Ухвала

від 11.12.2023 по справі 400/8883/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/8883/23

Суддя-доповідач П`ятого апеляційного адміністративного суду Димерлій О.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Миколаївської митниці на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 року у справі №400/8883/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК ПК» до Миколаївської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення

У С Т А Н О В И В:

20 липня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІК ПК» (далі- позивач, Товариство) звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської митниці про коригування митної вартості товарів від 10.02.2023 року № UA504000/2023/000001/2;

- визнати протиправною та скасувати картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 10.02.2023 року № UA504070/23/000001.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 року у справі №400/8883/23 позовні вимоги ТОВ «ПІК ПК» задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Миколаївської митниці про коригування митної вартості товарів від 10.02.2023 року №UA504000/2023/000001/2.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 10.02.2023 року № UA504070/23/000001.

Не погодившись із вищевказаним рішенням суду першої інстанції, 28.11.2023 року через підсистему «Електронний суд» Миколаївською митницею подано апеляційну скаргу до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

В порушення вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги скаржником не додано документ про сплату судового збору.

Разом з цим, в апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване неможливістю наразі сплатити судовий збір у зв`язку із затримкою фінансування.

Надаючи оцінку клопотанню суб`єкта владних повноважень про відстрочення сплати судового збору судова колегія виходить із такого.

Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої та другої статті 133 КАС України, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб`єктів до яких таке відстрочення застосовується обов`язково обумовлено статтею 8 Закону України «Про судовий збір».

Водночас, наведені заявником підстави стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень та не відносяться до жодної з умов, за наявності яких суд може відстрочити йому сплату судового збору.

Ураховуючи те, що скаржник не відноситься до осіб, перелік яких визначений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» і заявником не зазначено підстав, з якими чинне законодавство пов`язує відстрочення сплати судових витрат, клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Щодо розміру судового збору за подачу апеляційної скарги.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору установлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру, яка подана суб`єктом владних повноважень або юридичною особою, ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», станом на 1 січня 2023 року, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2684 грн.

Виходячи з наведеного, для правильного визначення розміру судового збору, що підлягає сплаті за звернення до суду з вимогами майнового характеру, важливе значення має встановлення розміру ціни позову.

Так, при визначенні ціни позову у справах щодо оскарження рішень про коригування митної вартості товарів слід враховувати положення Митного кодексу України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Статтею 50 Митного кодексу України визначено цілі використання відомостей про митну вартість товарів, а саме для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Одним із обов`язків декларанта у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, є сплата митних платежів або забезпечення їх сплати відповідно до розділу X цього Кодексу (підпункт 4 частини першої статті 266 Митного кодексу України).

Пунктом 1 частини першої статті 279 Митного кодексу України базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон України, є, зокрема для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів.

Відповідно до підпункту «в» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (частина перша пункту 190.1 статті 190 Митного кодексу України).

З аналізу наведених правових норм слідує, що митна вартість товару для декларанта є базою оподаткування податком на додану вартість та митними платежами.

При цьому, на митні органи, з метою виконання та досягнення митних цілей, покладено функціональні обов`язки з контролю за правильністю визначення платником митної вартості товарів.

Якщо за наслідками такого контролю установлено, що митна вартість визначена не правильно, орган доходів і зборів приймає рішення про коригування митної вартості, внаслідок прийняття якого пропорційно змінюється і розмір належних до сплати митних платежів та податку на додану вартість.

Отже, лише визначена у рішенні контролюючого органу митна вартість товару безпосередньо не впливає на майновий стан декларанта. Майновий інтерес для нього складає той розмір митних платежів та інших податків, який він має доплатити порівняно з розміром таких платежів, визначених на підставі заявленої ним митної вартості товарів при декларуванні. Обсяг грошового (вартісного) виразу зміни складу майна позивача у цих спорах співпадає з сумою різниці митних платежів та інших податків, яку він має доплатити.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.03.2020 у справі №1.380.2019.001962 сформулювала правовий висновок, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» є різниця митних платежів, які підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем у цій справі оскаржується рішення про коригування митної вартості товарів від 10.02.2023 року № UA504000/2023/000001/2.

З огляду на винесене митницею оскаржуване у цій справі рішення позивачем, з метою випуску товару у вільний обіг, здійснив оплату фінансової гарантії у формі грошової застави у розмірі 224 664 грн. 58 коп.

Враховуючи суму різниці митних платежів, що підлягали сплаті згідно із митною вартістю, розрахованою декларантом та митною вартістю, розрахованою митним органом в оскаржуваному рішенні, ціна позову, з якої має бути обрахований належний до сплати судовий збір, в тому числі і за подання апеляційної скарги, складає 224 664 грн. 58 коп.

Розрахований відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції складає 5054 грн. 95 коп.

У свою чергу, у відповідності із приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що апеляційну скаргу Миколаївською митницею подано в електронній формі, у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, у підсумку, сума судового збору за подачу апеляційної скарги Миколаївської митниці на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 року у справі №400/8883/23 складає 4043 грн. 96 коп.

Відтак, за подачу апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 4043 грн. 96 коп. на рахунок №UA678999980313101206081015758, код класифікації доходів бюджету - 22030101, отримувач ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526, банк отримувач: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку (МФО) 899998.

Частиною 2 ст. 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

Оскільки особою, яка оскаржує рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не сплачено судовий збір, подана апеляційна скарга, на підставі ст. 298 КАС України, підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст. 169, 292, 293, 298 КАС України, суддя-доповідач

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Миколаївської митниці про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Миколаївської митниці на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 року у справі №400/8883/23 - залишити без руху.

Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати скаржнику 10-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом подання до апеляційного суду доказів сплати судового збору у розмірі 4043 грн. 96 коп.

Роз`яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання доказів сплати судового збору, апеляційну скаргу, відповідно до ст.169 КАС України, буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій