Постанова

від 06.12.2023 по справі 904/4923/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2023 року м.Дніпро Справа № 904/4923/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В.,

суддів: Кощеєва І.М., Дарміна М.О.

при секретарі судового засідання Солодова І.М.

за участю представників сторін:

від позивача: представник не з`явився;

від відповідача: Чернець Ірина Андріївна адвокат (поза межами суду);

від третьої особи: представник не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2023 (повне рішення складено 27.06.2023, суддя Бєлік В.Г.) у справі №904/4923/22

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Криворізький національний університет, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг в особі Відокремленого структурного підрозділу "Автотранспортний фаховий коледж Криворізького національного університету", Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг

про стягнення неустойки,

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить (з урахуванням збільшення позовних вимог) стягнути з Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР" пеню у розмірі 794,01 грн. та неустойку у розмірі 393 749,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач як орендар нерухомого майна площею 44,6 кв. м., розміщеного за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Тухачевського, 26а, своєчасно його не повернув, керуючись ст. 785 Цивільного кодексу України, Позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню та неустойку за період з лютого 2021 по 05.01.2022

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2023, у даній справі, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 28.07.2023, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Київстар" (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 53; код ЄДРПОУ 21673832) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6; код ЄДРПОУ 42767945) неустойку в розмірі 382 088,74 грн, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 731,33 грн. В решті позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Приватне акціонерне товариство "КИЇВСТАР", звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі; судові витрати покласти на Позивача.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

-оскаржуване рішення прийнято з порушенням ст.ст. 86, 236, 277 ГПК України стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду обставин справи у їх сукупності та призвело до невірних по суті висновків;

-рішення суду першої інстанції є таким, що прийняте про права та обов`язки особи АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д; код ЄДРПОУ 14360570), яка не була залучена до участі у справі №904/4923/22, тому, на підставі ч.3 ст.277 ГПК України підлягає скасуванню через порушення норм процесуального права;

-скаржник вважає, що місцевий господарський суд невірно нарахував передбачену ч.2 ст.785 ЦК України неустойку, оскільки не в повному обсязі врахував сплачену орендну плату Відповідачем за період з 01.02.2021 по 31.04.2022, оскільки Відповідачем за договором №12/02-4173-ОД від 06.10.2010 було сплачено орендної плати на суму 500 287,72 грн., а не 200 588,28 грн. як це визначив суд першої інстанції;

-при визначенні розміру неустойки суд не взяв до уваги платіжні доручення, що свідчать про оплату частини орендної плати на користь третьої особи по справі/Балансоутримувача за договором Відокремленого структурного підрозділу «Автотранспортний фаховий коледж Криворізького національного університету» на суму 299 699,44 грн.;

-апелянт вважає, що вимоги Позивача про стягнення неустойки у розмірі подвійної орендної плати за несвоєчасне повернення майна, відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України підлягали б задоволенню у сумі 82 933,40 грн. = (583 221,12 грн. (нарахована неустойка) 200 588,28 грн. (сплачено Позивачу/Орендодавцю) 299 699,44 грн. (сплачено Третій особі/Балансоутримувачу));

-неврахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 19.04.2021 у справі 910/11131/19 призводить до стягнення потрійного розміру орендної плати з Відповідача, що суперечить таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий (доповідач) суддя Чус О.В., судді Орєшкіна Е.В, Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2023 зазначеною колегією відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/4923/22. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/4923/22.

21.07.2023 матеріали справ № 904/4923/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2023 у справі №904/4923/22; розгляд апеляційної скарги призначений в судовому засіданні на 05.10.2023.

14.09.2023 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку зі звільненням Орєшкіної Е.В. з посади судді Центрального апеляційного господарського суду, для розгляду даної справи визначено наступну колегію суддів: головуючий (доповідач) суддя Чус О.В., судді Кощеєв І.М., Дармін М.О.

02.10.2023 до суду надійшла заява від представника Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР", м. Київ адвоката Чернець Ірини Андріївни про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами суду.

