Рішення

від 07.12.2023 по справі 134/1758/23

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 134/1758/23

2/134/333/2023

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 грудня 2023 року

Крижопільський районний суд Вінницької області

у складі: головуючої судді Швець Л.В.

при секретарі судового засідання Томашенко О.М.

з участю: представника позивачки адвоката Глушкової О.І.

представника відповідача адвоката Панасюка В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Крижопіль цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Крижопільської селищної ради про зобов`язання нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та подання звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування,

встановив:

02 жовтня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах та від імені якого діє - адвокат Глушкова О.І., звернувся до суду з позовом до Крижопільської селищної ради та просить ухвалити рішення, яким зобов`язати відповідача нарахувати і сплатити на відповідний рахунок Державної податкової служби за місцем обліку єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму заробітної плати ОСОБА_1 та подати до Державної податкової служби за місцем обліку звітність щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суми заробітної плати ОСОБА_1 , за звітні періоди, а саме: за період з грудня 2014 року по липень 2019 року., надавши при цьому розрахунок в наступних розмірах: за грудень - 2014 року (36,3 % х 1218 грн.) 442,13 грн.; за січень 2015 року (36,3 % х 1218 грн.) 442,13 грн.; за лютий 2015 року (36,3 % х 1218 грн.) 442,13 грн.; за березень 2015 року (36,3 % х 1218 грн.) 442,13 грн.; за квітень 2015 року (36,3 % х 1218 грн.) 442,13 грн.; за травень 2015 року (36,3 % х 1218 грн.) 442,13 грн.; за червень 2015 року (36,3 % х 1218 грн.) 442,13 грн.; за липень 2015 року (36,3 % х 1218 грн.) 442,13 грн.; за серпень 2015 року (36,3 % х 1218 грн.) 442,13 грн.; за вересень 2015 року (36,3 % х 1378 грн.) 500,21 грн.; за жовтень 2015 року (36,3 % х 1378 грн.) 500,21 грн.; за листопад 2015 року (36,3 % х 1378 грн.) 500,21 грн.; за грудень 2015 року (36,3 % х 1378 грн.) 500,21 грн.; за січень 2016 року (22 % х 1378 грн.) 303,16 грн.; за лютий 2016 року (22 % х 1378 грн.) 303,16 грн.; за березень 2016 року (22 % х 1378 грн.) 303,16 грн.; за квітень 2016 року (22 % х 1378 грн.) 303,16 грн.; за травень 2016 року (22 % х 1450 грн.) 319,00 грн.; за червень 2016 року (22 % х 1450 грн.) 319,00 грн.; за липень 2016 року (22 % х 1450 грн.) 319,00 грн.; за серпень 2016 року (22 % х 1450 грн.) 319,00 грн.; за вересень 2016 року (22 % х 1450 грн.) 319,00 грн.; за жовтень 2016 року (22 % х 1450 грн.) 319,00 грн.; за листопад 2016 року (22 % х 1450 грн.) 319,00 грн.; за грудень 2016 року (22 % х 1600 грн.) 352,00 грн.; за січень 2017 року (22 % х 3200 грн.) 704,00 грн.; за лютий 2017 року (22 % х 3200 грн.) 704,00 грн.; за березень 2017 року (22 % х 3200 грн.) 704,00 грн.; за квітень 2017 року (22 % х 3200 грн.) 704,00 грн.; за травень 2017 року (22 % х 3200 грн.) 704,00 грн.; за червень 2017 року (22 % х 3200 грн.) 704,00 грн.; за липень 2017 року (22 % х 3200 грн.) 704,00 грн.; за серпень 2017 року (22 % х 3200 грн.) 704,00 грн.; за вересень 2017 року (22 % х 3200 грн.) 704,00 грн.; за жовтень 2017 року (22 % х 3200 грн.) 704,00 грн.; за листопад 2017 року (22 % х 3200 грн.) 704,00 грн.; за грудень 2017 року (22 % х 3200 грн.) 704,00 грн.; за січень 2018 року (22 % х 3723 грн.) 819,06 грн.; за лютий 2018 року (22 % х 3723 грн.) 819,06 грн.; за березень 2018 року (22 % х 3723 грн.) 819,06 грн.; за квітень 2018 року (22 % х 3723 грн.) 819,06 грн.; за травень 2018 року (22 % х 3723 грн.) 819,06 грн.; за червень 2018 року (22 % х 3723 грн.) 819,06 грн.; за липень 2018 року (22 % х 3723 грн.) 819,06 грн.; за серпень 2018 року (22 % х 3723 грн.) 819,06 грн.; за вересень 2018 року (22 % х 3723 грн.) 819,06 грн.; за жовтень 2018 року (22 % х 3723 грн.) 819,06 грн.; за листопад 2018 року (22 % х 3723 грн.) 819,06 грн.; за грудень 2018 року (22 % х 3723 грн.) 819,06 грн.; за січень 2019 року (22 % х 4173 грн.) 918,06 грн.; за лютий 2019 року (22 % х 4173 грн.) 918,06 грн.; за березень 2019 року (22 % х 4173 грн.) 918,06 грн.; за квітень 2019 року (22 % х 4173 грн.) 918,06 грн.; за травень 2019 року (22 % х 4173 грн.) 918,06 грн.; за червень 2019 року (22 % х 4173 грн.) 918,06 грн.; за липень 2019 року (22 % х 4173 грн.) 918,06 грн.

Крім того, для зарахування позивачу до страхового стажу періоду роботи, за який стягується заборгованість по заробітній платі, представник позивача просить зобов`язати відповідача подати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за вказані звітні періоди.

В обґрунтування заявленого позову вказує, що рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 02 лютого 2017 року по справі № 134/827/16-ц скасовано рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 26 вересня 2016 року та ухвалено нове рішення, яким його позов задоволено частково та стягнуто з Дошкільного навчального закладу «Ромашка» с. Голубече Крижопільського району Вінницької області на його користь 24127,62 заборгованої заробітної плати за період роботи на посаді опалювача в опалювальні періоди та на посаді техпрацівника з 02 вересня 2014 року по 26 вересня 2016 року. Апеляційний суд Вінницької області в даній справі дійшов висновку, що заборгованість по заробітній платі підлягає стягненню з ДНЗ «Ромашка», як роботодавця, а не із засновника. Однак ДНЗ «Ромашка» не в змозі був виконати рішення суду, оскільки не має власного рахунку, а фінансування закладу здійснюється засновником закладу. В подальшому цю обставину було враховано, і Верховний Суд дійшов висновку в аналогічних справах №№ 134/1579/15-ц, 134/336/19, що заробітну плату необхідно стягувати із засновника Голубецької сільської ради, беручи до уваги ту обставину, що у статуті відсутнє право ДНЗ «Ромашка» як юридичної особи мати свій поточний рахунок і самостійно здійснювати фінансові операції. Також ці висновки враховувалися під час розгляду цивільних справ №№ 134/332/19, 134/1122/20 за його позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі та заборгованість в подальшому стягувалася судами саме із засновника - Голубецької сільської ради.

В подальшому рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 19 квітня 2019 року (справа№ 134/332/19) стягнуто з Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області на його користь заборгованість по заробітній платі за період роботи з 27.09.2016 року по 19.04.2019 року.

Надалі заочним рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 14.08.2020 року (справа № 134/1122/20) стягнуто з Голубецької сільської ради Крижопільського району на його користь заборгованість по заробітній платі за період роботи з 20.04.23019 року по 04.07.2019 року.

В загальному за рішеннями суду заборгованість по заробітній платі було стягнуто за період з 02.09.2014 року по 04.07.2019 року. Однак за період з грудня 2014 року по липень 2019 року єдиний соціальний внесок за нього як найманого працівника залишається несплаченим.

