Постанова

від 12.12.2023 по справі 705/5332/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1923/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №705/5332/23 Категорія: на ухвалу Піньковський Р.В. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:

суддів Новікова О.М., Василенко Л.І., Сіренка Ю.В.,

за участю секретаря Широкової Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 - адвоката Лопатинської Євгенії Геннадіївни на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 жовтня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Казантип-15», про встановлення юридичного факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Лопатинську Є.Г., звернувся до суду із вказаною заявою у якій просив встановити факт, що має юридичне значення, а саме: встановити, що кімната, яка складає 6/100 ідеальних часток квартири АДРЕСА_1 та яка належить на праві власності ОСОБА_1 , є кімнатою за номером 11.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 жовтня 2023 року відмовлено у відкритті провадження за заявою.

Ухвала суду мотивована тим, що підставою для звернення заявника до суду є необхідність захисту його права власності на об`єкт, а саме кімнату № 11 , яка, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, не зареєстрована як об`єкт нерухомості, а є лише часткою в спільному сумісному майні та не виділена в натурі. Крім того, із тексту заяви та згідно доданих до заяви письмових доказів вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ряду осіб, про що заявнику достеменно відомо. Заявник не залучив до справи вказаних власників в якості заінтересованих осіб, а встановлення такого юридичного факту стосується порядку користування спільним сумісним майном, що на думку суду, може порушити майнові цивільні права та законні інтереси інших співвласників щодо володіння та користування належним їм майном. Тому у даному випадку вбачається спір про право.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Лопатинська Є.Г., вважаючи ухвалу суду незаконною, поставлену судом з порушенням норм процесуального права, просила її скасувати та направити матеріали справи для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії відкриття провадження у справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що заявник звернувся до суду з приводу встановлення юридичного факту стосовно кімнати, яка належить йому на праві приватної власності, що не оспорюється жодним із власників інших кімнат квартири.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції не вказав між ким існує спір та з приводу якого права, тоді як існування спору про право повинно бути реальним, а не гіпотетичним.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

В судове засідання апеляційного суду заявник та його представник, належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду даної справи, не з`явились. Адвокат звернулась з заявою про відкладення розгляду даної справи у зв`язку з віддаленістю міста Києва від міста Черкаси а також у зв`язку з погодними умовами. Колегія суддів, враховуючи доводи заявника, можливість прийняття участі в судовому засіданні в режимі відео конференції, керуючись ст. 372 ЦПК України вважає причини неявки в судове засідання не поважними і визнає можливим розглянути справу по суті.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.

Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти (крім зазначених у частині першій даної статті), від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

ОСОБА_1 звертаючись із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, просив встановити, що кімната, яка складає 6/100 ідеальних часток квартири АДРЕСА_1 та яка належить на праві власності ОСОБА_1 , є кімнатою за №11 .

Метою звернення є те, що конкретизація номеру кімнати захистить права власності заявника і унеможливить виникнення спору щодо права власності на цю кімнату з третіми особами, які так само володіють певною кімнатою в квартирі №8 без визначення її номеру у правовстановлюючих документах і яка так само становить 6/100 її ідеальних часток. Це також надасть можливість повною мірою, безперешкодно розпоряджатись своїм власним житлом.

При цьому, зазначено, що рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно №66685914 від 07.03.2023 року заявнику відмовлено у проведенні реєстраційних дій з причини того, що заявником не надано документів, які б в силу Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2021 року №1141 давали підстави для внесення змін до відомостей про нерухоме майно, яке міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Колегія суддів враховує, що з матеріалів, долучених до заяви, вбачається, що квартира АДРЕСА_1 є квартирою спільного заселення та складається із 16 кімнат. Кімната № 11 наразі є фактично спільною власністю осіб, які проживають у даній квартирі, оскільки вона не зареєстрована як об`єкт нерухомості, а є лише часткою у спільному майні.

Оскільки встановлення факту належності кімнати № 11 на праві власності ОСОБА_1 у порядку окремого провадження може призвести до порушень прав третіх осіб, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається реальна можливість наявності спору між власниками та користувачами квартири АДРЕСА_1 до складу якої входить і спірна кімната №11 , а не гіпотетична, як зазначає про це представник заявника у апеляційній скарзі.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку, що зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається спір про право. Встановлення такого факту спрямоване на визнання права власності у спільному майні та може порушувати майнові права та законні інтереси інших співвласників щодо володіння та користування належним їм майном, а тому спір підлягає розгляду в загальному порядку з дотриманням правил підсудності, про що роз`яснено заявнику.

З урахуванням спору про право заява ОСОБА_1 має розглядатися у порядку позовного провадження з використанням відповідних процесуальних інститутів позовного провадження.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скарги без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лопатинської Євгенії Геннадіївни залишити без задоволення.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 09 жовтня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повний текст постанови складено 12 грудня 2023 року.

Судді: