Ухвала

від 11.12.2023 по справі 520/8799/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 грудня 2023 р.Справа № 520/8799/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.,

Суддів: Бегунца А.О. , Мельнікової Л.В. ,

розглянувши клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 по справі № 520/8799/22

за позовом Приватного підприємства "ХАРВЕСТІ"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Рівненській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 задоволено позов Приватного підприємства "ХАРВЕСТІ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

14.11.2023, через засоби поштового зв`язку, до Другого апеляційного адміністративного суду Головним управлінням ДПС у Рівненській області подано апеляційну скаргу, яка також містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України одним із фундаментальних принципів правосуддя є забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду, окрім випадків, встановлених законом.

Водночас, статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

У рішенні у справі "Рябих проти Росії" (980_172) (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. 52, ECHR 2003-X) Європейський Суд з прав людини визначився, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою.

Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Зі змісту пункту 52 рішення "Устименко проти України" випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.

За цих підстав Європейський Суд з прав людини одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 53 рішення).

Отже, обставини, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, доводяться стороною і встановлюються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, рішення по справі №520/8799/22 ухвалено Харківським окружним адміністративним судом 16.01.2023 в порядку спрощеного позовного провадження.

З апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 по справі №520/8799/22 Головне управління ДПС у Рівненській області звертається 14.112023, через засоби поштового зв`язку, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції скаржник зазначає про введення на території України воєнного стану, внаслідок чого фінансування Головного управління ДПС у Рівненській області здійснюється в недостатньому обсязі, крім того скаржником зазначено, що в період з 09.11.2023 по 13.11.2023 уповноважений представник відповідача був непрацездатний.

Колегія суддів вважає необґрунтованими вказані доводи та зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, 25.04.2023, через засоби поштового зв`язку, Головним управлінням ДПС у Рівненській області подано апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 по справі №520/8799/22, яка також містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2023 задоволено клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 по справі та поновлено процесуальний строк.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2023 зазначена апеляційна скарга залишена без руху та надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, шляхом сплати судового збору в розмірі 7443,00 грн. та надання безпосередньо до суду оригіналу платіжного доручення (квитанції тощо) протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху.

03.08.2023 Головним управлінням ДПС у Рівненській області подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2023 відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 по справі №520/8799/22 повернуто скаржнику.

Згідно довідки про доставку електронного листа копію ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2023 надіслано Головному управлінню ДПС у Рівненській області та доставлено до електронного кабінету 11.08.2023 о 16:34.

Повторно з апеляційною скаргою, до якої додано платіжну інструкцію №1583 від 08.11.2023 на суму 3721,50 грн., відповідач звертається більш ніж через десять місяців з дня складення повного судового рішення (16.01.2023) та більш ніж 30 днів з дати отримання ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги (11.08.2023 16:34), а саме 14.11.2023, при цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Так, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє і по теперішній час.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Колегія суддів також зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Отже посилання відповідача на непрацездатність працівника, який супроводжував справу не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади, оскільки не підтверджені жодними доказами, а також колегія суддів зазначає, що відповідачем також не долучено доказів щодо неможливості представництва інтересів відповідача в суді та юридичного супроводження справи іншим працівником податкового органу.

Вищенаведені відповідачем обставини є виключно проблемою внутрішньої організації роботи суб`єкта владних повноважень, які не можна вважати належними доказами того, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з незалежних від його волі причин.

Таким чином, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Крім того, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів.

Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «...підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».

Тобто виходячи з принципу «належного урядування» державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у цьому випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 року у справі № 640/3393/19.

Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у апелянта було достатньо часу для виконання вимог процесуального законодавства щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023, проте сплата судового збору здійснена поза межами процесуального строку визначеного ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2023, а саме 08.11.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно з п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Колегія суддів зауважує, що скаржником не надано доказів вжиття заходів, направлених на своєчасну подачу апеляційної скарги, які свідчили б про сумлінне та добросовісне ставлення суб`єкта владних повноважень до виконання процесуального обов`язку.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав визнавати поважними причини пропуску відповідачем процесуального строку, встановленого законом, на апеляційне оскарження зазначеного вище судового рішення, оскільки заявником не надано доказів, які би безспірно посвідчили цю обставину.

Враховуючи викладене вище, відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги.

Жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, заявником не надано, немає таких доказів і в матеріалах справи.

Згідно із ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції вказати інші підстави для поновлення строку.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 121, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И В:

Клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 по справі №520/8799/22 залишити без задоволення.

Визнати неповажними зазначені в клопотанні причини пропуску строку звернення Головного управління ДПС у Рівненській області з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 по справі №520/8799/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Рєзнікова С.С.Судді Бегунц А.О. Мельнікова Л.В.