Рішення

від 11.12.2023 по справі 386/1200/23

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/1200/23

Провадження № 2/386/313/23

РІШЕННЯ

Іменем України

11 грудня 2023 року

Суддя Голованівськогорайонного судуКіровоградської Червоненко Д.В.,розглянувши вписьмовому провадженні,в порядкуспрощеного позовногопровадження цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Перегонівського ліцеюПерегонівської сільськоїради Голованівськогорайону Кіровоградськоїобластіпро поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу,

встановив:

Позивач звернулася до суду посилаючись на те, що з 01.09.2021 року працювала на посаді вчителя початкових класів індивідуального навчання Перегонівського ліцею Перегонівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області. Наказом № 24К від 31.08.2023 року її звільнено з роботи у зв`язку із скороченням штатів на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Звільнення вважає незаконним, адже персонального попередження про скорочення посади, яку займала, вона не отримувала, не ознайомлювалася з ним під підпис. Одночасно і не отримувала пропозиції про наявність вакантних посад, хоча на день видачі наказу № 24К від 31.08.2023 року про звільнення у новому штатному розписі були наявні вільні вакансії, які відповідали її спеціалізації та кваліфікації, зокрема посада асистент вчителя. Зазначає, що у 2022-2023 навчальних роках вона працювала не за фахом, була вчителем індивідуального навчання в п`ятому класі, їй понизили кваліфікаційну категорію «спеціаліст І категорії» на «спеціаліст». Відповідно була менша заробітна плата. При призначенні на посаду в 2021 році директор зобов`язував її доїжджати до учня в с. Крутеньке, оскільки вона проживає в с. Семидуби. Два роки позивач їздила власним транспортом. Також зверталася до директора із проханням перевести на посаду вчителя початкових класів, звернення від 19.06.2023 року, відповіді не отримувала. Вважає своє звільнення незаконним та просить поновити її на роботі на посаді вчителя початкових класів індивідуального навчання з 01.09.2023 року і стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 10556,02 грн. з 01.09.2023 року і по день поновлення на роботі.

Ухвалою від 09 жовтня 2023 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи, що клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

08.11.2023 року до суду надійшов відзив на позов, підписаний представником відповідача - адвокатом Лінчевським Д.Ю., в якому останній зазначає, що сторона відповідача заперечує проти позову та просить відмовити в його задоволенні виходячи з наступного.

Так, ОСОБА_1 працювала у Семидубській загальноосвітній школі Голованівського району на різних посадах з 1985 року. За час роботи позивачки у зв`язку з реорганізацією назва навчального закладу неодноразово змінювалась. У 2018 році Семидубську ЗОШ І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад перейменовано на Семидубську філію Перегонівського ліцею Голованівської районної ради.

На підставі наказу від 16.07.2021 року№ 52-К ОСОБА_1 було звільнено 31.08.2021 року у зв`язку з припиненням діяльності Семидубської філії Перегонівського ліцею на підставі пункту 1 ст. 40 КЗпП України.

Згідно з наказом від 31.08.2021 року № 60-К ОСОБА_1 призначено з 01.09.2021 року на посаду вчителя початкових класів індивідуального навчання.

31.08.2021 року ОСОБА_1 подала на ім`я директора ліцею заяву про її згоду працювати вчителем з навантаженням 10 годин з доїздом в с. Крутеньке власним транспортом 3 дні на тиждень, просила розглянути можливість часткового онлайн навчання.

У 2022 - 2023 навчальному році число початкових класів ліцею (з І по IV) становило 6, кількість учнів цих класів на 1 вересня - 127, загальна кількість годин цих класів на 1 вересня - 127, за навчальним планом - 152, додаткові години - 15, про що свідчить копія тарифікаційного списку вчителів та інших працівників на 1 вересня 2022 року. У 2023 - 2024 навчальному році число початкових класів ліцею (з І по IV) становило 5, кількість учнів цих класів на 1 вересня - 116, загальна кількість годин цих класів на 1 вересня - 135, за навчальним планом - 122. Таким чином, через зменшення кількості початкових класів, кількості учнів та відповідно кількості годин за навчальним планом, навчальне навантаження (обсяг навчальних годин) на вчителів молодших класів зменшилось. Штатний розпис ліцею на 01 вересня 2022 року передбачав штат у кількості 80,5 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати у 847944,60 грн., з них педагогічні ставки - 30,25. У зв`язку із вищевказаними обставинами з 01 вересня 2023 року директором ліцею було затверджено новий штатний розпис, який передбачає штат у кількості 77,03 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати 839745,04грн., з них педагогічні ставки - 28,28.

27.06.2023 року наказом № 84 «Про попередження про можливе вивільнення працівників» ОСОБА_1 та інших працівників попереджено про можливе вивільнення із займаних посад у зв`язку із зменшенням кількості мережі класів початкової школи у 2023-2024 навчальному році на підставі пункту 1 ст. 40 КЗпП України.

31.08.2023 року за № 245 ОСОБА_1 надано повідомлення про наявні вакантні посади, яким останній запропоновано посаду вчителя індивідуального навчання (з навантаженням 14 годин) в с. Крутеньке, в якому вона власноручно поставила підпис про відмову від запропонованої вакантної посади.

Наказом від 31.08.2023 року № 24-К «Про звільнення ОСОБА_1 » позивачку звільнено 31.08.2023 року у зв`язку із скороченням штатів за п. 1 ст. 40 КЗпП України, про що було внесено відповідний запис до її трудової книжки, яку видано на руки позивачці у день звільнення.

Вважає, що у даному конкретному випадку ліцей дотримався вимог статей 40, 42, 43, 49-2 КЗпП України при звільненні позивачки, зокрема повідомив її за два місяці про можливе звільнення, запропонував вакантну посаду, проте вона не скористалась правом працевлаштування на запропоновану посаду, не надала згоди на її переведення, а отже її звільнення відбулось з дотриманням встановленого законом порядку.

15.11.2023 року позивач ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив, вказує, що загальний стаж її роботи складає 38 років, на дату звільнення 31.08.2023 року, вона мала вік повних п`ятдесят дев`ять років. Перед початком навчального року тарифікаційна комісія здійснює розподіл педагогічного навантаження вчителів, яке становить 18 навчальних годин на тиждень і затверджується керівником відповідно до вимог законодавства, що передбачено ст. 24 ЗУ « Про повно загальну середню освіту». Педагогічне навантаження педагогічного працівника закладу освіти обсягом менше норми, передбаченої цією статтею, встановлюється за його письмовою згодою. Директор ліцею запропонував 31.08.2023 року посаду вчителя індивідуального навчання в шостому класі з навантаженням 14 годин, пояснюючи що надати повну ставку за фахом не має змоги, що суперечить дійсності.

Відповідно до тарифікаційного списку від 01.09.2023 року у ліцеї п`ять початкових класів із загальним тижневим навантаженням 135 годин, тобто якщо 135 годин поділити на п`ять класів в середньому становить 27 годин на клас, при ставці 18 годин. Відповідно до штатного розпису від 01.09.2023 року у ліцеї є 4 посади асистента вчителя з тижневим навантаженням 25 годин на посаду, загальна кількість 100 годин. Отже із цієї кількості годин директор ліцею мав можливість надати їй години за фахом у розмірі ставки.

На 01.09.2023 року була вакантна посада асистента вчителя у першому класі, яку директор їй не запропонував. При цьому вона мала переважне право працювати на цій посаді: вища освіта, 38 років педагогічного стажу. Просить зауважити, що письмову згоду на неповне педагогічне навантаження вона писала в 2021 році. Письмова згода пишеться на початку кожного навчального року. В 2023 році письмової згоди вона не писала.

Відтак просить поданий нею позов задовольнити.

Дослідивши та оцінивши усі докази по справі в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала у Семидубській загальноосвітній школі Голованівського району на різних посадах з 1985 року. За час роботи позивачки у зв`язку з реорганізацією назва навчального закладу неодноразово змінювалась. У 2018 році Семидубську ЗОШ І-ІІІ ступенів, дошкільний навчальний заклад перейменовано на Семидубську філію Перегонівського ліцею Голованівської районної ради.

На підставі наказу від 16.07.2021 року № 52-К ОСОБА_1 було звільнено 31.08.2021 року у зв`язку з припиненням діяльності Семидубської філії Перегонівського ліцею на підставі пункту 1 ст. 40 КЗпП України.

Згідно з наказом від 31.08.2021 року № 60-К ОСОБА_1 призначено з 01.09.2021 року на посаду вчителя початкових класів індивідуального навчання.

