Постанова

від 11.12.2023 по справі 240/5830/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/5830/23

Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк Микола Федорович

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

11 грудня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Граб Л.С. Полотнянка Ю.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Приватного акціонерного товариства "Житомирська пересувна механізована колона-6" про стягнення податкової заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Житомирській області звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Житомирська пересувна механізована колона-6" про стягнення податкової заборгованості в сумі 13 909,70 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Житомирська пересувна механізована колона-6" як юридична особа зареєстроване 20 травня 1992 року, та перебуває на податковому обліку у Головного управління ДПС у Житомирській області.

Як зазначено в позові, за Публічним акціонерним товариством "Житомирська пересувна механізована колона-6" рахується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні (робіт, послуг) на загальну суму 13 909,70 грн. у вигляді фінансових санкцій на вказану загальну суму 13 909,70 грн.

Актом перевірки №4555/06-30-18-07/00310692 від 09.08.2022 встановлено порушення гл.2, пп.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.203 Податкового кодексу України.

На підставі п.54.3.3 п.54.3 ст.54 та п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України відповідно до податкового повідомлення-рішення №0008080407 від 16.11.2022 нараховано штрафну санкцію 1 360, 00 грн.

На підставі акту перевірки №3894/06-60-18-07/00310692 від 22.07.2022 встановлено порушення п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України. На підставі ст.124 Податкового кодексу України до Відповідача, відповідно до податкового повідомлення-рішення №00056900407 від 06.10.2022 застосовано штрафну санкцію на загальну суму 10 509,70 грн.

На підставі акту перевірки №8280/06-30-04-07/00310692 від 24.10.2022 встановлено порушення гл.2, пп.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України. На підставі п.54.3.3 п.54.3 ст.54 та п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України до Відповідача, відповідно до податкового повідомлення-рішення №00092790407 від 08.12.2022 застосовано штрафну санкцію на загальну суму 2 040 грн.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались в судовому порядку, тому податковий борг в сумі 13 909.70 грн. вважається узгодженим.

Головним управлінням ДПС у Житомирській області було надіслано податкову вимогу форми «Ю» №0022472 від 27.04.2021, яка направлена відповідачу.

Докази, які б підтверджували, що податкова вимога відповідачем оскаржувалась, суду надано не було.

Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не погашений та податкова вимога, у спосіб установлений податковим законодавством, не відкликана, позивач, як орган стягнення, просить суд прийняти рішення про стягнення з відповідача суми податкового боргу.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

У силу положень пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що станом на день розгляду справи, відповідач надав докази погашення суми податкового боргу у сумі 13 909,70 грн., а саме відповідні платіжні доручення про сплату вказаної загальної суми застосованих фінансових санкцій.

Однак, як вказує податковий орган, згідно інтегрованих карток, які ведуться ГУ ДПС у Житомирській області, за ПАТ "Житомирська пересувна механізована колона №6" обліковується податковий борг, який не сплачено протягом 90 календарних днів наступних за останнім днем граничного строку його сплати.

Відповідно до ст. 95 ПК України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

У таких випадках, рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках з вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.

Таким чином, у відповідності до вищевказаних вимог, у відповідача обліковується податковий борг, який виник в результаті несплати грошового зобов"язання визначеного платником податків у податкових деклараціях та не сплачувався протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його несплати.

Судом встановлено, що на підставі п.5 ст. 95 ПК України податковим органом було прийнято рішення №74 від 09.02.2023 року про стягнення з ПАТ "Житомирська пересувна механізована колона-6", як платника податків, з рахунків у банках, у рахунок погашення податкового боргу відповідні кошти.

08.02.2023 року ПАТ "Житомирська пересувна механізована колона-6" було сплачено борг в сумі 13909, 70 грн..

Разом з тим, відповідно до п.87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що оскільки сплата ПАТ "Житомирська пересувна механізована колона-6" суми боргу 13909,70 грн. була зарахована в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, незалежно від напрямку сплати визначеного платником, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вказаної суми боргу є обгрунтованими.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області задовольнити.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Житомирська пересувна механізована колона-6" податкову заборгованість в сумі 13 909,70 грн., здійснивши стягнення з рахунків, що обслуговують такого платника податків.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Полотнянко Ю.П.