Ухвала

від 12.12.2023 по справі 335/10733/23

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 335/10733/23

Провадження №: 2/332/2355/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 р. м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Погрібна О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Малинівської сільської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

встановила:

До Заводського районного суду м.Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Малинівської сільської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом з позовною заявою представником позивача адвокатом Ковтуном В.І. подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання посилається на те, що ОСОБА_1 є малозабезпеченою особою, який з початком війни вимушений був переїхати з Пологівського району до Запоріжжя, та наразі є переселенцем.

Скрутне матеріальне становище позивача підтверджується копією відомостей з пенсійного фонду України, довідкою з пенсійного фонду України про відсутність відомостей про особу, копією відомостей з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про те, що єдина виплата яку він отримав у червні, є благодійна гуманітарна допомога у розмірі 6660 грн. Через відсутність коштів ОСОБА_1 , як малозабезпечена особа звернувся до Запорізького місцевого центра з надання безоплатної вторинної правової допомоги за отриманням правової допомоги.

Ознайомившись із позовною заявою, приходжу до висновку, що вона підлягає залишенню без руху.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2684 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вказаними нормами Закону передбачено право суду, а не обов`язок щодо звільнення від сплати судового збору.

Вищезазначена норма закріплює дискреційне право, а не обов`язок суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуального рівноправ`я сторін та знаходиться в безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі. З метою недопущення зловживання процесуальними правами суд має враховувати: предмет спору, наявність у особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, рахунків в банківських та інших фінансових установах та можливість розпорядження ними, вік особи та її працездатність, склад сім`ї та наявність утриманців тощо.

Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.

Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу, рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Усталеною практикою Європейського суду з прав людини також визначається, що судовий збір є також обмежувальним заходом, який попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів.

При цьому, варто наголосити, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний матеріальний стан позивача для цілей відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати покладається саме на позивача.

Звертаючись до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання позову, ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ковтуна В.І. додав копію роздруківки з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Індивідуальні відомості про застраховану особу) за 1996, 1999, 2000, 2002 роки та по спеціальному стажу до 2009 року включно; довідку ПФУ про відсутність індивідуальних відомостей про особу щодо ОСОБА_1 та відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків щодо ОСОБА_1 за період з 2 кварталу 2022 року по 3 квартал 2023 року, відповідно до якої єдиним доходом ОСОБА_1 за вищезазначений період є благодійна допомога в розмірі 6660,00 гривень в червні 2022 року.

Однак вказані довідки не є такими, що об`єктивно підтверджують майновий стан позивача та не доводять, що його майновий стан на даний час у повному обсязі чи частково перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Також у клопотанні про звільнення від сплати судового збору не викладено обставин і не зазначено доказів, що за своїм повним майновим станом, а не лише доходами, позивач позбавлений можливості сплатити судовий збір.

При цьому, на думку судді, позивач не подав до суду переконливих доказів, які б давали підстави для звільнення його від сплати судового збору при подачі позовної заяви, як особи працездатного віку та доказів того, що останній за станом здоров`я не може працювати.

Окрім того, Закон України «Про судовий збір» не містить пільг щодо сплати судового збору для непрацюючих працездатних осіб.

За таких обставин, суд позбавлений можливості оцінити майновий стан позивача, а тому не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а тому в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити за недоведеністю наявності правових підстав для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно ч.2ст.4Закону УкраїниПро судовийзбір ставкасудового зборуза поданнядо судупозовної заявинемайнового характеру,яка поданафізичною особою,становить 0,4розміру прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що з01.01.2023року складає1073,60грн.

Згідно із ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У зв`язку з наведеним позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання позовної заяви у встановленому законом розмірі за одну позовну вимогу немайнового характеру або надати додаткові докази на підтвердження реального майнового стану (наявність нерухомого майна, рахунків у банківських установах, тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданого позову судовим збором в повному обсязі.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап.Заводс./22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), Код банку отримувача (МФО)899998, Номер рахунку (IBAN): UA348999980313191206000008510, Кодкласифікації доходів бюджету: 22030101.

Також позивач має змогу скористатись електронним сервісом для сплати судового збору на офіційному веб-порталі Судової влади України.

Реквізити для сплати судового збору можна отримати за посиланням:

https://zv.zp.court.gov.ua/sud0809/gromadyanam/tax/

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали. Якщо ухвала постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Керуючись статями175,177,185 ЦПК України, суддя,-

постановила:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ковтуна Владислава Ігоровича про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви ОСОБА_1 до Малинівської сільської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.

Позовну заяву позовну заяву ОСОБА_1 до Малинівської сільської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - залишити без руху.

Надати позивачу строк п`ять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Копію ухвали надіслати позивачам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.М.Погрібна