31.08.2021року ОСОБА_1 подала наім`ядиректора ліцеюзаяву проїї згодупрацювати вчителемз навантаженням10годин здоїздом вс.Крутеньке власнимтранспортом 3дні натиждень.

Згідно тарифікаційного списку у 2022 - 2023 навчальному році число початкових класів ліцею (з І по IV) становило 6, кількість учнів цих класів на 1 вересня - 127, загальна кількість годин цих класів на 1 вересня - 127, за навчальним планом - 152, додаткові години - 15.

У 2023 - 2024 навчальному році число початкових класів ліцею (з І по IV) становило 5, кількість учнів цих класів на 1 вересня - 116, загальна кількість годин цих класів на 1 вересня - 135, за навчальним планом - 122.

Відтак, через зменшення кількості початкових класів, кількості учнів та відповідно кількості годин за навчальним планом, навчальне навантаження (обсяг навчальних годин) на вчителів молодших класів зменшилось, на чому слушно наполягає представник відповідача у своєму відзиві.

Штатний розпис ліцею на 01 вересня 2022 року передбачав штат у кількості 80,5 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати у 847944,60 грн., з них педагогічні ставки - 30,25.

У зв`язку із вищевказаними обставинами з 01 вересня 2023 року затверджено новий штатний розпис, який передбачає штат у кількості 77,03 штатних одиниць з місячним фондом заробітної плати 839745,04 грн., з них педагогічні ставки - 28,28.

Наказом №84 від 27.06.2023 року «Про попередження про можливе вивільнення працівників», в зв`язку зі зменшенням мережі класів початкової школи у 2023-2024 навчальному році та скороченням посади учителів початкових класів Перегонівського ліцею, попереджено, у тому числі ОСОБА_1 , про можливе вивільнення на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України під підпис.

Відповідно до копії повідомлення № 245 від 31.08.2023 року позивачку ОСОБА_1 повідомлено про наявні вакантні посади у зв`язку з зменшенням мережі класів початкової школи у 2023-2024 навчальному році ( наказ від 27.06.2023 року № 84 ) та запропоновано посаду вчителя індивідуального навчання (з навантаженням 14 годин) с. Крутеньке, роз`яснено що у разі відмови від запропонованої посади її буде звільнено 31.08.2023 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП.

До відзиву залучено копію вказаного повідомлення із підписом відповідача про відмову від запропонованої посади.

Наказом Перегонівського ліцею Перегонівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області від 31.08.2023 року за №24-К "Про звільнення ОСОБА_1 ", позивачку звільнено з посади вчителя початкових класів індивідуального навчання з 31.08.2023 року у зв`язку із скороченням штатів п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Згідно копії довідки про доходи від 28.09.2023 року №3, позивачка отримала заробітну плату за період роботи в Перегонівському ліцеї Перегонівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області з січня по серпень 2023 року в загальній сумі 78804.62 грн..

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частинами першою та третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

В оцінці правомірності звільнення працівника на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України Верховний Суд виходить з того, що суди зобов`язані з`ясовувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення (постанова Верховного Суду України від 09 серпня 2017 року у справі № 6-1264цс17, постанови Верховного Суду від 15 квітня 2019 року у справі № 443/636/18 (провадження № 61-1568св19), від 06 травня 2020 року у справі № 487/2191/17 (провадження № 61-38337св18)).

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

В силу положень ч. 3 ст. 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту» керівник закладу загальної середньої освіти має право, окрім іншого, призначати на посаду, переводити на іншу посаду та звільняти з посади працівників закладу освіти, визначати їхні посадові обов`язки, заохочувати та притягати до дисциплінарної відповідальності, а також вирішувати інші питання, пов`язані з трудовими відносинами, відповідно до вимог законодавства. Схожі за змістом приписи містить частина 3 ст. 26 Закону України «Про освіту».

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про повну загальну середню освіту» заклади загальної середньої освіти провадять фінансово-господарську діяльність відповідно до Бюджетного кодексу України, цього Закону, Закону України «Про освіту» та інших нормативно-правових актів. Фінансова автономія закладів загальної середньої освіти в частині використання бюджетних коштів передбачає самостійне здійснення витрат у межах затверджених кошторисами обсягів, зокрема, на формування структури закладу загальної середньої освіти та його штатного розпису.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України «Про повну загальну середню освіту» штатні розписи державних і комунальних закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і типів розробляються на основі типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, та затверджуються керівником закладу загальної середньої освіти за погодженням із засновником або уповноваженим ним органом.