Розгляд справи, призначеної у судове засідання на 05.10.2023, не відбувся у зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Дарміна М.О. у відпустці та судді-члена колегії Кощеєва І.М. у відпустці, відповідно до п.2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, про що на офіційному веб-сайті Центрального апеляційного господарського суду було розміщено повідомлення для учасників судового процесу.

Після усунення вищезазначених обставин, у зв`язку з виходом з відпуски суддів Кощеєва І.М. та Дарміна М.О., ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2023 призначено розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2023 у справі №904/4923/22 у судове засідання на 06.12.2023.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2023 задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР" та ухвалено провести судове засідання у справі № 904/4923/22, призначене на 06.12.2023 о 10:40 год. з представником відповідача Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР" адвокатом Чернець Іриною Андріївною в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв`язку "EasyCon".

У судовому засіданні 06.12.2023 брав участь представник Відповідача. Представник Позивача в судове засідання не з`явився, натомість 06.12.2023 до суду надійшло клопотання від представника Позивача Іванченко І.С., яким просила відкласти розгляд справи у зв`язку із залишенням у юридичному управлінні лише двох спеціалістів, які будуть задіяні у терміновому знятті арештів на виконання рішення Вищого антикорупційного суду від 23.01.2023 у справі №991/6606/22 та постанови Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.02.2023 та реєстрації права державної власності на майно.

Представник третьої особи у судове засідання 06.12.2023 не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Колегія суддів зазначає, що згідно з усталеною судовою практикою та позицією ЄСПЛ, висловленої у рішеннях по справах Цихановський проти України, Смірнова проти України, Карнаушенко проти України, відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Судова колегія, порадившись на місці, вирішила розпочати розгляд справи за відсутності позивача та третьої особи, що були повідомлені належним чином про дату та час слухання справи.

У судовому засіданні 06.12.2023 представник Відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2023 у справі № 904/4923/22 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні 06.12.2023 оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що між Регіональним відділенням Фонду держмайна України у Дніпропетровській області, правонаступником якого відповідно до наказу Фонду державного майна України № 39 від 17.01.2019 є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Київстар Дж.Ес.Ем", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство Київстар (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-4173-ОД від 06.10.2010 (далі договір), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно частину даху під розміщення антени та контейнеру (далі - майно) площею 44,6 кв.м, розміщене за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Тухачевського, 26а, на даху 9-ти поверхового будинку, що перебуває на балансі Криворізького автотранспортного технікуму КТУ (балансоутримувач), правонаступником якого є Криворізький національний університет в особі Відокремленого структурного підрозділу "Автотранспортний фаховий коледж Криворізького національного університету"), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 01.09.2010 і становить за незалежною оцінкою 233 409, 00 грн.

Майно передається в оренду з метою розміщення операторів телекомунікацій, які надають послуги з рухомого (мобільного) зв`язку (пункт 1.2 договору).

За умовами пунктів 2.1, 2.2 договору орендар набуває права строкового платного користування державним майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до пункту 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) (далі Методика розрахунку) або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2010 року 5849,45 грн. Орендна плата за перший місяць оренди жовтень 2010 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за вересень, жовтень 2010 року.

За змістом пункту 3.3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з пунктом 3.6 договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, наступного за завітним, у співвідношенні:

50% - до державного бюджету за місцем реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства, у розмірі 2 924,73 грн;

50% - балансоутримувачу у розмірі 2 924,72 грн.

Відповідно до пункту 3.11 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Сторони встановили, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути балансоутримувачу орендоване майно за актом приймання-передачі в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі, один примірник якого надається орендарем орендодавцю у триденний термін з дати його підписання. Обов`язок щодо складання акту приймання-передавання покладається на орендаря. У разі ненадання у триденний строк з дати підписання акту приймання передачі орендодавцеві зобов`язання орендаря по поверненню орендованого державного майна вважаються невиконаними, а орендар зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі подвійної плати за користування державним майном за час прострочення (пункт 5.5 договору).