Проте, незважаючи на стягнення судом на його користь заборгованості по заробітній платі, за весь час затримки по виплаті йому заробітної плати за нього, як найманого працівника, не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», який нараховується на суми заробітної плати, що призвело до втрати ним страхового стажу, який враховується при призначенні пенсії.

З приводу вирішення даної ситуації він звертався до відповідача із заявою від 22.03.2023 року, якою просив нарахувати та сплатити на відповідний рахунок Державної податкової служби за місцем обліку єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за нього як найманого працівника на суми заробітної плати за період з грудня 2014 року по липень 2019 року у встановлених законом розмірах та подати звітність.

Однак, листом від 20.09.2023 року № 02-24/2201 було повідомлено, що Крижопільську селищну раду рішеннями суду не зобов`язано нарахувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за ОСОБА_1 , в також що у рішеннях судів відсутні помісячний розрахунок сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відтак його право на соціальний захист порушується, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом, оскільки для зарахування позивачу до страхового стажу періоду роботи, за який стягнуто заборгованість по заробітній платі, відповідач зобов`язаний нарахувати та сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму заробітної плати та подати звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за звітні періоди та подати звітність.

Внаслідок, чого позивач просить зобов`язати відповідача нарахувати та сплатити на відповідний рахунок Державної податкової служби за місцем обліку єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму його заробітної плати та подати звітність до Державної податкової служби за місцем обліку щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суми заробітної плати за період з грудня 2014 року по липень 2019 року згідно зробленого ним розрахунку, доданого до позовної заяви, а також стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 04 жовтня 2023 року дану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого судового розгляду.

Ухвалою суду від 23 листопада 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі за безпідставністю. В обґрунтування своїх заперечень вказує, що роботодавцем позивача є Дошкільний навчальний заклад «Ромашка» с. Голубече, тому саме він зобов`язаний нарахувати, сплатити та подати звітність про нарахування єдиного внеску відносно позивача. Вважає, що позивач фактично просить суд виконати функції податкових органів та здійснити контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску Голубецькою сільською радою, що є недопустимим.

Крім того посилається на роз`яснення ГУ ДФС у Дніпропетровській області, у якому вказано, що обчислення ЄСВ здійснюється роботодавцями на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплату (доходу). У випадках примусового виконання рішень суду щодо стягнення заробітної плати на користь працівника за час вимушеного прогулу державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання судового рішення у спосіб і в порядку, що визначені виконавчим документом, а отже, і рішенням суду. При цьому нарахування податків, зборів та інших платежів на суми стягнутої заробітної плати працівника Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII не передбачено. В той же час Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Таким чином, суми заробітної плати, стягнуті державною виконавчою службою за рішенням суду на користь працівника згідно з виконавчим листом, не є базою нарахування єдиного внеску. На даний час невідомо чи подавав ДНЗ «Ромашка» таку звітність. Окрім того, позивачкою невірно обрано спосіб захисту порушеного права, так як чинне законодавство України не передбачає права звернення до суду з вимогою зобов`язати юридичну особу подати звітність.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Глушкова О.І. позов підтримала та просила задовольнити. Доказом того, що за позивача як найманого працівника не було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за формою ОК-7, наданою Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області. Підтримує позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача нарахувати та сплатити єдиний соціальний внесок помісячно за період з грудня 2014 року по липень 2019 року відповідно до наданого розрахунок який є детальним та зрозумілим та зазначений в прохальній частині позову. Враховуючи, шо заборгованість по виплаті позивачу заробітної плати було стягнуто в судовому порядку, єдиний соціальний внесок за неї як найманого працівника має бути нараховано та сплачено у розмірі не меншому, ніж мінімальний страховий внесок, який розраховується, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на відповідний місяць.

