2020 № 7257-МР "Про розроблення містобудівної документації "Детальний план території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8, у м. Суми" замовником розроблення містобудівної документації "Детальний план території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8, у м. Суми" визначено управління архітектури та містобудування Сумської міської ради.

105. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Закону № 2354 УІІІ замовник враховує в документі державного планування звіт про стратегічну екологічну оцінку, результати громадського обговорення та консультацій, проведених згідно зі статтями 12 та 13 цього Закону.

105. Відповідно до статті 11 Закону № 23 54-VIII замовник забезпечує складання звіту про стратегічну екологічну оцінку після врахування зауважень і пропозицій, отриманих у процесі громадського обговорення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки та наданих органами, зазначеними у статтях 6-8 цього Закону.

106. Звіт про стратегічну екологічну оцінку складається до затвердження документа державного планування та містить з урахуванням змісту І рівня деталізації документа державного планування, сучасних знань і методів оцінювання таку інформацію:

1) зміст та основні цілі документа державного планування, його зв`язок з іншими документами державного планування;

2) характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров`я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

3) характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоровя на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень)

4) екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров`я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

5) зобов`язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов`язані із запобіганням негативному впливу на здоров`я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов`язань під час підготовки документа державного планування;

6) опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;

7) заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом`якшення негативних наслідків виконання документа державного планування;

8) обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);

9) заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

10) опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення (за наявності);

11) резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1 - 10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.

У складі містобудівної документації звітом про стратегічну екологічну оцінку для проектів містобудівної документації є розділ "Охорона навколишнього природного середовища", який має відповідати вимогам частини другої цієї статті.

107. Проте у складі містобудівної документації "Детальний план території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8, у м. Суми" взагалі відсутній розділ "Охорона навколишнього природного середовища".

108. Також положеннями статті 12 Закону № 2354-VIII встановлений порядок та процедура громадського обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки, згідно з яким замовник своєчасно забезпечує можливості для участі громадськості у стратегічній екологічній оцінці проекту документа державного планування за умови доступності для розгляду всіх альтернативних варіантів.

Проект документа державного планування та звіт про стратегічну екологічну оцінку оприлюднюються на офіційному веб-сайті замовника з метою одержання та врахування зауважень і пропозицій громадськості.

Про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку громадськість повідомляє замовник.

Повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку публікується у друкованих засобах масової інформації (не менш як у двох), визначених замовником, та розміщується на офіційному веб-сайті замовника. Замовник забезпечує розміщення повідомлення та доступ до проекту документа державного планування і звіту про стратегічну екологічну оцінку протягом усього строку громадського обговорення, визначеного відповідно до частини шостої цієї статті.

109. Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2354-VIII проект документа державного планування місцевого та регіонального рівнів, звіт про стратегічну екологічну оцінку та повідомлення про оприлюднення цих документів замовник подає (на паперових носіях та в електронному вигляді) до органів, зазначених у статті 8 цього Закону (відповідні підрозділи з питань охорони навколишнього природного середовища та з питань охорони здоров`я обласної державної адміністрації).

110. Так, згідно зі статтею 8 Закону № 2354-VIII обласні державні адміністрації (відповідні підрозділи з питань охорони навколишнього природного середовища та з питань охорони здоров`я) у межах своєї компетенції надають зауваження і пропозиції до заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проекту документа державного планування місцевого та регіонального рівнів та до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку, залучають інші органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, спеціалістів і науковців до консультацій, що проводяться відповідно до статті 13 цього Закону, вживають заходи з усунення негативних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, зумовлених виконанням документа державного планування, здійснюють інші повноваження, визначені цим Законом та іншими актами законодавства.

111. Водночас за інформацією Департаменту захисту довкілля та енергетики та Управління охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації, викладеною в листах від 10.01.2022 № 01-18/22 та від 14.01.2022 № 01-26/7/61, Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради заява про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації "Детальний план території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8 у м. Суми" не подавалась (Т1 а.с.149, 150)

112. Згідно з частиною третьою статті 21 Закону № 3038-УІ замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити, з поміж іншого, оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості.

113. Отже, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відповідачем не надано доказів того, що під час розроблення та затвердження Сумською міською радою містобудівної документації "Детальний план території на земельній ділянці по вулиці Кринична, 8 у м. Суми" проведено стратегічну екологічну оцінку, а тому всупереч вимогам статті 12 Закону № 2354-УІІІ не забезпечено участі громадськості у стратегічній екологічній оцінці, обговорені проекту документа державного планування та оприлюднення стратегічної екологічної оцінки на офіційному сайті замовника.

114. При цьому, за відсутності стратегічної екологічної оцінки, порушено вимоги частини другої статті 13 Закону № 2354-УІІІ щодо подання стратегічної екологічної оцінки до відповідних підрозділів з питань охорони навколишнього природного середовища та охорони здоров`я Сумської обласної державної адміністрації.

115. Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 320/1030/19.

116. Отже, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про порушення відповідачем процедури та порядку прийняття детального плану території в частині здійснення стратегічної екологічної оцінки в процесі розроблення документа, передбаченого статтею 11-13 Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".

117. Водночас Верховний Суд критично оцінює посилання скаржника на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 26.04.2019 у справі № 826/11046/16 та від 14.12.2022 у справі № 640/1086/19, оскільки правовідносини у справі, в якій оскаржено рішення суду апеляційної інстанції, та правовідносини у справі, в якій ухвалено зазначено вище постанови, не є подібними.

118. З огляду на вищезазначене доводи скаржниці про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та статей 11-13 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», а також неврахування правових висновків Верховного Суду, що викладені у постановах від 26.04.2019 у справі № 826/11046/16, від 14.12.2022 у справі № 640/1086/19 та від 04 серпня 2023 року № 320/9672/21, не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду цієї справи.

119. Інші доводи касаційної скарги не спростовують вищенаведені висновки судів попередніх інстанцій.

120. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

121. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

122. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

123. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

124. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).

125. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

126. З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що рішення суд апеляційної інстанції у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягає скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваному судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

127. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

128. На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Еколайн Суми" залишити без задоволення.

Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі № 480/7612/22- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко А.І. Рибачук Т.Г. Стрелець