Як передбачено пунктом 5 Типових штатних нормативів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 06.12.2010 № 1205, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.12.2010 за № 1308/18603, ці Типові штатні нормативи не встановлюють норми щодо визначення кількості вчителів. Кількість ставок вчителів визначається, виходячи з кількості годин за навчальними планами, розробленими на основі Типової освітньої програми, з урахуванням інваріантної та варіативної складових, поділу класів на групи при вивченні окремих предметів, кількості годин, передбачених для індивідуального та групового навчання учнів, інших вимог законодавства щодо організації освітнього процесу, з урахуванням норми на ставку 18 навчальних годин на тиждень.

Умови оплати праці, ставки заробітної плати, посадові оклади, що застосовуються при обчисленні заробітної плати педагогічних і керівних працівників загальноосвітніх шкіл та інших навчальних закладів визначено Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти України від 15.04.93 р. № 102 за погодженням з Мінпраці, ЦК профспілки працівників освіти і науки України, Мінфіном, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 травня 1993 року за № 56 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 63 Інструкції оплата праці педагогічних працівників установ і закладів освіти провадиться виходячи із встановлених ставок заробітної плати (посадових окладів) з урахуванням підвищень, фактичного обсягу педагогічної роботи, доплат та надбавок. Навчальне навантаження між вчителями, викладачами та іншими педагогічними працівниками розподіляється керівником установи за погодженням з профспілковим комітетом залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, наявності відповідних педагогічних кадрів та інших конкретних умов, що склались у закладі.

Згідно з підпунктом «а» пункту 64 Інструкції ставки заробітної плати (посадові оклади) вчителів, викладачів, вихователів та інших педагогічних працівників виплачуються за 3 години педагогічної (викладацької) роботи на день (18 годин на тиждень) вчителям І-ХІ (XII) класів шкіл та шкіл-інтернатів усіх типів і найменувань.

Відтак, з огляду на вищевказані приписи законодавства, беручи до уваги зменшення кількості класів початкової школи та кількості дітей, що у них навчаються, що призвело до зменшення навчального навантаження на педагогічних працівників, керівником ліцею було затверджено новий штатний розпис на 2023 - 2024 навчальний рік, який передбачав скорочення штатних одиниць педагогічного складу, у зв`язку з чим, ряд працівників педагогічного складу, в т. ч. позивачка, були попереджені про наступне можливе звільнення.

У зв`язку з відмовою позивачки від посади вчителя індивідуального навчання з навантаженням 14 годин в с. Крутеньке, відповідно до п. 1 частини першої статті 40, частини другої статті 40, ч. ч. 1, 3 ст. 49-2 КЗпП України у відповідача виникли правові підстави для її звільнення у зв`язку із скороченням штату.

У постанові по справі № 761/25605/17 від 21.02.2020 р. Верховний Суд наголосив на факторах, які можуть бути передумовою для скорочення чисельності або штату працівників. Так, у Постанові вказано: «...Факторами, якими може бути зумовлена потреба скорочення чисельності або штату працівників є, зокрема: наміри роботодавця матеріально стимулювати працівників для здійснення потрібного обсягу робіт меншою кількістю персоналу через суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваної роботи, для чого працівникам встановлюються відповідні доплати за рахунок утвореної економії фонду заробітної плати; вдосконалення виробництва за допомогою автоматизації виробничих процесів, упровадження яких зумовлює - зменшення кількості працівників певних професій і спеціальностей, потрібних для виконання роботи; перепрофілювання підприємства; зменшення обсягу виробництва продукції; інші несприятливі фактори та кризові явища у соціально-економічному розвитку суспільства...».

Таким чином, слід дійти висновку, що у відповідача дійсно мали місце зміни в організації праці, що потягло за собою відповідне скорочення штату працівників. Відповідачем також додержано норми законодавства щодо персонального попередження позивачки не пізніше ніж за два місяці про наступне вивільнення.

Разом із цим, згідно з положеннями частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 77 - 80 ЦПК України).

Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбачених трудовим законодавством (статті 2, 36, 40, 41 КЗпП України).