Представник відповідача в судовому засіданні адвокат Панасюк В.Б. просив відмовити в задоволенні позову з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що ДНЗ «Ромашка» є юридичною особою та має рахунок в банку, тому може здійснювати фінансові операції. На даний час ДНЗ «Ромашка» перебуває в процесі реорганізації шляхом злиття з іншим дошкільним навчальним закладом. Вважає, що позивачкою невірно обрано спосіб захисту. Разом з тим зазначив, що копія трудової книжки є неналежним доказом, оскільки не завірені усі сторінки її копії, і не відомо чи це один документ. На пропозицію суду, зобов`язати позивача надати оригінал трудової книжки для огляду в суді та перевірки на достовірність її копії, яка знаходиться в матеріалах справи, відповідач відмовився.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини справи та дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 02 лютого 2017 року по справі № 134/827/16-ц, скасовано рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 26 вересня 2016 року та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто з Дошкільного навчального закладу «Ромашка» с. Голубече Крижопільського району Вінницької області на його користь 24127,62 заборгованої заробітної плати за період роботи на посаді опалювача в опалювальні періоди та на посаді техпрацівника з 02 вересня 2014 року по 26 вересня 2016 року. Апеляційний суд Вінницької області в даній справі дійшов висновку, що заборгованість по заробітній платі підлягає стягненню з ДНЗ «Ромашка», як роботодавця, а не із засновника. В подальшому Верховний Суд дійшов висновку в аналогічних справах №№ 134/1579/15-ц, 134/336/19, що заробітну плату необхідно стягувати із засновника Голубецької сільської ради, беручи до уваги ту обставину, що у статуті відсутнє право ДНЗ «Ромашка» як юридичної особи мати свій поточний рахунок і самостійно здійснювати фінансові операції (що є правовою позицією). Також ці висновки враховувалися в подальшому під час розгляду цивільних справ №№ 134/332/19, 134/1122/20 за позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі та заборгованість в подальшому стягувалася судами саме із засновника - Голубецької сільської ради.

В подальшому рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 19 квітня 2019 року (справа№ 134/332/19) стягнуто з Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області на користь позивача заборгованість по заробітній платі за період роботи з 27.09.2016 року по 19.04.2019 року.

Надалі заочним рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 14.08.2020 року (справа № 134/1122/20) стягнуто з Голубецької сільської ради Крижопільського району на користь позивача заборгованість по заробітній платі за період роботи з 20.04.23019 року по 04.07.2019 року.

В загальному за рішеннями суду заборгованість по заробітній платі було стягнуто за період з 02.09.2014 року по 04.07.2019 року.

Починаючи з грудня 2014 року Голубецькою сільською радою єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не сплачувався, що підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форма ОК-7.

Тому суд приходить до висновку, що саме з грудня 2014 року по липень 2019 року Голубецькою сільською радою не здійснювалось нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу зобов`язання відповідача нарахувати та сплатити єдиний соціальний внесок за ОСОБА_1 як найманого працівника за період з грудня 2014 року по 04 липня 2019 року.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхування за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до частини 2 ст. 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Частинами 4, 5 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», передбачено, що єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов`язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача; єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

За приписами ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску ; у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Частиною 4 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п`ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застрахована особа має право вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту права на вчинення певних дій позивач, в силу ст. 12 ЦПК України, зобов`язана довести правову та фактичну підставу своїх вимог.

Таким чином, відповідач є страхувальником, також є платником єдиного внеску, а позивач ОСОБА_1 є застрахованою особою, але не є платником єдиного внеску.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»Пенсійний фонд України відповідно до докладених завдань, зокрема, формує та веде реєстр (облік) застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч.1 ст.12 вказаного Закону завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.14 Закону податкові органи зобов`язані здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Згідно із ч. 2, 3, 4 ст.25 Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів . Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Таким чином спростовуються доводи представника відповідача щодо невірного обраного способу захисту, та неналежного відповідача, оскільки враховуючи положення ст. 5ЦПК України та відповідно до викладеної в позові вимоги, суд приходить до висновку, що ефективним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 , який у разі несплати страхувальником єдиного соціального внеску як застрахована особа втрачає за такий період страховий стаж і статус застрахованої особи, є зобов`язання відповідача нарахувати на суму заробітної плати позивача за спірний період та сплатити єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, оскільки Крижопільська селищна рада є юридичною особою, правонаступником зобов`язань Голубецької селищної ради та учасником спірних правовідносин.

