Ухвала

від 17.01.2024 по справі 910/5163/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.01.2024Справа № 910/5163/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участі секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Франчайзинг Україна"

про розстрочення виконання судових рішень

у справі № 910/5163/22

за позовом Фізичної особи - підприємця Марченко Світлани Леонідівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Франчайзинг Україна"

про стягнення 311 194,43 грн

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Марченко Світлана Леонідівна (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Франчайзинг Україна" (далі - відповідач) про стягнення 311194,43 грн, з яких 136500,00 грн заборгованості зі сплати орендної плати, 39343,14 грн заборгованості з компенсації за комунальні послуги, 118887,10 грн неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення, 6936,31 грн пені, 8487,43 грн інфляційних втрат та 1040,45 грн процентів річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 у справі № 910/5163/22 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати в розмірі 136500,00 грн, заборгованість з компенсації вартості комунальних послуг в розмірі 39343,14 грн, неустойку в розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення повернення в розмірі 118887,10 грн, пеню в розмірі 5721,79 грн, 3% річних в розмірі 858,27 грн, інфляційні втрати в розмірі 7302,75 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 4629,20 грн. В іншій частині позову відмовлено, витрати по сплаті судового збору в розмірі 38,73 грн покладено на позивача.

06.01.2023 на виконання вказаного рішення було видано відповідний наказ.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 було частково задоволено заяву Фізичної особи - підприємця Марченко Світлани Леонідівни про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/5163/22, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Франчайзинг Україна" на користь Фізичної особи - підприємця Марченко Світлани Леонідівни витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4561,84 грн, в іншій частині заяви відмовлено.

14.02.2023 на виконання вказаного додаткового рішення було видано відповідний наказ.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 у справі № 910/5163/22, частково задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Франчайзинг Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 у справі № 910/5163/22, рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 скасовано в частині стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення повернення, пені, 3% річних та інфляційних збитків, в цій частині прийнято нове рішення про відмову в позові. В решті рішення залишено без змін. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі № 910/5163/22 залишено без змін. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Марченко Світлани Леонідівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Франчайзинг Україна" 2987,32 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

09.08.2023 на виконання вказаної постанови було видано відповідний наказ.

29.09.2023 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про розстрочення виконання судових рішень у цій справі. В обґрунтування вказаної заяви відповідач посилається на незадовільний фінансовий стан, спричинений військовою агресією Російської Федерації проти України, що стало підставою введення на території України воєнного стану, внаслідок чого його господарська діяльність була обмежена та утворилась заборгованість, що була предметом розгляду в цій справі. З огляду на те, що нормалізація фінансового стану та акумуляція грошових коштів, за рахунок яких можливе погашення заборгованості, вимагають часу, відповідач просить розстрочити виконання судових рішень у цій справі на один рік, починаючи з 01.10.2023.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.10.2023 було частково задоволено касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Марченко Світлани Леонідівни, скасовано ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 у справі № 910/5163/22. Справу № 910/5163/22 в частині розгляду заяви Фізичної особи-підприємця Марченко Світлани Леонідівни про стягнення судових витрат направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 було відкладено вирішення питання розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Франчайзинг Україна" про розстрочення виконання судових рішень до повернення матеріалів справи №910/5163/22 до Господарського суду міста Києва.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 було частково задоволено клопотання Фізичної особи - підприємця Марченко Світлани Леонідівни про стягнення судових витрат, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Франчайзинг Україна" на користь Фізичної особи - підприємця Марченко Світлани Леонідівни 4558,28 грн витрат на професійну правничу допомогу, в іншій частині заяви відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Франчайзинг Україна" про розстрочення виконання судових рішень у справі № 910/5163/22 було призначено на 17.01.2024.

05.01.2024 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання, відповідно до якого відповідач підтримав заяву про розстрочення виконання судових рішень у цій справі, просив її задовольнити.

15.01.2024 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" заперечення на заяву про розстрочення виконання судових рішень у цій справі, яка 15.01.2024 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

У судове засідання 17.01.2024 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась.

Розглянувши у судовому засіданні 17.01.2024 заяву відповідача про розстрочення виконання судових рішень у цій справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, в основу ухвали суду про надання розстрочки виконання судового рішення має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Як на підставу для розстрочення виконання судового рішення в цій справі відповідач посилається на скрутне матеріальне становище, викликане простоєм підприємства через військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення на території України воєнного стану.

Наведеним відповідач обґрунтовує відсутність фінансової можливості для виконання судового рішення та зазначає, що він вживає заходи щодо відновлення господарської діяльності, але для виконання судових рішень у цій справі потрібен час, у який відповідач матиме змогу закумулювати достатню кількість грошових коштів.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

У відповідності до ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Отже, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні цієї норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку. Крім того, довготривале виконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом. Сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З урахуванням підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення, суд зазначає, що безпідставне надання розстрочки за відсутності обґрунтованих на те мотивів без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Ухвала про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви. При розгляді відповідних заяв необхідно дотримати баланс інтересів як боржника, так і кредитора при одночасному врахуванні вимоги закону про обов`язковість виконання судового рішення.

У постанові від 21.01.2021 у справі № 927/704/19 Верховний Суд звертає увагу на необхідність подання доказів, що підтверджуватимуть об`єктивну неможливість своєчасного здійснення розрахунків, зокрема відсутності коштів на поточних рахунках підприємства, в тому числі неможливості залучення кредитних коштів; ведення належної претензійно-позовної діяльності щодо стягнення дебіторської заборгованості в примусовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 та ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За приписами частин 3, 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналогічні положення містяться також і в ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

При цьому розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Відтак, зважаючи на імперативні положення ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, у задоволенні заяви відповідача в частині розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2022 в частині, що залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023, слід відмовити з огляду на те, що на момент розгляду цієї заяви минув річний строк для надання розстрочки його виконання.

Щодо наявності підстав для розстрочення виконання додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 суд зазначає, що відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно зі статтею 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій (аналогічна правова позиція викладена в пункті 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17).

У цьому контексті варто зауважити, що скрутне фінансове становище боржника чи невиконання його контрагентами своїх зобов`язань не можуть бути безумовними підставами для розстрочення виконання рішення суду. Більше того, наявні у матеріалах справи докази обмежуються червнем 2022 року та не свідчать про збитковість відповідача.

Також суд звертає увагу на те, що відповідач просить розстрочити виконання судових рішень у цій справі на один рік починаючи з 01.10.2023, проте жодним чином не обґрунтовує запропонований термін розстрочення та не надає доказів на підтвердження того, що протягом цього строку він матиме можливість виконати судові рішення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Франчайзинг Україна" про розстрочення виконання судових рішень у цій справі.

Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Франчайзинг Україна" про розстрочення виконання судових рішень у справі № 910/5163/22 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.01.2024

Суддя О.В. Нечай