За умовами пункту 5.19 договору орендар зобов`язаний письмово повідомити орендодавця, не пізніше ніж за 30 діб, про свій намір щодо закінчення, припинення або розірвання цього договору.

У разі наміру продовжити строк дії договору оренди орендар зобов`язаний не пізніше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору оренди подати орендодавцю про це заяву з документами щодо виконання умов договору оренди (дозвіл пожежників, копію договору страхування державного майна, платіжні доручення про сплату страхового платежу та ін.) (пункт 5.20 договору).

Пунктом 10.1 договору визначено, що цей договір укладено строком на один рік, що діє з 06 жовтня 2011 року по 5 жовтня 2011 року включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом місяця після закінчення терміну дії договору, повній оплаті за договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу або декларації, наданої органами державного пожежного нагляду, договір за заявою орендаря щодо продовження терміну дії, поданою відповідно до пункту 5.20, може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у договорі.

Умови цього договору зберігають силу протягом усього терміну цього договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати до виконання зобов`язань (пункт 10.2 договору).

Згідно з пунктом 10.3 договору зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємної згоди сторін і оформлюються додатковими угодами. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Чинність цього договору припиняється, серед іншого, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України (пункт 10.9 договору).

Відповідно до пункту 10.11 договору у разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов`язаний негайно повернути балансоутримувачу майно у стані, в якому воно було одержано, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено договором.

Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України (пункт 10.12 договору).

Відповідно до умов договору об`єкт оренди передано орендарю в платне користування за актом приймання-передачі від 06.10.2010.

Додатковими угодами від 21.11.2011, 03.02.2015, 13.09.2017 про внесення змін до договору оренди сторони, серед іншого, продовжували строк дії договору, відповідно, з 06.10.2011 по 05.09.2014 включно; з 06.09.2014 по 05.08.2017 включно; з 06.08.2017 по 04.08.2020 включно. Також додатковими угодами від 21.11.2011 та від 03.02.2015 внесені зміни в п. п. 3.1, 3.6 договору щодо розміру орендної плати та порядку її сплати.

Листом від 03.09.2020 №11-02-04779 позивач повідомив відповідача, що договір припинив свою дію з 05.08.2020 і що відповідачу необхідно повернути державне майно за актом приймання передачі балансоутримувачу.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2022 у справі №904/7728/21, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду у цій справі від 09.06.2022, що набрали законної сили, встановлено, що договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-4173-ОД від 06.10.2010, є таким, що припинив свою дію 05.08.2020 у зв`язку з закінченням строку, на який його було укладено. У зв`язку з викладеним відмовлено відповідачу в задоволенні позову про визнання договору продовженим.

Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Посилаючись на те, що Відповідач не повернув балансоутримувачу за актом приймання передачі орендоване майно, що є предметом договору, який припинив свою дію 05.08.2020, та згідно з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2022 у справі №904/5802/21 стягнуто з відповідача неустойку за період з серпня 2020 по січень 2021 за договором оренди № 12/02-4173-ОД, а новий договір № 12/7480-6586 укладено 06.01.2022, заборгованість зі сплати неустойки за період з лютого 2021 по січень 2022 (в тому числі враховуючи переплату з орендної плати за весь період після припинення терміну дії договору) складає (з урахуванням збільшення позовних вимог) 393 749,66 грн.

Судом першої інстанції враховано сплату Відповідачем орендної плати Позивачу на суму 11 660,92 грн., тому правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення неустойки у розмірі 382 088,74 грн.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції з огляду на те, що його резолютивною частиною було вирішено питання про права та обов`язки особи, що не була залучена до участі у справі АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області про виправлення описки від 28.07.2023 виправлено допущені описки в абзаці другому резолютивної частини рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2023 по справі № 904/4923/22 та ухвалено викласти його в наступній редакції: Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київстар" (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 53; код ЄДРПОУ 21673832) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (49000, м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6; код ЄДРПОУ 42767945) неустойку в розмірі 382 088,74 грн, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 731,33 грн.