Частиною четвертою ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у редакції, чинній у 2014-2015 роках для бюджетних установ єдиний внесок встановлювався у розмірі 36,3 відсотка визначеної бази нарахування.

24 грудня 2015 року Верховною радою України було прийнято Закон № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році». Цим законом було з 01 січня 2016 року уніфіковано ставку ЄСВ для всіх платників (22%) та яка діє і досі.

Як вбачається з розрахунку єдиного соціального внеску, який має бути нарахований і сплачений за застраховану особу ОСОБА_1 , наданого позивачем, ним вірно нараховано суми Єдиного соціального внеску за період з грудня 2014 року по липень 2019 року: взято правильний розмір заробітної плати як бази для нарахування Єдиного внеску, вірно застосовано розмір ставки (з грудня 2014 року по грудень 2015 року - 36,3%, а з січня 2016 року - 22%), а тому заявлені нею вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»встановлено, що платниками єдиного внеску зокрема є роботодавці.

Пунктами 1, 2 та 4 ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до цього Закону, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»обов`язки, передбачені частиною другою цієї статті, поширюються на платників, зазначених у пунктах 1, 4, 5, 5-1 та 16 частини першої статті 4 цього Закону.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з податковим органом за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Згідно п. 1 ч. 10 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу або на єдиний рахунок - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерствафінансів України від 20.04.2015 року № 49 (далі Інструкція).

Згідно з п.п. 1 п. 1 розділу ІІ Інструкції платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані ним роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з п.п. 1 п. 3 розділу ІV Інструкції обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними в підпунктах 1, 2 (крім тих, які є страхувальниками для осіб, зазначених у абзацах третьому, п`ятому-сьомому підпункту 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції) пункту 1 розділу II цієї Інструкції обчислення єдиного внеску зазначеною категорією платників здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.

Згідно з п.п. 6 п. 3 розділу ІV Інструкції нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок.

Звертаючись до суду за захистом своїх прав як особи застрахованої відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач ОСОБА_1 подав суду виписку від 20.03.2023 року з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про індивідуальні відомості застрахованої особи, облік якого веде Пенсійний фонд України (довідка форми ОК-7), з якої, зокрема, вбачається, що за період з грудня 2014 року по липень 2019 року не відображені відомості про перерахований ЄСВ, що необхідно для визначення розміру пенсії ОСОБА_1 .

Посилання представника відповідача на те, що він є неналежним відповідачем спростовується наступним.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до розпорядження КМУ від 12.06.2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» Голубецька територіальна громада входить до складу Крижопільської територіальної громади.

Відповідно до п.2 Постанови Верховноїради України від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», у Вінницькій області утворено, зокрема,

Тульчинський район (з адміністративним центром у місті Тульчин) у складі територій Брацлавської селищної, Вапнярської селищної, Городківської сільської, Крижопільської селищної, Піщанської селищної, Студенянської сільської, Томашпільської селищної, Тульчинської міської, Шпиківської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 6-1 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (з послідуючими змінами та доповненнями), до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням ряду положень, зокрема:

- у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади) (підпункт 1 пункту 61).

Рішенням № 113 Крижопільської селищної ради від 23.12.2020 року 3 сесії 8 скликання вирішено розпочати процедуру реорганізації Голубецької сільської ради (код 04328772) шляхом приєднання до Крижопільської селищної ради (ЄДРПОУ04325940), правонаступником всього майна, прав та обов`язків Голубецької сільської ради є Крижопільська селищна рада.

