Постанова

від 21.11.2023 по справі 910/5163/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2023 р. Справа№ 910/5163/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Ткаченка Б.О.

за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши клопотання Фізичної особи-підприємця Марченко Світлани Леонідівни

про стягнення судових витрат

в межах розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Франчайзинг Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2022

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.10.2022

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023

у справі № 910/5163/22 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Марченко Світлани Леонідівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Франчайзинг Україна"

про стягнення 311 194, 43 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Марченко Світлана Леонідівна (далі - ФОП Марченко С.Л., позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Франчайзинг Україна" (далі - ТОВ "Франчайзинг Україна", відповідач) про стягнення 136 500 грн заборгованості з орендної плати, 39 343,14 грн компенсації за комунальні послуги, 118 887,10 грн неустойки, 6 936,31 грн пені, 8 487,43 грн інфляційних втрат та 1 040,45 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 136 500,00 грн заборгованості з орендної плати, 39 343,14 грн компенсації вартості комунальних послуг, 118 887,10 грн неустойки, 5 721,79 грн пені, 858,27 грн 3% річних, 7 302,75 грн інфляційних втрат. В іншій частині позову відмовлено.

Додатковим рішенням цього ж суду від 23.01.2023 стягнуто з відповідача на користь позивача 4 561, 84 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023, зокрема апеляційну скаргу ТОВ "Франчайзинг Україна" в частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 задоволено частково, вказане рішення скасовано в частині стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення повернення, пені, 3% річних та інфляційних втрат, в цій частині прийнято нове рішення про відмову в позові. В іншій частині судове рішення залишено без змін. Апеляційну скаргу ТОВ "Франчайзинг Україна" в частині оскарження додаткового рішення від 23.01.2023 залишено без задоволення, а додаткове рішення - без змін.

17.07.2023 позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 у задоволенні заяви позивача про ухвалення рішення про судові витрати відмовлено.

Суд апеляційної інстанції з посиланням на статтю 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначив, що оскільки постановою суду апеляційної інстанції у частині позовних вимог ФОП Марченко С.Л. було відмовлено, то понесені позивачкою судові витрати на правничу допомогу покладаються на останню.

Постановою Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 910/5163/22 касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Марченко Світлани Леонідівни задоволено частково. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 у справі № 910/5163/22 скасовано. Справу № 910/5163/22 в частині розгляду заяви Фізичної особи-підприємця Марченко Світлани Леонідівни про стягнення судових витрат направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова Верховного Суду мотивована тим, що відповідно до положень частини 14 статті 129 ГПК України апеляційний суд мав розглянути заяву позивача про розподіл судових витрат по суті та керуючись критеріями, що визначені частинами четвертою - шостою статті 126, частинами п`ятою - дев`ятою статті 129 ГПК України, мав оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до стягнення з урахуванням того, чи були такі витрати пов`язані зі справою та чи була їх сума обґрунтованою. При цьому у разі якщо суд дійде висновку щодо зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то в судовому рішенні повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Відповідно до витягу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/5163/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 прийнято до свого провадження клопотання Фізичної особи-підприємця Марченко Світлани Леонідівни про стягнення судових витрат колегією суддів у складі: Гаврилюк О.М. (головуючий, доповідач), суддів: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О. Розгляд клопотання Фізичної особи-підприємця Марченко Світлани Леонідівни про стягнення судових витрат призначено на 21.11.2023.

Представники учасників справи у судове засідання 21.11.2023 не з`явились, про місце та час судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши клопотання Фізичної особи-підприємця Марченко Світлани Леонідівни про стягнення судових витрат, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про його часткове задоволення, враховуючи наступне.

Так, позивач відповідно до клопотання про стягнення судових витрат, просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 8 000,00 грн та, в якості доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, надано копії:

- ордер на надання правничої допомоги;

- договору про надання правової допомогу;

- копії рахунків;

- платіжні інструкції від 14.06.2023, 23.06.2023, 14.07.2023;

- додатку до договору;

- акту приймання-передачі наданих послуг.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання. Слід зауважити, що на сторону, яка подає клопотання про зменшення витрат, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що висновки "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи". За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Як вбачається із додатку № 3 до договору про надання правової допомоги від 12.05.2022 № 2022/02, сторонами погоджено розмір винагороди адвоката за надання правової допомоги:

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу - 4 000,00 грн;

- участь у судовому засіданні - 2 000,00 грн;

- підготовка процесуальних документів, а саме заяв, клопотань тощо, крім документів, визначених пунктом 4 - від 200 грн/одиниця;

- підготовка заперечень - 1 500,00 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг № 02, у порядку та на умовах, визначених договором, адвокат надав, а клієнт (позивач) прийняв передбачені договором послуги, а саме:

- підготовка відзиву на апеляційну скаргу;

- підготовка клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції;

- участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 26.06.2023;

- участь у судовому засіданні у приміщенні суду 11.07.2023;

- підготовка заяви про відшкодування судових витрат.

Також у акті № 02 сторони погодили, що вартість наданих та прийнятих за цим актом послуг становить 8 000,00 грн.

Як вже зазначалось, рішенням суду першої інстанції від 16.12.2022 позов ФОП Марченко С.Л. задоволений частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 136 500 грн орендної плати, 39 343,14 грн компенсації вартості комунальних послуг, 118 887,10 грн неустойки, 5 721,79 грн пені, 858,27 грн 3% річних, 7 302,75 грн інфляційних втрат. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою суду апеляційної інстанції від 11.07.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Франчайзинг Україна" задоволено частково, вказане рішення скасовано в частині стягнення неустойки, пені, 3% річних та інфляційних втрат, в цій частині прийнято нове рішення про відмову в позові. В іншій частині судове рішення залишено без змін. Апеляційну скаргу ТОВ "Франчайзинг Україна" в частині оскарження додаткового рішення від 23.01.2023 залишено без задоволення, а додаткове рішення - без змін.

Отже, за результатом апеляційного перегляду апеляційна скарга відповідача була задоволена частково, як наслідок, мало місце лише часткове скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям апеляційним судом нового рішення про відмову в позові. Натомість в частині задоволення позовних вимог ФОП Марченко С.Л. про стягнення заборгованості з орендної плати та компенсації вартості комунальних послуг рішення місцевого суду було визнано апеляційним судом законним та обґрунтованим.

У такому випадку за загальним правилом, установленим в частині 4 статті 129 ГПК України, судові витрати (у тому числі на професійну правничу допомогу) покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Здійснивши розрахунок, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що розмір судових витрат, який є пропорційним розміру задоволених позовних вимог та є таким, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає суму у розмірі 4 558,28 грн.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає підтвердженим обсяг витрат на надану професійну правничу допомогу та оцінивши обґрунтованість клопотання позивача, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, враховуючи принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, мінімальний розмір заробітної плати, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, вважає, що сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача становить суму у розмірі 4 558,28 грн, який є пропорційним до задоволених позовних вимог, і такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною адвокатом роботою.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Фізичної особи-підприємця Марченко Світлани Леонідівни про стягнення судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Франчайзинг Україна" (54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 59, ідентифікаційний код 43552359) на користь Фізичної особи-підприємця Марченко Світлани Леонідівни ( АДРЕСА_1 , РПОКПП НОМЕР_1 ) 4 558,28 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

5. Справу № 910/5163/22 повернути до місцевого господарського суду.

Додаткова постанова, згідно ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Текст додаткової постанови складено та підписано 11.12.2023.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді А.Г. Майданевич

Б.О. Ткаченко