Постанова

від 05.12.2023 по справі 617/2100/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 617/2100/20 Номер провадження 22-ц/814/4356/23Головуючий у 1-й інстанції Кравець С.В. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Бутенко С.Б., Карпушина Г.Л.

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ФОП ОСОБА_1 адвоката Прасолова Ігоря Вадимовича

на додаткове рішення Машівського районного суду Полтавської області від 10 липня 2023 року, постановлене суддею Кравець С.В.

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТАГРО" до ФОП ОСОБА_1 , відділу державної реєстрації Старосалтівської селищної ради, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про скасування рішення державного реєстратора та припинення права оренди,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року представник ФОП ОСОБА_1 адвокат Прасолов І.В. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з позивача витрати на правову допомогу у сумі 80000 грн.

Заява мотивована тим, що 22 червня 2023 року Машівським районним судом Полтавської області винесено рішення яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТАГРО" до ФОП ОСОБА_1 , відділу державної реєстрації Старосалтівської селищної ради, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про скасування рішення державного реєстратора та припинення права оренди відмовлено. Разом з тим, судом не було вирішено питання про стягнення витрат на правову допомогу, які були заявлені в порядку ст. 141 ЦПК України.

Додатковим рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 10 липня 2023 року заяву задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантагро» на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

В іншій частині заявлених вимог відмовлено.

Додаткове рішення обгрунтоване тим, що визначений до відшкодування гонорар, є завищеним і не являється співмірним, обґрунтованим і пропорційним об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, тому суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви.

Не погодившись з даним рішенням місцевого суду його в апеляційному порядку оскаржив представник ФОП ОСОБА_1 адвокат Прасолов Ігорь Вадимович подавши апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права просив скасувати його та ухвалити нове рішення, яким заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити в повному обсязі.

Окрім того, просив стягнути з позивача на користь ФОП ОСОБА_1 витрати на правову допомогу надану в суді апеляційної інстанції у сумі 15000 грн.

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантагро» адвоката Геріх О.В. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення Машівського районного суду Полтавської області від 10 липня 2023 року без змін.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягаює задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення ухвалене у справі повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 22 червня 2023 року у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТАГРО" до ФОП ОСОБА_1 , відділу державної реєстрації Старосалтівської селищної ради, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про скасування рішення державного реєстратора та припинення права оренди відмовлено.

27 червня 2023 року на електронну пошту суду представником ФОП ОСОБА_1 адвокатом Прасоловим І.В. направлено заяву про ухвалення додаткового рішення та вирішення питання про розподіл судових витрат, в якій просив стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 80000 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу до заяви долучено відповідні докази, а саме: додаткову угоду від 05.04.2021 до договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 05.03.2021 та звіт № 2 про приймання-передавання наданих послуг від 26.06.2023.

Частково задовольняючи дану заяву суд першої інстанції прийшов до висновку, що визначений до відшкодування гонорар у розмірі 80000 грн. є завищеним і не являється співмірним, обґрунтованими і пропорційним об`єму здійсненої роботи та наданої послуги.

Колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого суду з наступних підстав.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За вимогами статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

За положеннями пункту 4 частини першої статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

В матеріалах справи міститься договір про надання професійної правничої допомоги від 05.03.2021 укладений між ФОП ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Ігоря Прасолова» в особі керуючого Прасолова І.В. (т. 1, а.с. 160-162).

У п. 2.2 цього договору сторони домовились, що попередня оплата послуг адвокатського бюро справлятиметься за домовленістю.

Фіксованого розміру гонорару чи розміру погодинної оплати даний договір не містить.

У відзиві на позовну заяву попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесено та які очікує понести відповідач у зв`язку із розглядом даної справи складає близько 20000 грн. Повідомлено, що в цьому відзиві робится заява в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України про надання доказів понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (т. 1, а.с. 197-203).

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновок, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згілно додаткової угоди від 05.04.2021 до договору про надання професійної правничої допомоги від 05.03.2021 сторони домовилися, що вартість послуг адвокатського бюро в суді першої інстанції складає 80000 грн. (т. 3, а.с. 20).

Разом з тим, у відзиві на позовну заяву від 15.04.2021 адвокатом Прасоловим І.В. вказано, що попередня сума витрат складає 20000 грн.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До заяви про ухвалення додаткового рішення адвокат Прасолов І.В. долучив звіт № 2 від 26.06.2023 про приймання -передавання наданих послуг, в якому перераховані надані послуги, а саме: вивчення наданих матеріалів та заслуховування пояснень; ознайомлення з матеріалами справи № 617/2100/20; аналіз нормативного матеріалу, коментарів, пошук і вивчення судової практики в аналогічних справах; надання роз`яснень клієнту щодо спорів про скасування рішення державного реєстратора та припинення права оренди; підготовка та подання відзиву на позовну заяву; підготовка та подання заяви про участь під час розгляду справи в режимі відеоконференції; представництво інтересів клієнта під час розгляду справи в суді першої інстнації; складання та направлення заяви про винесення додаткового рішення по справі № 617/2100/20 (т. 3, а.с. 21).

Проаналізувавши надані адвокатом послуги, суд першої інстанції враховуючи, що представник ФОП ОСОБА_1 адвокат Прасолов І.В. брав участь у 6 судовий засіданнях в режимі відеоконференції, загальною тривалістю 4 год. 33 хв., що не потребувало значних витрат часу на прибуття до суду, а також те, що відзив у справі був поданий з порушенням установленого строку, клопотання про відеоконференцію не є складним та складається лише з кількох речень, прийшов до обгрунтованого висновку, що визначений розмір гонорару є завищеним та не співмірним обсягу наданих адвокатом послуг.

Окрім того, апеляційний суд зазначає, що витрати на підготовку заяви про ухвалення додаткового рішення не підлягають відшкодуванню, оскільки відповідно до вимог частини восьмої статті 141 ЦПК України така заява фактично є заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги.

Аналогічний висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 758/1736/18, провадження № 61-1185св22.

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Оцінюючи заявлений стороною відповідача розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції, на предмет їх пропорційності складності справи, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про їх завищений розмір.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстави для відшкодування витрат на правову допомогу надану в суді апеляційної інстанції відсутні.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

З огляду на викладене та керуючись ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, так як рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ФОП ОСОБА_1 адвоката Прасолова Ігоря Вадимовича залишити без задоволення.

Додаткове рішення Машівського районного суду Полтавської області від 10 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О. Ю. Кузнєцова

Судді : С. Б. Бутенко

Г. Л. Карпушин