В статті 46 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначено, що перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону.

Рішенням №1 Крижопільської селищної ради від 27.11.2020 року 1 сесії 8 скликання вирішено визнати обраним і зареєстрованим Крижопільским селищним головою Василишена Володимира Миколайовича .

Рішенням №2 Крижопільської селищної ради від 27.11.2020 року 1 сесії 8 скликання вирішено визначити повноваження депутатів Крижопільської селищної ради 8 скликання, починаючи з 27 листопада 2020 року згідно додатком.

Дані нормативні акти та рішення є загальнодоступними на сайті Верховної Ради та Крижопільської селищної ради, чинні тому доказуванню не підлягають.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наявний запис про те, що Голубецька сільська рада (код ЄДРПОУ 04328772) в стадії припинення: https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result.

Відповідно до підпункту 4 пункту 6-1 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (з послідуючими змінами та доповненнями), сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту.

Схожі за змістом правовідносини були предметом розгляду Верховного Суду, який однозначно зазначив, що відсутність у реєстрі запису про припинення юридичної особи внаслідок реорганізації недостатньо для висновку про ненастання правонаступництва: Постанова Великої палати ВС від 16.06.2020 у справі №910/5953/17,Постанова ВС від 4 листопада 2020 року у справі № 922/817/18.

Отже, з огляду на законодавче врегулювання питання правонаступництва новоутворених територіальних громад, на зміни в адміністративно-територіальному устрої України, та з урахуванням того, що розпочала свою роботу новообрана Крижопільська селищна рада, яка є правонаступником Голубецької сільської ради - повноваження Голубецької сільської ради припинилися та всі її права і обов`язки перейшли до Крижопільської селищної ради, а наявність чи відсутність в реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалась шляхом приєднання не свідчить про те, що правонаступництво не відбулося.

Так, судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 22.03.2023 року, якою просив нарахувати та сплатити на відповідний рахунок Державної податкової служби за місцем обліку єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за нього як найманого працівника на суми заробітної плати за період з грудня 2014 року по липень 2019 року у встановлених законом розмірах та подати звітність.

Крижопільська селищна рада листом від 20.09.2023 року № 02-24/2201 повідомила, що Крижопільську селищну раду рішеннями суду не зобов`язано нарахувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за ОСОБА_1 , в також що у рішеннях судів відсутні помісячний розрахунок сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Селищна рада не має можливості виконати вище зазначені рішення судів у добровільному порядку.

Посилання представника відповідача на те, що копія трудової книжки є неналежним доказом, суд не бере до уваги, оскільки в даній цивільній справі не ставляться вимоги щодо підтвердження чи спростування трудових відносин позивача та даний факт не оспорюється. Трудові відносини були розглядом попередніх справ, по який винесено рішення судів, які вступили в законну силу та по результатах яких стягнуто заборгованість по заробітній платі в різні періоди за роботу на посадах опалювача в опалювальні періоди та на посаді техпрацівника. Разом з тим суд зазначає, що копія трудової книжки посвідчена представником позивача, шляхом проставлення відповідного напису на першій сторінці копії, яка містить два розвороти копії трудової книжки, які слідують одна за одною, на першому розвороті міститься номер трудової книжки НОМЕР_1 , на другому розвороті закінчується номером запису «5»; другий листок копії трудової книжки містить два розвороти, перший розворот починається із запису «№6» та закінчується записом «№9» та містить номер трудової книжки НОМЕР_1 , другий розворот починається із запису «№10» та закінчується записом «№13»; третій листок копії трудової книжки містить два розвороти, перший розворот починається із запису «№14» та закінчується записом «№17» та містить номер трудової книжки НОМЕР_1 , другий розворот починається із запису «№18» та закінчується записом «№20»; четвертий листок копії трудової книжки містить два розвороти, перший розворот починається із запису «№21» та закінчується записом «№23» та містить номер трудової книжки НОМЕР_1 , другий розворот починається із запису «№24». Вищевказане суду не дає підстав для визнання копії трудової книжки, що не відповідає дійсності, так як не завірена її кожна сторінка копії, як вважає представник відповідача, що суд вважає надмірним формалізмом.