Тому, з урахуванням зазначеної ухвали, оскаржуване рішення не впливає на права та обов`язки АТ КБ «ПРИВАТБАНК», а підстави для його скасування з цієї причини відсутні.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди скаржника із неврахуванням судом першої інстанції суми у розмірі 299 699,44 грн. в рахунок погашення неустойки відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України, що була сплачена за оренду Балансоутримувачу Автотранспортному фаховому коледжу Криворізького національного університету.

З таким висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд погоджується з наступних мотивів.

Орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі (статті 759, 762 Цивільного кодексу України, статті 283, 284, 286 Господарського кодексу України), а тому обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення договору оренди.

Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст.762 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Правовідносини з оренди державного майна також регулюються Законом України Про оренду державного та комунального майна. До 01.02.2020р. діяв Закон Про оренду державного та комунального майна № 2269-ХІІ від 10.04.1992р., а з 01.02.2020р. вступив в дію Закон України Про оренду державного та комунального майна № 157 ІХ від 03.10.2019р.

Суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.04.2021 у справі №910/11131/19, якою здійснено відступ від протилежної правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 14.11.2018 у справі № 924/195/16 та від 11.05.2018 у справі № 926/2119/17 (відповідно до якої зобов`язання орендаря сплачувати орендну плату за весь час фактичного користування майном, яке виникло з договору оренди, не припиняється зі спливом строку дії договору оренди, оскільки таке припинення пов`язане не із закінченням строку, на який було укладено договір, а з моментом підписання сторонами акта приймання-передачі об`єкта оренди), та відзначено таке: « 9.20. Узагальнюючи наведені висновки стосовно наслідків припинення Договору у разі, якщо орендар не повертає майно після припинення строку дії Договору, зокрема у вигляді подальшого неправомірного користування майном, та права орендодавця застосувати передбачений законом спосіб захисту порушеного права - стягнення з орендаря неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (частина друга статті 785 ЦК України), Суд, встановлюючи відмінності між орендною платою (платою за користування майном) та неустойкою, передбаченою частиною другою статті 785 ЦК України, зазначає про таке.

Обов`язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном зберігається до припинення Договору (до спливу строку дії Договору оренди), оскільки орендна плата є платою орендаря за користування належним орендодавцю майном та відповідає суті орендних правовідносин, що полягають у строковому користуванні орендарем об`єктом оренди на платній основі.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення Договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення Договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Отже, яким би способом в Договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення Договору, що відбулося у спірних правовідносинах (пункт 4.2 цієї постанови, пункт 3.11 Договору), проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 ЦК України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений частиною другою статті 785 ЦК України)».

З огляду на викладене, з урахуванням п.3.6 Договору, орендна плата сплачується орендодавцю та балансоутримувачу, а неустойка, у разі неповернення орендованого майна орендодавцю.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що у суду відсутні підстави зараховувати сплачену Відповідачем суму у розмірі 299 699,44 грн. Балансоутримувачу в рахунок погашення неустойки, адже правом на стягнення неустойки у разі несвоєчасного повернення майна в силу ч.2 ст. 785 ЦК України наділений лише Орендодавець. Будь-які інші особи, у тому числі на користь яких розподіляється частина плати (у даній справі Балансоутримувач Автотранспортний фаховий коледж), права на отримання такої неустойки не мають.

Доводи скаржника щодо неправомірного стягнення потрійного розміру орендної плати з Відповідача відхиляються з огляду на те, що питання сплаченої Балансоутримувачу орендної плати після припинення договору оренди повинно вирішуватися між Відповідачем та Балансоутримувачем.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність стягнення неустойки у сумі 382 088,74 грн. за позадоговірний період з 01.02.2021 по 05.01.2022 (з урахуванням платежів Відповідача на користь Орендодавця, що підлягають зарахуванню в рахунок погашення неустойки).

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права місцевим господарським судом під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення має бути залишено без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на апелянта.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями ч. 1 ст. 52, 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2023 у справі №904/4923/22 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.06.2023 у справі №904/4923/22 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 12.12.2023

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О. Дармін