Аналіз указаних норм трудового права дає підстави для висновку, що у справах, в яких оспорюється незаконне звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

У даній справі відповідачем не доведено за допомогою належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів дотримання ним визначеного ст.ст. 40, 42, 49-2 КЗпП України порядку вивільнення працівника в частині неможливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також не з`ясовано чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі, на чому слушно наполягає позивач у відповіді на відзив.

Так, загальний стаж роботи позивача складає 38 років, на дату звільнення 31.08.2023 року, вона мала вік повних п`ятдесят дев`ять років. Перед початком навчального року тарифікаційна комісія здійснює розподіл педагогічного навантаження вчителів, яке становить 18 навчальних годин на тиждень і затверджується керівником відповідно до вимог законодавства, що передбачено ст. 24 ЗУ « Про повно загальну середню освіту». Педагогічне навантаження педагогічного працівника закладу освіти обсягом менше норми, передбаченої цією статтею, встановлюється за його письмовою згодою. Директор ліцею запропонував 31.08.2023 року посаду вчителя індивідуального навчання в шостому класі з навантаженням 14 годин, пояснюючи, зі слів позивача, що надати повну ставку за фахом не має змоги.

Однак, відповідно до тарифікаційного списку від 01.09.2023 року у ліцеї п`ять початкових класів із загальним тижневим навантаженням 135 годин, тобто якщо 135 годин поділити на п`ять класів в середньому становить 27 годин на клас, при ставці 18 годин. Відповідно до штатного розпису від 01.09.2023 року у ліцеї є 4 посади асистента вчителя з тижневим навантаженням 25 годин на посаду, загальна кількість 100 годин. Отже із цієї кількості годин директор ліцею мав можливість надати позивачеві години за фахом у розмірі ставки.

На 01.09.2023 року була вакантна посада асистента вчителя у першому класі, однак відомостей про те, чому відповідач її не запропонував позивачці, не надано.

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Отже, виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно ст. 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі - Порядок).

За змістом абзацу 4 пункту 2 Порядку середньомісячна заробітна плата працівникові обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Судом встановлено, що позивачка була звільнена на підставі ч. 1 ст. 40 КЗпП України без законної підстави, а відтак підлягає поновленню на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Визначаючи середній заробіток за час вимушеного прогулу, судом обчислюється середньоденна заробітна плата позивачки за два місяці, що передували місяцю, в якому її було звільнено та відповідна кількість робочих днів за період з 01.09.2023 по день ухвалення рішення.

Так, середньоденна заробітна плата за останні два календарні місяці роботи позивачки, що передують звільненню, з урахуванням відпрацьованих 21 дня у липні та 23 дня серпні 2023 року, за що відповідачем виплачено у липні 13878,89 грн. та у серпні 15811,75 грн., становить 674,78 грн. (загальна виплачена сума в розмірі 29690,64 грн. поділена на загальну суму відпрацьованих 44 днів).

Кількість робочих днів за період з 01.09.2023 року по день ухвалення рішення становить 72 дні, з урахуванням 21 дня у вересні 2023 року, 22 дня у жовтні 2023 року, 22 дня у листопаді 2023 року та 7 днів у грудні 2023 року.

А тому, середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь позивачки складає 48584,16 грн., тобто 674,78 грн. (середньоденна заробітна плата) помножено на 72 (кількість робочих днів).

З наведених підстав, суд дійшов до висновку про повне задоволення позову.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір, від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

Враховуюче те, що позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір, у зв`язку із повним задоволенням двох позовних вимог, з відповідача має бути стягнуто судовий збір на користь держави.

Рішення в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 7 ч. 13, 12, 13, 81, 89, 141, 178 ч. 8, 258, 263-265, 279 ч. 5 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді вчителя початкових класів індивідуального навчання Перегонівського ліцею Перегонівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області з 01.09.2023 року.

Стягнути з Перегонівського ліцею Перегонівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, обрахованого без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів, з 01.09.2023 року по день ухвалення рішення суду в сумі 48584,16 грн. (сорок вісім тисяч п`ятсот вісімдесят чотири гривні 16 копійок).

Стягнути з Перегонівського ліцею Перегонівської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області на користь держави судовий збір в сумі 2147, 20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок).

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 .

На рішення суду може бути подана апеляція безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Д. В. Червоненко