Суд вважає порушеним право позивачки, передбачене ст. 46 Конституції України, і відновлення цього права можливе зобов`язанням відповідача нарахувати та сплатити на відповідний рахунок Державної податкової служби за місцем обліку єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму заробітної плати ОСОБА_1 та подати до Державної податкової служби за місцем обліку звітність щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суми заробітної плати ОСОБА_1 , за звітні періоди, а саме: за період з грудня 2014 року по липень 2019 року.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Суд вважає порушеним право позивачки, передбачене ст. 46 Конституції України, і відновлення цього права можливе шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та сплатити на відповідний рахунок Державної податкової служби за місцем обліку єдиний соціальний внесок за ОСОБА_1 , який нараховується на суми заробітної плати за період з грудня 2014 року по липень 2019 року, а саме:

за 2014 рік: за грудень 2014 року - 442,13 грн.;

за 2015 рік: за січень 2015 року - 442,13 грн.; за лютий 2015 року - 442,13 грн.; за березень 2015 року - 442,13 грн.; за квітень 2015 року - 442,13 грн.; за травень 2015 року - 442,13 грн.; за червень 2015 року - 442,13 грн.; за липень 2015 року - 442,13 грн.; за серпень 2015 року - 442,13 грн.; за вересень 2015 року - 500,21 грн.; за жовтень 2015 року - 500,21 грн.; за листопад 2015 року - 500,21 грн.; за грудень 2015 року - 500,21 грн.;

за 2016 рік: за січень 2016 року - 303,16 грн.; за лютий 2016 року - 303,16 грн.; за березень 2016 року - 303,16 грн.; за квітень 2016 року - 303,16 грн.; за травень 2016 року - 319,00 грн.; за червень 2016 року - 319,00 грн.; за липень 2016 року - 319,00 грн.; за серпень 2016 року - 319,00 грн.; за вересень 2016 року - 319,00 грн.; за жовтень 2016 року - 319,00 грн.; за листопад 2016 року - 319,00 грн.; за грудень 2016 року - 352,00 грн.;

за 2017 рік: за січень 2017 року - 704,00 грн.; за лютий 2017 року - 704,00 грн.; за березень 2017 року - 704,00 грн.; за квітень 2017 року - 704,00 грн.; за травень 2017 року - 704,00 грн.; за червень 2017 року - 704,00 грн.; за липень 2017 року - 704,00 грн.; за серпень 2017 року - 704,00 грн.; за вересень 2017 року - 704,00 грн.; за жовтень 2017 року - 704,00 грн.; за листопад 2017 року - 704,00 грн.; за грудень 2017 року - 704,00 грн.;

за 2018 рік: за січень 2018 року - 819,06 грн.; за лютий 2018 року - 819,06 грн.; за березень 2018 року - 819,06 грн.; за квітень 2018 року - 819,06 грн.; за травень 2018 року - 819,06 грн.; за червень 2018 року - 819,06 грн.; за липень 2018 року - 819,06 грн.; за серпень 2018 року - 819,06 грн.; за вересень 2018 року - 819,06 грн.; за жовтень 2018 року - 819,06 грн.; за листопад 2018 року - 819,06 грн.; за грудень 2018 року - 819,06 грн.;

за 2019 рік: за січень 2019 року - 918,06 грн.; за лютий 2019 року - 918,06 грн., за березень 2019 року - 918,06 грн.; за квітень 2019 року - 918,06 грн.; за травень 2019 року - 918,06 грн.; за червень 2019 року - 918,06 грн.; за липень 2019 року - 918,06 грн;

Окрім того, відповідача слід зобов`язати подати до Державної податкової служби за місцем обліку звітність щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за звітні періоди, а саме: за весь період, за який стягнуто заборгованість по заробітній платі у даній справі.

Виходячи із викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстави для задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з Крижопільської селищної ради на користь позивача сплачений нею судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12,13,81, 82,263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов`язати Крижопільську селищну раду:

нарахувати та сплатити на відповідний рахунок Державної податкової служби за місцем обліку єдиний соціальний внесок за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який нараховується на суми заробітної плати за період з грудня 2014 року по липень 2019 року, в наступних розмірах:

за 2014 рік: за грудень 2014 року - 442,13 грн.;

за 2015 рік: за січень 2015 року - 442,13 грн.; за лютий 2015 року - 442,13 грн.; за березень 2015 року - 442,13 грн.; за квітень 2015 року - 442,13 грн.; за травень 2015 року - 442,13 грн.; за червень 2015 року - 442,13 грн.; за липень 2015 року - 442,13 грн.; за серпень 2015 року - 442,13 грн.; за вересень 2015 року - 500,21 грн.; за жовтень 2015 року - 500,21 грн.; за листопад 2015 року - 500,21 грн.; за грудень 2015 року - 500,21 грн.;

за 2016 рік: за січень 2016 року - 303,16 грн.; за лютий 2016 року - 303,16 грн.; за березень 2016 року - 303,16 грн.; за квітень 2016 року - 303,16 грн.; за травень 2016 року - 319,00 грн.; за червень 2016 року - 319,00 грн.; за липень 2016 року - 319,00 грн.; за серпень 2016 року - 319,00 грн.; за вересень 2016 року - 319,00 грн.; за жовтень 2016 року - 319,00 грн.; за листопад 2016 року - 319,00 грн.; за грудень 2016 року - 352,00 грн.;

за 2017 рік: за січень 2017 року - 704,00 грн.; за лютий 2017 року - 704,00 грн.; за березень 2017 року - 704,00 грн.; за квітень 2017 року - 704,00 грн.; за травень 2017 року - 704,00 грн.; за червень 2017 року - 704,00 грн.; за липень 2017 року - 704,00 грн.; за серпень 2017 року - 704,00 грн.; за вересень 2017 року - 704,00 грн.; за жовтень 2017 року - 704,00 грн.; за листопад 2017 року - 704,00 грн.; за грудень 2017 року - 704,00 грн.;

за 2018 рік: за січень 2018 року - 819,06 грн.; за лютий 2018 року - 819,06 грн.; за березень 2018 року - 819,06 грн.; за квітень 2018 року - 819,06 грн.; за травень 2018 року - 819,06 грн.; за червень 2018 року - 819,06 грн.; за липень 2018 року - 819,06 грн.; за серпень 2018 року - 819,06 грн.; за вересень 2018 року - 819,06 грн.; за жовтень 2018 року - 819,06 грн.; за листопад 2018 року - 819,06 грн.; за грудень 2018 року - 819,06 грн.;

за 2019 рік: за січень 2019 року - 918,06 грн.; за лютий 2019 року - 918,06 грн., за березень 2019 року - 918,06 грн.; за квітень 2019 року - 918,06 грн.; за травень 2019 року - 918,06 грн.; за червень 2019 року - 918,06 грн.; за липень 2019 року - 918,06 грн;

а також подати до Державної податкової служби за місцем обліку звітність щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суми заробітної плати ОСОБА_1 за звітні періоди, а саме з грудня 2014 року по липень 2019 року.

Стягнути з Крижопільської селищної ради на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

Встановити ОСОБА_1 строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку заява щодо вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу залишається без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування та ім`я сторін, їх місце знаходження та проживання:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Крижопільська селищна рада, місцезнаходження: вул. Героїв України, 59, смт. Крижопіль Тульчинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 04325940.

Повний текст рішення складено 12 грудня 2023 року.

Суддя